- •Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни
- •Л у г а н с ь к
- •Структура
- •НавчальноЇ дисципліни «кримінальне право» (загальна частина)
- •(За вимогами ects)
- •У 2013 – 2014 навчальному році
- •Передмова
- •До змістового модулю 1
- •Лекція 1: Предмет, функції і метод кримінального права. Кримінально-правова політика
- •Лекція 2: Поняття та види джерел кримінального права
- •Лекція 3: Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Лекція 4: Поняття та види злочинів
- •Лекція 5: Поняття та загальна характеристика системи заходів кримінально-правового впливу
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 1.1 Принципи кримінального права
- •Заняття семінарське 1.2 Взаємозв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •Заняття семінарське 2.1 Закон про кримінальну відповідальність у системі джерел кримінального права
- •Заняття практичне 2.2 Чинність і дія закону про кримінальну відповідальність
- •Заняття семінарське 3.1 Відмежування злочину від малозначного діяння та інших правопорушень
- •Заняття семінарське 4.1 Види заходів кримінально-правового впливу
- •Заняття семінарське 4.2 Кримінальна відповідальність як основний захід кримінально-правового впливу
- •До змістового модулю 2
- •Лекція 6: Поняття, структура і значення складу злочину
- •Лекція 7: Загальна характеристика об’єкта злочину
- •- Додатковий обов’язковий об’єкт – об’єкт, який у конкретному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину;
- •Лекція 8: Загальна характеристика об’єктивної сторони злочину
- •Лекція 9: Загальна характеристика суб’єкта злочину
- •Лекція 10: Загальна характеристика суб’єктивної сторони злочину
- •Лекція 11: Помилка в кримінальному праві
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 5.1 Елементи складу злочину
- •Заняття практичне 5.2 Склад злочину і кримінально-правова кваліфікація
- •Заняття семінарське 6.1 Ознаки об’єкта злочину
- •Заняття семінарське 7.1 Діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 7.2 Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Заняття семінарське 8.1 Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину
- •Заняття практичне 8.2 Спеціальний суб’єкт злочину
- •Заняття семінарське 9.1 Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину
- •Заняття практичне 9.2 Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •До змістового модулю 3
- •Лекція 12: Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Лекція 13: Поняття та значення співучасті за кримінальним правом
- •Лекція 14: Поняття множинності злочинів. Одиничний злочин
- •Лекція 15: Поняття, система та правова природа обставин, що виключають злочинність діяння
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 10.1 Особливості кримінальної відповідальності за незакінчений злочин
- •Заняття семінарське 11.1 Загальні та спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Заняття практичне 11.2 Причетність до злочину
- •Заняття семінарське 12.1 Поняття, юридичні ознаки, форми та правові наслідки множинності злочинів
- •Заняття семінарське 13.1 Види обставин, що виключають злочинність діяння
- •До змістового модулю 4
- •Лекція 16: Поняття та мета покарання. Система покарань
- •Лекція 17: Загальна характеристика звільнення від кримінальної відповідальності й звільнення від покарання та його відбування
- •Лекція 18: Поняття та правові наслідки судимості
- •Лекція 19: Заходи кримінально-правового впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •Теми і плани семінарських (практичних) занять Заняття семінарське 14.1 Призначення покарання
- •Заняття семінарське 15.1 Види звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
- •Заняття семінарське 16.1 Припинення судимості
- •Заняття семінарське 17.1. Примусові заходи медичного характеру
- •Заняття семінарське 18.1 Особливості кримінально-правового впливу на неповнолітніх
- •Завдання для самостійної роботи та індивідуально-дослідницькі завдання з дисципліни «кримінальне право. Загальна частина»
- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Контрольні тестові завдання
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література
- •Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Лекція 7: Загальна характеристика об’єкта злочину
(2 год.)
Мета лекції:
освітня: розглянути поняття об’єкта злочину, суспільних відносин, елементів суспільних відносин; визначити види об’єктів злочину й дати їх стислу характеристику; засвоїти поняття предмета злочину та встановити його співвідношення з об’єктом злочину.
розвиваюча: закріпити й навчитися розмежовувати поняття „об’єкт складу злочину” і „предмет складу злочину”;
виховна: забезпечити всебічний розвиток у курсантів наукових переконань щодо значення об’єкту злочину для правозастосовної діяльності.
Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, адміністративне право, цивільне право, кримінологія, філософія.
Технічні засоби навчання: мультимедійна презентація.
План:
1. Поняття та значення об’єкта злочину.
2. Класифікація об’єктів злочину.
3. Предмет злочину.
Опорні поняття: об’єкт злочину; суспільні відносини; загальний об’єкт злочину; родовий об’єкт злочину; видовий об’єкт злочину; безпосередній об’єкт злочину; основний безпосередній об’єкт злочину; додатковий безпосередній об’єкт злочину; додатковий обов’язковий об’єкт злочину; додатковий факультативний об’єкт злочину; предмет злочину; предмет злочинного впливу.
