38. Приваблювання птахів та спостереження за ними на ділянці дит. Садка

Птахів на ділянку дитячого садка приваблюють для того, щоб :Можііа було спостерігати за ними, формувати ставлення дітей до них і для знищення за допомогою птахів комах-шкідників. Синиця, наприклад, за день з’їдає стільки комах, скільки важить сама. Для приваблювання птахів одних треба підгодовувати взимку, іншим створювати певні умови для гніздування. Взимку в цих гніздах ночують ті птахи, які не відлетіли на південь.

Крім звичайних гнізд — шпаківень і синичників, які мають бути обов’язково із кришкою, що знімається, будують й інші невеликі гніздові будиночки: напіввідкриті гнізда для сірих мухоловок, білих плисок. Для виготовлення штучних гнізд крім дощок використовують інші матеріали, що їх заміняють,— саман, цемент тощо. Для шпаків розвішують «пляшкові» гарбузи (в них можуть гніздуватися й інші птахи), для ластівок будують гнізда із суміші цементу і алебастру. Розвішувати штучні гнізда треба в таких місцях, куди не можуть дістатися хижаки: на деревах, стінах будівель тощо.

Гнізда, які заселені птахами, треба періодично перевіряти. Після відльоту птахів слід обов’язково очистити гніздо від гніздового матеріалу, провести дезінфекцію гнізда окропом.

До птахів, яких треба підгодовувати, належать синиці, повзики, дятли, пищухи та ін. Більшість з них тримається біля житла людини або поблизу від нього. Для комахоїдних птахів, які зимують в Україні, характерним є те, що значна їх частина переходить на живлення насінням різних рослин. Особливо важкі умови для добування їжі виникають під час ожеледиці, великого снігопаду, коли більшість корму стає недоступною. Короткий зимовий день обмежує і час добування їжі.

Якщо регулярно розвішувати годівниці і в певні години поповнювати їх кормом, то це допоможе зберегти пташок від загибелі та сконцентрувати їх у певному районі. Годівниці можуть бути різні: дощечка з бортами по краях, підвішена бляшанка, столик з дахом.

Для зимової підгодівлі можна використовувати гарбузове, конопляне, кавунове та динне насіння, несолоне сало, кістки, крихти білого хліба, залиті будь-яким жиром. Чорний хліб шкідливий для птахів.

Інколи дуже важливе значення для приваблювання птахів, особливо на півдні України, мають створені постійні водопої, зокрема там, де немає природних водойм.

39. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ. ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ВИБІР МЕТОДУ. Завдання програми дитячого садка по ознайомленню з природою здійснюються за допомогою різних методів. Суть методу полягає не тільки в тому, як доносить до дітей навчальні знання педагог, але й у тому, яка діяльність самих дітей. Отже, метод — це спосіб взаємозв’язаної діяльності вихователя-і-дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, набуття певних умінь, і навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей дітей.

В ознайомленні дошкільників з природою використовуються різні методи: спостереження, демонстрування картин, кінофільмів, діафільмів, використання моделей, нескладні досліди, праця в природі, ігри, розповідь вихователя, читання художньої літератури, бесіди.

Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує різні прийоми, які спрямовують дітей на виконання певного дидактичного завдання: показ, запитання, пояснення тощо. Отже, прийом є складовою частиною методу. Використання прийомів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності дітей і в результаті цього більш глибоке засвоєння навчального матеріалу.

У педагогіці існує кілька систем класифікації методів. Найбільш широко застосовується класифікація методів навчання за джерелом знань. Якщо джерелом знань є спостереження, сприймання ілюстративного наочного матеріалу тощо, то це наочні методи, якщо практична діяльність (праця в природі, нескладні досліди)— це практичні методи; якщо слово вихователя (розповідь, читання природознавчої художньої літератури, бесіда)— це словесні методи.

У методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методи класифікують на дві групи залежно від того, чи ознайомлюються діти з природою через безпосередній контакт з нею, тобто через спілкування з реальними об’єктами природи, чи через ознайомлення опосередкованим шляхом — через картину, діапозитив тощо. До методів, що забезпечують безпосередній контакт з природою, належать спостереження, нескладні досліди, праця в природі, ігри з природними матеріалами. До методів опосередкованого ознайомлення з природою відносять демонстрування ілюстративного наочного матеріалу, кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, моделей, розповіді вихователя, читання дитячої природознавчої книги, бесіди.

Значно рідше використовується класифікація методів навчання де рівнем пізнавальної діяльності дітей: 1) пояснювально-ілюстративний; 2) репродуктивний; 3) частково-пошуковий, або евристичний: 4) проблемний; 5) дослідницький.

У концепції дошкільного виховання наголошується на широкому [впровадженні методів виховання і навчання, що забезпечують всебічний розвиток дітей та індивідуальний підхід до них. Наголошується на потребі переорієнтації вихователів з репродуктивних на продуктивні методи, тобто такої організації дитячої діяльності, в [якій вони роблять відкриття. Вважаємо таке протиставлення недоцільним, оскільки процес мислення завжди включає оперування попередньо засвоєними знаннями, а отже, відтворення.

З цього приводу актуально звучить думка І. М. Сєченова, який стверджував, що через голову людини протягом усього її життя не І проходить жодної думки, яка б не створювалася з елементів, зареєстрованих у пам’яті. Навіть так звані нові думки, що лежать в основі наукових відкриттів, не є винятком з цього правила, t Від чого ж залежить вибір методу?

1. Від особливостей пізнавальної діяльності дошкільників. Наочно-образне мислення є основним у цьому віці. Дитина вперше і знайомиться з багатьма об'єктами природи, через це в роботі з дошкільниками слід віддавати перевагу методам, що забезпечують І безпосередній контакт з реальними об’єктами природи: спостереженню, праці в природі, нескладним дослідам, іграм з природними ; матеріалами. Лише на основі нагромадження уявлень, збагачення чуттєвого досвіду дітей можливий розвиток абстракцій і те поєднання слова і образу, яке забезпечує міцний взаємозв’язок між першою і другою сигнальними системами.

2. Від конкретних завдань навчально-виховної роботи, від етапу засвоєння знань дітьми. Ознайомлення дітей з тим чи іншим об’єктом природи не є поодиноким актом, адже лише окремі діти можуть сприйняти і запам'ятати подану інформацію за один раз. У засвоєнні дітьми знань найчастіше виділяються 3 етапи: 1) первинне ознайомлення; 2) закріплення; 3) систематизація, узагальнення.

Для первинного етапу пізнання дітьми природи най-t більш ефективне використання наочних, практичних методів, особливо спостережень, дослідів, які забезпечують живе споглядання.

Для закріплення знань використовують Ігри, працю, демонстрування картин, кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, розповідь вихователя, читання дитячої природознавчої книги.

Систематизація, узагальнення знань і творче використання їх здійснюються за допомогою методів моделей, бесід, дидактичних ігор.

3. Від конкретних умов роботи дитячого садка. В багатьох міських дитячих садках, де на відміну від сільських немає змоги ознайомити дітей із свійськими тваринами за допомогою методу спостереження, використовується демонстрування картини, діафільму тощо.

Усі методи, що використовуються в ознайомленні дошкільників з природою, взаємозв'язані між собою. Адже вирішення дидактичних завдань вимагає, щоб первинні знання, які одержують діти за допомогою спостережень, уточнювалися, конкретизувалися в процесі сприймання картини, діапозитива тощо. Досить часто методи використовують у поєднанні, наприклад спостереження з розповіддю вихователя, грою.