- •Міністерство освіти та науки, молоді та спорту україни
- •21000, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25
- •Тема 1. Методологічні основи інвестування Завдання 1. Дати обґрунтовану відповідь на питання:
- •Завдання 2. Оцінити вартість грошей за простими відсотками:
- •2.2. Для розрахунку суми простого відсотка у процесі дисконтування вартості (тобто суми дисконту) використовується формула
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •2.7. У процесі розрахунку ануїтету можна використовувати такі спрощені формули (18) і (19):
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •1. До форми податкового стимулювання інвестиційної діяльності належать:
- •3. Фінансова група – це:
- •9. До інвестиційних дилерів належать:
- •2.2. Розрахувати реальну відсоткову ставку з урахуванням фактора інфляції:
- •2.3. Оцінити вартість грошей з урахуванням фактора інфляції:
- •2.4. Сформувати необхідний рівень дохідності інвестиційних операцій з урахуванням фактора інфляції:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •1. Регрес – це:
- •2. Розрізняють такі типи проектного фінансування:
- •3. Портфель інвестиційних паперів – це:
- •4. У якому році було опубліковано «Керівництво з оцінки проектів»:
- •5. Бізнес-план – це:
- •6. Розрізняють такі основні схеми фінансування інвестиційних проектів:
- •Тема 5. Інвестиційні ризики Завдання 1. Дати обґрунтовану відповідь на питання:
- •Завдання 2. Оцінити рівень інвестиційного ризику:
- •Розподіл імовірності очікуваних доходів для двох інвестиційних проектів
- •Розрахунок середньоквадратичного (стандартного) відхилення для двох інвестиційних проектів „а” і „б”
- •Розрахунок коефіцієнта варіації для трьох інвестиційних проектів
- •2.2. Експертний метод
- •2.3. Аналоговий метод оцінювання рівня інвестиційного ризику
- •Розрахунок необхідного рівня премії за ризик для трьох акцій
- •Розрахунок необхідної суми премії за ризик для трьох акцій
- •Розрахунок необхідного загального рівня дохідності для трьох акцій
- •2.2. Оцінити вартість грошей з урахуванням фактора ризику:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •2.2. Сформувати необхідний рівень дохідності інвестиційних операцій з урахуванням фактора ліквідності:
- •2.3. Оцінити вартість грошей з урахуванням фактора ліквідності:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •Завдання:
- •Додаткова інформація до завдання
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •1. Регулювання інвестиційного процесу в державі з ринковою економікою здійснюється:
- •2. У разі оцінки доцільності фінансових інвестицій за методом дисконтування Сash-flow використовуються такі показники:
- •3. Індикаторами плану проектно-дослідницьких робіт можуть бути:
- •4. Інвестиційні рішення — це…
- •Дані інвестиційних проектів, що необхідні для розрахунку показника чистого приведеного доходу
- •Розрахунок поточної (теперішньої) вартості чистих грошових потоків для інвестиційних проектів
- •2.2. Індекс (коефіцієнт) дохідності
- •2.3. Індекс (коефіцієнт) рентабельності
- •2.4. Період окупності
- •2.5. Внутрішня ставка (норма) дохідності
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •7. До етапів інвестиційного процесу можна віднести:
- •Завдання 3. Тестові завдання:
- •Додатковий
- •Інтернет-ресурси
2.2. Сформувати необхідний рівень дохідності інвестиційних операцій з урахуванням фактора ліквідності:
Визначення необхідного рівня премії за ліквідністю ПЛ(%) виконується за формулою
, (40)
де –загальний період ліквідності конкретного об’єкта (інструменту) інвестування у днях (див. формулу (38));– середня річна норма дохідності для інвестиційних об’єктів з абсолютною ліквідністю у %.
Визначення необхідного загального рівня дохідності інвестицій з урахуванням фактора ліквідності ()виконується за формулою
, (41)
де – необхідний рівень премії за ліквідністю у %.
