Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

конкурентное право Бакалинская

.pdf
Скачиваний:
59
Добавлен:
23.05.2015
Размер:
2 Mб
Скачать

51

середовище для захисту конкуренції в Україні. Зазначеним органом визначаються засади політики України щодо розвитку конкуренції, затверджуються державні програми демонополізації економіки, розвитку конкуренції, підприємництва, програми дій Уряду, в яких ці питання надаються спеціальними розділами, загальнодержавні програми економічного розвитку. Верховна Рада України заслуховує щорічні звіти Антимонопольного комітету, тощо.

Важливу роль в формуванні політики України щодо захисту конкуренції відіграє Президент України. Крім такої функції, як призначення на посаду та звільнення з посади за згодою Верховної Ради України Голови АМК видає укази і розпорядження щодо антимонопольної політики, які є обов’язковими до виконання на території України. Крім того, ним розглядаються та затверджуються державні програми розвитку різних видів економічної діяльності, які містять вимоги щодо розвитку конкуренції, протидії монопольним утворенням тощо.

Серед органів державного управління в сфері конкуренції визначальне місце належить Кабінету Міністрів України, який забезпечує розробку і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку (зокрема програм демонополізації і розвитку конкуренції), забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.., здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону (зокрема, за рішенням Кабінету Міністрів України державне підприємство, що не підлягає приватизації, може бути перетворене в казене. Ліквідація або реорганізація казеного підприємства відбувається за рішенням Кабінету Міністрів, та ін. забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, забезпечує соціальну спрямованість економіки, вживає заходів щодо демонополізації економіки і розвитку конкуренції. Крім того, Кабінет Міністрів України встановлює найважливіші показники і параметри антимонопольного регулювання, зокрема, щодо регулювання цін і тарифів на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, визначає порядок визначення сум, які повинні вноситись до бюджету підприємствами-монополістами, визначає правові засади створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп та запровадження механізмів запобігання монополізації товарних ринків та ін. Відповідно до ст.10 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р., Кабінет Міністрів України має право надати згоду на узгоджені дії та економічну концентрацію, на які не дав згоди Антимонопольний комітет України, якщо учасники цих дій доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції . Варто зазначити, що надання такого права Кабінету Міністрів України

51

52

фактично усуває «монополію» Антимонопольного комітету України на прийняття рішень в сфері економічної конкуренції.

В процесах демонополізації та створення умов для конкуренції виробників активну участь бере Фонд державного майна України, який виконує ці завдання при захисті майнових прав України, здійсненні прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створенні спільних підприємств, здійсненні повноважень щодо організації та проведення приватизації майна, яке перебуває у державній власності, здійсненні повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів. ФДМ враховує необхідність проведення політики захисту конкуренції при розробці державних програм приватизації, зміни організаційно-правових форм підприємств, здійсненні прав володіння частками майна підприємств, продає майно, що перебуває у державній власності, створює комісії, затверджує плани приватизації тощо. Всі функції, якщо вони пов’язані з перетворенням монопольних утворень, іноземним інвестуванням, виникненням об’єднань підприємств, вирішуються спільно з антимонопольними органами.

Міністерство економіки аналізує стан і тенденції економічного і соціального розвитку держави та її адміністративних одиниць, бере участь у формуванні економічної політики країни, визначенні пріоритетних напрямів економічної політики, розробляє заходи та механізми щодо забезпечення економічної безпеки держави і сталого розвитку, детінізації економіки;

готує разом з Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, іншими органами державної виконавчої влади, а також Національним банком України прогнози економічного і соціального розвитку України на середньота короткостроковий періоди, проекти Державної програми економічного та соціального розвитку України на наступний рік; щоквартально проводить моніторинг її виконання;

узагальнює пропозиції щодо формування, розміщення і забезпечення взаємодії та підвищення ефективності функціонування об’єктів ринкової інфраструктури;

бере участь в реалізації державної конкурентної політики [160]75, в тому числі у процесі реорганізації неплатоспроможних підприємств, сприяє розвитку конкуренції;

здійснює державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень, визначає методи та встановлює строки регулювання цін на загальнодержавних ринках;

75 Відповідно до Положення про порядок поділу підприємств і об’єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць . Міністерство економіки може виступати ініціатором відповідного поділу чи відокремлення та ін.

52

53

приймає разом з Антимонопольним комітетом України рішення щодо запровадження цін на продукцію монопольних утворень на загальнодержавних ринках (за винятком продукції, ціни на яку регулюються рішеннями Кабінету Міністрів України);

забезпечує в межах своїх повноважень захист економічних прав та законних інтересів України, суб’єктів її зовнішньоекономічної діяльності;

здійснює заходи, спрямовані на захист інтересів суб’єктів підприємницької діяльності України від недобросовісної конкуренції та запобігання їй;

веде облік іноземних компаній, які застосовують до України обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують зобов’язання перед Україною та українськими партнерами;

виявляє і розслідує факти застосування або загрози застосування органами іноземних держав, економічними угрупуваннями або митними союзами до товарів походженням з України антидемпінгових, компенсаційних заходів; вживає заходів щодо врегулювання торговельних спорів та захисту інтересів суб’єктів господарювання в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідуваннях;

проводить у встановленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування, готує пропозиції щодо застосування односторонніх обмежень імпорту відповідно до норм та принципів Світової організації торгівлі (СОТ);

аналізує разом з іншими органами виконавчої влади результати роботи базових галузей

промисловості та розробляє пропозиції щодо формування та реалізації державної промислової політики, проведення структурної реформи у промисловості, паливно-енергетичному комплексі, на транспорті і у сфері зв’язку, міждержавної та міжгалузевої кооперації та ін.

Рішення Міністерства економіки України, прийняті у межах його компетенції, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Державне управління в сфері захисту прав споживачів від проявів недобросовісної реклами76 здійснює Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики77

Відповідно до Положення Держстандарт України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом

76Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рекламу» від 07.07.96 р. № 270/96-ВР.

77Назва відповідно до Указу Президента України від 01.01.2002 р. № 887/2002 «Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.»

53

54

Міністрів України через Міністра економіки України. Одним з головних завдань Держстандарту України є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також про рекламу у цій сфері78. Реалізуючи зазначене завдання Держстандарт України здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства України про рекламу рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами у сфері захисту прав споживачів від порушень законодавства про рекламу; консультує споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів та про рекламу; вживає заходів щодо усунення виявлених порушень, здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо адаптації законодавства України з питань стандартизації, метрології, сертифікації, захисту прав споживачів та реклами до законодавства Європейського Союзу.

В межах своєї компетенції Держстандарт України має право:

давати господарюючим суб’єктам обов’язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють рекламу);

подавати до суду позови про захист прав споживачів; накладати стягнення відповідно до законодавства.

Особливе місце в системі органів державного управління в сфері конкуренції займає Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі створена у 1998 році. Відповідно до ст.9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р., Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:

здійснює оперативне державне регулювання зовнішьоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України;

приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних заходів.

Таким чином, діяльність Комісії спрямована на захист національних

товаровиробників від недобросовісної конкуренції у зовнішньоекономічній сфері79.

78 Раніше питання щодо недобросовісної реклами регулювалися відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припинення» від 05.12.94 р. У 1995 році ст. 7 Закону України «Про обмеження монополізму...» була доповнена ч.5, в якій також заборонялися прояви недобросовісної реклами. Відповідно до цих документів запобігання і припинення порушень у вигляді недобросовісної реклами здійснювалося Антимонопольним комітетом України. Проте, після прийняття у 1996 році Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства про рекламу (зокрема, припинення порушень у вигляді недобросовісної реклами) було покладено на Державний комітет України у справах захисту прав споживачів.

79 Відповідно до ст. 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності розуміється: здійснення демпінгового

54

55

Особливим напрямком державного управління в сфері конкуренції є державне управління в сфері природних монополій. Відповідно до ст.4 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р., державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій здійснюють Національні комісії регулювання природних монополій. Відповідно до ст. 11 Закону України

«Про природні монополії» Національні комісії регулювання природних монополій (далі - Комісії) є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом, які утворюються і ліквідуються Президентом України. Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України80. Для здійснення своїх повноважень Комісії можуть створювати свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються Комісією. Голову та членів (не менше двох) комісії призначає і звільняє з посади за поданням Прем’єр-міністра України Президент України.

Основними завданнями Національних комісій регулювання природних монополій є:

*регулювання діяльності суб’єктів природних монополій;

*сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку зі стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит;

*сприяння розвитку конкуренції на суміжних ринках;

*формування цінової політики у відповідній сфері регулювання;

*сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів природних монополій, споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій .

Завдання, що покладені на Комісії, планується виконувати через реалізацію функцій управління в сфері природних монополій. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про природні монополії» функціями Комісій є:

розробка і затвердження спеціальних умов і правил здійснення підприємницької діяльності суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, що діють на суміжних ринках, контроль за їх дотриманням, застосування заходів щодо запобігання порушенням цих умов і правил;

імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові аходи; здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи; здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією 80 Відповідно до Концепції адміністративно-правової реформи ЦОВВ із спеціальним статусом діють на

підставі статутних законів щодо цих органів. Тобто, положення про те, що Національні комісії регулювання природних монополій діють на підставі положення, яке затверджується Президентом України, входить у протиріччя з Концепцією]. Відповідно до рішення Конституційного Суду України

положення Закону України «Про природні монополії» присвячені порядку формуванню Національних комісій Президентом України визнані неконституційними

