- •Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни
- •Л у г а н с ь к
- •Структура
- •НавчальноЇ дисципліни «кримінальне право» (загальна частина)
- •(За вимогами ects)
- •У 2013 – 2014 навчальному році
- •Передмова
- •До змістового модулю 1
- •Лекція 1: Предмет, функції і метод кримінального права. Кримінально-правова політика
- •Лекція 2: Поняття та види джерел кримінального права
- •Лекція 3: Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Лекція 4: Поняття та види злочинів
- •Лекція 5: Поняття та загальна характеристика системи заходів кримінально-правового впливу
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 1.1 Принципи кримінального права
- •Заняття семінарське 1.2 Взаємозв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •Заняття семінарське 2.1 Закон про кримінальну відповідальність у системі джерел кримінального права
- •Заняття практичне 2.2 Чинність і дія закону про кримінальну відповідальність
- •Заняття семінарське 3.1 Відмежування злочину від малозначного діяння та інших правопорушень
- •Заняття семінарське 4.1 Види заходів кримінально-правового впливу
- •Заняття семінарське 4.2 Кримінальна відповідальність як основний захід кримінально-правового впливу
- •До змістового модулю 2
- •Лекція 6: Поняття, структура і значення складу злочину
- •Лекція 7: Загальна характеристика об’єкта злочину
- •- Додатковий обов’язковий об’єкт – об’єкт, який у конкретному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину;
- •Лекція 8: Загальна характеристика об’єктивної сторони злочину
- •Лекція 9: Загальна характеристика суб’єкта злочину
- •Лекція 10: Загальна характеристика суб’єктивної сторони злочину
- •Лекція 11: Помилка в кримінальному праві
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 5.1 Елементи складу злочину
- •Заняття практичне 5.2 Склад злочину і кримінально-правова кваліфікація
- •Заняття семінарське 6.1 Ознаки об’єкта злочину
- •Заняття семінарське 7.1 Діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 7.2 Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Заняття семінарське 8.1 Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину
- •Заняття практичне 8.2 Спеціальний суб’єкт злочину
- •Заняття семінарське 9.1 Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 9.2 Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •До змістового модулю 3
- •Лекція 12: Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Лекція 13: Поняття та значення співучасті за кримінальним правом
- •Лекція 14: Поняття множинності злочинів. Одиничний злочин
- •Лекція 15: Поняття, система та правова природа обставин, що виключають злочинність діяння
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 10.1 Особливості кримінальної відповідальності за незакінчений злочин
- •Заняття семінарське 11.1 Загальні та спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Заняття практичне 11.2 Причетність до злочину
- •Заняття семінарське 12.1 Поняття, юридичні ознаки, форми та правові наслідки множинності злочинів
- •Заняття семінарське 13.1 Види обставин, що виключають злочинність діяння
- •До змістового модулю 4
- •Лекція 16: Поняття та мета покарання. Система покарань
- •Лекція 17: Загальна характеристика звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування
- •Лекція 18: Поняття та правові наслідки судимості
- •Лекція 19: Заходи кримінально-правового впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 14.1 Призначення покарання
- •Заняття семінарське 15.1 Види звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
- •Заняття семінарське 16.1 Припинення судимості
- •Заняття семінарське 17.1. Примусові заходи медичного характеру
- •Заняття семінарське 18.1 Особливості кримінально-правового впливу на неповнолітніх
- •Завдання для самостійної роботи та індивідуально-дослідницькі завдання з дисципліни «кримінальне право. Загальна частина»
- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Контрольні тестові завдання
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література
- •Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Лекція 17: Загальна характеристика звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування
(2 год.)
Мета лекції:
освітня: з’ясувати поняття, ознаки та види звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування;
розвиваюча: навчитись характеризувати будь-який з видів звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування;
виховна: забезпечити всебічний розвиток у курсантів наукових переконань щодо місця і ролі звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування в системі заходів кримінально-правового впливу. .
Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, адміністративне право, цивільне право, кримінологія.
Технічні засоби навчання: мультимедійна презентація.
План:
Поняття та ознаки звільнення від кримінальної відповідальності.
Види звільнення від кримінальної відповідальності.
Поняття та ознаки звільнення від покарання та його відбування.
Види звільнення від покарання та його відбування.
