- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Нерівності
Властивості нерівностей зі змінними
1.Якщо з однієї частини нерівності перенести в іншу доданок із протилежним знаком, то дістанемо нерівність, рівносильну даній.
2.Якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на одне й те саме додатне число, то дістанемо нерівність, рівносильну даній.
3.Якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на одне й те саме від’ємне число, змінивши при
цьому знак нерівності на протилежний, то дістанемо нерівність, рівносильну даній.
Множини розв’язків нерівностей можна записувати у вигляді проміжків.
Приклади
1)4(2−3x) −(5−x) >11−x, 8−12x−5+x >11−x,
−12x+x+x >11−8+5,
−10x > 8, x < −0,8.
-0,8 x
Відповідь: x < −0,8 (можна записати у вигляді
(−∞; −0,8)).
2)3x+7 >5(x+2) −(2x+1) , 3x+7 >5x+10−2x−1, 0 x > 9−7,
0 x >2,
0 >2.
Відповідь: (розв’язків немає).
3) 12x −1 < 4x+3,
3
12x−1<12x+9, 0 x <10.
Відповідь: x — довільне число (або (−∞; +∞)).
169
Алгебра та елементарні функції
4)Приклади нерівностей, котрі мають один чи кілька ізольованих розв’язків:
а) x2 0, |
б) |
|
x−1 |
|
|
|
x+2 |
|
0, |
|
|
|
|
||||||
x = 0; |
|
|
x1 =1, x2 = −2. |
5) При яких значеннях х має зміст вираз 2x−7?
Цей вираз має зміст при тих і тільки тих значеннях х, які є розв’язками нерівності
2x−7 0, x 3,5.
3,5 x
Відповідь: [3,5; +∞).
Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
Теорема. Середнє арифметичне двох додатних чисел не менше від їх середнього геометричного.
При додатних a і b |
a+b |
|
ab |
. |
|
2 |
|||||
|
|
Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
Якщолівоючастиноюнерівностієвиразвиду ax2 +bx+c, де a ≠ 0, b, c — дані числа, а правою — нуль, то таку нерів-
ність називають к в а д р ат н о ю н е р івніс т ю.
Квадратні нерівності зручно розв’язувати за допомогою графіків квадратичних функцій .
Для цього треба:
1)знайти корені тричлена ax2 +bx+c або з’ясувати, що їх немає;
2) зобразити схематично графік функції y = ax2 +bx+c, звертаючи увагу тільки на точки перетинуз віссю Ox і напрям віток параболи залежно від знака коефіцієнта а;
3)знайти на осі Ox проміжки, для яких виконується дана нерівність.
170
Нерівності
Приклади
1)2x2 −7x+6 > 0, 2x2 −7x+6 = 0,
x1,2 |
= |
7 ± 49−48 |
= |
7 ±1 |
, |
|
|
|
|||||
|
4 |
4 |
|
|||
x1 = 2, x2 = 1,5. |
||||||
На |
|
ескізі |
графіка функції |
y =2x2 −7x+6 (див. рисунок) знайдемо проміжки, на яких y > 0.
Відповідь: (−∞; 1,5) (2; +∞).
2)−10x2 +9x > 0, −10x2 +9x = 0,
x1 = 0, x2 = 0,9.
Вітки параболи графіка напрямлені вниз (див. рисунок).
Відповідь: (0; 0,9).
3) 7x2 −10x+7 > 0, 7x2 −10x+7 = 0,
D < 0 — коренів немає.
Графік функції не перетинає вісь абсцис (див. рисунок).
Відповідь: (−∞; +∞). 4) 4x2 −4x+1< 0,
D = 0, x = 0,5.
Графік перетинає вісь абсцис в одній точці (див. рисунок).
Відповідь: .
5)4x2 −4x+1 0.
Відповідь: x = 0,5.
6)4x2 −4x+1 0.
Відповідь: (−∞; +∞).
7)4x2 −4x+1> 0.