Приклад 26. Визначити необхідний рівень премії за ліквідністю і необхідний загальний рівень дохідності інвестицій з урахуванням фактора ліквідності, якщо загальний період ліквідності конкретного інструменту інвестування – =30 днів; середньорічна норма дохідності для інвестиційного інструменту з абсолютною ліквідністю –= 20%.
2.3. Оцінити вартість грошей з урахуванням фактора ліквідності:
Для оцінювання майбутньої вартості грошей з урахуванням фактора ліквідності ()використовується формула
, (42)
де Р– початкова вартість інструменту (об’єкта) інвестування, у.о.;– середня річна норма дохідності для інвестиційних інструментів (об’єктів);– необхідний рівень премії за ліквідність;n– кількість інтервалів, для яких виконується кожний конкретний платіж, за загальний обумовлений період часу.
Приклад 27. Необхідно визначити майбутню вартість інструменту інвестування з урахуванням фактора ліквідності для таких даних: вартість придбання інструменту інвестування –; середня річна норма прибутковості для інвестиційних інструментів з абсолютною ліквідністю –; необхідний рівень премії за ліквідність для визначеного інструменту становить; загальний період передбаченого використовування даного інструменту інвестування –= 2 роки при запланованих виплатах поточних доходів –= 1 раз на рік, тобто.
Для оцінювання поточної вартості грошей з урахуванням фактора ліквідності ()використовується формула
, (43)
де – очікувана майбутня вартість вкладу (грошей), у.о.
Приклад 28. Необхідно визначити поточну вартість грошей з урахуванням фактора ліквідності, якщо очікувана майбутня вартість для даного інструменту інвестування –; середньорічна норма дохідності для інструментів інвестування і з абсолютною ліквідністю –; необхідний рівень премії за ліквідність для даного інструменту інвестування; загальний період передбаченого використання даного інструменту –= 3 роки при виплатах поточних доходів – 1 раз на рік (= 1 рік), тобтоn= 3.
Завдання 3. Тестові завдання:
1. Поняття «інвестиційна стратегія» в сучасній економічній літературі тлумачиться як:
а) формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення;
б) можливість поліпшення результатів господарювання суб’єкта за допомогою інвестицій;
в) інструменти та засоби, що забезпечують процес реального і фінансового фінансування;
г) процес дослідження інвестиційної діяльності з метою виявлення резервів їхнього зростання.
2. Стратегія, яка максимально спрямована на прибуток називається:
а) активна;
б) позитивна;
в) прибуткова;
г) інвестиційна.
3. Інвестиційна стратегія компанії передбачає насамперед:
а) формування програми реальних інвестицій;
б) запровадження реальних інвестиційних проектів і формування портфелів такого типу;
в) забезпечення ліквідності об’єктів реального інвестування;
г) визначення форм реального інвестування.
4. Фінансово-кредитні установи розроблюють, як правило, стратегію управління:
а) формування програми реальних інвестицій;
б) реальними інвестиційними проектами;
в) портфелем цінних паперів;
г) форм реального інвестування.
5. Інвестиційна стратегія інституційного інвестора повинна бути спрямована на:
а) формування програми реальних інвестицій;
б) підтримку відповідних пропорцій між первинним і вторинним резервами активів у складі портфеля;
в) аналізі стану реального інвестування;
г) підготовку бізнес-плану реального інвестиційного проекту.
6. Згідно з розробленою стратегією інвестор прагне:
а) оптимізувати свій портфель таким чином, щоб забезпечити досягнення всіх стратегічних цілей шляхом найпридатніших поєднань усіх чинників;
б) забезпечити підтримку відповідних пропорцій між первинним і вторинним резервами активів у складі портфеля;
в) визначити загальний обсяг реального інвестування в наступному періоді;
г) мінімізувати рівень ризику, що пов’язані із інвестуванням.
7. Фінансова оцінка ефективності інвестицій передбачає:
а) визначення фінансових результатів реалізації проекту для його безпосередніх учасників;
б) передбачення фінансові наслідки для різних рівнів бюджетів, тобто очікувані співвідношення видатків, податків та зборів;
в) визначення ефективності проекту для народного господарства в цілому або для галузі, групи підприємств, регіону тощо;
г) забезпечення досягнення всіх стратегічних цілей шляхом найпридатніших поєднань усіх чинників.