Опорні поняття: звільнення від кримінальної відповідальності, імперативне та дискреційне звільнення особи від кримінальної відповідальності, безумовне та умовне звільнення особи від кримінальної відповідальності, підстави та передумови звільнення особи від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання, звільнення від відбування частини покарання, звільнення від відбування покарання з випробуванням, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміна покарання більш м’яким; амністія, помилування.
1. Звільнення особи від кримінальної відповідальності – це проведена відповідно до вимог кримінального й кримінально-процесуального законів відмова держави, здійснювана виключно судом, від винесення обвинувального вироку стосовно особи, яка вчинила злочин.
За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризується тим, що:
а) діяння, вчинене особою, містить усі ознаки конкретного складу злочину;
б) не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин;
в) рішення про звільнення приймає уповноважений на те державний орган, яким є суд;
г) підстави та порядок звільнення реґламентовані нормами кримінального та кримінально-процесуального законодавства (наприклад ст.ст. 44 – 49, 86 – 87, ч. 1 ст. 97, ч. 2 ст. 106 КК України; п. 4 ст. 6, ст.ст. 7 – 12 КПК України);
ґ) до винного не застосовуються заходи кримінально-правового характеру (особа не піддається покаранню та вважається такою, що не має судимості).
Цілями звільнення особи від кримінальної відповідальності є такі:
а) підвищення ефективності засобів кримінально-правової охорони суспільних відносин;
б) поновлювання порушених прав;
в) стимулювання особи до правомірної поведінки;
г) оптимізація правозастосовчого процесу притягнення особи до кримінальної відповідальності та її реалізації.
Наслідки звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачають закінчення кримінально-правових відносин між особою, яка вчинила злочин, і державою в особі судових органів.
2. Залежно від того, чи можна зобов’язати особу, звільнену від кримінальної відповідальності, виконати певні обов’язки після того, як відповідне рішення прийнято, випадки звільнення від кримінальної відповідальності поділяються на безумовні (остаточні) й умовні (тимчасові). За характером діяльності уповноваженого органу випадки звільнення від кримінальної відповідальності поділяються на дискреційні (факультативні) та імперативні (обов’язкові). Залежно від того, якою частиною КК України реґламентовано підстави й передумови звільнення, випадки звільнення від кримінальної відповідальності поділяються на загальні (передбачені Загальною частиною) та спеціальні (передбачені Особливою частиною).
Крім цього, необхідно ретельно засвоїти й уміти охарактеризувати підстави та передумови кожного з видів звільнення від відповідальності. При цьому особливу увагу рекомендується зосередити на загальних видах звільнення від кримінальної відповідальності, а саме:
а) на звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України);
б) звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України);
в) звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України);
г) звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України);
ґ) звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України);
д) звільненні від кримінальної відповідальності за актом амністії (ч. 1 ст. 44, ч. 2 ст. 86 КК України).
Курсанти повинні вміти розкрити суть кожного з видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених Загальною частиною КК України, та знати спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною КК України.
Важливо відрізняти звільнення від кримінальної відповідальності від окремих інститутів кримінального права: малозначності (ч. 2 ст. 11 КК України); добровільної відмови при незакінченому злочині (ст. 17 КК України); обставин, що виключають злочинність діяння (розділ VIII Загальної частини КК України).
3. Досягнення найближчої мети покарання, якою є виправлення засудженого, в окремих випадках є можливим та достатнім й без відбування засудженим покарання.
Ознаки звільнення від покарання та його відбування:
1) Системне тлумачення кримінального закону дозволяє констатувати, що звільнення від покарання та його відбування як кримінально-правовий наслідок вчиненого злочину може застосовуватися тільки до особи, визнаної винною в його вчиненні та засудженої обвинувальним вироком суду. Так само, як і при застосуванні покарання, кримінальна відповідальність реалізується (особа щонайменше засуджується від імені держави, і це засудження передбачає осуд як її самої, так і вчиненого нею злочину), однак, на відміну від відповідної форми, покарання не відбувається (не виконується) або відбувається (виконується) частково.
