Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

sfme2009_8

.pdf
Скачиваний:
17
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.92 Mб
Скачать

Студентські фізико-математичні етюди

2009, № 8

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ІНСТИТУТ

Студентські фізико-математичні етюди № 8

Присвячується 100-річчю з дня народження

Миколи Миколайовича Боголюбова

Київ - 2009

УДК 51+53+004+372

Студентські фізико-математичні етюди. –– Київ: Вид-во НПУ імені

М. П. Драгоманова. — 2009. —

№ 8. — 134 с.

Основу збірника складають наукові роботи студентів Фізико-математичного інституту Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, присвячені сучасним проблемам фізики, математики, інформатики та методик їх навчання.

Для студентів фізико-математичних спеціальностей.

Головний редактор

Працьовитий М. В. –– доктор фіз.-мат. наук, професор, директор Фізикоматематичного інституту, завідуючий кафедрою вищої математики

 

 

Редакційна колегія

Гончаренко Я. В.

––

канд. фіз.-мат. наук, доцент, відповідальний редактор

Горбачук І.Т.

––

канд. фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри

 

 

методології та методики навчання фізико-

 

 

математичних дисциплін вищої школи

Січкар Т.Г.

Слуцький О.В.

Швець В.О.

––канд. фіз.-мат. наук, доцент

––студент Фізико-математичного інституту

––кандидат пед. наук, професор, завідувач кафедри математики і теорії та методики навчання математики

Шкіль М.І.

––

доктор фіз.-мат. наук, професор, академік АПНУ,

 

 

завідувач кафедри математичного аналізу та

 

 

диференціальних рівнянь

Шут М. І.

––

доктор фіз.-мат. наук, професор, чл.-кор. АПНУ,

 

 

завідувач кафедри загальної та прикладної фізики

Затверджено до друку Вченою радою Фізико-математичного інституту

НПУ імені М. П. Драгоманова

© НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009

 

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА ...........................................................................................................

4

1.

Працьовитий М.В. Системи числення зі змінною основою

 

 

та змінним алфавітом (або розвинення чисел в ряди Кантора) .......................

6

2.

Маркітан В.П. Микола Миколайович Боголюбов .......................................

19

Математика

 

3.

Савченко І.О., Філєр З.Ю. Використання «сталої Ейлера»

 

 

для обчислення сум ............................................................................................

28

4.

Карпенко О.В. Лінійний простір арифметичних прогресій ........................

41

5.

Кукуруза А.О. Використання медіантних і ланцюгових

 

 

дробів для задання фрактальних функцій .......................................................

47

6.

Вишняк О.П. Про послідовність трібоначчі та деякі її властивості............

53

7.

Працьовитий О.М. Геометричний аналіз одного узагальнення

 

 

трикутної Серветки Серпінського ...................................................................

63

Прикладна математика

 

8.

Петриченко С.А. Математичні методи аналізу експертних оцінок ...........

71

9.

Сокальська Л.В. Застосування балансових моделей

 

 

при аналізі економічних показників ...............................................................

82

Математика та методика навчання математики

 

10. Зуб І.В. Теореми Чеви та Менелая. Різні методи їх доведення...................

94

11. Люліна М.Ю. Деякі методи розв’язання логічних задач..........................

111

Фізика

 

12. Удод В.С. Фізика та техніка нового ультразвукового методу

 

 

оцінки якості та індетифікації пального .......................................................

119

Науково-популярні статті з фізики

 

13. Ткач С.С. Перспективи розвитку наноелектроніки ..................................

124

14. Хован І.В. Українські вчені в нанофізиці ...................................................

128

Правила оформлення статей до збірника

 

«Студентські фізико-математичні етюди».........................................................

133

ПЕРЕДМОВА

В 2009 році відзначатиметься 100-річчя з дня народження видатного математика і фізика-теоретика, засновника наукових шкіл з нелінійної механіки, статистичної фізики та квантової теорії поля, академіка АН УРСР, академіка АН СРСР, заслуженого діяча наук УРСР, лауреата Ленінської премії, трьох Державних премій СРСР, двічі Героя Соціалістичної Праці –– Боголюбова Миколи Миколайовича. Життєвому шляху та науковим здобуткам Боголюбова М.М. присвячена стаття магістрантки Фізико-математичного інституту НПУ імені М.П.Драгоманова Маркітан В.П.

Даний збірник містить 13 студентських наукових робіт з математики, фізики, прикладної математики та методики навчання математики. В збірнику представлені роботи студентів та магістрантів Фізико-математичного інституту НПУ імені М.П.Драгоманова та студента Національного технічного університету «КПІ».

