- •Етика, її природа та сутність.
- •Поняття етика, мораль, бізнес.
- •1.1. Загальні засади етики
- •Етика бізнесу як складова етики ділових відносин.
- •Взаємозв’язок етики та економіки
- •Категорії бізнес-етики, її структурні елементи та функції.
- •Загальнолюдська етика та етика бізнесу.
- •Характерні риси українського бізнесу.
- •Зв'язок етики бізнесу з іншими етико-філософськими дисциплінами
- •Етика підприємництва.
- •1. Складові підприємницької етики
- •Основні складові бізнесу як професійної економічної діяльності.
- •Ділова професійна етика, її різновиди.
- •Основні концепції в етиці бізнесу: утилітаризм, деонтична етика, етика справедливості.
- •Поняття відповідальності в сучасній етиці бізнесу.
- •Відмінність етичних норм від юридичних.
- •Вибір цілей та засобів ведення бізнесу.
- •2). Пошуку відповідних засобів, що ведуть до кінцевої мети ", тобто актуальність проблеми стратегічного управління існувала завжди, змінювалися лише методологічні і методичні підходи до неї
- •Управлінська етика як один з видів професійної етики.
- •Поняття етики і культури управління: ознаки, зміст, сутність.
- •Менеджмент як вміння раціональної організації та управління персоналом.
- •Етичні принципи та норми в діяльності менеджера, як основного суб’єкта управління.
- •Форми лідерства у підприємництві.
- •Стилі і методи керівництва.
- •Методи самовдосконалення керівника.
- •Етична атмосфера в організації і стиль управління.
- •Структура, функції, застосування макроетики.
- •Принципи ключового партнерства в бізнесі.
- •Етичні кодекси
- •Взаємини між корпораціями та інші види співвідношень: корпорація-держава, корпорація-споживач, корпорація-інвестори, корпорація-оточуюче середовище.
- •Проблема екологічної етики.
- •Офіційний діловий стиль – мова документації.
- •Етичні кодекси та норми у офіційно-діловому стилі.
- •Системи ділової комунікації та ділова риторика.
- •Діловий етикет – стандарти та стереотипи.
- •Особливості ділового етикету: моральні цінності, ідеали, переконання.
- •Етичні кодекси та мовний етикет у діловому спілкуванні.
- •Формування етики менеджменту в Україні.
- •Етика менеджменту: поняття й сутність.
- •Заповіді ділової людини.
- •Правила етики у діяльності менеджера.
- •Етика відносин у системі керівник-підлеглий та питання субординації.
- •Взаємодія та взаєморозуміння в контексті культури ділового спілкування.
- •Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм та правил.
- •Бар’єри на шляху до взаєморозуміння, зокрема моральні.
- •Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні.
- •Конфліктні ситуації, визначення та класифікація конфліктів.
- •Типи соціально-психологічних конфліктів на виробництві.
- •Професійна культура бізнесової діяльності.
- •Основні ознаки успішної ділової поведінки.
- •Ефективність ділового етикету через дотримання в різних ситуаціях.
- •Протокольні положення дотримання етикету в системі внутрішньо та зовнішньоекономічної діяльності.
- •Правила формування іміджу ділової людини.
- •Етичні кодекси, їх значення у формуванні етичної поведінки ділової людини.
- •Ділові прийоми та коктейль-фуршети: суть, основна мета, правила поведінки.
-
Менеджмент як вміння раціональної організації та управління персоналом.
Управління персоналом - це діяльність організації, спрямована на ефективне використання людей (персоналу) для досягнення цілей, як організації, так і індивідуальних (особистих).
З цього випливає, що поняття "управління персоналом" має два основних аспекти:
1) функціональний;
2) організаційний.
У функціональному відношенні під управлінням персоналом розуміється виконання таких найважливіших елементів:
o визначення загальної стратегії;
o планування потреби організації у персоналі з урахуванням діючого кадрового складу;
o залучення, відбір та оцінка персоналу;
o підвищення кваліфікації персоналу та його перепідготовка;
o система просування по службі ( управління кар'єрою) ;
o звільнення персоналу;
-
Етичні принципи та норми в діяльності менеджера, як основного суб’єкта управління.
Керівни́к, також Мéнеджер – найманий робітник, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування 0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"підприємства, фірми, установи, наділений суб'єктом власності визначеними повноваженнями. До числа керівників відносять лінійних і функціональних керівників організації та її структурних підрозділів. СУБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ рос. субъект управления управлінська організаційна структура (орган, підрозділ органу, трудовий колектив, службовець, громадська організація тощо), що включена в певну систему, підсистему управління і наділена спеціальною компетенцією і необхідними ресурсами, яка здійснює цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення виконання соціально-економічних завдань даної системи, підсистеми.
-
. Етика лідерства в менеджменті.
итання лідерства викликали інтерес людей з давніх часів. Проте, систематичне, цілеспрямоване і широке вивчення лідерства почалось тільки за часів Ф. Тейлора. Разом з тим, до сьогоднішнього часу так і не досягнуто повної згоди, щодо поняття лідерства і методів його вивчення. Поняття "лідер" і "керівник" мають багато спільного. Той і інший організують, спонукують групу на вирішення поставлених перед нею завдань, визначають вибір способів і засобів їхнього вирішення. Разом з тим, ці поняття далеко не тотожні. Розходження понять "управління" і "лідерство" пов'язано з існуванням у будь-якій організації двох типів відносин - формальних і неформальних. Лідерство - це процес впливу на людей, породжений саме системою неформальних відносин, а управління має на увазі в першу чергу наявність чітко структурованих формальних відносин, через які воно реалізується, а роль керівника ніби визначена формальною структурою його функцій, як правило, право на застосування санкцій є беззаперечним і т.д. Лідерство, навпаки, формується спонтанно, стихійно, на рівні напівусвідомлених психологічних переваг. Отже, можна виокремити такі основні відмінності між лідером і керівником:
1. Бути лідером і бути керівником - це не одне й те саме.
2. Вплив керівника ґрунтується на владі і її джерелах, лідерство ґрунтується на процесі соціального впливу і на взаємодії в організації.
3. Управління передбачає взаємозв'язок "керівник - підлеглий", лідерство - "лідер - послідовник"
4. Керівник є в першу чергу формальним лідером, але саме лідерство визначає наявність неформальної основи. Можна бути керівником і не бути лідером.
5. Лідерство відрізняється від керівництва меншою стабільністю, тому що залежить від настрою групи, характеру ситуації і не підкріплено, на відміну від керівництва, системою правових санкцій;
6. Процес управління визначається не тільки внутрігруповими, але й зовнішніми обставинами (наприклад, зв'язками з іншими організаціями і т.д.), тоді як лідер вирішує тільки проблеми, що виникають у групі;
7. Лідер діє усередині групи, а керівник зв'язує групу з іншими соціальними системами.