- •1. Форми взаємодії суспільства і природи.
- •2. Поняття еп. Предмет і об’єкти.
- •3.Методи еп.
- •4. Система еп.
- •5. Норми еп: поняття, класифікація.
- •2) За змістом екологічного припису:
- •6. Екологічні правовідносини: поняття, підстави виникнення і припинення, зміст, суб’єкти і об’єкти екологічних правовідносин, класифікація екологічних правовідносин.
- •7. Співвідношення еп з іншими галузями права.
- •8. Принципи еп.
- •9. Поняття і особливості джерел еп.
- •10. Конституція України в системі джерел еп.
- •11. Закон як джерело еп.
- •12. Нормативні акти пу, кму, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як джерела еп.
- •13. Природні об’єкти в якості об’єків еп.
- •14. Природні ресурси як об’єкти еп.
- •15. Поняття права природокористування, види та принципи природокористування.
- •17. Право загального та спеціального природокористування.
- •18. Суб’єкти та об’єкти права природокористування.
- •19. Поняття та зміст права власності на природні ресурси.
- •20. Форми власності на природні ресурси, методи забезпечення права власності на природні ресурси.
- •21. Об’єкти і суб’єкти права власності на природні ресурси.
- •22. Загальна характеристика, гарантії реалізації та захист екологічних прав громадян.
- •23. Обов’язки громадян у галузі онпс.
- •24. Поняття та ознаки екологічної безпеки.
- •25. Правові засади забезпечення екологічної безпеки.
- •26. Правове забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами.
- •27. Правове забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки.
- •28, 29, 30, 31 –Там же.
- •32. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •4) Повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України визначені у відповідному Положенні, яке було затверджене Указом пу від 13.04.11.
- •33. Органи державного управління загальної компетенції.
- •34. Органи державного управління спеціальної компетенції.
- •35. Екологічне програмування та прогнозування.
- •1) Зу «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»
- •2) Зу «Про державні цільові програми»
- •3) Зу «Про охорону нпс»:
- •36. Державний моніторинг довкілля.
- •37. Державний облік у галузі природокористування й охорони нпс, екологічна паспортизація та державна реєстрація.
- •38. Ведення державних кадастрів природних ресурсів.
- •39. Стандартизація та нормування в галузі онпс.
- •40. Екологічне ліцензування, види ліцензій.
- •41. Інформування в галузі онп.
- •42. Поняття, форми, види, система екологічного контролю.
- •43. Повноваження органів екологічного контролю.
- •44. --- Обмеження, тимчасова заборона, зупинення (припинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про онпс.
- •45. Екологічна експертиза: поняття, принципи, суб’єкти, об’єкти.
- •1) Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є:
- •2) Поняття екологічної експертизи:
- •3) Мета екологічної експертизи:
- •4) Об’єкти екологічної експертизи: (ст.27 зу «Про охорону нпс»)
- •5) Форми екологічної експертизи:
- •6) Суб'єкти екологічної експертизи
- •7) Принципи
- •46. Еколого-експертний процес.
- •47. Поняття, сутність і функції відповідальності за екологічні правопорушення.
- •48. Екологічне правопорушення як підстава відповідальності.
- •49. Класифікація та причини екологічних правопорушень.
- •50. --- Основні напрямки онпс в промисловості, на транспорті.
- •51. -- Екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні і будівництві промислових об’єктів.
- •52. -- Основні напрямки і особливості онпс у сільському господарстві на сучасному етапі його розвитку.
- •53. Земля як об’єкт правового регулювання , використання і охорони.
- •54. Землі сільськогосподарського призначення , землі житлової та громадської забудови.
- •55. Землі лісового та водного фонду.
- •56. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Землі оздоровчого, рекреаційного , історико культурного призначення.
- •57. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •58. Право власності на землю
- •59. Право користування землею.
- •60. Правові засади набуття і реалізації права на землю.
- •61. Підстави і порядок припинення права власності і права користування землею.
- •62. Управління у галузі використання земель.
- •63. Правова охорона земель.
- •64. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •65. Надра як об’єкт правового регулювання, використання і охорони.
- •66. Право користування надрами та його види.
- •67. Управління в галузі охорони використання надр.
- •68. Правова охорона надр.
- •69. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
57. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
Землі індустріальних парків належать до земель промисловості..Індустріальні парки створюються на земельних ділянках площею не менше 15 гектарів і не більше 700 гектарів.
Землі транспорту
До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.
Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Землі залізничного транспорту
До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Землі морського транспорту
До земель морського транспорту належать землі під:
а) морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту;
б) гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт.
На підходах до портів (каналів), мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних та інших об'єктів відповідно до закону можуть встановлюватись обмеження у використанні земель.
Землі річкового транспорту
До земель річкового транспорту належать землі під:
а) портами, спеціалізованими причалами, пристанями і затонами з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт;
б) пасажирськими вокзалами, павільйонами і причалами;
в) судноплавними каналами, судноплавними, енергетичними та гідротехнічними спорудами, службово-технічними будівлями;
г) берегоукріплювальними спорудами й насадженнями;
ґ) вузлами зв'язку, радіоцентрами і радіостанціями;
д) будівлями, береговими навігаційними знаками та іншими спорудами для обслуговування водних шляхів, судноремонтними заводами, ремонтно-експлуатаційними базами, майстернями, судноверф'ями, відстійно-ремонтними пунктами, складами, матеріально-технічними базами, інженерними мережами, службовими та культурно-побутовими будівлями, іншими об'єктами, що забезпечують роботу річкового транспорту.
Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства
До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;
в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;
г) захисні насадження.
Землі авіаційного транспорту
До земель авіаційного транспорту належать землі під:
а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;
б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;
в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;
г) службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
2. На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.
Землі трубопровідного транспорту
До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.
Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Землі міського електротранспорту
До земель міського електротранспорту належать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту.
Землі зв'язку
До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.
Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.
Землі енергетичної системи
1. Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.
2. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.
Землі оборони
Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.
Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.
Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.