8. Період окупності інвестицій обчислюється як зворотний показник:
а) відношення суми інвестованих коштів до сумарних грошових надходжень у дійсній вартості;
б) відношення сумарних грошових надходжень у дійсній вартості до суми інвестованих коштів;
в) відношення чистого приведеного доходу до суми інвестованих коштів;
г) відношення сумарних грошових надходжень у дійсній вартості до періоду окупності інвестицій.
9. Передінвестиційні дослідження визначають:
а) укладання контрактів;
б) аналіз альтернативних варіантів;
в) будівництво і реконструкція;
г) введення в експлуатацію.
10. Розробка техніко-економічного обґрунтування проводиться на етапі:
а) передінвестиційних досліджень;
б) інвестиційній;
в) експлуатаційній;
г) введення в експлуатацію.
Рекомендована література:
Основна: 2, 4, 10, 11, 18, 19.
Додаткова: 1, 2, 4, 7, 14, 17.
ТЕМА 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ
Завдання 1. Дати обґрунтовану відповідь на питання:
1. Визначення потреби в інвестиціях та вартості капіталу.
2. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних програм і проектів.
3. Оцінка ймовірності реалізації інвестиційного проекту.
4. Особливості складання стратегічного плану розвитку підприємства і управління програмами реальних інвестицій.
5. Основні підходи до управління реструктуризацією.
6. Стан і перспективи розвитку СЕЗ і ТПР в Україні.
Завдання 2. Розробити бізнес-план реального інвестиційного проекту
Бізнес-план – стандартний для більшості держав з розвинутою ринковою економікою документ, в якому детально обґрунтовується концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту та наводяться основні його розділи
У ньому мають бути відображені питання ємності і перспективи майбутнього ринку збуту; оцінені всі витрати, які співвідносяться із доходами від запланованого продажу продукції з метою визначення потенційної прибутковості справи, що започатковується. Розробляється бізнес-план на перспективу (2-3 роки) з розподілом по роках, причому перший рік подрібнюється на квартали і місяці.
Підходи до розробки й викладу бізнес-плану диференціюються у залежності від характеру інвестиційного проекту. Для великих інвестиційних проектів необхідні як значні капітальні вкладення, так і розробка повного варіанту бізнес-плану (40–50 сторінок). Це пов’язано з підвищеним рівнем ризиків для інвестора й обов’язковим залученням експертів відповідного профілю. Для невеликих інвестиційних проектів допускається розробка короткого варіанту бізнес-плану (10 – 15 сторінок), що в разі потреби може бути уточнений і доповнений.
На рис. 3 наведені розділи бізнес-плану інвестиційного проекту.
Розділ 1. Коротка характеристика інвестиційного проекту (резюме). Складається після всіх розділів, але знаходиться на першій сторінці. На основі резюме інвестор робить висновок про те, чи відповідає проект спрямованості його інвестиційної діяльності та його інвестиційній стратегії; чи відповідає він потенціалу його інвестиційних ресурсів; чи влаштовує його проект за параметрами процесу планування.
У резюме міститься коротка характеристика інвестиційного проекту та вказується необхідна сума інвестиційних ресурсів у національній валюті на момент розробки бізнес-плану.
найменування і суть проекту. У цьому пункті зазначається потужність з випуску нової продукції чи обсяги надання послуг, сервісного обслуговування, впровадження розробок;
інвестиції, які потрібні для здійснення проекту. Слід зазначити поряд із вартістю всього проекту необхідні власні кошти і додаткові вкладення;
прибуток, який очікується від реалізації проекту, і термін окупності вкладень у проект. Тут необхідно зазначити також термін життєвого циклу інвестицій, окупність кожного його періоду;
організаційно-правова форма реалізації проекту. Треба визначити, чи це буде збільшення обсягів виробництва на діючому підприємстві, чи мається на увазі створення акціонерного товариства, колективного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, консорціуму тощо;
форма участі інвестора в проекті: з визначенням максимальної частки інвестора в акціонерному капіталі, надання кредиту, компенсаційна угода, створення спільного підприємства таін.;
фінансові гарантії проекту. У цьому пункті вказуютьсястрок і графік погашення кредиту, а також гарантійні умови: застава майна, державні гарантії, гарантії місцевих адміністрацій, банків тощо.
