- •Тема 1. Проект і сутність проектної діяльності. Типи проектів
- •2. Суть і історія управління проектами
- •3. Базові поняття управління проектами
- •Тема 3.1 теоретико-методичні засади управління проектами
- •2. Методичні засади планування проектів
- •3. Методичні засади контролю та регулювання проектів Система контролю дотримання параметрів проекту
- •4. Внесення змін у виконання проекту та комплексний їх аналіз
- •Тема 3.2 мережеве і календарне планування проекту
- •Тема 3. Теоретико-методичні засади управління проектами Лекція: мережеве і календарне планування проекту
- •1. Мережеве планування: мета, основні методи і етапи
- •2. Особливості побудови графіків передування
- •3. Особливості побудови стрілочних графіків
- •4. Методи оптимізації мережевих графіків
- •5. Календарне планування проектів
- •Тема 4. Організація проектно-орієнтованої діяльності
- •Тема 4. Організація проектно-орієнтованої діяльності
- •1. Поняття організаційноїструктури проекту: суть, необхідність створення, основні складові елементи
- •2. Типи організаційних структур для груп по управлінню проектами
- •3. Форми організаційної структури проекту
- •4. Послідовність розробки і створення організаційних структур управління проектами
- •Тема 5. Функції та елементи управління проектами
- •2. Характеристика моделі управління проектами
- •Формуляр проекту
- •Процеси та інструменти в управлінні проектами
- •3. Групи процесів управління проектами
- •4. Процедури в управлінні проектами
- •Тема 6. Учасники і оточення і проекту
- •2. Середовище оточення проекту. Характеристика зовнішнього та внутрішнього середовища проекту.
- •Тема 7. Класифікація проектів інформатизації
- •2. Корпоративні інформаційні системи. Переваги впровадження Загальна характеристика корпоративних інформаційних систем
- •Розробка корпоративної інформаційної системи
- •3. Проекти реінжинірингу бізнес –процесів. Вплив інформаційних систем на розвиток реінжинірингу бізнес-процесів
- •4. Проекти іт консалтингу. Особливості управління консалтинговими іт-проектами
- •Тема 8. Стандарти організації життєвих циклів проектів інформатизації
- •2. Моделі життєвого циклу інформаційної системи
- •Каскадна модель життєвого циклу інформаційної системи
- •Основні переваги каскадної моделі
- •Недоліки каскадної моделі
- •Спіральна модель життєвого циклу
- •Переваги спіральної моделі
- •Проблеми, що виникають при використанні спіральної моделі
- •3. Стандарти та методики
- •Методика Oracle cdm
- •Загальна структура
- •Особливості методики Oracle cdm
- •Міжнародний стандарт iso / iec 12207: 1995-08-01
- •Загальна структура
- •Особливості стандарту iso 12207
- •Тема 10.1 особливості управління проектами у сфері інформатизації
- •1. Ініціація проекту
- •2. Планування цілей проекту
- •3. Розробка ієрархічної структури робіт
- •4. Підтвердження цілей проекту
- •5. Контроль над змінами цілей
- •2. Управління якістю в проектах інформатизації
- •3. Управління ресурсами і витратами (вартістю) проектів
- •1. Прямі матеріальні витрати.
- •2. Прямі трудові витрати.
- •3. Операційні витрати
- •4. Амортизація.
- •Тема 10.2. Особливості управління проектами у сфері інформатизації
- •2. Управління персоналом у проектах
- •3. Управління контрактами і забезпечення проекту
- •Тема13. Інформаційні, програмно-апаратні і телекомунікаційні засоби управління проектами
- •Загальна характеристика та особливості програми Microsoft Project 2002
- •Основні елементи інтерфейсу користувача
- •Створення нового проекту
- •Планування задач проекту
- •Планування ресурсів проекту
- •Оцінка витрат і аналіз ризиків проекту
- •Контроль ходу реалізації і завершення проекту
- •Тема 14. Управління проектами інформатизації на рівні підприємства
- •2. Впровадження системи управління проектами на підприємстві
- •Інтеграція суп з компонентами корпоративних іс
- •Адаптація закордонного програмного забезпечення
- •3. Моделі оптимального використання іт- ресурсів підприємства
Розробка корпоративної інформаційної системи
Розробку інформаційної системи доцільно починати з побудови комп'ютер- ної інфраструктури (корпоративної мережі) як найбільш важливої складової, що спирається на апробовані промислові технології і гарантовано реалізується в розумні терміни і силу високого ступеня визначеності як у постановці завдання, так і пропоновані рішення. Безглуздо будувати корпоративну мережу як якусь самодостатню систему, не беручи до уваги прикладну функціональність. Якщо в процесі створення системно-технічної інфраструктури не проводити аналіз і автоматизацію управлінських завдань, то кошти, інвестовані в розробку корпоративної мережі, не дадуть згодом реальної віддачі.
