rinn.polit._konspekt
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Київ
2013
0
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА
Конспект лекцій
для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальності:
8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності»
Рекомендовано Вченою радою
факультету менеджменту та маркетингу НТУУ «КПІ»
КИЇВ НТУУ «КПІ»
2013
1
Інноваційна політика: конспект лекцій для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальності: 8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності» [Електронний ресурс]/ Уклад: В.В. Дергачова, К.О. Бояринова – К.: НТУУ «КПІ», 2013.
– 196 с.
Гриф надано Вченою радою факультету менеджменту та маркетингу НТУУ «КПІ» (Протокол № 7 від 25 лютого 2013 року)
Навчальне видання
Інноваційна політика
Конспект лекцій
для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальності:
8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності»
Укладачі: Дергачова Вікторія Вікторівна, д-р., екон., наук, проф; Катерина Олександрівна Бояринова, канд. екон. наук, доц.
Рецензенти: І.М. Крейдич, д-р. екон. наук, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки НТУУ «КПІ»; С.В. Войтко, канд. екон. наук, доц., доцент кафедри доцент кафедри міжнародної економіки НТУУ «КПІ»
Відповідальний редактор: Л.М. Шульгіна, д-р. екон. наук, проф.
За редакцією укладачів
Комп’ютерний набір: К.О. Бояринова
2
ЗМІСТ |
|
ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ .............................................................................................. |
4 |
ЛЕКЦІЯ 1. ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ .................................................................................................. |
4 |
ТЕМА 2. ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ .................................................................. |
13 |
ЛЕКЦІЯ 2. ЕВОЛЮЦІЯ ТА СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ........................... |
13 |
ЛЕКЦІЯ 3. НАЦІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА........................................................................................ |
19 |
ТЕМА 3. ДЕРЖАВНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ........................................................................................... |
31 |
ЛЕКЦІЯ 4. ЗМІСТ ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ, ЇЇ ВПЛИВ НА ІННОВАЦІНУ ПОЛІТИКУ |
|
СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА.............................................................................................................................. |
31 |
ЛЕКЦІЯ 5. ЗМІСТ ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ, ЇЇ ВПЛИВ НА ІННОВАЦІНУ ПОЛІТИКУ |
|
СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА.............................................................................................................................. |
35 |
ТЕМА 4. РЕГІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА..................................................................................... |
44 |
ЛЕКЦІЯ 6. ЗМІСТ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ, РЕГІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА |
|
СИСТЕМА....................................................................................................................................................................... |
44 |
ЛЕКЦІЯ 7. ПРОГРАМНИЙ ПІДХІД ДО РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ, |
|
ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ ................................................................................................................. |
55 |
ТЕМА 5. ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУР ...................................................... |
61 |
ЛЕКЦІЯ 8. КОРПОРАТИВНІ СТРУКТУРИ В СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ................................ |
61 |
ЛЕКЦІЯ 9. КОРПОРАТИВНА ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА ТА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ........................... |
67 |
ТЕМА 6. ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА, ЇЇ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК З ІННОВАЦІЙНОЮ |
|
СТРАТЕГІЄЮ НА МІКРОРІВНІ.............................................................................................................................. |
80 |
ЛЕКЦІЯ 10. ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА, ПІДХОДИ ДО ЇЇ РОЗРОБЛЕННЯ........................ |
80 |
ЛЕКЦІЯ 11. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ НА |
|
МІКРОРІВНІ ................................................................................................................................................................... |
88 |
ЛЕКЦІЯ 12. ФОРМУВАННЯ ДОРОЖНІХ КАРТ ТА МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ |
|
ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ..................................................................................................................................... |
110 |
ЛЕКЦІЯ 13. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ, ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ТА |
|
ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ................................................................................................................................. |
119 |
ТЕМА 7. НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ................................................................. |
141 |
ЛЕКЦІЯ 14. ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО, ОРІЄНТАЦІЯ НАУКИ НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАВДАНЬ |
|
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ................................................................................................................................. |
141 |
ЛЕКЦІЯ 15. МЕХАНІЗМИ ДИФУЗІЇ ЗНАНЬ, ІННОВАЦІЙНЕ НАВЧАННЯ, ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ, |
|
МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ......................................................................................................... |
149 |
ЛЕКЦІЯ 16. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РЕСУРС, ІНЛЕКТУАЛЬНИЙ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ. ІНСТИТУТИ |
|
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ................................................................................................................................. |
156 |
ТЕМА 8. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ......... |
165 |
ЛЕКЦІЯ 17. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ .................................. |
165 |
ЛЕКЦІЯ 18. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ |
|
ПОЛІТИКИ ................................................................................................................................................................... |
175 |
РЕКОМЕНДОВАНА ТА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА................................................................................ |
186 |
3
ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
ЛЕКЦІЯ 1. ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Зміст заняття
1.1.Інноваційний тип та інноваційна модель розвитку економіки
1.2.Сутність, цілі, завдання, принципи інноваційної політики, рівні її формування
1.3.Місце інноваційної політики в системі регуляторів соціальноекономічних процесів
1.4.Взаємозв’язок інноваційної політики з науково-технічною та промисловою політикою
1.1. Інноваційний тип та інноваційна модель розвитку економіки
Для з’ясування сутності інноваційної моделі розвитку доцільно розглянути зміст інноваційного типу розвитку.
