- •4. Є.І.Тихеева про роль природи у вихованні дітей
- •8.Розвиток мислення і мови в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •10.Розвиток пізнавальних інтересів та спостережливості в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •11.Завдання екологічного виховання в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •12.Естетичне виховання в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •13.Красиво квітучі кімнатні рослини, їх біологія, агротехніка, використання в роботі
- •14.Цибулинні кімнатні рослини, їх біологія, агротехніка, використання в роботі
- •15. Декоративно-листяні кімнатні рослини в куточку природи, їх біологія , агротехніка, використання в роботі з дітьми.
- •16. Ампельні і виткі кімнатні рослини , їх біологія, агротехніка, використання у роботі з дітьми.
- •17. Догляд за кімнатними рослинами.
- •18. Тварини-тимчасові мешканці куточка природи, їх розміщення, догляд та спостереження за ними (безхребетні).
- •19. Акваріумні риби, їх різноманітність, вибір відповідно до умов утримання в дитячому садку.
- •20. Влаштування акваріума, акваріумні рослини, молюски.
- •22.Утримання ссавців у кутку природи.
- •23.Значення живого куточка в ознайомленні дошкільників з природою
- •27. Вимоги до озеленення ділянки
- •28.Дерева на ділянці
- •29. Кущі на ділянці
- •30. Газони на ділянці
- •31. Влаштування кутків дикорослих рослин
- •32. Квітники на ділянці
- •33. Значення городу на ділянці дитячого садка, його розміщення і планування
- •35. Плодовий сад та ягідник на ділянці дитячого садка та догляд за ними
- •37. Дрібні свійські тварини на ділянці
- •38. Приваблювання птахів та спостереження за ними на ділянці дит. Садка
- •40. Визначення спостереження і його навчально-виховне значення
- •55.Розповідь вихователя.
- •56.Використання літератури.
- •57.Бесіда як метод ознайомлення дітей з природою….
- •58. Заняття – важлива форма роботи по ознайомленню дошкільників з природою.
- •59. Навчально-виховне значення екскурсій і їх відмінність від прогулянок
- •60. Методика проведення екскурсії.
- •61. Тематика і структура екскурсії в природу і на сільськогосподарські обєкти
- •62. Цільові прогулянки і їх тематика
- •63. Зміст і організація повсякденних прогулянок в осінній період (спостереження,ігри , праця)
- •64. Зміст і організація повсякденних прогулянок в зимовий період .
- •66.Зміст і організація повсякденних спостережень ,праці і пошукової діяльності дітей у куточку природи в осінньо–зимовий період.
- •67.Ведення календарів погоди ,як засіб фіксації знань дітей про природу.
- •68.Свята та розваги на природничому матеріалі.
- •69. Складання гербаріїв,колекцій,букетів,як засіб фіксації знань дітей про природу.
- •71.Повсякденніспостереження,працяі пошукова діяльність дошкільників у куточку природи ,у весняно-літній період.
- •75. Загальна характеристика змісту знань дітей про природу, умінь, навичок вирощування рослин, догляду за тваринами.
- •76. Планування та облік роботи по ознайомленню дітей з природою.
- •77. Керівництво завідуючою, методистом роботою по ознайомленню дітей з природою.
- •78. Організація і зміст роботи методичного кабінету ( районного, міського, обласного).
- •79. Інспектування роботи дитячих садків з розділу ознайомлення з природою.
60. Методика проведення екскурсії.
Підготовка до екскурсії складається з кількох етапів: 1. Розробка керівником річного календарного плану, де намічаються екскурсії з певних тем з урахуванням конкретних природних умов. 2. Визначення навчально-виховної мети кожної екскурсії. 3. Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об’єктів для вивчення. 4. Підготовка дитячого колективу – ознайомлення з метою і завданням екскурсії, виділення груп дітей і розподіл завдань і обов’язків, ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії. 5. Підбір екскурсійного спорядження і інвентарю, розподіл його між ланками, призначення відповідальних. 6. Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об’єктів, які можуть викликати інтерес у дітей і до розповіді про які треба завчасно підготуватись. Потім керівник складає розгорнутий план екскурсії за такою схемою: 1. Дата, група; 2. Тема; 3. Мета; 4. Маршрут; 5. Обладнання; 6. Проведення екскурсії (спосіб пересування, огляд об’єктів, пояснення, дослідницька робота вихованців, збирання зразків рослин, шкідників, комах, зарисовки, складання плану і т.д.) 7. Опрацювання матеріалів екскурсії.
