3. Амортизація нематеріальних активів

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється про­тягом строку їх корисного використання, який установ­лює підприємство під час визнання цього об'єкта акти­вом (зарахування на баланс), але не більш як 20 років.

Визначаючи строк корисного використання об'єкта нематеріальних активів, беруть до уваги:

• строки корисного використання таких активів;

передбачуваний моральний знос;

— правові та інші подібні обмеження щодо строків його використання й інші чинники.

Метод амортизації нематеріального активу підпри­ємство обирає самостійно, виходячи з умов одержання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначи­ти неможливо, амортизація нараховується із застосуван­ням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації із застосуванням відповідних методів нарахування здійс­нюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби».

Під час розрахунку амортизованої вартості ліквіда­ційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків:

— якщо існує безвідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;

— якщо ліквідаційну вартість можна визначити на підставі інформації існуючого активного ринку й очіку­ється, що такий ринок існуватиме наприкінці строку ко­рисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації починають з місяця, нас­тупного за тим, у якому нематеріальний актив став при­датним для використання, і припиняють з місяця, нас­тупного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Строк корисного використання нематеріального ак­тиву і метод його амортизації переглядають наприкінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов одержання майбутніх економічних вигод.

Амортизацію нематеріального активу нараховують, виходячи з нового методу нарахування і нового строку використання, починаючи з місяця, наступного за міся­цем змін. Проте, при виборі методу амортизації НМА та при нарахуванні амортизації НМА слід враховувати, також, і нижче наведене. Законом України "Про прибуток підприємств" НМА визначаєть­ся як об'єкт інтелектуальної власності та інші аналогічні права, визнані відповідним законодавством об'єктом права власності плат­ника податків. Однак у "податковому" визначенні акцент зробле­но на праві власності НМА. Це визначення вужче порівняно з "бух­галтерським" визначенням НМА, наведеним у П(С)БО 8.

Підпунктом 8.1.1 Закону "Про прибуток підприємств" амор­тизація основних фондів і НМА визначена як поступове відне­сення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених цим законом.

Далі, відповідно до підпункту 8.1.2, амортизації підлягають, зокрема, витрати:

— на придбання нематеріальних активів;

— проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів.

Підпунктом 8.3.9 цього закону визначено, що для амортизації НМА застосовується лінійний метод, за яким кожен окремий вид НМА амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості, протягом терміну, що його платник податків визначає самостійно, виходячи з терміну корисного використання НМА.

П(С)БО 7 "Основні засоби" передбачено такі методи нараху­вання амортизації: прямолінійного списання; зменшення залиш­кової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивного; виробничого.

Підпунктом 8.1.1 Закону "Про прибуток підприємств" амор­тизація НМА визначена як поступове віднесення витрат, у тому числі з їх поліпшення, на зменшення прибутку. Крім того, підпунк­том 8.3.9 цього закону визначено, що НМА амортизується рівни­ми частками, виходячи з його первісної вартості. Первісна вартість НМА визначається також у податковому обліку стан­дартом бухгалтерського обліку, яким обумовлені випадки, коли вона має підвищуватися (п. 18 П(С)БО 8). Тобто витрати з поліп­шення НМА мають збільшувати первісну вартість активів, що підлягає "податковій" амортизації.

При амортизації нематеріального активу слід керуватися пунк­тами 25—31 П(С)БО 8, згідно з якими підприємство самостійно встановлює термін корисного використання НМА, але не більше ніж 20 років. Однак у податковому обліку, відповідно до підпунк­ту 8.3.9 ст. 8 Закону "Про прибуток підприємств", термін корис­ного використання нематеріальних активів не може перевищу­вати 10 років. Методи нарахування амортизації також визнача­ються підприємством самостійно, а розрахунок амортизації здійснюється відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", згідно з яким нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив зарахова­но на баланс підприємства. Відповідно, при вибутті нематеріаль­ного активу амортизація не нараховується з місяця, наступного за місяцем вибуття.

У бухгалтерському обліку з 1 січня 2000 р. амортизації підля­гають усі нематеріальні активи, що перебувають на балансі підприємства. У податковому обліку витрати, пов'язані з науко­во-технічним, навчально-методичним забезпеченням господар­ської діяльності, витрати на проведення дослідних робіт, на ви­готовлення моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю підприємства, витрати з виплати роялті та придбання нематері­альних активів (які не підлягають амортизації), згідно з підпунк­том 5.4.2 ст. 5 Закону "Про прибуток підприємств", не аморти­зуються, але включаються до складу валових витрат. Не підля­гає амортизації у податковому обліку вартість безкоштовно (без­оплатно) отриманих нематеріальних активів (п. 8.1 ст. 8 Зако­ну), а також гудвіл (п. 1.7 ст. 1 цього ж Закону), які до валових витрат підприємства не включаються.