۩ Інноваційний тип розвитку – характеризується переходом країни на вищий технологічний рівень, який визначається переорієнтацією інвестиційного капіталу у високотехнологічні галузі економіки, розроблення й реалізацію інноваційних проектів, науку і освіту [93].
М.Портер виділяє три послідовні стадії економіки, що розвивається [10; 190]:
1)Factor-driven Economy – економіка, що рухається завдяки факторам виробництва. Конкурентоспроможність забезпечується в основному низькими витратами виробництва, що обумовлено достатньою наявністю і доступністю природних і людських ресурсів;
2)Investment-driven Economy – економіка, що рухається інвестиціями. Характерна залежність конкурентоспроможності від технічного рівня виробництва і інвестицій;
3)Innovation-driven Economy – економіка, що рухається інноваціями. В даному типі економіки змінюються цільові пріоритети від ресурсних до ціннісно-споживчих, головною метою є інновації.
Для інноваційного типу розвитку характерні декілька об’єктивних економічних тенденцій (табл. 1.1).
۩Інноваційна модель розвитку економіки – це модель, яка ґрунтується безпосередньо на одержанні нових наукових результатів і їх технологічному впровадженні у виробництво, забезпечує приріст ВВП переважно за рахунок виробництва і реалізації наукомістких продукції та послуг. Її головною метою є підвищення конкурентоспроможності національної економіки за рахунок використання вітчизняного і світового науково-технічного та освітнього потенціалів
[117, с. 33].
Характерними ознаками інноваційної моделі розвитку економіки вважаються: формування та реалізація інноваційної політики, переважання п’ятого та шостого технологічних укладів, розвинена інноваційна інфраструктура, наявність інноваційних структур, інноваційних підприємств, перехід від індустріального типу економіки на економіку знань.
4
Таблиця 1.1
Тенденції, що характерні для інноваційного типу розвитку
(складено на основі [166] )
№ |
Назва |
Характеристика |
|
з/п |
|||
|
|
||
|
|
Проявляється у формуванні корпоративного каркасу |
|
|
Зростаюча інтеграція |
економіки і освіти інноваційних корпорацій, в формуванні в |
|
|
економіці таких підсистем як макротехнологічні системи, |
||
1 |
науки, освіти, виробництва |
||
інноваційно орієнтовані кластери, різні міжгалузеві і |
|||
|
і ринку |
||
|
міжрегіональні науково-виробничо-фінансові структури, |
||
|
|
||
|
|
інноваційні і венчурні системи |
|
|
|
Проявляється не тільки в рості питомої ваги інвестованих |
|
|
|
засобів в техніко-технологічний інноваційний розвиток, але і |
|
|
Посилення інноваційної |
в появі в структурі інвестицій їх різнорідності з чіткою |
|
2 |
переважною спрямованістю на інноваційне відтворення |
||
орієнтованості інвестицій |
|||
|
(використання в інноваційному інвестуванні венчурного |
||
|
|
||
|
|
капіталу, виробничого лізингу, різних видів інтелектуальної |
|
|
|
власності, включаючи пакети, товарні знаки |
|
|
Ріст погодженої |
|
|
|
інтелектуалізації усіх видів |
Обумовлена особливостями прогресу сучасних |
|
|
праці: фізичної, науково- |
||
3 |
продуктивних сил, ускладненням техніко-технологічної |
||
дослідної, управлінської, |
|||
|
озброєності сукупної праці |
||
|
підприємницької, |
||
|
|
||
|
посередницької і т. ін. |
|
|
|
Зростаюча |
Чітко проявляється, коли корпорації переходять на |
|
|
взаємозалежність |
