- •Структура теорії регіональної економіки і просторової організації господарства (пог)
- •1.3.1. Зарубіжні теорії та концепції регіональної економіки і просторової організації господарства Концепції "факторів розвитку і розміщення"
- •"Штандортні" моделі розміщення виробництва Модель просторової організації сільського господарства Тюнена
- •Модель "локаційного трикутника" Лаунгардта
- •Гравітаційна модель Шеффле
- •Теорія розміщення промисловості Вебера
- •Загальна і спеціальна теорії "штандорта" Паландера
- •Теорія про функції і розміщення системи населених пунктів (центральних місць) Кристаллера
- •Модель просторової організації господарства Льоша
- •Погляди на просторову економіку д. Сміта і д. Гамільтона
- •Науково-технічні (інноваційні) теорії і концепції просторової організації економіки Теорія дифузії нововведень Хагерстранда
- •Теорія-гіпотеза "продуктивно-виробничих циклів" ("циклу життя продукту") р. Вернона, с. Хірша
- •Теорія "циклів" загалом відповідає історії розвитку багатьох галузей економіки
- •Теорії "регіонального економічного розвитку" Концепція "регіонального автоматичного балансу і дисбалансу"
- •Теорія "полюсів зростання" Перру
- •Модель "центр — периферія" Фрідмана
- •Концепція "регіоналістики" в. Айзарда
- •Концепції регіоналізму
- •Концепція еврорегіонів
- •Концепція спеціальних (вільних) економічних зон (сез)
- •Теорія економічних кластерів
- •Теорії формування міжрегіонального економічного простору Просторова теорія ціни і регіональних ринків о. Курно і п. Самуельсона
- •Теорія міжрегіональної взаємодії розвитку економік регіонів (оптимум Парето)
- •Проблеми та напрями розвитку розміщення продуктивних сил регіону
- •Географія [ред.]
- •Історико-географічні передумови, формування ринків [ред.]
- •Населення і трудові ресурси [ред.]
- •Природні умови і ресурси [ред.]
- •Промисловість [ред.]
- •Найбільші міста [ред.]
- •Природні умови[ред.]
- •Корисні копалини[ред.]
- •Демографічні показники[ред.]
- •Народне господарство[ред.]
- •Промисловість[ред.]
- •Сільське господарство[ред.]
- •Транспорт[ред.]
- •Економічні зв'язки[ред.]
- •Проблеми центру та периферії[ред.]
- •Розташування [ред.]
- •Склад території та економіко-географічне положення регіону [ред.]
- •Проблеми використання природних ресурсів [ред.]
- •Нерівномірність економічного розвитку Центрального району [ред.]
- •Пріоритети розвитку економічного району [ред.]
- •Загальні відомості та егп
- •Населення і трудові ресурси
- •Природні умови і ресурси
- •Господарство району
- •Проблеми й перспективи розвитку
- •59.2. Галузева структура апк
- •Прогнозування регіонального розвитку
- •Загальні відомості та егп [ред.]
- •Населення і трудові ресурси [ред.]
- •Природні умови і ресурси [ред.]
- •Господарський комплекс [ред.]
- •Найбільші міста [ред.] Рівне
- •Луцьк [ред.]
- •Проблеми й перспективи розвитку [ред.]
- •7. Демографічні проблеми та шляхи їх вирішення.
- •Висновок
- •1.1. Сучасні масштаби впливу людини на природу та актуальність проблеми її охорони
- •1.2. Поняття природокористування, його соціально-економічна суть і складові частини
- •1.3. Предмет і завдання науки «економіка природокористування»
- •1.4. Метод науки та його особливості
- •1.5. Необхідність екологізації виробництва
- •Особливості перекладу[ред.]
- •Парадигма сталого розвитку[ред.]
- •Базові принципи концепції[ред.]
- •Приклади впровадження концепції[ред.]
- •Держ заходи щодо вирівнювання
- •3.1.1. Загальнонаукові методи дослідження
- •2.6. Чинники розміщення продуктивних сил
- •2.7. Основні напрями подальшого розвитку продуктивних сил України
- •1913—1940-І pp.[ред.]
- •З 1941 року[ред.]
- •3.2.1. Методи і показники, за якими оцінюється рівень розвитку регіонів
- •Економічні показники
- •Соціальні показники
- •Екологічні показники
- •Політичні показники
Загальна і спеціальна теорії "штандорта" Паландера
Після досліджень А. Вебера "штандортні" теорії інших авторів набули значного поширення. У 30-х роках німецький економіст А. Предьоль і шведський економіст Т. Паландер різко розкритикували "штандортні" концепції, оскільки, на їхню думку, вони не враховують зворотного впливу новостворених підприємств на умови розміщення, соціальних і політичних умов розвитку, перебільшують значення транспортних витрат.
У власних пропозиціях Т. Паландер запропонував перейти від вирішення завдання мінімізації витрат до завдання максимізації прибутків і доходів. У моделі розміщення були введені змінні ціни, функції попиту і пропозиції. Загальна модель визначає розміщення підприємств у регіоні або країні, спеціальна модель розроблена для підприємств галузі або групи галузей [45, 49].
Теорія про функції і розміщення системи населених пунктів (центральних місць) Кристаллера
Цю теорію розробив учень А. Вебера В. Кристаллер у своїй дисертації "Центральні місця Південної Німеччини" (1933). Головним його припущенням було те, що на однорідній території розселення людей є рівномірним. Він умовно поділяє таку територію (стільник) на правильні шестикутники. В центрі їх — міста (центральні місця), які виробляють усю товарну продукцію, надають різноманітні послуги власному ринку збуту продукції і послуг. За такої організації розселення забезпечується мінімізація середніх відстаней поїздок покупців. Модель передбачає також ієрархію центральних місць (малі, середні, великі, найбільші), від якої залежать зв'язки між центрами різних рангів.
Теорія Кристаллера найбільший вплив мала на розвиток сучасних концепцій раціональної організації сфери послуг і розселення населення у сільській місцевості.
Модель просторової організації господарства Льоша
У своїй головній праці "Просторова організація господарства" (1940) цей економіст модифікував ідеї В. Кристаллера і дійшов висновку, що виробничі підприємства й організації сфери послуг для обслуговування покупців своєї зони (правильного шестикутника) мають бути розміщені у вершинах (кутах) кристаллерової (гексагональної) решітки. Єдиним критерієм оптимального розміщення він вважав отримання максимального чистого прибутку. Концепція А. Льоша передбачала необхідність урахування особливостей податкової системи, конкуренції, державних кордонів, впливу технічного прогресу та ін. Головним, на його думку, є не оптимальність розміщення підприємств, а ринок і прибуток. За цією теорією, "під динамічним кутом зору найвигіднішого розміщення зовсім не буває, оскільки передбачити майбутнє неможливо".
Великого значення А. Льош надавав ринкам збуту продукції, реальній конкуренції, використовуючи геометричну модель "конуса попиту" і низку рівнянь для визначення залежності кількості спожитого товару від відстані перевезення його до центрального місця.
Значення теорії А. Льоша в тому, що в його працях розглядається як основна теорія просторової економіки, в якій вчення про "штандорт" пов'язане з економічним районуванням, зовнішньою торгівлею та іншими факторами, а розвиток промисловості — з проблемами розвитку інших галузей господарства. Найбільшим його досягненням вважається розроблення принципових основ концепції просторової рівноваги [15,200—204; 28, 65—77].