- •Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни
- •Л у г а н с ь к
- •Структура
- •НавчальноЇ дисципліни «кримінальне право» (загальна частина)
- •(За вимогами ects)
- •У 2013 – 2014 навчальному році
- •Передмова
- •До змістового модулю 1
- •Лекція 1: Предмет, функції і метод кримінального права. Кримінально-правова політика
- •Лекція 2: Поняття та види джерел кримінального права
- •Лекція 3: Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Лекція 4: Поняття та види злочинів
- •Лекція 5: Поняття та загальна характеристика системи заходів кримінально-правового впливу
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 1.1 Принципи кримінального права
- •Заняття семінарське 1.2 Взаємозв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •Заняття семінарське 2.1 Закон про кримінальну відповідальність у системі джерел кримінального права
- •Заняття практичне 2.2 Чинність і дія закону про кримінальну відповідальність
- •Заняття семінарське 3.1 Відмежування злочину від малозначного діяння та інших правопорушень
- •Заняття семінарське 4.1 Види заходів кримінально-правового впливу
- •Заняття семінарське 4.2 Кримінальна відповідальність як основний захід кримінально-правового впливу
- •До змістового модулю 2
- •Лекція 6: Поняття, структура і значення складу злочину
- •Лекція 7: Загальна характеристика об’єкта злочину
- •- Додатковий обов’язковий об’єкт – об’єкт, який у конкретному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину;
- •Лекція 8: Загальна характеристика об’єктивної сторони злочину
- •Лекція 9: Загальна характеристика суб’єкта злочину
- •Лекція 10: Загальна характеристика суб’єктивної сторони злочину
- •Лекція 11: Помилка в кримінальному праві
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 5.1 Елементи складу злочину
- •Заняття практичне 5.2 Склад злочину і кримінально-правова кваліфікація
- •Заняття семінарське 6.1 Ознаки об’єкта злочину
- •Заняття семінарське 7.1 Діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 7.2 Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Заняття семінарське 8.1 Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину
- •Заняття практичне 8.2 Спеціальний суб’єкт злочину
- •Заняття семінарське 9.1 Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 9.2 Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •До змістового модулю 3
- •Лекція 12: Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Лекція 13: Поняття та значення співучасті за кримінальним правом
- •Лекція 14: Поняття множинності злочинів. Одиничний злочин
- •Лекція 15: Поняття, система та правова природа обставин, що виключають злочинність діяння
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 10.1 Особливості кримінальної відповідальності за незакінчений злочин
- •Заняття семінарське 11.1 Загальні та спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Заняття практичне 11.2 Причетність до злочину
- •Заняття семінарське 12.1 Поняття, юридичні ознаки, форми та правові наслідки множинності злочинів
- •Заняття семінарське 13.1 Види обставин, що виключають злочинність діяння
- •До змістового модулю 4
- •Лекція 16: Поняття та мета покарання. Система покарань
- •Лекція 17: Загальна характеристика звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування
- •Лекція 18: Поняття та правові наслідки судимості
- •Лекція 19: Заходи кримінально-правового впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 14.1 Призначення покарання
- •Заняття семінарське 15.1 Види звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
- •Заняття семінарське 16.1 Припинення судимості
- •Заняття семінарське 17.1. Примусові заходи медичного характеру
- •Заняття семінарське 18.1 Особливості кримінально-правового впливу на неповнолітніх
- •Завдання для самостійної роботи та індивідуально-дослідницькі завдання з дисципліни «кримінальне право. Загальна частина»
- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Контрольні тестові завдання
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література
- •Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Лекція 5: Поняття та загальна характеристика системи заходів кримінально-правового впливу
(2 год.)
Мета лекції:
освітня: формувати в курсантів розуміння кримінально-правових заходів впливу як наслідку вчиненого злочину, навчитись визначити систему заходів кримінально-правового впливу та її елементи;
розвиваюча: розвивати вміння курсантів відрізняти злочин від інших видів правопорушень та малозначних діянь;
виховна: засвоїти, що кримінальна відповідальність та зокрема покарання не є єдиними наслідками злочину.
Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, конституційне право, історія України, історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн, філософія.
Технічні засоби навчання: мультимедійна презентація.
План:
Поняття заходів кримінально-правового впливу.
Види заходів кримінально-правового впливу.
Кримінальна відповідальність як основний захід кримінально-правового виливу.
