Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт»

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

rinn.polit._konspekt

.pdf

Скачиваний:

Добавлен:

12.05.2015

Размер:

3.05 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1213 / 2013 14 15 16 17 18 19 20 > Следующая >>>

Продовження табл. 13.1

4-5

Визначення

об’єктів

КГІ, ПЕВ, ВІ,

Виробничий

Об’єкт

інновацій

ВПЗ

директор

інновацій

5-6

Узагальнення

та аналіз

КГІ, ПЕВ, ВІ

Головний

Зведений звіт

інформації щодо інновацій.

економіст

Комплексне

вивчення

інновацій

6-7

Визначення

інновацій,

які

КГІ, ПЕВ,

Головний

Перелік

підглядають впровадженню

менеджер

економіст

інновацій

та їх оцінка

підрозділів,

ВІ

7-8

Відбір

та

систематизація

КГІ, ПЕВ, ВІ

Головний

Звіт

інновацій

економіст

Етап 2. Вивчення та узагальнення відібраних інновацій

8-9

Детальне

вивчення

КГІ, ПЕВ,ВІ

Головний

Звіт

відбірних інновацій

економіст

9-10

Узагальнення інновацій

КГІ, ПЕВ, ВІ

Головний

Звіт

економіст

10-11

Визначення

сфери

КГІ,

Виробничий

Перелік

застосування інновацій

менеджери

директор

обєктів

підрозділів,

ПЕВ

11-12

Відбір

та

систематизація

КГІ, ВІ

Керівник

Інформація

інновацій

підприємства

ПЕВ

Етап 3. Розповсюдження інновацій

12-13

Інформація

трудових

КГІ,

Головний

Інформація

колективів

менеджери

економіст

підрозділів

13-14

Вивчення

організаційно-

КГІ, ПЕВ, ВІ,

Головний

Інформація

технічних

умов

менеджери

економіст

впровадження інновацій

підрозділів

14-15

Організація

вивчення

ВТН,

Головний

Навчання

інновацій

менеджери

економіст

підрозділів, ВІ,

КГІ, ВУП

15-16

Розрахунок

очікуваного

ПЕВ,

Головний

Очікуваний

економічного

ефекту

від

фінансовий

економіст

ефект, стартова

впровадження інновацій та

відділ,

ціна

визначення

його стартової

економісти

ціни

підрозділів

Етап 4. Впровадження інновацій

16-17

Визначення

об’єктів

КГІ,

Головний

Перелік

інновацій

менеджери

економіст

об’єктів

підрозділів,

ПЕВ

17-18

Розроблення

плану

ПЕВ,

Виробничий

План

впровадження інновацій на

менеджери

директор

впровадження

підприємстві

підрозділів, ВІ

інновацій

120

Продовження табл. 13.1

1		2		3	4	5	6
18-19	Розроблення організаційно-			КГІ, ВГТ, ВГЕ,		Виробничий	План заходів
	технічних		заходів	ВГМ,		директор
	впровадження інновацій			менеджери
19-20	Визначення		відповіда-	Технічний		Генеральний	Перелік
	льності підрозділів та осіб			директор, ВІ		директор	підрозділів та
	за	кожним	пунктом				осіб
	впровадження інновацій
20-21	Оперативне		управління	КГІ,		Виробничий	Звіт
	впровадженням інновацій			менеджери		директор
				підрозділів
21-22	Організація		методичної	КГІ, ПЕВ, ВІ		Головний	Консультації
	допомоги		щодо			економіст
	впровадження інновацій
22-23	Створення		системи	ВПЗ		Головний	Система
	стимулювання		працівників			економіст	стимулювання
	за впровадження інновацій

Етап 5. Забезпечення ефективного та надійного функціонування впровадження інновацій

23-24	Збір інформації про хід та						КГІ, ПЕВ, ВІ	Головний	Інформація,
	результати		впровадження					економіст	звіт
	інновацій. Ведення				обліку
	та звітності
24-25	Прийняття		заходів			з	Менеджери	Виробничий	Заходи
	усунення	відхилень				від	підрозділів,	директор
	плану		впровадження				головний
	інновацій						економіст
25-26	Визначення			фактичного			ПЕВ,	Головний	Фактичний
	економічного		ефекту			від	економісти,	економіст	економічний
	впровадження інновацій						фінансовий		ефект
							відділ, ВУП
26-27	Визначення		розмірів			та	ВПЗ,	Головний	Система
	матеріального			заохочення			економісти,	економіст	стимулювання
	за впровадження інновацій						ВУП
27-28	Аналіз			результатів			КГІ, ПЕВ,	Головний	Звіт
	впровадження інновацій						менеджери	економіст
28-29	Розробка	та	впровадження				КГІ, ПЕВ,	Виробничий	Заходи
	заходів	по	забезпеченню				менеджери	директор
	ефективного		та	надійного			підрозділів
	функціонування інновацій
29-30	Тиражування та розповсю-						КГІ, ВІ	Головний	Звіт
	дження	матеріалів			щодо			економіст
	інновацій
30-31	Підведення підсумків щодо						ПЕВ, КГІ	Головний	Підсумковий
	впровадження інновацій							економіст	звіт

Умовні позначення: І – інновація; КГІ – координаційна група з інноваційного процесу; ПЕВ – планово-економічний відділ; ВІ – відділ інформації; ВГК – відділ головного конструктора; ВПЗ – відділ праці та заробітної плати; ВТНвідділ технічного нормування; ВГЕ – відділ головного енергетика; ВГМ – відділ головного механіка; ВГТ – відділ головного технолога; ВУП – відділ управління персоналом; ФВ – фінансовий відділ.