1. Засвоєння цієї теми треба починати із засвоєння ст. 1 КК України, у якій наводиться перелік основних об’єктів, що охороняються кримінальним правом.
За традиційним підходом об’єктом злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди або створюючи загрозу завдання такої шкоди.
Суспільні відносини – це відносини між людьми, які існують у суспільстві та реґулюються соціальними нормами. Суспільні відносини існують об’єктивно й незалежно від людської свідомості.
Структура суспільних відносин:
а) суб’єкти (носії, учасники) суспільних відносин – держава, об’єднання громадян, фізичні та юридичні особи;
б) предмет суспільних відносин – це те, з приводу чого або у зв’язку із чим існують суспільні відносини (матеріальні чи нематеріальні блага);
в) соціальний зв’язок (зміст суспільних відносин) – взаємодія суб’єктів відносин з приводу предмета відносин.
Зазначеної теорії "об’єкт злочину – суспільні відносини" дотримуються такі вчені, як В.І. Борисов, Я.М. Брайнін, Л.Д. Гаухман, В.К. Глістін, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, Б.С. Нікіфоров, А.А. Піонтковський, В.В. Сташис, В.Я. Таций.
Поряд із теорією "об’єкт злочину – суспільні відносини" існують інші теорії визначення об’єкта злочину, серед яких:
а) теорія цінностей як об’єкта злочину (П.С. Матишевський, Є.В. Фесенко, С.С. Яценко): об’єкт злочину – цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямований злочин і яким воно може заподіяти або заподіює шкоду. Цінності – це різноманітні об’єкти матеріального світу, у тому числі й людина, які мають істотне позитивне значення для окремих осіб і суспільства в цілому. До структури цінностей входять потерпілі, їх права та інтереси, соціальні зв’язки та блага, що належать потерпілим;
б) теорія суб’єктивного права як об’єкта злочину (А. Фейєрбах, В.Д. Спасович): "злочином є діяння, яке стоїть під загрозою кримінального закону і яке суперечить праву іншого" (А. Фейєрбах);
в) теорія правоохоронюваного інтересу як об’єкта злочину (Ф. Ліст, А.В. Наумов, М.С. Таганцев): життя людей створює певні інтереси, які право ставить під свою охорону та підносить їх до ступеня правових благ. Таке правове благо – об’єкт злочину;
г) теорія правовідносин як об’єкта злочину (С.Я. Лихова): уреґульовані правом суспільні відносини, які поставлені під охорону кримінальним законом;
ґ) антропологічна теорія об’єкта злочину (Г.П. Новосьолов): об’єктом злочину як порушення того чи іншого певного права та певного обов’язку може бути тільки людина.
На особливу увагу заслуговує інтегрований підхід М.В. Мазура, який вважає об’єктом злочину те, стосовно до чого здійснюється злочинна поведінка, вчинюється діяння (дія або бездіяльність). Об’єкт злочину – це об’єкт злочинного посягання. Оскільки злочинна діяльність є за визначенням негативною, об’єкт злочину – це те, чому злочин заподіює суттєву шкоду. Вона може бути об’єктивно реальною, якщо її можна констатувати в якості значних негативних змін, які так чи інакше впливають на перебіг суспільних відносин, завдаючи шкоду конкретним суспільним цінностям, благам, інтересам, або потенційно реальною у випадку створення реальної загрози завдання такої шкоди та настання значних негативних змін в оточуючий дійсності.
Ці ознаки в сукупності дають змогу сформулювати загальне визначення поняття «об’єкт злочину» як те (суспільні відносини, цінності, блага, інтереси, права і свободи людини та ін.), що з огляду на свою найвищу соціальну значущість знаходиться під охороною кримінального закону, по відношенню до чого здійснюється злочинна поведінка та чому завдається або може бути завдана суттєва шкода.
2. У науці кримінального права виділяють класифікацію об’єктів злочину «за вертикаллю» та «за горизонталлю».
«За вертикаллю» об’єкти злочину поділяються на загальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкти (так звана чотириступенева класифікація), але законодавець у побудові Особливої частини КК України використав триступеневу класифікацію:
а) загальний об’єкт – уся сукупність суспільних відносин, що перебуває під охороною кримінального закону;
б) родовий об’єкт – частина загального об’єкта, яка являє собою окрему групу однорідних або тотожних суспільних відносин, що утворюють певну сферу суспільного існування;
в) безпосередній об’єкт – суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоди.
«За горизонталлю» об’єкти злочину поділяються на основний безпосередній і додатковий безпосередній об’єкти злочину:
а) основний безпосередній об’єкт – суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоди;
б) додатковий безпосередній об’єкт – суспільні відносини, яким, поряд з основним об’єктом, завдається шкода або виникає загроза її завдання: