- •Етика, її природа та сутність.
- •Поняття етика, мораль, бізнес.
- •1.1. Загальні засади етики
- •Етика бізнесу як складова етики ділових відносин.
- •Взаємозв’язок етики та економіки
- •Категорії бізнес-етики, її структурні елементи та функції.
- •Загальнолюдська етика та етика бізнесу.
- •Характерні риси українського бізнесу.
- •Зв'язок етики бізнесу з іншими етико-філософськими дисциплінами
- •Етика підприємництва.
- •1. Складові підприємницької етики
- •Основні складові бізнесу як професійної економічної діяльності.
- •Ділова професійна етика, її різновиди.
- •Основні концепції в етиці бізнесу: утилітаризм, деонтична етика, етика справедливості.
- •Поняття відповідальності в сучасній етиці бізнесу.
- •Відмінність етичних норм від юридичних.
- •Вибір цілей та засобів ведення бізнесу.
- •2). Пошуку відповідних засобів, що ведуть до кінцевої мети ", тобто актуальність проблеми стратегічного управління існувала завжди, змінювалися лише методологічні і методичні підходи до неї
- •Управлінська етика як один з видів професійної етики.
- •Поняття етики і культури управління: ознаки, зміст, сутність.
- •Менеджмент як вміння раціональної організації та управління персоналом.
- •Етичні принципи та норми в діяльності менеджера, як основного суб’єкта управління.
- •Форми лідерства у підприємництві.
- •Стилі і методи керівництва.
- •Методи самовдосконалення керівника.
- •Етична атмосфера в організації і стиль управління.
- •Структура, функції, застосування макроетики.
- •Принципи ключового партнерства в бізнесі.
- •Етичні кодекси
- •Взаємини між корпораціями та інші види співвідношень: корпорація-держава, корпорація-споживач, корпорація-інвестори, корпорація-оточуюче середовище.
- •Проблема екологічної етики.
- •Офіційний діловий стиль – мова документації.
- •Етичні кодекси та норми у офіційно-діловому стилі.
- •Системи ділової комунікації та ділова риторика.
- •Діловий етикет – стандарти та стереотипи.
- •Особливості ділового етикету: моральні цінності, ідеали, переконання.
- •Етичні кодекси та мовний етикет у діловому спілкуванні.
- •Формування етики менеджменту в Україні.
- •Етика менеджменту: поняття й сутність.
- •Заповіді ділової людини.
- •Правила етики у діяльності менеджера.
- •Етика відносин у системі керівник-підлеглий та питання субординації.
- •Взаємодія та взаєморозуміння в контексті культури ділового спілкування.
- •Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм та правил.
- •Бар’єри на шляху до взаєморозуміння, зокрема моральні.
- •Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні.
- •Конфліктні ситуації, визначення та класифікація конфліктів.
- •Типи соціально-психологічних конфліктів на виробництві.
- •Професійна культура бізнесової діяльності.
- •Основні ознаки успішної ділової поведінки.
- •Ефективність ділового етикету через дотримання в різних ситуаціях.
- •Протокольні положення дотримання етикету в системі внутрішньо та зовнішньоекономічної діяльності.
- •Правила формування іміджу ділової людини.
- •Етичні кодекси, їх значення у формуванні етичної поведінки ділової людини.
- •Ділові прийоми та коктейль-фуршети: суть, основна мета, правила поведінки.
-
Відмінність етичних норм від юридичних.
Професійна культура юриста грунтується на морально-етичних та правових нормах, де існує єдність, відмінність, взаємодія, протидія. Звичайно, ці позиції актуальні у тому випадку, коли за основу норм права беруться норми природного права. Між нормами природного права і нормами моралі суттєвих відмінностей немає. Тут похибка виражає суб'єктивне розуміння природних норм і вироблення на цій основі власної норми, яка поступово сприймається суспільством. Є різниця між чинними природними законами людського суспільства і законами штучними — юридичними та моральними, що мають конвенційний характер, хоча і неоднаковий у праві і моралі. У співвідношенні з позитивним правом відображається неконтрольована творчість законодавця. Найнеобхіднішим є використання саме морально-етичних норм. Вони підносять рівень професійної культури юриста, створюючи тим самим нормативну етику, предметом якої є закономірності нормативної регуляції поведінки, проблеми кодифікації й систематизації норм та правил моралі і яка вивчає зміст понять добра і зла, обов'язку, совісті, відповідальності, честі й гідності тощо, визначає межу вчинків, мотиви поведінки людей. Ужитковою галуззю нормативної етики є нормативна правнича етика, яка досліджує закономірні дії правової моралі. Професійну етику часто визначають як галузь етичної науки, що вивчає систему моральних норм і принципів, які діють у специфічних умовах взаємовідносин людей у сфері певної професії; як специфічну дію загальноетичних і особливих норм професійної моралі, що мають аналітично-рекомендаційний характер, виникають і функціонують у певній професійній групі. Дія моральних норм у юридичній галузі - це один із предметів дослідження правничої етики. Безумовно, морально-етичні норми мають рекомендаційний зміст, але уміле їх використання формує рівень професійної культури юриста. Найбільшу цінність мають морально-етичні норми у юридичному процесі. Юридично-процесуальні норми створює держава у вигляді правил поведінки учасників процесу, згідно з якими встановлюються їхні права, обов'язки, відповідальність, а також умови виникнення та реалізації правовідносин при провадженні юридичних справ. А правнича етика трансформує морально-етичні норми стосовно внутрішнього світогляду юриста. Йдеться про сприймання, рівень
-
Вибір цілей та засобів ведення бізнесу.
Визначення цілей є основним завданням для успішного ведення будь-якого бізнесу, але особливо важливе для підприємців, які можуть відволіктися, не маючи чіткої і конкретної мети. Цілі визначають дії, дають вам щось на зразок орієнтира, відповідно до якого вам необхідно рухатися в бізнесі, а також можуть служити критерієм для оцінки успішності вашого бізнесу Ще Аристотель підкреслив: "Благо всюди залежить від дотримання двох умов:
І). Вірного встановлення кінцевих цілей та
2). Пошуку відповідних засобів, що ведуть до кінцевої мети ", тобто актуальність проблеми стратегічного управління існувала завжди, змінювалися лише методологічні і методичні підходи до неї
"Збільшити свій збут" - гарна мета, але вона настільки невизначена, що не має універсальної одиниці виміру своєї успішності. Модифікуйте ваші цілі, зробивши їх конкретними. Всі цілі мають бути конкретними (наприклад: залучити нових клієнтів), мати чисельний показник (наприклад: залучити трьох нових клієнтів), і часові рамки (наприклад: залучити трьох нових клієнтів до листопаду). Прямі засоби управління
До найважливіших прямих засобів управління, тобто тих, які застосовують для безпосереднього управління, належать:
• делегування повноважень і завдань;
• обговорення в колективі, бесіди з підлеглими;
• критика та заохочення;
• службовий нагляд і контроль за результатами праці;
• інформація та комунікація;
• директиви та вказівки