Відповідь: (−∞; 0,5) (0,5; +∞).
y
1,5 2
Ox
y
O 0,9 x
y
O x
y
O |
1 |
x |
|
2 |
|
171
Алгебра та елементарні функції
Дуже зручно користуватися таким простим правилом: квадратний тричлен із додатним першим коефіцієнтом набуває додатних значень «за коренями», а від’ємних — «між коренями»; і навпаки: квадратний тричлен з від’ємним першим коефіцієнтом набуває додатних значень «між коренями», а від’ємних — «за коренями».
Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
Найзручнішим є спосіб розв’язування тригономет рич них нерівностей за допомогою тригонометричного кола.
Приклади
1) cosx 1 . Побудуємо одиничне коло (див. рисунок ниж-
2 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
че). Проведемо пряму x = |
. Вона перетинає коло у двох |
||||||||||
|
|||||||||||
2 |
|
|
|
1 |
|
π |
|
||||
точках. Одна з них відповідає куту arccos |
або |
, дру- |
|||||||||
|
|
||||||||||
|
1 |
|
|
|
π |
2 |
|
3 |
|
||
га — куту −arccos |
або − |
. Ці дві точки розбивають |
|||||||||
|
|
23
коло на дві дуги. Точки однієї дуги мають абсцису, біль-
шу за 1 , другої дуги — меншу.
2
y |
π |
|
|
|
3 |
|
|
O |
1 |
1 |
x |
|
2 |
|
|
− π
3
Щоб описати всі точки потрібної дуги, «пройдемо» по ній у додатному напрямку, тобто проти годинникової стрілки. Ураховуючи періодичність функції y = cosx, дістанемо відповідь:
|
π |
|
π |
|
|
|
x − |
|
+2πn; |
|
+2πn |
, |
n Z. |
|
|
|||||
|
3 |
|
3 |
|
|
|
172
|
|
|
|
Нерівності |
2) |
sinx < 1 .Діючи аналогічно, отримаємо рисунок, на яко- |
|||
|
2 |
|
|
|
|
му зображена пряма y = 1 : |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
5π |
y |
π |
|
|
|
|
||
|
6 |
1 |
6 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
O |
1 |
x |
Умову задачі задовольняють точки, що розташовані на
колі нижче прямої y = 1 .
2
Але щоб записати проміжок, треба точку π записати
6
в другому вигляді. Для цього додамо 2π до π :
6
π +2π = 13π .
66
Ураховуючи період, дістанемо відповідь:
|
1 |
|
5π |
|
13π |
|
, n Z. |
sinx < |
|
при x |
|
+2πn; |
|
+2πn |
|
|
|
|
|||||
|
2 |
|
6 |
|
6 |
|
|
3) tgx 2. Ураховуючи, що функція y = tgx є зростаючою на кожному з проміжків виду
|
|
π |
|
π |
|
, n Z, |
|
|
− |
|
+πn; |
|
+πn |
||
2 |
2 |
||||||
|
|
|
|
|
отримуємо arctg2+πn x < π +πn, n Z.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
||
tgx < |
1 |
, |
− |
π |
+π |
n |
< |
x |
|
arctg |
1 |
|
n, n Z. |
|
2 |
|
|||||||||||
2 |
|
|
|
2 |
|
+ π |
173
Алгебра та елементарні функції
Ірраціональні нерівності
A(x) 0, A(x) < B(x) B(x) > 0,
2k
A(x) < B2k (x).
B(x) 0,
A(x) > B2k (x);
2k A(x) > B(x)
A(x) 0,
B(x) < 0.
Приклади
1)5− 2x < 6x−1
5− 2x 0, |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
6x−1> 0, |
|
|
|
|
|
|
|
< x 2 |
|
, |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
6 |
2 |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
−10x− 4 > 0; |
|
|
||||||||||
5− 2x < (6x−1)2 ; |
|
|
36x |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
< x |
2 |
1 |
, |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
2 |
|
|
||||||||||||||
|
1 |
< x 2 |
|
1 |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
> |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
2 |
−5x |
− 2 > 0; |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
18x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
< − |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- 2 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 1 |
x |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
6 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||||
Відповідь: |
1 |
; 2 |
1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x 3, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−5 > x2 − 6x+ 9; |
|||||||||||
2) x2 + 4x−5 > x− 3 |
|
x2 + 4x |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
+ 4x |
−5 0, |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x < 3; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
174