60. Методика проведення екскурсії.

Підготовка до екскурсії складається з кількох етапів:  1. Розробка керівником річного календарного плану, де намічаються екскурсії з певних тем з урахуванням конкретних природних умов.  2. Визначення навчально-виховної мети кожної екскурсії.  3. Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об’єктів для вивчення.  4. Підготовка дитячого колективу – ознайомлення з метою і завданням екскурсії, виділення груп дітей і розподіл завдань і обов’язків, ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії.  5. Підбір екскурсійного спорядження і інвентарю, розподіл його між ланками, призначення відповідальних.  6. Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об’єктів, які можуть викликати інтерес у дітей і до розповіді про які треба завчасно підготуватись.  Потім керівник складає розгорнутий план екскурсії за такою схемою:  1. Дата, група;  2. Тема;  3. Мета;  4. Маршрут;  5. Обладнання;  6. Проведення екскурсії (спосіб пересування, огляд об’єктів, пояснення, дослідницька робота вихованців, збирання зразків рослин, шкідників, комах, зарисовки, складання плану і т.д.)  7. Опрацювання матеріалів екскурсії. 

61. Тематика і структура екскурсії в природу і на сільськогосподарські обєкти

1. Екскурсії в природу — в ліс, на луки, до водойми, тобто в природні і штучні рослинні угруповання — парк, сквер, ботанічний сад. 2. Екскурсії на сільськогосподарські об'єкти — в поле, па пта­хо-, молочну ферму, в плодовий сад, на город, в оранжерею, шкіль­ну теплицю, на тік з метою ознайомлення з працею дорослих, рос­линами, тваринами, що вирощуються для задоволення потреб лю­дини. - Структура екскурсій у природу містить: 1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей. Це зу­мовлено потребою викликати інтерес, пов'язати нові знання з на­бутими раніше, нагадати про правила поведінки при переході ву­лиці тощо. 2. Повідомлення мети екскурсії. Цей структурний елемент по­трібний для надання спрямованості основній частині екскурсії — колективному спостереженню. 3. Колективне спостереження — головна, обов'язкова частина кожної екскурсії, мета якої — нагромадження чуттєвих вражень, виділення зв'язків і залежностей у природі. 4. Збирання природного матеріалу — важливий структурний елемент екскурсії, що створює інтерес до неї, забезпечує більш близький контакт дітей з природою, формує навички поведінки в природі. Проте на деяких екскурсіях його не слід вводити (напри­клад, на літній екскурсії у парк, сквер). 5. Дидактичну гру — спрямовується на закріплення в ігровій формі одержаних на екскурсії знань. 6. Підведення підсумків. -Структура екскурсій на сільськогосподарські об'єкти містить: 1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей. 2. Повідомлення мети екскурсії. 3. Колективне спостереження. 4. Розповідь дорослого про об'єкт. 5. Підведення підсумків.

62. Цільові прогулянки і їх тематика

Цільові прогулянки на природу, що інтегруються з пішохідними переходами, є зручною й корисною формою організації дітей, що дає можливість знайомити їх з найближчим природним оточенням.

Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їхню уяву, дають змогу краще пізнати природне середовище місцевості, де вони мешкають: парк, сквер, ліс, луки, поле, ставок, річку. Такі прогулянки можуть проводитися не тільки з пізнавальної, а й з пізнавально-практичною метою – збирання ягід, грибів, насіння дикоростучих трав для підгодовування птахів узимку.

Відмінність їх від повсякденних прогулянок полягає у тому, що вони проводяться за межі ДНЗ. Обсяг програмових завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від того, що передбачається екскурсією. І все ж цінність таких прогулянок у тому, що завдяки регулярності їх проведення можна простежити зміни в об’єктах природи, виявивши їх причини.

Особливо багато можливостей для спостережень під час цільових прогулянок надає літо. Рослини, що зацвітають, розмаїття видів комах, птахів, їхня пристосувальна поведінка створюють необмежений простір для надання дітям цікавої інформації, спрямованої на пізнання рідної природи, її краси. Часом можна почути запитання: для чого маленьким дітям потрібні знання про рослинний, тваринний світ? Достатньо, щоб вони засвоїли знання про найбільш важливі залежності у природі між організмом і умовами існування. Але ж засвоєння знань ніколи не може розглядатися в дошкільному віці як самоціль. Це – аспект всебічного розвитку дитини.

Знання, на думку дидактиків, виконують 3 функції у формуванні особистості:

Інформативну , орієнтовну, оціночну.

Можливості цільової прогулянки

Інформуючи про найближче оточення в процесі цільових прогулянок, вихователі здійснюють важливе виховне завдання – формування реалістичних знань, без яких неможливе оволодіння систематизованими знаннями, тобто встановлення об’єктивних зв’язків між предметами і явищами природи, серед яких провідними є причинні. Саме встановлення таких зв’язків характеризує рівень дитячого мислення. Важливим є те, що в процесі ознайомлення з рослинами, тваринами під час цільових прогулянок розвивається мова дітей, поповнюються словник. Бесіди – це засіб розвитку діалогічної і монологічної мови.

Цільові прогулянки створюють чудові можливості для розвитку сенсорної сфери дитини. Кожна зустріч з новими об'єктами природи – це можливість побачити, доторкнутися, понюхати, прислухатися до них, і вихователі повною мірою повинні використати ці можливості.

Цільові прогулянки короткочасні, і на них вирішується невеликий обсяг завдань. Діти знайомляться з яскравими природними явищами того чи іншого сезону, наприклад гніздування граків, льодоходом. Проводяться цільові прогулянки до водойми, на луг, на пасовищі і т.д. Крім того, організовуються прогулянки, пізнавальне зміст яких обмежена (збір ягід, квітів).  Цільові прогулянки можуть носити пізнавальний характер, наприклад прогулянка до місця гніздування граків і ін  Плануючи цільову прогулянку за межі дошкільного закладу, обидва дорослих повинні добре дізнатися місце, де будуть зупинятися діти, передбачити все необхідне в дорозі, щоб ніщо не загрожувало життю малюків. Молодший вихователь супроводжує дітей в цільових прогулянках, може підключитися і старший методист дошкільного закладу.