Стаття [1] доктора фізико-математичних наук, професора, директора Фізикоматематичного інституту НПУ імені М.П.Драгоманова, завідувача кафедрою вищої математики Працьовитого Миколи Вікторовича традиційно присвячена актуальним проблемам сучасної математики. В цьому номері ви зможете прочитати про системи числення зі змінною основою та змінним алфавітом (розвинення чисел в ряди Кантора) і ознайомитись з рядом цікавих відкритих на сьогодні дослідницьких математичних задач, кожна з яких може стати основою вашої першої наукової роботи – курсової, дипломної, магістерської, а в подальшому – і кандидатської дисертації.

Стаття [3], представлена магістрантом НПУ імені М.П.Драгоманова Савченко І.О. та доктором технічних наук, кандидатом фізико-математичних наук, професором кафедри прикладної математики, статистики та економіки Кіровоградського державного педагогічного університету Філєром З.Ю., присвячена сталій Ейлера для гармонічного ряду та для узагальнених гармонічних рядів, в ній запропоновано метод використання відповідної сталої для обчислення частинних сум.

Роботи [4-6] присвячені різним способам кодування дійсних чисел та математичним структурам в різних просторах. В статті [4] студента Фізикоматематичного інституту Карпенко О.В. розглядається множина всіх арифметичних прогресій, і доводиться, що, після введення лінійних операцій та скалярного добутку, вона утворює двовимірний векторний простір, ізоморфний простору R 2 . В роботі [5] студента Фізико-математичного інституту Кукурузи А.О. досліджуються можливі використання двійкової системи числення, двомісних ланцюгових дробів

Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8

та медіантного представлення чисел для задання фрактальних функцій. В статті [6] студента Фізико-математичного інституту Вишняка О.П. розглянуто послідовність трібоначчі (узагальнення послідовності Фібоначчі) та досліджено деякі її властивості, зокрема, доведено, що множина всіх послідовностей трібоначчі утворює тривимірний векторний простір, базис якого є ортонормованим. В роботі [7] студента Національного технічного університету «КПІ» Працьовитого О.М. розглянуто узагальнення та модифікації класичної Серветки Серпінського, які є аналогами генетично самоподібних фракталів.

Вроботах [8, 9] розглядаються різні застосування математичних методів та моделей при розв’язанні прикладних задач, зокрема у фінансовому аналізі, експертному оцінюванні (стаття [8] магістрантки Фізико-математичного інституту Петриченко С.А.), балансовому аналізі (стаття [9] магістрантки Фізикоматематичного інституту Сокальської Л.В.).

Встаттях [10, 11] здійснено систематизацію та узагальнення методів доведення теорем або розв’язання задач і продемонстровано їх застосування. Ці статті можуть бути цікавими з методичної точки зору. В статті [10] студентки Фізико-математичного інституту Зуб І.В. зібрано по 6 різних доведень теорем Чеви та Менелая та показано їх застосування до розв’язання геометричних задач. Робота

[11]студентки Фізико-математичного інституту Люліної М.Ю. присвячена різним методам розв’язання логічних задач.

Стаття [12] студента Фізико-математичного інституту Удода В.С. присвячена

викладу фізичних та технічних аспектів нового ультразвукового методу оцінки якості та індетифікації пального.

Статті [13, 14] присвячено проблемам сучасних досліджень в галузі нанотехнологій. В статті [13] студентки Фізико-математичного інституту Ткач С.С. розглядаються перспективи розвитку нанотехнологій. Стаття [14] студентки Фізико-математичного інституту Хован І.В. присвячена внеску українських вчених в розвитку нанотехнологій.

Шановні студенти, якщо вас захоплює наукова творчість у галузі математики, фізики, інформатики та методики їх навчання, ви маєте власні наукові результати, то редакційна колегія збірника готова допомогти вам опублікувати ваші роботи у збірнику студентських наукових робіт «Студентські фізико-математичні етюди».

Вимоги до оформлення статей та інформацію для авторів дивіться в кінці збірника.

Гончаренко Я.В.

Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8

5

ПРАЦЬОВИТИЙ М.В.,

доктор фізико-математичних наук, професор, директор Фізико-математичного інституту НПУ імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри вищої математики

СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ ЗІ ЗМІННОЮ ОСНОВОЮ ТА ЗМІННИМ АЛФАВІТОМ

(АБО РОЗВИНЕННЯ ЧИСЕЛ В РЯДИ КАНТОРА)

Починаючи з 70-х років ХІХ ст. (після створення Георгом Кантором теорії дійсних чисел в s -ковому представленні [2]) постійно велися пошуки нових систем числення (моделей дійсного числа, систем зображення чисел). В різні періоди мотиви для цього були різні. Ще кілька десятків років тому вони диктувались проблемами обчислювальної математики і розвитку комп’ютерної техніки [24], пізніше – проблемами кодування та декодування інформації. Сьогодні вони пов’язані з потребою дослідження математичних об’єктів зі складною локальною будовою та моделюванням хаосу [13]. Такими є фрактали – множини повних метричних просторів з дробовою розмірністю; сингулярні функції – неперевні функції, похідна яких майже скрізь дорівнює 0; звивисті та ніде не диференційовані функції; динамічні системи зі складними атракторами

[27].

Ще сам Кантор запропонував узагальнення s -кової системи числення, в якій число розкладається за степенями s і використовується s цифр 0,1,..., s − 1. В ньому немає сталої основи і постійного набору цифр. Це система зі змінною «основою» і змінним алфавітом. Під впливом досліджень Кантора були описані системи числення з нескінченним алфавітом, в яких число відрізка [0;1] подавалось у вигляді ряду, членами якого є числа, обернені до натуральних. Це - знакододатні ряди Сільвестера [9], Люрота [4, 7], Енгеля [18]; знакозмінні ряди Люрота [1,5,6], Остроградського-Серпінського-Пірса [10,15], ОстроградськогоСерпінського [15,16] тощо. Енциклопедичною в цьому відношенні є робота Серпінського [8], в якій наведено кілька різних моделей. Цей процес триває і досі. На протязі останніх 10-15 років були запропоновані нові системи кодування дійсних чисел і їх різноманітні застосування [17, 25].

Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8

СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ ЗІ ЗМІННОЮ ОСНОВОЮ ТА ЗМІННИМ АЛФАВІТОМ (АБО РОЗВИНЕННЯ ЧИСЕЛ В РЯДИ КАНТОРА)

В даній роботі ми повертаємось до системи числення Кантора зі змінним алфавітом і несталою основою. Наводимо основи цієї теорії, вказуємо на ряд застосувань і пропонуємо студентам кілька задач для самостійного розв’язання, які могли би бути основою для розвитку їх інтересу до даної тематики.

1. Розклад числа в ряд Кантора

Нехай (sn ) - фіксована послідовність натуральних чисел, більших 1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

An

 

= {0,1,..., sn −1},

 

 

n =1,2,... .

 

 

 

Теорема 1. Для довільного числа x [0;1]

існує послідовність (an ) , an An ,

така, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s s

 

...s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

2

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Для x = 0 і x =1 твердження є очевидним, оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0

 

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s s

 

 

...s

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sn −1

 

 

s1 −1

 

 

 

s2 −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sn −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+... +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+... =1.

 

 

 

s s

2

...s

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

s s

2

 

 

 

s s

2

...s

n−1

s

 

 

 

 

n=1

1

 

 

 

 

n

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

n

Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1 −1

i

 

 

 

i +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[0;1] = U

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i=0

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то існує a1 A1 , для якого виконуються нерівності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1

 

x <

a1 +1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 ≤ x

 

a1

x <

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

s1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо x1

= 0 , то x =

+

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

n=2

 

s ...s

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

то існує a2 A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

таке, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо x1 0; s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

 

 

x <

a2

+1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1s2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1s2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

s2 −1

i

 

 

 

i +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оскільки 0;

 

 

= U

 

 

 

 

;

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

s s

 

 

s s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

i=0

 

1

2

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8

7

ПРАЦЬОВИТИЙ М.В.

Звідки

 

 

 

 

 

 

0 ≤ x

a2

x

 

 

<

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

s1 s2

 

 

 

s1 s2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

a1

+ x =

a1

+

 

a2

+ x

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

1

 

 

s1

 

 

s1 s2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1

 

a2

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

Якщо x2

= 0 , то x =

+

 

+

 

. Якщо

x2

0;

 

 

, то міркування можна

 

s s

 

s ...s

 

s s

 

 

 

s

2

n=3

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

повторити. І т.д.

Якщо знайдеться xm xm−1

am

 

, яке рівне 0, то

s1s2 ...sm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1

 

 

a2

 

 

 

am

 

 

0

 

x =

+

 

+... +

 

 

+

 

.

