- •4. Є.І.Тихеева про роль природи у вихованні дітей
- •8.Розвиток мислення і мови в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •10.Розвиток пізнавальних інтересів та спостережливості в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •11.Завдання екологічного виховання в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •12.Естетичне виховання в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі
- •13.Красиво квітучі кімнатні рослини, їх біологія, агротехніка, використання в роботі
- •14.Цибулинні кімнатні рослини, їх біологія, агротехніка, використання в роботі
- •15. Декоративно-листяні кімнатні рослини в куточку природи, їх біологія , агротехніка, використання в роботі з дітьми.
- •16. Ампельні і виткі кімнатні рослини , їх біологія, агротехніка, використання у роботі з дітьми.
- •17. Догляд за кімнатними рослинами.
- •18. Тварини-тимчасові мешканці куточка природи, їх розміщення, догляд та спостереження за ними (безхребетні).
- •19. Акваріумні риби, їх різноманітність, вибір відповідно до умов утримання в дитячому садку.
- •20. Влаштування акваріума, акваріумні рослини, молюски.
- •22.Утримання ссавців у кутку природи.
- •23.Значення живого куточка в ознайомленні дошкільників з природою
- •27. Вимоги до озеленення ділянки
- •28.Дерева на ділянці
- •29. Кущі на ділянці
- •30. Газони на ділянці
- •31. Влаштування кутків дикорослих рослин
- •32. Квітники на ділянці
- •33. Значення городу на ділянці дитячого садка, його розміщення і планування
- •35. Плодовий сад та ягідник на ділянці дитячого садка та догляд за ними
- •37. Дрібні свійські тварини на ділянці
- •38. Приваблювання птахів та спостереження за ними на ділянці дит. Садка
- •40. Визначення спостереження і його навчально-виховне значення
- •55.Розповідь вихователя.
- •56.Використання літератури.
- •57.Бесіда як метод ознайомлення дітей з природою….
- •58. Заняття – важлива форма роботи по ознайомленню дошкільників з природою.
- •59. Навчально-виховне значення екскурсій і їх відмінність від прогулянок
- •60. Методика проведення екскурсії.
- •61. Тематика і структура екскурсії в природу і на сільськогосподарські обєкти
- •62. Цільові прогулянки і їх тематика
- •63. Зміст і організація повсякденних прогулянок в осінній період (спостереження,ігри , праця)
- •64. Зміст і організація повсякденних прогулянок в зимовий період .
- •66.Зміст і організація повсякденних спостережень ,праці і пошукової діяльності дітей у куточку природи в осінньо–зимовий період.
- •67.Ведення календарів погоди ,як засіб фіксації знань дітей про природу.
- •68.Свята та розваги на природничому матеріалі.
- •69. Складання гербаріїв,колекцій,букетів,як засіб фіксації знань дітей про природу.
- •71.Повсякденніспостереження,працяі пошукова діяльність дошкільників у куточку природи ,у весняно-літній період.
- •75. Загальна характеристика змісту знань дітей про природу, умінь, навичок вирощування рослин, догляду за тваринами.
- •76. Планування та облік роботи по ознайомленню дітей з природою.
- •77. Керівництво завідуючою, методистом роботою по ознайомленню дітей з природою.
- •78. Організація і зміст роботи методичного кабінету ( районного, міського, обласного).
- •79. Інспектування роботи дитячих садків з розділу ознайомлення з природою.
58. Заняття – важлива форма роботи по ознайомленню дошкільників з природою.
Заняття розглядаються як важлива форма роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Це зумовлене тим, що заняття дають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей і природного оточення. Під керівництвом вихователя відповідно до програми у дітей формуються системні знання, розвиваються пізнавальні процеси, здібності, формується правильне ставлення до природи. Розрізняють кілька типів занять залежно від дидактичної мети, яка вирішується на
заняттях. Другий тип занять спрямований на уточнення, розширення, поглиблення знань, формування практичних навичок догляду за живими об'єктами у ході вирощування їх. Важливе значення на таких заняттях має використання, поряд із зазначеними вище методами праці в природі, ігор, читання творів дитячої природознавчої літератури тощо. Третій тип занять спрямований на узагальнення і систематизацію знань дітей про природу. Це поглиблено-пізнавальні заняття, змістом яких є встановлення причинних зв'язків, залежностей, систематизація знань. Основними методами їх проведення виступають бесіди, дидактичні ігри, узагальнюючі спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв'язок рослинного і тваринного світу і зовнішнього середовища. Четвертий тип занять •— комбіновані, на яких розв'язуються два дидактичних завдання — засвоєння нових знань і уточнення раніше засвоєних.
59. Навчально-виховне значення екскурсій і їх відмінність від прогулянок
побаченого на екскурсії.
Цінність екскурсії полягає у безпосередньому ознайомленні дітей із предметами, явищами природи, діяльністю дорослих у природних умовах. Починають проведення екскурсій у другій молодшій групі (екскурсії-огляди в межах дитячого садка, під час яких дітей ознайомлюють із його приміщеннями, організовують їхнє спостереження за роботою його працівників). Екскурсії з дітьми середньої групи проводять за межами дитячого садка (в магазин, на пошту, в бібліотеку та ін.).Специфічне значення екскурсій полягає в забезпеченні першого сприймання невідомих предметів і явищ. За правильної методики таке сприймання є яскравим і цілісним, наснаженим емоційним ставленням дитини до побаченого, що сприяє розвитку її пізнавальних інтересів.Однією з вимог до екскурсії є повторюваність її проведення, тому вихователь повинен раціонально розподілити знання, які діти мають отримати під час кожної екскурсії. Наприклад, оскільки для ознайомлення з осінню як порою року організовують три екскурсії в різні її періоди (ранньою, середньою («золотою»), пізньою осінню), педагог поступово вчить дітей спостерігати й аналізувати зміни у спостережуваних явищах. Пізнавальний матеріал ускладнюють як у плані поглиблення знань про об'єкт чи явище, так і завдяки розширенню кола предметів і явищ, із якими ознайомлюють дітей. Важливими умовами успішності екскурсії є раціональність спостереження, посильна участь дітей у ньому.Екскурсія як організована форма навчання має таку загальну структуру: 1) підготовчий етап. Педагог визначає її зміст, готує відповідний об'єкт, створює у групі настрій очікування цікавого і корисного, повідомляє певну інформацію щодо об'єкта, який діти спостерігатимуть; 2) власне екскурсія. Під час екскурсії вихователь організовує спостереження дітей, спрямовує їхню пізнавальну активність, стимулює мислення, увагу, сприяє розвитку уяви; 3) закріплення знань. Робота після екскурсії забезпечує закріплення отриманих під час спостережень знань і вражень. Із цією метою вихователь організовує використання зібраного матеріалу, читання відповідної художньої літератури, створює умови для розвитку ігрової діяльності за мотивами