- •Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни
- •Л у г а н с ь к
- •Структура
- •НавчальноЇ дисципліни «кримінальне право» (загальна частина)
- •(За вимогами ects)
- •У 2013 – 2014 навчальному році
- •Передмова
- •До змістового модулю 1
- •Лекція 1: Предмет, функції і метод кримінального права. Кримінально-правова політика
- •Лекція 2: Поняття та види джерел кримінального права
- •Лекція 3: Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Лекція 4: Поняття та види злочинів
- •Лекція 5: Поняття та загальна характеристика системи заходів кримінально-правового впливу
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 1.1 Принципи кримінального права
- •Заняття семінарське 1.2 Взаємозв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •Заняття семінарське 2.1 Закон про кримінальну відповідальність у системі джерел кримінального права
- •Заняття практичне 2.2 Чинність і дія закону про кримінальну відповідальність
- •Заняття семінарське 3.1 Відмежування злочину від малозначного діяння та інших правопорушень
- •Заняття семінарське 4.1 Види заходів кримінально-правового впливу
- •Заняття семінарське 4.2 Кримінальна відповідальність як основний захід кримінально-правового впливу
- •До змістового модулю 2
- •Лекція 6: Поняття, структура і значення складу злочину
- •Лекція 7: Загальна характеристика об’єкта злочину
- •- Додатковий обов’язковий об’єкт – об’єкт, який у конкретному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину;
- •Лекція 8: Загальна характеристика об’єктивної сторони злочину
- •Лекція 9: Загальна характеристика суб’єкта злочину
- •Лекція 10: Загальна характеристика суб’єктивної сторони злочину
- •Лекція 11: Помилка в кримінальному праві
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 5.1 Елементи складу злочину
- •Заняття практичне 5.2 Склад злочину і кримінально-правова кваліфікація
- •Заняття семінарське 6.1 Ознаки об’єкта злочину
- •Заняття семінарське 7.1 Діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 7.2 Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Заняття семінарське 8.1 Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину
- •Заняття практичне 8.2 Спеціальний суб’єкт злочину
- •Заняття семінарське 9.1 Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 9.2 Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •До змістового модулю 3
- •Лекція 12: Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Лекція 13: Поняття та значення співучасті за кримінальним правом
- •Лекція 14: Поняття множинності злочинів. Одиничний злочин
- •Лекція 15: Поняття, система та правова природа обставин, що виключають злочинність діяння
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 10.1 Особливості кримінальної відповідальності за незакінчений злочин
- •Заняття семінарське 11.1 Загальні та спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Заняття практичне 11.2 Причетність до злочину
- •Заняття семінарське 12.1 Поняття, юридичні ознаки, форми та правові наслідки множинності злочинів
- •Заняття семінарське 13.1 Види обставин, що виключають злочинність діяння
- •До змістового модулю 4
- •Лекція 16: Поняття та мета покарання. Система покарань
- •Лекція 17: Загальна характеристика звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування
- •Лекція 18: Поняття та правові наслідки судимості
- •Лекція 19: Заходи кримінально-правового впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 14.1 Призначення покарання
- •Заняття семінарське 15.1 Види звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
- •Заняття семінарське 16.1 Припинення судимості
- •Заняття семінарське 17.1. Примусові заходи медичного характеру
- •Заняття семінарське 18.1 Особливості кримінально-правового впливу на неповнолітніх
- •Завдання для самостійної роботи та індивідуально-дослідницькі завдання з дисципліни «кримінальне право. Загальна частина»
- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Контрольні тестові завдання
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література
- •Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Лекція 3: Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
(2 год.)
Мета лекції:
освітня: розглянути поняття, мету та види тлумачення закону про кримінальну відповідальність, установити його практичне значення;
розвиваюча: розвивати вміння курсантів здійснювати тлумачення закону про кримінальну відповідальність;
виховна: сприяти розумінню тлумачення закону про кримінальну відповідальність як необхідного елементу в системі правозастосовний дій.
Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, філософія.
Технічні засоби навчання: мультимедійна презентація.
План:
1. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність: поняття та значення.
2. Види тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
Опорні поняття: тлумачення закону про кримінальну відповідальність; суб’єкти тлумачення; способи тлумачення; тлумачення кримінального закону за обсягом.
1. Правильне застосування кримінально-правових норм неможливе без їх тлумачення, яке виступає важливим і необхідним компонентом юридичної діяльності у сфері кримінальної юстиції, хоча нерідко процес з’ясування змісту нормативних приписів КК України проходить у свідомості відповідного суб’єкта непомітно навіть для нього самого. Тим не менше, тлумачення кримінально-правових норм є важливою умовою їх належної реалізації, у тому числі застосування; необхідною передумовою ефективності законодавчого процесу в названій сфері; вагомим компонентом наукової та навчальної діяльності.
Об’єктом тлумачення вважається норма кримінального права, безпосереднім предметом тлумачення – юридичний текст, який знайшов вираження у джерелах права, а також інші матеріали, аналіз яких у сукупності з юридичним текстом дозволяє з’ясувати дійсний зміст норми, що тлумачиться. Метою тлумачення кримінально-правових норм є відшукування того змісту, який законодавцю вдалося вкласти в текст кримінального закону (хоча бажання, наміри законодавця можуть враховуватися суб’єктом тлумачення до того часу, доки це не суперечить тексту кримінального закону).
Тлумачення норм кримінального права так само, як і норм інших галузей права, включає два елементи (аспекти, етапи): з’ясування (гносеологічний процес, який характеризується внутрішньою розумовою діяльністю щодо встановлення змісту правових норм) та роз’яснення (пояснення іншим суб’єктам, зовнішнє вираження з’ясованого сенсу правових норм).
Під тлумаченням норм кримінального права або тлумаченням кримінального закону слід розуміти діяльність щодо з’ясування та роз’яснення змісту кримінально-правових норм, а також результат цієї діяльності.
Способи тлумачення кримінального закону – це сукупність спеціальних заходів, засобів і правил з’ясування змісту та обсягу норм кримінального права, що тлумачаться. Різні способи тлумачення можуть застосовуватися свідомо чи інтуїтивно, хоча, очевидно, у більшості випадків саме свідоме використання доречних способів тлумачення може забезпечити найбільш адекватні результати інтерпретаційної діяльності.
2. Тлумачення закону зазвичай класифікують за такими критеріями, як його суб’єкт, прийоми й обсяг.
За суб’єктом тлумачення поділяються на офіційні та неофіційні. У свою чергу офіційні тлумачення можуть мати такі види:
а) автентичні;
б) леґальні (офіційні);
в) судові (казуальні).
До неофіційних слід віднести:
а) доктринальні (наукові);
б) професійні;
в) буденні.
Розрізняються чотири способи (прийоми) тлумачення закону про кримінальну відповідальність:
а) граматичне (філологічне);
б) логічне;
в) систематичне;
г) історичне.
За обсягом тлумачення закону про кримінальну відповідальність поділяються на три види:
а) буквальні;
б) поширювальні;
в) обмежувальні.