- •1. Форми взаємодії суспільства і природи.
- •2. Поняття еп. Предмет і об’єкти.
- •3.Методи еп.
- •4. Система еп.
- •5. Норми еп: поняття, класифікація.
- •2) За змістом екологічного припису:
- •6. Екологічні правовідносини: поняття, підстави виникнення і припинення, зміст, суб’єкти і об’єкти екологічних правовідносин, класифікація екологічних правовідносин.
- •7. Співвідношення еп з іншими галузями права.
- •8. Принципи еп.
- •9. Поняття і особливості джерел еп.
- •10. Конституція України в системі джерел еп.
- •11. Закон як джерело еп.
- •12. Нормативні акти пу, кму, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як джерела еп.
- •13. Природні об’єкти в якості об’єків еп.
- •14. Природні ресурси як об’єкти еп.
- •15. Поняття права природокористування, види та принципи природокористування.
- •17. Право загального та спеціального природокористування.
- •18. Суб’єкти та об’єкти права природокористування.
- •19. Поняття та зміст права власності на природні ресурси.
- •20. Форми власності на природні ресурси, методи забезпечення права власності на природні ресурси.
- •21. Об’єкти і суб’єкти права власності на природні ресурси.
- •22. Загальна характеристика, гарантії реалізації та захист екологічних прав громадян.
- •23. Обов’язки громадян у галузі онпс.
- •24. Поняття та ознаки екологічної безпеки.
- •25. Правові засади забезпечення екологічної безпеки.
- •26. Правове забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами.
- •27. Правове забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки.
- •28, 29, 30, 31 –Там же.
- •32. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •4) Повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України визначені у відповідному Положенні, яке було затверджене Указом пу від 13.04.11.
- •33. Органи державного управління загальної компетенції.
- •34. Органи державного управління спеціальної компетенції.
- •35. Екологічне програмування та прогнозування.
- •1) Зу «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»
- •2) Зу «Про державні цільові програми»
- •3) Зу «Про охорону нпс»:
- •36. Державний моніторинг довкілля.
- •37. Державний облік у галузі природокористування й охорони нпс, екологічна паспортизація та державна реєстрація.
- •38. Ведення державних кадастрів природних ресурсів.
- •39. Стандартизація та нормування в галузі онпс.
- •40. Екологічне ліцензування, види ліцензій.
- •41. Інформування в галузі онп.
- •42. Поняття, форми, види, система екологічного контролю.
- •43. Повноваження органів екологічного контролю.
- •44. --- Обмеження, тимчасова заборона, зупинення (припинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про онпс.
- •45. Екологічна експертиза: поняття, принципи, суб’єкти, об’єкти.
- •1) Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є:
- •2) Поняття екологічної експертизи:
- •3) Мета екологічної експертизи:
- •4) Об’єкти екологічної експертизи: (ст.27 зу «Про охорону нпс»)
- •5) Форми екологічної експертизи:
- •6) Суб'єкти екологічної експертизи
- •7) Принципи
- •46. Еколого-експертний процес.
- •47. Поняття, сутність і функції відповідальності за екологічні правопорушення.
- •48. Екологічне правопорушення як підстава відповідальності.
- •49. Класифікація та причини екологічних правопорушень.
- •50. --- Основні напрямки онпс в промисловості, на транспорті.
- •51. -- Екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні і будівництві промислових об’єктів.
- •52. -- Основні напрямки і особливості онпс у сільському господарстві на сучасному етапі його розвитку.
- •53. Земля як об’єкт правового регулювання , використання і охорони.
- •54. Землі сільськогосподарського призначення , землі житлової та громадської забудови.
- •55. Землі лісового та водного фонду.
- •56. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Землі оздоровчого, рекреаційного , історико культурного призначення.
- •57. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •58. Право власності на землю
- •59. Право користування землею.
- •60. Правові засади набуття і реалізації права на землю.
- •61. Підстави і порядок припинення права власності і права користування землею.
- •62. Управління у галузі використання земель.
- •63. Правова охорона земель.
- •64. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •65. Надра як об’єкт правового регулювання, використання і охорони.
- •66. Право користування надрами та його види.
- •67. Управління в галузі охорони використання надр.
- •68. Правова охорона надр.
- •69. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
26. Правове забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами.
Хімічні речовини — це найбільша група речовин, що завдають впливу на навколишнє середовище. Йдеться про органічні та неорганічні речовини, сполуки або продукти, що містять такі речовини, які при внесенні в навколишнє середовище або при контакті з живи ми організмами можуть шляхом хімічних або фізико-хімічних процесів заподіювати шкоду життю і здоров'ю людей та навколишньому середовищу.
За ступенем небезпеки хімічні речовини розподіляються на чотири класи: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні та мало небезпечні.
Особливе місце серед хімічних речовин посідають пестициди та агрохімікати. Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 березня 1995 р. «Про пестициди і агрохімікати» зазначені терміни вживаються у такому значенні:
— пестициди — токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення , регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності;
— агрохімікати — органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.
Зазначений Закон регулює правові відносини, пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом , закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров'я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів державної виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.
Державна політика у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, реалізується Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів є підставою для здійснення державного контролю шляхом запровадження санітарних заходів (процедур експертизи, інспектування, сертифікації та ухвалення ) щодо наявності в харчових продуктах дозволеної центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я кількості залишків пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах, що реалізуються на ринку України. Господарська діяльність у сфері виробництва пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптової, роздрібної торгівлі пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) проводиться на підставі ліцензії в порядку, встановленому законом.
Екологічний ризик діяльності, пов'язаної з ввезенням на територію України пестицидів і агрохімікатів, їх транспортуванням та використанням, підлягає обов'язковому страхуванню в порядку, визначеному актами законодавства України. Транспортування , зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестициді в і агрохімікатів та торгівля ним и здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування , зберігання і застосування пестициді в і агрохімікатів та іншим и нормативним и актами.
На території, що зазнала радіоактивного забруднення, а також у зонах надзвичайних екологічних ситуацій застосування пестицидів і агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.