 

 

 

s s

 

...s

 

 

 

 

s

 

s s

2

 

 

2

m

n=m+1

s ...s

n

1

 

1

 

 

 

1

 

1

 

Якщо ж такого xm не існує, тобто xm (0;1) для будь-яких натуральних m ,

то має місце розклад (1), оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xm

 

 

 

 

1

→ 0 (m → ∞) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1s2 ...sm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорему доведено.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розклад числа x [0;1]

в ряд (1) називається розкладом в ряд Кантора за

допомогою послідовності (sn ) або C ( sn ) -зображенням, яке скорочено записуватимемо

x =

( sn )

aq a2 ...am ... .

При цьому ап = ап (x) називатимемо п -ою цифрою C ( sn ) -зображення числа x . Зауваження. Якщо sn = s = const , то розклад (1) є класичним s -ковим

розкладом числа (див. [17]), якщо sn = n +1 , то розклад (1) називається факторіальним (див. [12, 22]).

C ( sn ) -зображення є узагальненням s -кового зображення. Вони утворюють великий (континуальний) клас систем зображень дійсних чисел і створюють широкі можливості для різноманітних застосувань, зокрема, для моделювання і дослідження математичних об’єктів зі складною локальною будовою (множин, фракталів, функцій, операторів, мір, розподілів ймовірностей, динамічних систем тощо).

Легко бачити, що не всі числа мають єдине C ( sn ) -зображення, оскільки

( sn )

=

( sn )

(2)

aq a2 ...am (0)

aq a2 ...(am −1)( sm +1 −1)...(sm +n −1)... .

8

СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ ЗІ ЗМІННОЮ ОСНОВОЮ ТА ЗМІННИМ АЛФАВІТОМ (АБО РОЗВИНЕННЯ ЧИСЕЛ В РЯДИ КАНТОРА)

Легко довести, що число не має більше двох C ( sn ) -зображень, а ті, що мають два зображення вичерпуються числами виду (2). Їх ми називатимемо C ( sn ) -раціональними. Числа, що не є C ( sn ) -раціональними, називатимемо C ( sn ) -

ірраціональними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Очевидно, що C ( sn ) -раціональне

число

є

раціональним,

але

не

 

кожне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n+1

 

 

n+1

раціональним число є C ( sn ) -раціональним. Наприклад, якщо s n =

 

 

 

n

 

 

 

 

2 2

 

× 3

 

2 , то

число

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D((10)sn ) =

1

+

0

 

+

 

1

+

0

 

+

 

0

+ ... =

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 × 32

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2 ×

3 2

2 × 3 22 × 32

 

2

5

 

 

 

 

 

 

 

 

є раціональним, але не є C ( sn ) -раціональним.

Взагалі кажучи, критерій раціональності числа для довільного C ( sn ) - зображення сформулювати непросто (не наклавши певних обмежень, умов на послідовність (s n ) ), але це нескладно зробити, скажімо, для випадку, коли послідовність (s n ) є періодичною. Аргументами для такого висновку є наступні

приклади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Якщо sn

= s = const , то число

x [0;1]

є раціональним тоді і тільки тоді,

коли його s -кове зображення є періодичним [17].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n+1

 

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Якщо s n

 

 

 

 

 

n

 

 

то число

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2

2 ×

3

2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D(11sn...)

 

 

=

1

+

1

 

+

1

+

 

1

 

+

 

1

+ ... =

3

+

 

 

1

 

 

 

=

4

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

1...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2 2 ×3 22 ×3 22

×32

 

23

×32

5

1

-

5

 

 

 

 

 

 

6

єраціональним.

3.Якщо sn = n +1 , то число

 

 

D(11sn...)

1...

=

1

+

 

 

1

+ ... +

1

+ ... = e -1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

3!

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

є числом ірраціональним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ми без гострої потреби не використовуватимемо C ( sn ) -зображення C ( sn ) -

раціонального числа, яке не містить періода (0).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналог оператора зсуву цифр. Для довільного x 0 Î[0;1]

 

 

 

 

 

x0

=

a1

+

a2

 

+ ... +

 

 

am

+

1

 

xm ,

 

 

 

 

 

 

 

s1 s2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s1

 

 

 

 

 

s1s2 ...sm

s1s2 ...sm

 

 

 

 

 

 

am+1

 

 

 

am+2

 

 

 

 

 

am+n

 

 

 

( sm n )

 

 

 

де

xm =

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ... +

 

 

 

 

 

 

+

... = Da

+ a

...a

m +n

... .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sm+1

 

 

sm+1 sm+2

 

 

sm+1sm+2 ...sm+n

 

 

m +! m +2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентські фізико-математичні етюди, 2009, № 8

9

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]