40. Екологічне ліцензування, види ліцензій.
Екологічне ліцензування — це відносини між державою в особі її спеціально уповноважених органів та суб'єктами господарювання(фізичними та юридичними особами), змістом яких є санкціонуванняздійснення цими суб'єктами певної діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища на основі оцінки їх відповідності комплексу вимог, що висуваються з боку держави.
Екологічне ліцензування є функцією державного управління.
Законодавство не містить окремого визначення поняття «екологічне ліцензування» чи «екологічна ліцензія»
Екологічне ліцензування, як і інші види ліцензування, здійснюється на основі положень:
а) ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
б) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 1698 (з наступними змінами).
в) різноманітних Ліцензійних умов (ліцензійні умови – це вимоги, яким повинен відповідати ліцензіат для отримання ліцензії і подальшого здійснення відповідної діяльності. Ліцензійні умови розробляються та приймаються органом ліцензування).
Під екологічною ліцензією розуміється узагальнена назва групи дозвільних документів державного зразка, якими засвідчується право суб'єкта господарювання (ліцензіата) на провадження зазначеного в ній виду господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів чи потенційним шкідливим впливом на довкілля, протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Законодавство не встановлює чіткого переліку ліцензій власне екологічного характеру. Водночас ліцензовані види діяльності в цій сфері можна виокремити з-поміж інших видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, перелік яких наведено у ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». До таких видів господарської діяльності можна віднести, наприклад:
Пошук та розвідку корисних копалин (орган ліцензування – державна служба геології та надр України)
Видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (орган ліцензування – державна служба геології та надр України).
Виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, встановленим КМУ) (орган ліцензування – Міністерство екології та природних ресурсів України).
Проведення робіт із землеустрою, земле оціночних робіт та земельних торгів (орган ліцензування - Державне агентство земельних ресурсів).
Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. Орган, уповноважений на ліцензування відповідного виду діяльності, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 1698 (з наступними змінами).
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або провідмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
Ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів.
Відповідно до основних принципів державної політики у сфері ліцензування, закріплених ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Незважаючи на це, традиційно існує значна кількість дозволів, що дають право на спеціальне використання природних ресурсів або здійснення діяльності, що може справити негативний вплив на довкілля, які встановлені актами екологічного, насамперед природоресурсного, законодавства і до цього часу не перенесені до спеціальних законодавчих актів про ліцензування.
Ці дозволи мають різні назви, застосовуються до різного кола суб'єктів, видаються різними державними органами або органами місцевого самоврядування. Вичерпний перелік таких дозвільних документів закріплено у ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
До таких документів можна віднести, наприклад:
Дозвіл на спеціальне водокористування;
Дозвіл на розміщення відходів
Спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток)
Дозвіл на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України