Корпоративна мережа створюється на багато років вперед, капітальні витрати на її розробку і впровадження настільки великі, що практично виключають можливість повної або часткової переробки існуючої мережі. Функціональні підсистеми, на відміну від корпоративної мережі, мінливі за своєю природою, так як у предметній галузі діяльності організації постійно відбуваються більш-менш істотні зміни. Функціональність інформаційних систем сильно залежить від організаційно-управлінської структури організації, її функціональності, розподілу функції, прийнятих в організації фінансових технологій і схем, існуючої технології документообігу і безлічі інших чинників. Розробку і впровадження функціональних підсистем можна виконувати поступово. Наприклад, спочатку на найбільш важливих і відповідальних ділянках виконувати розробки, що забезпечують прикладну функціональність системи (впроваджувати системи фінансового обліку, управління кадрами і т.п.), а потім розповсюджувати прикладні програмні системи і па інші, спочатку менш значущі галузі управління підприємством.
Етапи проектування КІС:
Аналіз. Обстеження та створення моделей діяльності організації, аналіз (моделей) існуючих КІС, аналіз моделей та формування вимог до КІС, розробка плану створення КІС.
Проектування. Концептуальне проектування, розробка архітектури КІС, проектування загальної моделі даних, формування вимог до додатків.
Розробка. Розробка, Прототипування і тестування додатків, розробка інтеграційних тестів, розробка документації користувача.
Інтеграція і тестування. Інтеграція та тестування додатків в складі системи, оптимізація додатків і баз даних, підготовка експлуатаційної документації, тестування системи.
Впровадження. Навчання користувачів, розгортання системи на місці експлуатації, інсталяція баз даних, експлуатація.
Супровід.
Переваги впровадження корпоративних інформаційних систем:
одержання достовірної та оперативної інформації про діяльність всіх підрозділів компанії;
підвищення ефективності управління компанією;
скорочення витрат робочого часу на виконання робочих операцій; підвищення загальної результативності роботи за рахунок більш раціональної її організації
3. Проекти реінжинірингу бізнес –процесів. Вплив інформаційних систем на розвиток реінжинірингу бізнес-процесів
Поняття «бізнес-процес» є багатозначним, і на сучасному етапі не існує єдино прийнятого його визначення. Формалізовано можна вважати, що це якийсь обмежений комплекс діяльності, що характеризується такими поняттями, як «вхід», «процес», «вихід», «управління», «постачальник процесу», «клієнт процесу».
Бізнес-процес являє собою сукупність бізнес-операцій, певну кількість внутрішніх видів діяльності, що починаються з одного або більше входів і закінчуються створенням продукції, необхідної клієнту (клієнт — не обов'язково зовнішній відносно підприємства споживач, це може бути підрозділ організації або конкретний працівник). Призначення кожного бізнес-процесу полягає в тому, аби запропонувати клієнтові продукцію, що задовольняє його за вартістю, довговічністю, сервісом та якістю. Під продукцією в такому разі розуміється результат бізнесу, що має матеріальну або нематеріальну цінність для конкретного клієнта.
Бізнес-процес відбувається не сам по собі, він управляється (тобто організується, планується, контролюється) і реалізується конкретним виконавцем (групою). У бізнес-процесі задіяна низка учасників (окремих фахівців або груп). На вході процесу учасником є постачальник процесу, тобто той, хто надає вхідні ресурси (вхідні ресурси можуть бути результатом попереднього процесу).
Розрізняють якісні і кількісні параметри бізнес-процесу.
Якісними параметрами процесу прийнято вважати результативність, ефективність і адаптивність.