2) Будь-який з видів звільнення від покарання (крім амністії та помилування) здійснюється тільки судом у випадках, передбачених розділом ХІІ Загальної частини КК України (ст.ст. 74 – 87), про що йдеться в ч. 1 ст. 74 КК України. Рішення про звільнення за амністією приймає Верховна Рада України, однак фактично усі різновиди звільнення від покарання та його відбування на підставі закону України “Про амністію” здійснюється також судом. Лише в порядку помилування конкретне рішення про застосування до особи звільнення від покарання (його відбування) ухвалює Президент України.
3) Перелік підстав, за якими особа може бути звільнена від покарання та його відбування, встановлений виключно КК України. Він є вичерпним, отже, суд не вправі за своїм розсудом звільнити засудженого від покарання за обставинами, не передбаченими кримінальним законодавством.
4) Правова суть звільнення від покарання та його відбування полягає у відмові держави від застосування до особи, щодо якої настала кримінальна відповідальність, призначеного їй покарання (повністю або певної частини) через недоцільність або неможливість реалізації мети покарання.
З урахуванням сказаного, поняття звільнення від покарання та його відбування доцільно вживати у двох значеннях. По-перше, звільнення від покарання та його відбування – це передбачені КК України випадки незастосування судом до особи, винної у вчиненні злочину, покарання чи припинення подальшого його відбування, або застосування до неї більш м’якого покарання. По-друге, це комплексний міжгалузевий правовий інститут, який передусім утворюють ст.ст. 74 – 87 КК України, однак зміст якого в широкому сенсі не обмежується нормами, розташованими у розділі ХII Загальної частини КК України. У цьому значенні під звільненням від покарання та його відбування слід розуміти сукупність правових норм, відповідно до яких через можливість досягнення цілей покарання без його реального чи повного відбування і недоцільність відбування покарання за відсутності об’єктивної можливості досягнення цілей покарання особа, яка визнана судом винною у вчиненні злочину та котрій було призначено покарання, звільняється від реального його відбування або від подальшого відбування тієї частини покарання, що залишилася, або їй замінюється покарання більш м’яким чи пом’якшується призначене покарання.
На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності звільнення від покарання застосовується тільки до вже засуджених осіб. Звільнення від покарання можливе лише в тих випадках, коли його мета може бути досягнута без реального відбування покарання (у цілому чи його частини) або коли її досягнення надалі стає неможливим і марним (важка хвороба засудженого; давність виконання обвинувального вироку).
4. Усі види звільнення від покарання залежно від особливостей його виконання прийнято поділяти на дві групи:
а) умовне звільнення (наприклад ст.ст. 75 – 79, 81, 83 КК України);
б) безумовне звільнення (наприклад ч. 4 ст. 74, ст. 80, ст. 82 КК України).
Крім цього, аналіз положень чинного кримінального законодавства дає підстави виокремити такі види звільнення від покарання та його відбування:
а) звільнення від покарання: особа не є суспільно небезпечною на час розгляду справи в суді (ч. 4 ст. 74 КК України); у зв’язку із закінченням строків давності відповідальності (ч. 5 ст. 74 КК України); у зв’язку з хворобою особи (ч. 2 та ч. 3 ст. 84 КК України); у зв’язку із застосуванням примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх (ст. 97 КК України);
б) звільнення від відбування частини покарання: у зв’язку з декриміналізацією діяння, за яке особу було засуджено (ч. 2 ст. 74 КК України); у зв’язку з випробуванням (ст.ст. 75, 79, 104 КК України); у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст.ст. 80, 106 КК України); умовно-дострокове звільнення (ст.ст. 81, 107 КК України); у зв’язку з хворобою (ст. 84 КК України); вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК України); у зв’язку із законом про амністію чи актом про помилування (ст.ст. 86, 87 КК України).
Кримінальний закон також передбачає випадки заміни покарання більш м’яким (ст. 82, ч. 4 ст. 83, ч. 3 ст. 86, ст. 87 КК України) та пом’якшення покарання (ч. 2 ст. 86, ч. 3 ст. 74 КК України). Заміна покарання більш м’яким і пом’якшення покарання не звільняють засудженого від покарання чи його відбування, проте поліпшують його правове становище та впливають на подальше відбування покарання.
Розглядаючи питання про звільнення від покарання на підставі закону про амністію й акта про помилування, курсанти повинні самостійно вивчити Закон України „Про застосування амністії в Україні”, а також Положення про порядок здійснення помилування, затверджене указом Президента України.