3. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Синтетичний облік ведеться на активному рахунку 10 "Основні засоби"

Дебетове сальдо озна­чає первісну вартість основних засобів, які перебувають у розпо­рядженні підприємства.

Обороти за дебетом — це надходження основних засобів на баланс підприємства (придбаних, створених, безоплатно отрима­них), сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модер­нізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісне очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки об'єкта основних засобів.

Обороти за кредитом — це вибуття основних засобів внаслі­док продажу, безоплатної передачі або невідповідності критері­ям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Основні засоби відображаються по дебету рахунку 10 в момент їх надходження на підприємство тільки в тому випадку, якщо: не потребує монтажу або вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство

Якщо об’єкт основних засобів на відповідає зазначеним вимогам, тоді для відображення надходження основних засобів на підприємство використовується рахунок 15 „Капітальні інвестиції”, зокрема 151 та 152

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення будівель чи інших основних засобів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених основних засобів)

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожним інвен­тарним об'єктом.

Інвентарний об'єкт — предмет або комплекс конструктивно поєд­наних предметів з усіма пристроями та пристосуваннями для ви­конання певних самостійних функцій і певної роботи.

Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному інвентарному об'єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуата­ції чи в запасі, присвоюється відповідний інвентарний номер. Цей номер зберігається за об'єктом на час його знаходження на підприємстві. Інвентарні номери об'єк­тів, які вибули (передані безоплатно, реалізовані, ліквідо­вані як зношені чи з інших причин), не можуть присво­юватись іншим основним засобам із нових надходжень.

Аналітичний пооб'єктний облік основних засобів ве­де бухгалтерія на інвентарних картках у гривнях (без копійок). Інвентарна картка форми ОЗ-6 використову­ється для обліку всіх видів основних засобів (будівель, споруд тощо), а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, які прийняті в експлуатацію в одному календарному місяці й мають однакові виробни­чо-господарське призначення, технічну характеристику й вартість.

Інвентарну картку відкривають на кожний інвентар­ний об'єкт (групу). Якщо до інвентарного об'єкта нале­жать окремі пристрої та прилади, що становлять із ним одне ціле, в картці подають перелік цих частин. До ін­вентарних карток не вносять усіх показників технічної документації. Характеристика об'єктів і їхніх окремих конструктивних елементів має бути короткою і відобра­жати індивідуальні особливості об'єкта. Проіндексовані (переоцінені) об'єкти основних засобів записують за від­новною вартістю в розділі картки «Реконструкція, мо­дернізація». Картки недіючих основних засобів групу­ють окремо.

Облік об'єктів основних засобів за місцем їхньої екс­плуатації (розміщення) здійснюють в інвентарному списку. Дані пооб'єктного обліку основних засобів за місцями їхнього знаходження мають бути тотожні запи­сам в інвентарних картках (книгах).

В окремих випадках облік об'єктів за місцем їхньої експлуатації може здійснюватися на інвентарних картках, які бухгалтерія виписує у двох примірниках. Дру­гий примірник передається за місцем знаходження об'єкта. У разі переміщення об'єкта інвентарна картка разом із накладною на переміщення передається за но­вим місцем експлуатації (знаходження).

Кількість карток за об'єктами в місцях експлуатації (знаходження) має відповідати їхній кількості в бухгалте­рії, що досягається підрахунком та зіставленням карток.

Інвентарні картки, картки обліку руху основних за­собів сумарно звіряють з даними синтетичного обліку ос­новних засобів.

В обліку основних засобів виділяють облік надходження, амортизації та вибуття основних засобів

Основні засоби надходять на підприємство в результаті: при­дбання (обміну), безоплатного отримання, створення власними силами.як внесок до статутного фонду учасників (власників).

Вибуття основних засобів може здійснюватись внаслідок: реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам

Відповідно до діючого законодавства, підприємство може здійснювати переоцінювання основних засобів. Частота проведення переоцінювання залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів. Подальша переоцінка об’єкту є необхідною, якщо його справедлива вартість суттєво відрізняється від балансової вартості. Переоцінена сума первісної вартості та зносу об’єкта основних засобів визначається як добуток первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкту, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Результати переоцінювання основних засобів, залежно від конкретних умов, у бухгалтерському обліку відображаються такими бухгалтерськими проводками:

1. Зменшення первісної вартості основних засобів на суму уцінки:

Дт 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій», Кт 10 «Основні засоби».

2. Одноразово (коригується) зменшується нарахований знос основних засобів на суму уцінки:

Дт 131 «Знос основних засобів»; Кт 10 «Основні засоби».

3. Збільшення первісної вартості основних засобів на суму оцінки:

Дт 10 «Основні засоби»; Кт 423 «Дооцінка активів».

4. Одноразово (коректується) збільшується сума нарахованого зносу на суму дооцінки:

Дт 423 «Дооцінка активів»; Кт 131 « Знос основних засобів».