55

56

видача у встановленому порядку суб’єктам природних монополій та суб’єктам господарювання, що діють на суміжних ринках , ліцензій на здійснення відповідних видів підприємницької діяльності;

формування у відповідних сферах природних монополій цінової політики, визначать умови доступу споживачів до товарів, що виробляються суб’єктами природних монополій;

розробка та подання державним органам пропозицій щодо укладання державних контрактів, розробки стандартів і показників якості товарів і послуг та пропозицій щодо регулювання інвестиційних процесів у сферах природних монополій;

складання і ведення реєстрів суб’єктів природних монополій, діяльність яких регулюється Законом України «Про природні монополії»;

участь в розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства в сфері природних монополій та їх внесення до відповідних органів;

інформування громадськості про свою діяльність та діяльність природних монополій;

публікація щорічних доповідей про результати своєї діяльності та діяльності суб’єктів природних монополій;

передача у відповідні державні органи матеріалів про порушення чинного законодавства;

здійснення інших функцій, що випливають із покладених на них завдань. Таким чином, діяльність Комісій спрямована на легалізацію та

регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, на забезпечення розвитку конкурентних засад на суміжних ринках.

Відповідно до Закону України «Про природні монополії» збитки, завдані в результаті прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, які регулюють суб’єкти природних монополій, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством. Посадові особи органів, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, у тому числі за розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України

Інші міністерства і відомства беруть участь у проведенні політики захисту конкуренції у відповідних секторах економіки.

Головним державним органом, який забезпечує державних контроль за дотриманням конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців і споживачів є Антимонопольний комітет України.

Контрольні запитання

56

57

1.Нормативне та організаційне регулювання економічної конкуренції в

Україні.

2.Поняття, зміст та напрямки конкурентної політики держави.

3.Система державних органів, що здійснюють державну політику в сфері захисту економічної конкуренції.

4.Повноваження Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, інших міністерств і відомств.

Практичне завдання 1

Співставте поняття «економічна конкуренція», «монополія» та «природна монополія». Вкажіть на особливості економічного та правового визначення цих понять. Чому, на вашу думку, існує природна монополія? Чи пов’язане існування конкуренції на ринку з наявністю монопольних суб’єктів та природних монополій?

Практичне завдання 2

Охарактеризуйте стан розвитку конкурентної політики України. Яким чином співвідносяться поняття «конкурентна політика», «економічна політика», «соціальна політика»?

Практичне завдання 3

На основі норм діючого законодавства визначте механізми взаємодії Антимонопольного комітету України з іншими органами державної влади. Чи існують недоліки у зазначеного механізму? Які? Висловіть пропозиції по усуненню недоліків у механізмі взаємодії Антимонопольного комітету України з іншими органами державної влади.

Тема 4.

ПРАВОВИЙ СТАТУС АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

1. Система органів Антимонопольного комітету України

2. Повноваження Антимонопольного комітету України

3. Правовий статус посадових осіб Антимонопольного комітету України

4. Територіальні відділення Антимонопольного комітету України

57

58

Ключові слова: державний орган зі спеціальним статусом, повноваження Антимонопольного комітету України, посадові особи Антимонопольного комітету України, територіальне відділення Антимонопольного комітету України

1. Система органів Антимонопольного комітету України

Антимонопольний комітет України є державним органом влади зі спеціальним статусом81. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Він обіймає центральне місце серед органів державного управління щодо реалізації державної політики в сфері економічної конкуренції. В своїй діяльності Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. Крім того, Антимонопольний комітет України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою діяльність.

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених, з числа яких призначаються два перших заступники та три заступники Голови Антимонопольного комітету України.

Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України..

Основним завданням діяльності Антимонопольного комітету України є сприяння розвитку ринкових відносин та добросовісної конкуренції на ринку, захист інтересів підприємців і споживачів. Це завдання можна розглядати як творче. Його виконання нерозривно пов’язане з іншим - державним контролем за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

81 Концепція адміністративної реформи в Україні. К., 1998. - 48 с.

58

59

Контроль за дотриманням конкурентного законодавства може здійснюватися у різних напрямках шляхом попередження, обмеження та припинення порушень конкурентного законодавства; попередження та нагляду за економічною концентрацією суб’єктів господарювання.

2. Повноваження Антимонопольного комітету України

Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань має наступні повноваження:

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

1)розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2)приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

3)розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;

4)перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

5)при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративногосподарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

6)призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

59

60

7)у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;

8)у разі перешкоджання працівникам Антимонопольного комітету України у виконанні ними повноважень, передбачених чинним законодавством, залучати працівників органів внутрішніх справ для застосування заходів, передбачених законом, для подолання перешкод;

9)залучати працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування;

10)залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

11)проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

12)визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

13)вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;

14)надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

60