- •14.1. Общая физиология сенсорных систем
- •14.1.2. Общие принципы строения сенсорных систем
- •14.1.3. Основные функции сенсорной системы
- •14.1.5. Адаптация сенсорной системы
- •14.1.6. Взаимодействие сенсорных систем
- •14.1.5. Адаптация сенсорной системы
- •1.6. Свойства и Характеристики Состояний
- •9. Розвиток зарубіжної психології у хх столітті.
- •Бихевиоризм
- •Гештальтпсихология
- •Глубинная психология
- •Французская социологическая школа
- •Описательная психология
- •10. Напрями розвитку психологічних знань у вітчизняній психології другої половини хіх – початок хх ст.
- •11. Розвиток вітчизняної психології з другої половини хх ст. До сьогодення.
- •12. Основні передумови формування індивідуальних відмінностей
- •13. Людина в контексті ситуації. Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації ситуацій.
- •14. Індивідуальні передумови інтелектуальної та професійної компетентності.
- •15. Теорії вікового розвитку у вітчизняній та зарубіжній психології.
- •17. Психологические особенности ребёнка младшего и среднего школьного возраста (соответствует вопросу 32 госа)
- •18. Психологические особенности подросткового и юношеского возраста
- •1. Кризис идентичности
- •2. Кардинальные изменения мотивации
- •3. Формирование нравственных позиций
- •4. Обращенность в будущее (л. И. Божович)
- •19. Подходы кпроблеме возрастной периодизации
- •II. Для второй группы характерно построены на основе одного, произвольно выбранного автором, внутреннего критерия.
- •2) Стадии развития интеллекта по ж. Пиаже.
- •1) Э. Эриксон. Периодизация личностного развития
- •3. Периодизация л.С. Выготского и д.Б. Эльконина
- •III Группа периодизаций выделяет периоды на основе существенных критериев, признаков.
- •1) В.И. Слободчиков
- •20. Формування системи розумових дій у процесі навчальної діяльності як умова розумового розвитку особистості.
- •21. Психологічні умови формування вміння вчитися.
- •22. Психологічна характеристика процесу формування понять, вироблення навичок і вмінь.
- •23/ Основные направления психологического консультирования
- •24. Методи та етапи патопсихологічного дослідження.
- •1.4.1. Наблюдение
- •1.4.2. Эксперимент
- •25.Загальна характеристика сенсорних та перцептивних розладів.
- •26. Загальна характеристика розладів емоційної сфери.
- •28. Загальна характеристика розладів інтелектуальної сфери.
- •30. Процедура та основні характеристики психологічного експерименту.
- •31.Неекспериментальні психологічні методи.
- •32. Основні методи кількісної та якісної обробки даних психологічного дослідження.
- •33.Інтерпретація і представлення результатів психологічного дослідження.
- •33.Основні психологічні ідеї та концепції існуючих підходів до управління організаціями.
- •3.1. Экономический подход
- •3.3. Гуманистический подход
- •35. Соціально-психологічні механізми управлінської діяльності.
- •36. Психологія управлінської взаємодії: управлінська команда як форма колективного управління.
- •37. Внутрішньогрупові процеси в організації. Ефективність діяльності у группах
- •38. Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів.
- •39. Пам’ять та увага в структурі психічних процесів.
- •40. Мислення та мовлення в структурі пізнавальних процесів.
- •41. Уява в структурі психічних процесів.
- •42. Загальна характеристика емоційно-вольових процесів.
- •43. Здібності в системі психічних властивостей.
- •44. Загальна будова та розвиток мотиваційної сфери людини.
- •45. Темперамент. Історія концепту і типологія.
- •46. Характер: типологія та формування в онтогенезі.
- •47. Філософсько-психологічні концепції особистості.
- •48. Концепція діяльності в психології.
- •49. Основні наукові парадигми сучасної соціальної психології.
- •50. Спілкування як форма існування і виявлення людської сутності. Афіліація як потреба в спілкуванні
- •51. Соціально-психологічний аналіз конфліктів.
- •52. Психологічні характеристики великих соціальних групп
- •54. Соціально-психологічний клімат лікувальної установи. Складові психологічного клімату
- •55. Деонтологія і медична етика. Професійні психологічні деформації
- •56. Психологічні аспекти психогігієни та психопрофілактики.
- •58) Організаційно – технологічні аспекти проведення індивідуальної консультативної бесіди.
- •60. Етичні аспекти професійної діяльності психолога-консультанта.
12. Основні передумови формування індивідуальних відмінностей
13. Людина в контексті ситуації. Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації ситуацій.
14. Індивідуальні передумови інтелектуальної та професійної компетентності.
15. Теорії вікового розвитку у вітчизняній та зарубіжній психології.
16. Психологические особенности новорождённого, раннего детства и дошкольного возраста (соответствует вопросу 31, 32 госа)
ПЕРІОД НЕМОВЛЯТИ Від 1-го місяця до 1 року. Основне новоутворення цього віку: автономне мовлення.; довільні дії з оточуючими предметами.
До 1-го року мовлення дитини пасивне - вона сприймає інтонації, часто повторювані конструкції. Тим часом закладаються особливості мовленнєвих конструкцій за рахунок прагнення встановити контакт з дорослим, з яким поки що спілкується плачем, гугленням та жестами). Поява автономного мовлення і перехід від пасивного до активного стають передумовою кризи 1-го року. Автоном.мовл. називають "дитячим жаргоном" - діти "розмовляють" шифром, зрозумілим лише батькам. Автом.мовл. відрізняється багатозначущістю (одна і та сама вокалізація означає різні дії та предмети), мовл. не співпадає ні фонетично ні артикуляційно з мовленням дорослих.