інноваційний тип розвитку через формування у їх складі |
|
4 |
переважного типу розвитку |
особливої господарської зони з числа малих і середніх |
|
господарюючих систем |
наукових і інноваційних фірм, а також через розвиток |
||
|
|||
|
різного рівня в |
довготривалих зв’язків з науковими закладами |
|
|
макроекономіці |
міжгалузевого та міжрегіонального характеру |
Для розвинених країн виділяють три типи моделей інноваційного розвитку (табл.1.2). Таблиця 1.2
Типи моделей інноваційного розвитку розвинених країн
(складено на основі [4, с. 234])
Тип моделі |
Держави, яким |
|
притаманна модель |
||
|
||
Модель, орієнтована на резерви в науці та реалізацію |
США, |
|
великомасштабних цільових проектів, які охоплюють усі стадії |
Франція, |
|
науково-виробничого циклу |
Англія |
|
Модель, орієнтована на розповсюдження нововведень, формування |
Німеччина, |
|
відповідного інноваційного середовища і раціональної структури |
Швеція, |
|
економіки |
Швейцарія |
|
Модель, орієнтована на поширення нововведень через координацію |
Японія, |
|
дій різних секторів у сфері науки і технологій, забезпечення розвитку |
||
Південна Корея |
||
інноваційної інфраструктури, сприйнятливості досягнень НТП |
||
|
||
5 |
|
Для України рекомендують шість моделей інноваційного розвитку, які наведено в табл.
1.3
|
|
|
Таблиця 1.3 |
|
Моделі інноваційного розвитку, рекомендовані для України |
||||
|
(складено на основі [74, с. 421-423]) |
|
|
|
Назва моделі |
Зміст |
Мета та умови |
Переваги |
|
|
|
використання |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Характеризується |
|
Передову технологію |
|
|
взаємодією уряду з |
|
|
|
|
|
можна швидко |
|
|
|
науковими установами, |
|
|
|
|
|
впровадити. Реалізація |
|
|
|
вузами, підприємствами і |
|
|
|
Активної |
|
моделі дасть змогу |
|
|
організаціями. Головне |
Для широкомасштабного |
|
||
дифузії |
суттєво поліпшити |
|
||
завдання науки - |
проведення конверсії |
|
||
інновацій |
якість науково- |
|
||
розроблення нових засобів |
|
|
||
|
|
технічного потенціалу |
|
|
|
застосування існуючих |
|
|
|
|
|
України за мінімальних |
|
|
|
вітчизняних і зарубіжних |
|
|
|
|
|
ресурсних витратах |
|
|
|
технологій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Орієнтована на державну |
|
|
|
|
підтримку будь-яких |
|
|
|
|
національних інноваційних |
|
|
|
|
структур у виході з |
|
|
|
|
наукоємною продукцією на |
Основна мета уряду |
|
|
|
світовий ринок. До виходу |
|
|
|
|
щодо розвитку цієї |
|
|
|
|
на світовий ринок |
Є найефективнішою на |
|
|
Державної |
моделі полягає у |
|
||
інноваційні структури |
етапі вирівнювання |
|
||
підтримки |
сприянні нарощуванню |
|
||
обов'язково проходять |
науково-технічних |
|
||
інноваційних |
науково-технічного |
|
||
період активного розвитку і |
потенціалів України і |
|
||
форм |
потенціалу в системі |
|
||
завоювання внутрішнього |
розвинених країн світу |
|
||
|
міжнародної ринкової |
|
||
|
ринку. Для того щоб |
|
|
|
|
економіки |
|
|
|
|
випускати дешеву |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
продукцію вищої якості, |
|
|
|
|
мають застосовуватися |
|
|
|
|
прогресивні технології |
|
|
|
|
виробництва |
|
|
|
|
На зразок «наукових |
|
|
|
|
парків», «технополісів», а в |
|
|
|
|
Україні – «територіальних |
|
|
|
|
науково-технічних центрів», |
|
Як результат погодженої |
|
|
що характеризується |
|
дії всіх цих факторів |
|
|
концентрацією на певній |
Ефективна для розвитку |
складається мережа |
|
|
території наукового, |
взаємозв'язків з дуже |
|
|
|
науки та високих |
|
||
Локального |
освітнього, виробничого, |
високим ступенем |
|
|
технологій, однак |
|
|||
інноваційного |
фінансового потенціалів, |
децентралізації та само- |
|
|
потребує від суспільства |
|
|||
середовища |
об'єднаних єдиним |
організації. Можливості |
|
|
певної відкритості для |
|
|||
|
процесом технологічного |
реалізації її в Україні |
|
|
|
інновацій |
|
||
|
розвитку. Найдоцільнішою |
нині обмежені кількома |
|
|
|
|
|
||
|
для цієї моделі є |
|
великими науковими |
|
|
розроблення нових |
|
центрами |
|
|
матеріалів, зварювального |
|
|
|
|
виробництва, електронної |
|
|
|
|
техніки і біотехнологій |
|
|
|
6
|
|
|
Продовження табл.1.3 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
Відсутність інших |
|
|
|
|
крім МНТК |
|
|
|
|
необхідних |
|
|
|
|
елементів |
|
|
|
|
ускладнює |
|
|
|
|
можливість |
|
|
|
|
реалізації цієї |
|
|
Міжгалузевих |
Може стати інноваційною |
моделі науково- |
На сучасному етапі цю |
|
системою за умови генерації |
технічного |
|
||
наукових |
модель в науково-техніч- |
|
||
всіх характерних для моделі |
розвитку. Деякі |
|
||
технічних |
ному розвитку України |
|
||
«локальне інноваційне |
труднощі пов'язані |
|
||
комплексів |
використовувати вигідно |
|
||
середовище» факторів |
з не |
|
||
|
|
|
||
|
|
відпрацьованістю |
|
|
|
|
міждержавних |
|
|
|
|
відносин з |
|
|
|
|
країнами як |
|
|
|
|
близького, так і |
|
|
|
|
далекого |
|
|
|
|
зарубіжжя |
|
|
|
Заснована на науково- |
|
|
|
|
технічному співробітництві |
|
Враховуючи тісні |
|
|
між державами, |
|
|
|
|
Частка моделі в |
науково-технічні та |
|
|
|
підприємствами та |
|
||
|
системі інших |
економічні зв'язки, що |
|
|
|
організаціями країн СНД за |
|
||
|
моделей науково- |
історично склалися між |
|
|
|
спільними програмами, |
|
||
Модель СНД |
технічного |
країнами - колишніми |
|
|
комерційними замовленнями |
|
|||
|
розвитку може |
республіками СРСР, |
|
|
|
на науково-технічну |
|
||
|
становити 10-30 |
доцільно зберегти |
|
|
|
продукцію, що передбачають |
|
||
|
відсотків |
більшість з них на новій |
|
|
|
взаємовигідний обмін нау- |
|
||
|
|
основі |
|
|
|
ково-технічною інформацією |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тощо |
|
|
|
|
|
Орієнтація на |
|
|
|
Орієнтована на активну |
пріоритетний |
|
|
|
участь України у |
розвиток |
Реалізація цієї моделі |
|
Світового |
міжнародному науково- |
співробітництва з |
передбачає радикальне |
|
співробітни- |
технічному співробітництві і |
сусідніми |
поліпшення якості |
|
цтва |
широкому обміні науковими |
державами та |
вітчизняного наукового |
|
|
результатами і новими |
науковими цен- |
потенціалу |
|
|
технологіями |
трами української |
|
|
|
|
діаспори |
|
|
1.2. Сутність, цілі, завдання, принципи інноваційної політики, рівні її формування
۩ Інноваційна політика може бути визначена як набір дій, націлених на підтримку впровадження результатів наукових досліджень, нових досягнень, винаходів і удосконалень в економічній практиці [188].
Інноваційна політика формується на різних рівнях, зокрема виділяють державний, регіональний рівні, рівень корпорацій та підприємств (табл.1.4).