Результативність описує співвідношення отриманого результату і того, чого хочуть або очікують замовники. Залежно від ситуації результативність може бути підвищена шляхом перепроектування процесів або продуктів і послуг.
Ефективність показує, наскільки добре виконуються процеси. Більша ефективність може бути досягнута тільки через покращання процесів. Основними показниками оцінки ефективності бізнес-процесів є:
кількість реалізованої за певний період продукції заданої якості;
кількість споживачів продукції;
кількість типових операцій, які необхідно виконати при виробництві продукції за визначений інтервал часу;
витрати на виробництво продукції;
тривалість виконання типових операцій;
капіталовкладення у виробництво продукції.
Адаптивність свідчить про те, наскільки добре процес здатний реагувати на зміни в навколишньому середовищі. До кількісних параметрів бізнес-процесу відносяться продуктивність, тривалість, вартість, кількість входів і виходів.
Продуктивність — це відношення кількості одиниць на виході до кількості одиниць на вході.
Тривалість— це час, який необхідно для виконання процесу, або, іншими словами, проміжок часу між початком процесу і його завершенням.
Вартість процесу — це сукупність усіх витрат у грошовому виразі, які необхідно здійснити для однократного виконання процесу.
Родоначальником терміна «реінжиніринг» вважається Майкл Хаммер. За його визначенням, реінжиніринг — це фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів з метою досягнення істотного поліпшення якості функціонування.
Реінжиніринг бізнес-процесів (РБП)— це сукупність методів і засобів, призначених для кардинального поліпшення основних показників діяльності підприємства шляхом моделювання, аналізу і перепроектування існуючих бізнес-процесів.Реінжиніринг бізнес-процесів застосовується за необхідності радикальних змін, що передбачає створення цілком нових, ефективніших бізнес-процесів на підприємстві без урахування їх старої організації.
Визначення РБП містять в собі три ключові характеристики: «істотне поліпшення», «радикальне перепроектування» та «бізнес-процес». Саме розкриття змісту ключових слів приводить до розуміння суті реінжинірингу. Істотне поліпшення — це не просто підвищення певного параметру підприємства або покращання роботи окремої ланки організації на визначений відсоток. Це якісний перехід до нового рівня ефективності бізнесу, здійснення прориву. Критерій реінжинірингу — разючий прорив в ефективності функціонування.
Радикальне перетворення означає звернення до першопричин речей. Тобто реінжиніринг — не поліпшення існуючого положення речей, не проведення косметичних заходів та часткових змін, не перетасування вже існуючих систем функціонування організації. Це відмова від того, що було раніше, новий винахід того, як робота повинна бути виконана.
Третє ключове слово у визначенні — «бізнес-процес», під яким розуміють групу взаємозалежних завдань, що спільно створюють цінність для споживача. Споживачу однаково, яким чином всередині підприємства організовано виконання тих або інших завдань/робіт, — для нього важлива тільки та цінність, яку він одержує у вигляді продукту і послуг підприємства. У традиційній організації процеси, проходячи через численні організаційні підрозділи, — фрагментовані, приховані і по суті некеровані. Проте процеси є першоосновою організації, засобом створення цінності для споживачів. Отже, вся суть реінжинірингу побудована на системі докорінних перетворень в організації. Реінжиніринг має коріння в інженерному підході до науки управління. Його суть — це спочатку моделювання організації, а потім зміна цієї моделі під рішення конкретних поточних та перспективних завдань, частіше за все шляхом рішучого відрубання нераціональних ланок та функцій. РБП втілюється стрибкообразно, в великих масштабах, згори вниз по організаційній структурі. Цей підхід дає можливість радикального поновлення отримання результату за рахунок створення нових технологій бізнес-процесів. Реінжиніринг базується на використанні сучасних інформаційних технологій для досягнення нових ділових цілей.
Проведення РБП є складним процесом, який потребує часу та концентрації зусиль всієї організації. Як і будь-який глобальний процес, який впливає на життєдіяльність підприємства та радикально змінює способи його функціонування, РБП підкоряється певним принципам проведення (табл.7.1)
Наслідком невдалих спроб реінжинірингу можуть стати неефективно витрачені кошти і час, втрачені можливості і зруйнована структура організації.