Рис. 3. Розділи бізнес-плану інвестиційного проекту
Розділ 2. Характеристика галузі, в якій реалізується інвестиційний проект. Розглядається вплив зовнішнього середовища на перспективність та ефективність розвитку інвестиційного проекту, а також відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту задачам економіки України.
Розділ 3. Характеристика продукції (послуг) містить:
– відзначні риси і привабливість для споживачів;
– переваги у порівнянні з іншими продуктами (за якістю, дизайном та ін.);
– конкурентоспроможність продукції;
– період життєвого циклу й удосконалювання техніки та технології;
– у разі потреби - необхідна форма правового захисту (патент, авторське право та ін.).
– які потреби задовольняє продукт чи послуга, що пропонується, її головні особливості, чому можна віддати перевагу перед продукцією конкурента.
– треба охарактеризувати також дизайн, специфіку упаковки, організацію сервісу товару.
Розділ 4. Розміщення об’єкта та навколишнє середовище. З одного боку, необхідно оцінити інвестиційну привабливість даного регіону, а з іншого – розглянути потенційні переваги місця його розташування з позицій наближеності до ресурсів (сировина, кадри) чи до ринків збуту. Слід також знати ринкову вартість земельної ділянки та суміжних територій, характер навколишнього середовища та вплине на нього інвестиційного проекту.
Розділ 5. Аналіз ринку.Це один із найскладніших розділів бізнес-плану. Аналіз охоплює не тільки поточний, але й майбутній (який прогнозується) стан даного ринку. Основні етапи цього аналізу:
– характеристика потенційних споживачів даного товару;
– види продукції та послуг, розглянутих в інвестиційному проекті, що знаходяться на внутрішньому ринку, й оцінка сучасного обсягу попиту на продукт на цьому ринку за останні три роки;
– прогноз можливого обсягу продажу продукції в рамках інвестиційного проекту на найближчі п’ять років, у тому числі за регіонами (в т. ч. зарубіжжя);
– оцінка рівня та динаміки цін на продукцію на внутрішньому І зовнішньому ринках;
– оцінка сучасного рівня конкуренції, який прогнозується, на внутрішньому ринку.
– відомості про географію та ємність ринку. Потенційна ємність ринку – це загальна вартість товарів, які покупці, що знаходяться в певному регіоні, в змозі придбати за певний період часу (місяць чи рік). Вона залежить від багатьох факторів – соціальних, кліматичних, національних особливостей жителів регіону, а головне економічних, тобто рівня доходів потенційних покупців, структури їх витрат, темпів інфляції тощо;
– оцінка конкурентів. У цьому пункті необхідно дати коротку характеристику конкуруючих товарів і фірм. Вона повинна містити показники рівня якості, дизайну, думку покупців, рівень цін. Слід вказати проблеми в стратегії конкуруючих фірм чи в якісних характеристиках інших товарів для того, щоб визначити, де відкривається реальний шанс досягти успіху. Треба навести об’єктивну оцінку не тільки вітчизняних конкурентів, а й іноземних;
– обсяг продаж, що планується. Необхідно визначити можливих конкурентів і зіставити переваги та уразливі місця свої і суперників щодо таких запитів споживачів: якість продукту, низькі ціни, асортимент, винятковість товару, надійність, місцезнаходження, умови доставки, гарантії, консультування, доступність таін. Якщо переваги проекту, що пропонується, порівняно з конкурентами вищі всього на 30 %, то це достатньо низька конкурентоспроможність. При перевагах у 30–50 % – становище фірми стійке, при 70 % – можна повністю контролювати ринок. Необхідно мати на руках контракти чи хоча б протоколи про наміри на поставку продукції. Обсяг продажу продукції, що налічується, вказується для внутрішнього і зовнішнього ринку з розподілом по роках у натуральних показниках та в грошовому виразі у цінах на фіксовану дату;
Розділ 6. Обсяг і структура виробництва продукції (послуг), що планується, – основна характеристика майбутньої виробничої діяльності об’єкта інвестування на стадії його експлуатації.