Опорні поняття: кримінально-правовий вплив, захід кримінально-правового впливу, Кримінальна відповідальність, кримінально-правові відносини.
1. Кримінально-правовий вплив здійснюється у кожному випадку вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України.
Під заходами кримінально-правового характеру розуміють передбачені кримінальним законом заходи впливу на поведінку особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Заходи кримінально-правового впливу – це передусім, але не завжди кримінальна відповідальність і її складова – кримінальне покарання. До таких заходів, які, як і покарання, обмежують права і свободи того, хто вчинив злочин, треба відносити, наприклад, обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, примусові заходи виховного характеру, примусові заходи медичного характеру. Отже, заходи кримінально-правового впливу можуть застосовуватися як у межах реалізації кримінальної відповідальності яка, є лише однією з форм реалізації охоронних кримінально-правових відносин, які виникають між державою і особою у зв’язку з вчиненням останньою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину (при застосуванні покарання або звільненні від нього), так і поза нею (наприклад, при звільненні від кримінальної відповідальності, застосуванні примусових заходів медичного характеру тощо).
Щоправда, стосовно примусових заходів медичного і виховного характеру варто зробити застереження: вони можуть згадуватись у контексті розкриття змісту кримінальної відповідальності лише у випадку їх застосування (замість покарання або поряд із ним) на підставі обвинувального вироку суду. Наприклад, суд звільняє неповнолітнього від покарання із застосуванням примусового заходу виховного характеру (ст. 105 КК) або застосовує відповідний примусовий захід медичного характеру щодо особи, визнаної обмежено осудною (ст. ст. 20, 93, 94 КК). Якщо ж, скажімо, суд вирішив застосувати примусовий захід медичного характеру до неосудного (ч. 2 ст. 19 КК України) чи примусовий захід виховного характеру – до того, хто не досягнув віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ч.2 ст. 97 КК України), ці ситуації до реалізації кримінальної відповідальності відношення не мають. У таких випадках зазначені заходи, не будучи пов’язаними із вчиненням злочину, виступають як альтернатива кримінальній відповідальності. Інакше кажучи, варто розмежовувати кримінально-правовий вплив на злочини і здійснюваний поза кримінальною відповідальністю кримінально-правовий вплив за відсутності складу злочину.
2. До структури кримінально-правового впливу входять: 1) кримінальна відповідальність, яка знаходить свою реалізацію в різних формах; 2) інші засоби кримінально-правового впливу, зокрема такі як примусові заходи медичного та виховного характеру, примусове лікування; 3) звільнення від кримінальної відповідальності за нормами Загальної та Особливої частин КК України (А.М. Ященко).
Деякі автори класифікують зазначені заходи за ступенем репресивності, поділяючи їх на покарання та інші заходи, які є, умовно кажучи, некаральними: підсистема видів звільнення від покарання та його відбування, а також підсистема видів звільнення від кримінальної відповідальності (Є.М. Вечерова).
3. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності має всі ознаки, притаманні останній, а саме: забезпечується державним примусом; включає негативну оцінку (осуд) правопорушення та його суб’єкта; передбачає настання несприятливих наслідків для правопорушника. Водночас кримінальна відповідальність характеризується низкою властивих лише їй рис:
1) застосовується щодо того, хто вчинив таке суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Звідси випливає неможливість кримінальної відповідальності юридичної особи, правонаступника юридичної або фізичної особи (це засвідчує виключно особистий характер кримінальної відповідальності), а також особи, яка вчинила невинне заподіяння шкоди;
2) офіційна оцінка поведінки особи як злочину, а самої цієї особи як злочинця, включаючи їх осуд, здійснюється в обвинувальному вироку суду від імені держави, якій протиставляє себе злочинець;
3) державний примус у вигляді покарання та інших заходів кримінально-правового впливу визначається винному судом на підставі кримінального закону в порядку, закріпленому кримінально-процесуальним законодавством;
4) несприятливі наслідки для правопорушника як складова кримінальної відповідальності можуть зводитись до визнання особи винною у вчинення злочину – фактично лише до осуду злочинця і вчиненого ним з боку держави, що не характерно для інших видів юридичної відповідальності. При цьому зазначений осуд, як правило, супроводжується застосуванням конкретного заходу кримінально-правового впливу щодо особи, яка вчинила злочин.