7
Таблиця 1.4
Рівні формування інноваційної політики (складено з урахуванням [12; 26, с. 85-87; 85] )
Рівень |
рівняНазва формування |
Характеристика |
|
Суб’єкти інноваційної |
Функції суб’єктів інноваційної політики |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
політики |
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
основнівизначаютьсяякомуна,управліннярівеньНайвищий інноваційноїсферіуполітикидержаноїпринципи,засади |
|
|
Визначає єдину державну політику у сфері інноваційної діяльності, |
|
рівеньI |
політикиінноваційноїдержавноїФормування |
розвиткуінноваційногонапрямипріоритетні,діяльності |
|
створює законодавчу базу для цієї сфери; |
||
Верховна Рада України |
затверджує пріоритетні напрями інноваційної діяльності, |
|||||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
загальнодержавні програми економічного, науково-технічного розвитку; |
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
у межах ДБУ визначає обсяг асигнувань для фінансової підтримки |
|
|
|
|
|
|
інноваційної діяльності |
|
|
|
|
|
|
Здійснює законопроектну роботу, а також підготовку, попередній розгляд |
|
|
|
|
|
|
питань, зарахованих до повноважень ВРУ, виконання контрольних функції |
|
|
|
|
|
|
у таких сферах: освіта, наука, науково-технічна діяльність; |
|
|
|
|
|
Комітет з питань |
правовий статус та соціальний захист наукових і науково педагогічних |
|
|
|
|
|
працівників; |
||
|
|
|
|
науки та освіти |
||
|
|
|
|
інноваційна діяльність, розвиток високих технологій; |
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
інтелектуальна власність; |
|
|
|
|
|
|
організація підготовки висновків щодо наукового рівня |
|
|
|
|
|
|
загальнодержавних програм науково-технічного розвитку |
|
|
|
|
|
|
Здійснення державного управління та забезпечення реалізації державної |
|
|
|
|
|
|
політики; |
|
|
|
|
|
|
підготовка та подання ВРУ пропозицій щодо пріоритетних напрямів |
|
|
|
|
|
Кабінет Міністрів |
інноваційної діяльності та обсягів бюджетних коштів для фінансової |
|
|
|
|
|
підтримки виконання інноваційних проектів через спеціалізовані державні |
||
|
|
|
|
України |
||
|
|
|
|
інноваційні фінансово-кредитні установи; |
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
здійснення заходів щодо реалізації пріоритетних напрямів інноваційної |
|
|
|
|
|
|
діяльності; |
|
|
|
|
|
|
сприяння створенню ефективної інфраструктури тощо |
|
|
|
|
|
|
8 |
1 |
2 |
3 |
I рівень |
Формування державної інноваційної політики |
Найвищий рівень управління, на якому визначаються основні засади, принципи держаної політики у сфері інноваційної діяльності, пріоритетні напрями інноваційного розвитку |
|
|
|
|
|
|
Продовження табл. 1.4. |
|
|
4 |
|
5 |
|
|
|
|
||
|
|
|
Сприяння розвитку та інтеграції науки, освіти та виробництва в Україні; |
|
|
|
|
організації, проведення та координації наукових досліджень; |
|
|
|
|
виконання на світовому рівні фундаментальних та прикладних |
|
|
Національна академія |
|
досліджень на пріоритетних напрямах науки та посилення впливу їх |
|
|
наук України |
|
результатів на інноваційний розвиток економіки, освіти та культури |
|
|
|
|
України; |
|
|
|
участь у формуванні державної політики у сфері наукової та науково- |
|
|
|
|
|
технічної діяльності |
|
|
Державний комітет |
|
Здійснення заходыв щодо розвитку наукового і науково-технічного |
|
|
|
потенціалу України; |
|
|
|
України з питань |
|
|
|
|
|
удосконалення мережы науково-дослідних установ; |
|
|
|
науково-технічного та |
|
||
|
|
створення умов для збереження, розвитку і використання інноваційного |
|
|
|
інноваційного розвитку |
|
||
|
|
потенціалу, розбудови інфраструктури тощо |
|
|
|
|
|
|
|
|
Державне агентство |
|
|
|
|
України з інвестицій та |
|
Сприяння залученню інвестицій; |
|
|
розвитку (Включно з |
|
||
|
|
забезпечення підвищення вітчизняного потенціалу з експорту продукції, |
|
|
|
Державною |
|
||
|
|
стимулювання вітчизняного виробництва продукції; |
|
|
|
інноваційною |
|
|
|
|
|
надання фінансової підтримки інноваційної діяльності суб’єктів |
|
|
|
фінансово-кредитною |
|
||
|
|
господарювання різних форм власності; |
|
|
|
установою та ДП |
|
|
|
|
|
сприяння залученню вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку |
|
|
|
«Національний центр |
|
||
|
|
національної економіки |
|
|
|
впровадження галузевих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
інноваційних програм») |
|
|
|
|
ДП «Національний |
|
Розроблення та впровадження інноваційних програм; |
|
|
центр впровадження |
|
сприяння розвитку інноваційної інфраструктури; |
|
|
галузевих інноваційних |
|
надання суб’єктам підприємницької діяльності та громадянам послуги, |
|
|
програм» |
|
зокрема виробничих, консалтингових, правових, інформаційних |
|
|
|
|
|
|
9