На першому етапі визначається загальний обсяг запланованого випуску продукції в середньому на рік при виході об’єкта на проектну потужність. На другому етапі аналогічні розрахунки проводяться за всім асортиментом (чи групами) продукції. На третьому етапі результати диференціюються за роками майбутнього (5-річного) періоду. Обсяги розраховуються в натуральних одиницях, національній валюті, у доларах США.
Крім того, необхідно проаналізувати:
– ступінь освоєння продукції, що пропонується до виробництва, яка відображає науково-технічні розробки по даній продукції, наявність дослідних або лабораторних зразків, проектування, можливо, дрібносерійне виробництво;
– наявність документації за проектом і його правове забезпечення. Це може бути техніко-економічне обґрунтування вкладення коштів, проектно-конструкторська, проектно-кошторисна документація, різноманітні договори з організаціями, необхідні для нормального процесу інвестування, акти відводу земель, дозвіл на будівництво, договори на оренду та інші юридичні документи;
– обсяги коштів і роботи, які вже були виконані за даним проектом за рахунок власних джерел ще до складання бізнес-плану інвестиційного проекту, але які є його невід’ємною частиною;
– виробнича схема реалізації проекту. В цьому пункті зазначаються всі координати організацій-співвиконавців даного проекту і порядок взаємодії і взаєморозрахунків з ними, інші зв’язки по кооперації для реалізації проекту. Розробляється календарний графік і найважливіші заходи з реалізації проекту.
Розділ 7. Забезпеченість випуску продукції (послуг) основними ресурсами (факторами виробництва):
– потреби в ресурсах з даного регіону України, з інших регіонів України, з країн СНД, із закордонних держав;
– забезпеченість випуску продукції сучасними технологіями;
– забезпеченість сучасним устаткуванням, спорудами й об’єктами виробничої інфраструктури;
– наявність виробничих площ, у тому числі розміри земельної ділянки, існуючі і ті, що проектуються, будівлі та цивільні споруди, допоміжні споруди і службові приміщення та ін.;
– необхідні закупівлі обладнання – технологічного, допоміжного та іншого, можливі місця його придбання;
– забезпечення майбутнього виробництва сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами і напівфабрикатами. При виборі постачальників необхідно насамперед виходити з надійності партнера, його престижності, досвіду роботи з ним, ділової репутації. Варто також прогнозувати економічну доцільність такого партнерства, враховуючи витрати на транспортні перевезення, потребу у транспортних засобах, заготівельно-складські витрати, які необхідно звести до мінімуму. Постачання напівфабрикатів і комплектуючих повинно бути узгоджено з урахуванням можливості їх виготовлення власними силами. В цьому пункті слід також вказати, чи існують протоколи про наміри або договори з постачальниками, яка якість сировини й матеріалів, відносний рівень цін тощо.
– забезпеченість кадрами відповідної кваліфікації. Тут треба вказати, які спеціалісти необхідні для виконання даного проекту, їх кваліфікаційна характеристика (фах, освіта, досвід), яка оплата праці. Розглядається організаційна структура управління підприємством, взаємодія між службами з питань виробничої і комерційної діяльності.
Розділ 8. Стратегія маркетингу. Використовується як самостійний розділ у таких випадках:
– при виході на ринок із принципово новим видом продукції;
– при впровадженні на інші регіональні ринки (інші регіони України, країн СНД, інші держави);
– при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку даного регіону.