61. Тематика і структура екскурсії в природу і на сільськогосподарські обєкти
1. Екскурсії в природу — в ліс, на луки, до водойми, тобто в природні і штучні рослинні угруповання — парк, сквер, ботанічний сад. 2. Екскурсії на сільськогосподарські об'єкти — в поле, па птахо-, молочну ферму, в плодовий сад, на город, в оранжерею, шкільну теплицю, на тік з метою ознайомлення з працею дорослих, рослинами, тваринами, що вирощуються для задоволення потреб людини. - Структура екскурсій у природу містить: 1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей. Це зумовлено потребою викликати інтерес, пов'язати нові знання з набутими раніше, нагадати про правила поведінки при переході вулиці тощо. 2. Повідомлення мети екскурсії. Цей структурний елемент потрібний для надання спрямованості основній частині екскурсії — колективному спостереженню. 3. Колективне спостереження — головна, обов'язкова частина кожної екскурсії, мета якої — нагромадження чуттєвих вражень, виділення зв'язків і залежностей у природі. 4. Збирання природного матеріалу — важливий структурний елемент екскурсії, що створює інтерес до неї, забезпечує більш близький контакт дітей з природою, формує навички поведінки в природі. Проте на деяких екскурсіях його не слід вводити (наприклад, на літній екскурсії у парк, сквер). 5. Дидактичну гру — спрямовується на закріплення в ігровій формі одержаних на екскурсії знань. 6. Підведення підсумків. -Структура екскурсій на сільськогосподарські об'єкти містить: 1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей. 2. Повідомлення мети екскурсії. 3. Колективне спостереження. 4. Розповідь дорослого про об'єкт. 5. Підведення підсумків.
62. Цільові прогулянки і їх тематика
Цільові прогулянки на природу, що інтегруються з пішохідними переходами, є зручною й корисною формою організації дітей, що дає можливість знайомити їх з найближчим природним оточенням.
Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їхню уяву, дають змогу краще пізнати природне середовище місцевості, де вони мешкають: парк, сквер, ліс, луки, поле, ставок, річку. Такі прогулянки можуть проводитися не тільки з пізнавальної, а й з пізнавально-практичною метою – збирання ягід, грибів, насіння дикоростучих трав для підгодовування птахів узимку.
Відмінність їх від повсякденних прогулянок полягає у тому, що вони проводяться за межі ДНЗ. Обсяг програмових завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від того, що передбачається екскурсією. І все ж цінність таких прогулянок у тому, що завдяки регулярності їх проведення можна простежити зміни в об’єктах природи, виявивши їх причини.
Особливо багато можливостей для спостережень під час цільових прогулянок надає літо. Рослини, що зацвітають, розмаїття видів комах, птахів, їхня пристосувальна поведінка створюють необмежений простір для надання дітям цікавої інформації, спрямованої на пізнання рідної природи, її краси. Часом можна почути запитання: для чого маленьким дітям потрібні знання про рослинний, тваринний світ? Достатньо, щоб вони засвоїли знання про найбільш важливі залежності у природі між організмом і умовами існування. Але ж засвоєння знань ніколи не може розглядатися в дошкільному віці як самоціль. Це – аспект всебічного розвитку дитини.
Знання, на думку дидактиків, виконують 3 функції у формуванні особистості:
Інформативну , орієнтовну, оціночну.
Можливості цільової прогулянки
Інформуючи про найближче оточення в процесі цільових прогулянок, вихователі здійснюють важливе виховне завдання – формування реалістичних знань, без яких неможливе оволодіння систематизованими знаннями, тобто встановлення об’єктивних зв’язків між предметами і явищами природи, серед яких провідними є причинні. Саме встановлення таких зв’язків характеризує рівень дитячого мислення. Важливим є те, що в процесі ознайомлення з рослинами, тваринами під час цільових прогулянок розвивається мова дітей, поповнюються словник. Бесіди – це засіб розвитку діалогічної і монологічної мови.
Цільові прогулянки створюють чудові можливості для розвитку сенсорної сфери дитини. Кожна зустріч з новими об'єктами природи – це можливість побачити, доторкнутися, понюхати, прислухатися до них, і вихователі повною мірою повинні використати ці можливості.
Цільові прогулянки короткочасні, і на них вирішується невеликий обсяг завдань. Діти знайомляться з яскравими природними явищами того чи іншого сезону, наприклад гніздування граків, льодоходом. Проводяться цільові прогулянки до водойми, на луг, на пасовищі і т.д. Крім того, організовуються прогулянки, пізнавальне зміст яких обмежена (збір ягід, квітів). Цільові прогулянки можуть носити пізнавальний характер, наприклад прогулянка до місця гніздування граків і ін Плануючи цільову прогулянку за межі дошкільного закладу, обидва дорослих повинні добре дізнатися місце, де будуть зупинятися діти, передбачити все необхідне в дорозі, щоб ніщо не загрожувало життю малюків. Молодший вихователь супроводжує дітей в цільових прогулянках, може підключитися і старший методист дошкільного закладу.