- •Міністерство освіти і науки україни
- •Захист курсової роботи
- •Типові помилки батьків, які виступають факторами дитячих страхів
- •2.1. Вікові особливості діагностики емоційної сфери дошкільників
- •2.2. Аналіз результатів дослідження
- •Взаємозв’язок досліджених об’єктів та обраних кольорів
- •Взаємозв’язок досліджуваних об’єктів та обраних кольорів
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до школи (до дитячого садка)
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять малюванням
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять танцями
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до відвідування музею
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять співом
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять читанням
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять рахуванням
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять грою
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до природи
- •Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до себе
- •Розподіл за кількістю страхів у дівчаток
- •Розподіл дівчат за рівнем представленості дитячих страхів у дівчаток
- •Розподіл за кількістю страхів у хлопчиків
- •Розподіл дівчат за рівнем представленості дитячих страхів у дівчаток
- •Рівень розвитку страхів у дітей дошкільного віку
- •3.1. Загальні принципи використання методу арт-терапії у психокорекції емоційних станів дошкільників
- •3.2. Програма емоційної корекції дошкільників
- •Корекційно-розвивальна програма
- •Рівень страхів у дітей експериментальної групи до впливу
- •Рівень страхів у дітей експериментальної групи після впливу
- •Рівень страхів у дітей контрольної групи до впливу на експериментальну групу
- •Рівень страхів у дітей контрольної групи після впливу на експериментальну групу
- •Список використаних літературних джерел
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до відвідування музею
Отже, до відвідування музею, і до музею в цілому, позитивне відношення мають 14 дошкільників із 70, що становить 20%. Так, індиферентне відношення мають 30 учнів, що становить 43%. І 26 осіб мають негативне відношення до музею, що становить 37%. Більшість дітей мають індиферентне відношення до відвідування музею, але цей показник є нормальним по відношенню до вікової категорії досліджуваних. У них ще не сформувалося остаточне відношення до музею. Причини можуть бути різноманітними, так, деякі діти ще жодного разу не відвідали музей. У позитивно спрямованих до музею дітей, як правило, вже сформований пізнавальний інтерес до навколишнього світу, такі діти більш швидші у розумовому розвитку за інших, батьки більше займаються їх всебічним розвитком. Великий відсоток становлять діти, які негативно ставляться до відвідування музею. Причин до такого ставлення є безліч. Діти із даної категорії потребують особливої уваги психолога.
Мал. 2.5.
Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять співом
Отже, в ході обробки даних, було виявлено, що 26 осіб (із 70) мають позитивне відношення до такої діяльності, як спів, що становить 37%. Так, було встановлено, що для 20 учнів спів має індиферентне значення, що становить 29%. І у 24 дошкільників спів викликає негативне відношення, що у процентному відношенні становить 34%. Так, найбільша частина дітей позитивно ставляться до співу. Це каже про розкутість ті музикальність дітей. Трохи менша частина дітей ставиться до співу негативно, причини цього можуть буди різними. Такі діти, як правило, сором’язливі, скуті, мають низькі самооцінку. Такі діти потребують особливої уваги психолога, психокорекційної роботи з ним. Ще менша частина дітей ставляться до співу індиферентно. Це виявляється в реалізації співу тоді, коли виникає до цього потреба (наприклад, уроки музики чи свята, на яких потрібно співати).
Мал. 2.6.
Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять читанням
Отже, було визначено, що до такої діяльності, як читання, 20 дошкільників із 70 ставляться позитивно, що у процентному значенні становить 29%. Так, 26 осіб до читання мають індиферентне значення, що становить 37%. Тож, негативне відношення до читання було виявлено у 24 осіб, що у процентному відношенні становить 34%. Так, слід зазначити, що більша частина дітей відносяться до читання нейтрально, що каже про те, що вони читають за потребою. Менша частина дошкільників ставляться до читання негативно, це може бути викликано різними причинами, але наслідки такого відношення мають виражені негативні сторони. Ще менша частина дітей ставляться до читання позитивно, що сприяє всебічному та повноцінному розвитку дитини, її становленню, як особистості.
Мал. 2.7.
Розподіл дітей за характеристикою емоційних ставлень до занять рахуванням
Отже, було визначено, що до такої діяльності, як рахунок, 16 дошкільників із 70 ставляться позитивно, що у процентному значенні становить 23%. Так, 20 осіб до рахунку мають індиферентне значення, що становить 29%. Тож, негативне відношення до такої діяльності, як рахування, було виявлено у 34 осіб, що у процентному відношенні становить 48%. Більша частина дошкільників ставляться до занять рахуванням негативно. Таке ставлення могло біти сформовано багатьма факторами, але таке ставлення може мати негативне значення у майбутньому дитини у вигляді проблем із точними науками, у вигляді недостатньо сформованого логічного мислення і т.д. Значно менша частина дітей ставиться до рахування нейтрально, що каже про заняття рахуванням за мірою потреби. Та менша частина дітей ставляться до рахування позитивно, що характеризує їх як особистостей математичного складу розуму, про переважно логічний спосіб мислення, про наявність здібностей до точних наук. Але, як правило, такі діти можуть мати певні труднощі із гуманітарними науками, їм важко засвоїти абстрактний спосіб мислення.
Мал. 2.8.