Розвиток дитини проходить у декількох напрямках: формування перцепції та розвиток моторики (1) розвиток руху очей (2) формування акту хапання (3) розвиток загальних локомоцій (рухи, що дозволяють переміщатися у просторі). Вік немовляти є сенситивним періодом для розвитку моторики, що здійснюється за умови емоційно позитивного спілкування з дорослим.
За Ж.Піаже - сенсомоторна стадія інтелектуального розвитку. Базова потреба (За Еріксоном) -: безпека, захищеність. Звідси формується базова (не)довіра до світу. Соціальна ситуація розвитку: ситуація зв'язку із дорослим. (За Виготським - соц.ситуація "МИ") - емоційний комфорт та захищеність. Протиріччя ситуації полягає у потребі дитиною у дорослому але відсутність шляхів керування ним. Протиріччя розв'язується протягом року, руйнуючи ситуацію "Ми". Провідна діяльність дитини:Емоційно безпосереднє спілкування дитини із дорослим.
Криза 1-го року: Не є гострою. Знаменується початком автономного та переходу до активного мовлення. 2 протиріччя: - сформований сенсорний рівень регулювання психіки, потреба переходу на перцептивний рівень. - є невербальний рівень спілкування зі світом, потреба у вербальному.
Якщо раніше регуляція здійснювалась на біол.рівні, зараз виникає протиріччя з верб.ситуацією, що заснована на наказі дорослого (чи самонаказі). Відбувається дезорганізація в регуляції => порушення біоритмів, зміна в емоц. сфері (вередування, плаксивість.)
ПЕРІОД РАННЬОГО ДИТИНСТВА
1-3 років. Основне новоутворення цього віку: перші уявлення про себе: зачатки само-ідентифікації,-оцінки,-свідомості, статева ідентифікація.
Провідна діяльність дитини: Предметно-маніпулятивна діяльність.
Соціальна ситуація розвитку: сумісна діяльність з дорослим "дитина-предмет-дорослий". Спілкування - форма організації предметної діяльності. Активне оволодіння мовленням. 1 рік: знає 4-30 слів. 3,5 роки - >1000 сл.
На початку цього періоду складається предметне сприйняття, хоч і не точне і не до кінця осмислене. Функція дорослого - забезпечення широкого та різноманітного практичного ознайомлення з предметами. Вид мислення: наглядно-дійовий. Виникнення мети => спроби => нестійкий результат, що фіксується дитиною => "тренування" результату => "розуміння" закономірностей => перенос на інші ситуації. Характерне використання інструментів, відволікання та узагальнення, що спочатку проявляється в діях - закріплюється в словах. Перехід до наглядно-образного мислення.
Уява неактивна, має відтворювальний характер. Повторює дії дорослого. Образи виникають легко, використовують простіший вид створення образів уяви - аглютинацію (комбінування різнорідних елементів).
Формування волі, усвідомлення різниці між "повинен" та "хочу". За Еріксоном - формується автономія. Незалежність та самостійність.
Базова потреба - любов. Провідне значення - любов одного з батьків протилежної статі. 3 роки - вік виникнення Едипова комплексу (компл. Електри).
Криза 3-х років: криза соціальних відносин. Пов'язаний із становленням самосвідомості. Поява позиції "Я сам". Симптоми: негативізм (заперечення на вимоги дорослих), впертість, норовистість, свавілля, знецінювання дорослих (обзивання, сварки), протест-бунт, деспотизм. Якщо криза протікає мляво - можлива затримка псих.розвитку.
ДОШКІЛЬНИЙ ВІК 3- 6(7) років.
Основне новоутворення цього віку: комплекси готовності до школи. Період первинної соціалізації.
Психологічна готовність: 1) розумова гот-сть (диференційоване сприйняття, навмисна концентрація, вміння виділяти суттєві ознаки та зв'язки, логічне запам'ятовування, раціонал.підхід до дійсності, цікавість до нових знань, зорова координація, тонка моторика руки) 2) Емоц.гот-сть - відносна емоційна стійкість, зниження числа імпульсив. реакцій. 3) Соціальна зрілість - потреба у спілкуванні з іншими дітьми, підкорюватися їх інтересам та умовностям дитячих груп, готовність до соц. ролі шкільника.
Провідна діяльність дитини: Гра. її характер, мотиви та вплив на розвиток змінюються від мол.дошкіл.віку до старш.дошкіл.віку.
Соціальна ситуація розвитку: Встановлення опосередкованих соціальних відносин зі світом дорослих.
Спостерігається якісна зміна всіх психічних функцій. Період формування "нравственности", навиків спілкування з іншими, сумісна діяльність, здатність пізнавати нове. Сенситивний період для формування загальних здібностей. Всі функції розвиваються при безпосередньому впливі мовлення. Мовлення - механізм соціалізації. Розвиток особистості: характер, інтереси, спрямованості, здібностей та схильностей. Розуміння оточуючого світу, свого місця в ньому => зміна мотивів у поведінці. Розвиток почуттів і волі => забезпечення стійкість та незалежність у поведінці.
Найтиповіші мотиви: - цікавість до світу дорослих, бажання наслідувати доросл. - ігрові мотиви - бажання схвалення від доросл. - пізнавальні та змагальні - "нравственніе" - суспільні (робити користь) - ієрархія мотивів - підвищення усвідомлення своїх дій.
Набагато збагачується мовлення в усіх аспектах. Пам'ять стає опосередкованою. Перехід від наглядно-дійового мислення до наглядно-образного, яке стає основним у віці 4-5 років. До 6-7 років формується понятійне та логічне мислення. Значно збільшується об'єм уваги.
Криза семи років: дитяча поведінка втрачає безпосередність. Симптоми - кривляння