До елементів плану маркетингу належать: схема розповсюдження товарів, ціноутворення, реклама, методи стимулювання продажу і т. д. Необхідно стисло викласти, як продаватиметься товар – через власну торговельну мережу фірмових магазинів, інші торговельні точки, через оптову мережу торгівлі. Вказується бажаний рівень рентабельності вкладених коштів; кошти, що спрямовуються на рекламу продукції; шляхи зростання обсягу продажу. Якщо підприємству надане право експорту своєї продукції, то в даній ситуації стратегія маркетингу полягає у визначенні ринкового потенціалу товару на зовнішньому ринку за цінами, що забезпечують необхідний рівень рентабельності, тощо.
Розділ 9. Управління реалізацією інвестиційним проектом. Визначається організаційно-правова форма реалізації інвестиційного проекту:
– діюча організаційно-правова форма ініціатора інвестиційного проекту;
– організаційно-правова форма інвестора;
– організаційна структура управління об’єктом;
– проект реалізується самостійно чи з залученням підрядчиків та субпідрядників.
Розділ 10. Оцінка ризиків і форми їх страхування. Найбільш характерні риси:
– істотна затримка початку реалізації інвестиційного проекту;
– несвоєчасне завершення будівельно-монтажних робіт з інвестиційного проекту;
– істотне перевищення розрахованої кошторисної вартості проекту;
– невихід на заплановані показники зовнішньоекономічної діяльності;
– зниження запланованого рівня ефективності діяльності та збільшення періоду окупності капіталу та ін.
В цьому документі необхідно передбачити всі типи ризиків, з якими може зустрітися підприємство, що створюється, у своїй господарській діяльності. Ризики можуть бути різними – від форс-мажорних обставин до різноманітних законодавчих та економічних змін. Необхідно розробити заходи скорочення ризиків і мінімізації збитків, що спричинені ними. Це можуть бути альтернативні програми збуту продукції, матеріально-технічного забезпечення, а також страхування від ризиків у різноманітних комерційних страхових компаніях. Можна вказати, які типи страхових полісів й на які суми планується придбати.
Розділ 11. Фінансовий план – розділ, де зведено такі розрахунки.
1. Графік потоку інвестицій, пов’язаних з будівництвом (розширенням, технічним переозброєнням й ін.) і введенням об’єкта в експлуатацію:
– загальний обсяг інвестицій, у тому числі: прямі й значні витрати за кошторисом, накладні витрати підрядчика та інвестора з Контролю реалізації проекту;
– обсяг інвестицій в обігові активи;
– обсяг створюваного страхового (резервного) фонду за інвестиційним проектом. Загальний обсяг необхідних інвестицій у перший рік за місяцями, у другий - за кварталами, а в третьому, четвертому, п’ятому -в цілому за рік.
2. Визначається план доходів і витрат, пов’язаних з експлуатацією інвестиційного проекту:
– валовий дохід від реалізації продукції;
– сума поточних витрат при експлуатації (повна собівартість, у тому числі за елементами й статтями витрат);
– податкові платежі за рахунок собівартості;
– податки, що включаються у ціну;
– валовий прибуток;
– податкові й інші платежі за рахунок прибутку;
– чистий прибуток;
– грошовий потік (чистий прибуток та амортизація основних фондів).
3. Визначається точка беззбитковості за інвестиційним проектом, що показує, при якому обсязі продажу товару буде досягнуто самооплатність господарської діяльності об’єкта інвестування на стадії його експлуатації. Беззбитковість цієї діяльності досягається при такому обсязі чистого доходу від реалізації (з валового доходу відраховується ПДВ і акциз), що дорівнює сумі поточних витрат.
4. Визначається період окупності (РР), або повернення інвестицій, вкладених у проект.
Розділ 12. Стратегія фінансування інвестиційного проекту.
У процесі розробки цієї стратегії визначаються:
• джерела фінансування інвестиційного проекту;
• склад найбільш привабливих джерел капіталу;
• форми залучення інвестицій (грошові та майнові внески, передача права на використання патентів, ліцензій, ноу-хау тощо).