- •Структура теорії регіональної економіки і просторової організації господарства (пог)
- •1.3.1. Зарубіжні теорії та концепції регіональної економіки і просторової організації господарства Концепції "факторів розвитку і розміщення"
- •"Штандортні" моделі розміщення виробництва Модель просторової організації сільського господарства Тюнена
- •Модель "локаційного трикутника" Лаунгардта
- •Гравітаційна модель Шеффле
- •Теорія розміщення промисловості Вебера
- •Загальна і спеціальна теорії "штандорта" Паландера
- •Теорія про функції і розміщення системи населених пунктів (центральних місць) Кристаллера
- •Модель просторової організації господарства Льоша
- •Погляди на просторову економіку д. Сміта і д. Гамільтона
- •Науково-технічні (інноваційні) теорії і концепції просторової організації економіки Теорія дифузії нововведень Хагерстранда
- •Теорія-гіпотеза "продуктивно-виробничих циклів" ("циклу життя продукту") р. Вернона, с. Хірша
- •Теорія "циклів" загалом відповідає історії розвитку багатьох галузей економіки
- •Теорії "регіонального економічного розвитку" Концепція "регіонального автоматичного балансу і дисбалансу"
- •Теорія "полюсів зростання" Перру
- •Модель "центр — периферія" Фрідмана
- •Концепція "регіоналістики" в. Айзарда
- •Концепції регіоналізму
- •Концепція еврорегіонів
- •Концепція спеціальних (вільних) економічних зон (сез)
- •Теорія економічних кластерів
- •Теорії формування міжрегіонального економічного простору Просторова теорія ціни і регіональних ринків о. Курно і п. Самуельсона
- •Теорія міжрегіональної взаємодії розвитку економік регіонів (оптимум Парето)
- •Проблеми та напрями розвитку розміщення продуктивних сил регіону
- •Географія [ред.]
- •Історико-географічні передумови, формування ринків [ред.]
- •Населення і трудові ресурси [ред.]
- •Природні умови і ресурси [ред.]
- •Промисловість [ред.]
- •Найбільші міста [ред.]
- •Природні умови[ред.]
- •Корисні копалини[ред.]
- •Демографічні показники[ред.]
- •Народне господарство[ред.]
- •Промисловість[ред.]
- •Сільське господарство[ред.]
- •Транспорт[ред.]
- •Економічні зв'язки[ред.]
- •Проблеми центру та периферії[ред.]
- •Розташування [ред.]
- •Склад території та економіко-географічне положення регіону [ред.]
- •Проблеми використання природних ресурсів [ред.]
- •Нерівномірність економічного розвитку Центрального району [ред.]
- •Пріоритети розвитку економічного району [ред.]
- •Загальні відомості та егп
- •Населення і трудові ресурси
- •Природні умови і ресурси
- •Господарство району
- •Проблеми й перспективи розвитку
- •59.2. Галузева структура апк
- •Прогнозування регіонального розвитку
- •Загальні відомості та егп [ред.]
- •Населення і трудові ресурси [ред.]
- •Природні умови і ресурси [ред.]
- •Господарський комплекс [ред.]
- •Найбільші міста [ред.] Рівне
- •Луцьк [ред.]
- •Проблеми й перспективи розвитку [ред.]
- •7. Демографічні проблеми та шляхи їх вирішення.
- •Висновок
- •1.1. Сучасні масштаби впливу людини на природу та актуальність проблеми її охорони
- •1.2. Поняття природокористування, його соціально-економічна суть і складові частини
- •1.3. Предмет і завдання науки «економіка природокористування»
- •1.4. Метод науки та його особливості
- •1.5. Необхідність екологізації виробництва
- •Особливості перекладу[ред.]
- •Парадигма сталого розвитку[ред.]
- •Базові принципи концепції[ред.]
- •Приклади впровадження концепції[ред.]
- •Держ заходи щодо вирівнювання
- •3.1.1. Загальнонаукові методи дослідження
- •2.6. Чинники розміщення продуктивних сил
- •2.7. Основні напрями подальшого розвитку продуктивних сил України
- •1913—1940-І pp.[ред.]
- •З 1941 року[ред.]
