Періодизація світового розвитку 1914-1939рр.

І період 1914-1918 – період першої Світової війни (2 політ. Блоки Антанта і Троїстий союз)

ІІ період 1918-1923 – після воєнна нестабільність. (Змінюються позиції США, до влади в Росії приходять більшовики. У Нім. А-У, відбуваються революції. В 1922 в Італії до влади приходять фашисти, в Зах. Країнах демократичні традиції зазнають реформ.

ІІІ період 1924-1929 – період економічної стабілізації. (1928 році –США,Франція, В-Б,Нім, Японія … підписали пакт Бріана-Келлога)

ІV період 1929-1933 – період «Великої депресії»

V період 1933-1939 – період назрівання другої світової війни.

Причини та початок Першої світової війни

1. Загострення протиріч між провідними країнами та країнами розвиток яких відбувався нерівномірно.

2. Боротьба за ринки збуту капіталів і товарів за нові території з метою пошуку вигідних і дешевих джерел сировини.

3. Гонка озброєнь призвела до мілітаризації світу.

Паризька мирна конференція

11 листопада 1918р. в Комп’єнському лісі у вагоні французького маршала Фоша німецька делегація підписали перемир’я.

Після закінчення першої світової війни США взяли курс на посилення свого впливу на світову політику й економіку. Для реалізації цих намірів вони намагалися використати Паризьку мирну конференцію 1919р. Президент США В.Вільсон особисто приймав участь у її роботі. На конференцію прибули представники 27країн, які воювали на боці Антанти. Уряди переможених країн не були допущені до конференції. Їхніх представників було запрошено лише на заключний етап конференції для отримання готових текстів мирних договорів. Не був також запрошений радянський уряд Росії. 18січня 1919р., у той самий день коли в 1871р. була проголошена Німецька імперія, відбулося офіційне відкриття Паризької мирної конференції.

Паризька мирна конференція засвідчила нове співвідношення сил на міжнародній арені. Насамперед зміцнилося міжнародне становище США, які внаслідок економічного піднесення мали змогу надавати позики європейським державам.

Великобританія після війни зберегла статус великої держави, хоча й була відтіснена США на другий план. Вони ще до початку війни досягли всього, за що воювали.

Франція, щоб позбавити Німеччину можливості реваншу і гарантувати власну безпеку, домагалася власної гегемонії у Європі.

У квітні 1919р. текст Версальського договору був нарешті узгоджений і німецька делегація прибула до Парижа. 7травня Ж. Клемансо вручив йому текст договору. 9 липня договір був ратифікований у Німеччині.

Створення та діяльність Ліги Націй у міжвоєнний період.

Система післявоєнного врегулювання, створена на основі Версальського договору, зумовила потребу у спеціальній міжнародній організації, яка отримала назву Ліга Націй. Ідея її створення виникла у різних країнах світу наприкінці першої світової війни. Зважаючи на громадську думку, президент США В. Вільсон вніс ідею заснування Ліги Націй у своїх «14 пунктів», опубліковані 8 січня 1918р. На Паризькій мирній конференції під головуванням американського президента діяла спеціальна комісія, що займалася опрацюванням статусу Ліги Націй. Статус підписали 44 держави, до ліги приєдналося ще 13 держав, які у війні участі не брали.

Ліга Націй була ефективним знаряддям підтримки Версальської системи. Разом з тим її фундаментом переслідували свої меркантильні інтереси у міжнародних справах. Так Великобританія і Франція намагалися забезпечити для себе провідні позиції у світовій і європейській політиці.

Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі риси.

Встановлення нацистської диктатури Гітлера, наслідки цього для Німеччини та світу.

Уряди Мюллера та Брюнінга не могли стабілізувати ситуацію яка була пов’язана з економічною кризою. Цим негайно скористався А. Гітлер. Його бурхливі промови знаходили відгук в усіх верствах німецького суспільства.

У 1930р. на виборах до рейхстагу нацисти здобули 6,4 млн голосів (за комуністів проголосувало 4,6 млн). 30 січня 1930р. Гінденбург доручив Гітлерові сформувати новий кабінет міністрів, призначивши його рейхканцлером. Так до влади в Німеччині прийшли націонал –соціалісти.

Гітлер різко виступав проти Радянського Союзу – головного конкурента у боротьбі за світове панування. Велика депресія розчистила Гітлеру шлях до влади.

3 Червня 1934 Гітлер організував масову різню колишніх соратників. Замість штурмових загонів було створено охоронні загони сс, а пізніше й гестапо, яке виконувало функції політичної поліції.

У серпні 1934р. помер президент Гінденбург. Його повноваження перебрав Гітлер. Йому було присвоєно по життєве звання «фюрер» («вождь»). Ставши диктатором, Гітлер оголосив ІІІ Рейх наступником Священної Римської імперії та Німецької імперії 1871-1918рр.

За диктаторства Гітлера в Німеччині, країну охопив дух «арійства» і панування людиноненависницьких ідей. В 1933р. почалися масові переслідування євреїв, німцям було заборонено одружуватися з не арійцями, з бібліотек ї, музеїв, знищували не арійські витвори мистецтва.

Гітлерівці розробили й почали впроваджувати в життя свою економічну програму, проповідуючи серед населення необхідність важкої і довготривалої праці на користь держави. Гітлер обіцяв німцям економічне відродження й ліквідацію безробіття. 1935 в Німеччині була запроваджена загальна трудова повинність. Розпочалась тотальна мілітаризація економіки, вся промисловість працювала на підготовку Німеччини до війни.

Прийшовши до влади, Гітлер почав вимагати ліквідації «версальського диктату» та надання «життєвого простору» Німеччині. За ініціативи Муссоліні був підписаний «Пакт чотирьох». На знак протесту 14 жовтня 1933 року покинула конференцію по роззброєнню і через кілька днів заявила, що виходить з Ліги Націй. Поступливість великих країн світу надихнули нацистів на нові акції. 16 березня 1935р. німецький уряд видав закон про відновлення в країні загальної військової повинності. Гітлер заявив, що Німеччина в односторонньому порядку скасовує пункти Версальського мирного договору. Німецькі війська захопили Рейнську демілітаризовану зону.

12 березня 1938р. німецькі війська вступили в Австрію, і Гітлер оголосив про «аншлюс» (приєднання) цієї країни. Так у Європі спалахнуло перше вогнище війни. 28 квітня Німеччина оголосила про анулювання німецько-польського договору. До початку другої світової війни залишилося лише чотири місяці.