2. Середовище оточення проекту. Характеристика зовнішнього та внутрішнього середовища проекту.

     Проекти народжуються, розвиваються і завершуються, звичайно, не в вакуумі, а в певному середовищі (оточенні).

      Оточення проекту – це комплекс факторів, чинників, які визначають можливі сценарії розвитку проекту. Оточення проекту поділяють на зовнішнє і внутрішнє. Такий поділ є досить умовним, оскільки проект є досить динамічною системою, окремі елементи якої протягом життєвого циклу можуть мігрувати із внутрішнього середовища у  зовнішнє, а інколи і зовсім  виходити із зони впливу на даний проект.

     До чинників зовнішнього середовища відносяться:

1) політичні –  відношення політичних  і державних інститутів до проекту, рівень впливу на нього міждержавних і міжнаціональних відносин;

2) економічні - структура сукупного валового продукту, рівень оподаткування, розвиток ринку страхових послуг, умови підприємницької діяльності та регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, стан розвитку банківської системи,  рівень розвитку інфраструктурних галузей, наявність і доступність ресурсів, рівень конкуренції в галузі;

3) правові – рівень стабільності законодавчого  поля, дотримання прав людини, власності та підприємництва;

4) суспільні – рівень життя і  освіти населення, свобода пересування і слова, соціальні гарантії та пільги;

5) науково-технічні – рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук, інформаційних і промислових технологій;

6) культурні – історико-культурні традиції, релігійна ситуація в країні;

7) природні – природно-кліматичні умови, вимоги до захисту навколишнього середовища, екологічні стандарти продукції проекту.

     До чинників внутрішнього середовища проекту відносяться:

1) стиль керування проект-менеджера – визначає психологічний клімат у команді проекту та впливає   на її творчу активність;

2) професіоналізм команди проекту – впливає на дотримання усіх параметрів проекту щодо тривалості, вартості і якості;

3) характеристики учасників проекту ( фахова компетентність, технічна і технологічна озброєність, фінансове становище, досвід і імідж).

     Один із важливих елементів середовища проекту складає заінтересованість зайнятих в ньому сторін, яка може  негативно чи позитивно вплинути на розвиток проекту. Внутрішні заінтересовані сторони – лінійні служби і працівники підприємства, які безпосередньо не залучені в проект, представники профспілки фірми, персонал, задіяний в інших проектах фірми.

     Зовнішні заінтересовані сторони – конкуренти,  центри зайнятості, страхові установи, представники  ЗМІ, політичні інститути, церква.

     Для кожного конкретного проекту необхідно визначити найважливіші заінтересовані сторони, виявити їх цілі і цінності і порівняти із цілями і цінностями проекту. Якщо інтереси сторін і проекту збігаються, можна очікувати від них підтримки в процесі реалізації проекту. 

 

 

Тема 7. Класифікація проектів інформатизації

Тема 7. КЛАСИФІКАЦІЯ  ПРОЕКТІВ  ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

 

1. Ознаки класифікації проектів  інформатизації  та їх особливості

2. Корпоративні інформаційні системи. Переваги впровадження

3. Проекти  реінжинірингу бізнес –процесів. Вплив  інформаційних систем на розвиток реінжинірингу бізнес-процесів

4. Проекти ІТ консалтингу. Особливості управління консалтинговими ІТ-проектами

 

1. Ознаки класифікації проектів  інформатизації  та їх особливості

   Як доцільно класифікувати проекти інформатизації, щоб врахувати їх особливості? Навряд чи доцільно й можливо будувати єдину ієрархічну класифікацію проектів інформатизації. Скоріш за все, варто будувати кілька класифікацій за різними ознаками, виходячи з практичних потреб побудови ефективної системи управління ними з урахуванням зазначених особливостей цих проектів. 

   Здійснюючи таку класифікацію слід пам’ятати, що проекти інформатизації: 

• можуть відноситись до різних професійних сфер діяльності (фінансова, юридична, маркетингова та ін.); 

• мають різну складність задач, що розв’язуються; 

• мають різний масштаб з точки зору ресурсів, що залучаються. 

  Особливо слід наголосити на першорядній важливості для проектів інформатизації проблеми людських ресурсів (як менеджерів, так і фахівців) в усіх її аспектах. 

    Українська асоціація управління проектами так класифікує проекти за типом:

• інвестиційний,

• дослідний,

• організаційний,

• інформаційних технологій

і зазначає, що проекти можуть класифікуватись і за іншими критеріями (внутрішніми й зовнішніми). Тобто проекти, пов’язані з інформаційними технологіями (проекти інформатизації) виділено як окремий тип, що відповідає сучасним тенденціям у проектному менеджменті. 

    До основних особливостей проектів інформатизації можна віднести:

• інтелектуалоємний характер предметної області більшості проектів; 

• першорядна важливість проблеми людських ресурсів в усіх її аспектах.    

    Перш за усе це стосується високих вимог до кваліфікації менеджерів і в виконавців; 

• мала частка господарської діяльності, пов'язаної з матеріальними активами; 

• високий ступінь залежності від зовнішніх умов, насамперед, поведінки замовника; 

• підвищені ризики, включаючи ризики порушення термінів і бюджету, припинення або призупинення проекту, невдалого впровадження результатів; 

• підвищені вимоги до якості, що мають об'єктивно-конструктивний характер, тобто такий, що можна перевірити; 

• високий ступінь індивідуалізації "під клієнта" і важливість організації "тісної" роботи з ним; 

• висока ймовірність появи нових, раніше не виконуваних робіт, для яких технологія й система управління створюються "на ходу"; 

• критична важливість офісної системи, що підтримує комунікації й базу знань;

• наявність суттєвих особливостей планування, контролю й обліку; 

• нерівномірність надходження замовлень, що утрудняє управління ресурсами; 

• досить часто географічна віддаленість клієнта; 

• наявність кількох виконавців та їх географічна розподіленість. 

    На основі розглянутих (та інших) реальних особливостей можна скласти узагальнену класифікацію проектів інформатизації (див. табл.)

    Класифікація інформаційних продуктів і послуг має динамічний характер.

    Раніше до неї не входили кінцеві продукти інформаційних структур, що займаються розробленням баз даних для продажу, постачанням інформаційно-пошукових систем тощо. На структуру інформаційних продуктів активно впливає оновлення складу обчислювальної техніки, периферійного устаткування, засобів передачі інформації.

    Якщо порівняти традиційні послуги, передбачені чинними класифікаторами, з фактично наявними та необхідними для суспільства, то стане очевидним, що класифікувати інформаційні продукти потрібно виходячи не тільки з їх призначення, походження, технології надання споживачам, але й з їх корисності для споживача.

    Удосконалення існуючого переліку інформаційних продуктів можна здійснити за рахунок освоєння нових видів інформаційно-обчислювальних робіт і послуг; розроблення окремих актуальних завдань, пов’язаних із соціальною сферою (пенсійне забезпечення, працевлаштування, екологія, приватизація тощо); адаптація розробок, впроваджених в інших організаціях; опрацювання та впровадження нових стандартів, технічних умов, нових технологій.