- •3.2.1. Методи і показники, за якими оцінюється рівень розвитку регіонів
- •Економічні показники
- •Соціальні показники
- •Екологічні показники
- •Політичні показники
Загальні відомості та егп
До складу Подільського економічного району входять три області (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька)загальною площею 60,9 тис. км2, кількістю жителів 4,2 млн осіб.
Район межує з Молдовою, а також п'ятьма економічними районами України. Розміщений він між двома важливими паливно-сировинними базами країни: Передкарпаттям та Придніпров'ям. Подільський регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі: залізниці, шосейні дороги, трубопроводи.
Населення і трудові ресурси
Район характеризується досить високим від'ємним природним приростом населення. Тільки у Тернопільській області за рахунок великої народжуваності відносні показники природного скорочення населення вдвічі менші, ніж в Україні в цілому. Частка сільських жителів і на сьогодні у Подільському районі становить менше 47 %.
Середня густота сільського населення значно вища, ніж в інших економічних районах. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (69 осіб на 1 км2) менша за середню в країні. Найбільша середня густота населення серед областей району у Тернопільській області — 80 осіб на 1 км2. 25 % міських жителів живе в обласних центрах, населення яких (за винятком Вінниці) не досягло 300 тис. осіб.
Своєрідний район і тим, що зараз у ньому найвища частка (понад 95 %) українського населення. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають переважно у містах.
У районі сформувався деякий надлишок трудових ресурсів, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд жителів на роботу до інших держав. Останнім часом став від'ємним і механічний приріст населення Подільського економічного району, хоч в цілому вів значно менший, ніж в інших регіонах України.
Природні умови і ресурси
У подільському районі немає великих запасів мінеральних ресурсів. Паливних та рудних викопних ресурсів, хімічної сировини теж практично немає. Тут зосереджені порівняно великі поклади цементної сировини (Хмельницька обл.), а також гранітів, лабрадоритів, крейди, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо. Серед ос- , танніх велике значення мають поклади каолінів у Вінницькій області., На Поділлі є незначні лісові ресурси.
Не дуже багатий район на водні ресурси. З річок найбільше значення тут має Південний Буг, а також притоки Дністра. Є значні запаси підземних вод. Гідроресурси річок обмежені.
Рельєф району горбисто-рівнинний, оскільки він розташований у межах Подільської, а східна частина Вінниччини — частково Придніпровської височин. Уся територія Подільського економічного району належить до Лісостепу, де літо тепле й не дуже вологе. Територія району — одна з найбагатших на земельні ресурси. Серед ґрунтів переважають чорноземи, які сприятливі для вирощування цукрових буряків, пшениці тощо.
З природних рекреаційних ресурсів найбільше значення мають запаси мінеральних вод у Вінницькій (Хмільник), Тернопільській (Сатанів) областях, мальовничі ландшафти Поділля тощо.
Господарство району
Провідними в економічному районі є машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка галузь промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Енергетика району базується на виробництві електроенергії на Ладижинській ДРЕС, Хмельницькій ЛЕС, Дністровських ГЕС.
Основними галузями машинобудування є сільськогосподарське машинобудування (бурякозбиральні та кормозбиральиі комбайни), електротехнічне, приладо- та верстатобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості.
Хімічна промисловість району представлена основною хімією (Вінницький суперфосфатний завод) і хімією органічного синтезу виробництво лаків, фарб, виробів з пластмас тощо.
Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами промисловості будівельних матеріалів. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Кам'янець-Подільський), залізобетонних конструкцій, цегли, черепиці тощо.
Лісова і деревообробна промисловість Подільського економічного району складається переважно із завершальних стадій виробництва: будівельні деталі, меблі, папір (Понінка).
Сільське господарство Подільського економічного району має добре виражену одну (лісостепову) зону спеціалізації — зернові культури, цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти, молочно-м'ясне тваринництво і свинарство.
Харчова промисловість зорієнтована переважно на переробку місцевої сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, виноробна, тютюнова, молочна, м'ясна.
Використовуючи місцеву та довізну сільськогосподарську сировину, значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка промисловість. Основними її центрами є Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Дунаївці.
Район має розгалужену транспортну систему. Найбільше значення мають залізничний та автомобільний транспорт. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також Жмеринка, Шепетівка, Козя-тин, Вапнярка.
Найважливіші центри рекреації та туризму: Камянець-Подільський, Хмільник, Сатанів та ін.