121

Аналіз інноваційного процесу (рис. 13.1) може здійснюватись залежно від його варіантів – послідовного чи паралельного [152]:

за паралельного – продуктові та технологічні інновації впроваджуються паралельно. Нові технології розробляються на постійній основі, одне нововведення змінює інше в режимі замкнутого циклу.

за послідовного – як правило, інновації носять реактивний характер і

впроваджуються як відповідь на дії конкурентів.

Реалізація інноваційного процесу потребує витрат (табл.13.2), їх зміст і обсяги різняться відповідно до типу процесу [152].

Варіант 1:			Варіант 2:
Варіант 1:			Послідовний перехід
Паралельний перехід			до нової технології
до нової технології
R		R	Проект А	Проект В
Аналіз	Проект В		Аналіз
інноваційного			інноваційного
процесу			процесу
	Проект А

Оцінка	Оцінка
інноваційного	інноваційного
розвитку	розвитку
Т	Т

Аналіз процесу реалізації на

підприємстві інноваційного проекту А

Узагальнення досвіду і

розроблення рекомендацій за проектом А

Оцінка подальших напрямів

інноваційного розвитку підприємства

Розробка та реалізація

інноваційного проекту В

Аналіз досягнення цілей та задач за

проектом В

Узагальнення досвіду і

розроблення рекомендацій за проектом В

Оцінювання напряму

інноваційного розвитку підприємства

Розробка та реалізація

інноваційного проекту (А, В)

Аналіз здійснення

інноваційного процесу на підприємстві

Завершення інноваційного

проекту (проект А, В)

Узагальнення

досвіду і розробка рекомендацій (проекти А, В)

Рис. 13.1. Послідовний та паралельний варіанти організації інноваційних процесів на підприємстві [152]

122

Таблиця 13.2

Витрати підприємства протягом реалізації інноваційного процесу розроблення технологій

(складено на основі [152])

Етап

Формули для розрахунку

інноваційного

Інноваційний процес розроблення нових технологій

Інноваційний процес розроблення покращу вальних

процесу

технологій

Дослідницький

Вн.т.1 (Wпт Wск Wмт Wг ) (Зп1 Пп1 ) Аоб1 (Ут1 Ук1 У з1 Ут1 )

В (W

W ) (З

п1

) А

(У

т1

к1

з1

т1

) ,

етап

сп

іі

об1

де

– витрати на аналіз та прогнозування продуктових і технологічних

де Wсп

–

витрати

на

здійснення

аналізу

та

прогнозування

пт

інновацій;

споживчих переваг;

–

витрати на сканування венчурних технологій;

Wіі

– витрати на збір інформації та ідей;

ск

мт

–

витрати на моніторинг нових технологічних відкриттів;

Зп1

–

витрати на оплату праці;

– витрати на генерування та селектування ідей відповідно до стратегії

Пп1

–

відрахування єдиного соціального податку та страхових

розвитку підприємства, виробничо-технологічного виконання, науково-

внесків від нещасних випадків на підприємстві;

дослідницької унікальності;

Аоб1

– перенесення вартості нового технологічного обладнання

Зп1

– витрати на оплату праці;

на собівартість продукції як амортизаційних відрахувань;

Пп1

–

відрахування єдиного соціального податку та страхових внесків від

Ут1

– накладні витрати на оплату газу, води, технічних

нещасних випадків на підприємстві;

послуг;

Аоб1

– перенесення вартості нового технологічного обладнання на

Ук1

–

витрати на комунальні послуги;

собівартість продукції як амортизаційних відрахувань;

У з1

–

витрати на зв'язок

Ут1

–

накладні витрати на оплату газу, води, технічних послуг;

Ук1

–

витрати на комунальні послуги;

У з1

–

витрати на зв’язок

123

Продовження табл.13.2

Конструктор-

Вн.т.2

(X ф X л X мр

X п ) (Зп2 Пп2 ) Аоб2 (Ут2 Ук 2 У з2 Ут2 ) ,

В (X

ос

вп

) (З

п2

) А

(У

т2

к 2

з2

т2

)

ський етап

об2

де

X ф

– витрати на формування групи з розроблення технологічних

інновацій;

де

X ос

–

витрати

на

проведення

дослідно-

X л

–

витрати на проведення лабораторних досліджень;

експериментальних робіт;

X мр

–

витрати на моделювання цільового ринку;

X вп

–

витрати на виробниче проектування продукту;

Зп2

X п

–

витрати на забезпечення виробничого процесу;

–

витрати на оплату праці;

Пп2

Зп2

–

витрати на оплату праці;

–

відрахування

єдиного

соціального

податку

та

страхових внесків від нещасних випадків на підприємстві;

Пп2

– відрахування єдиного соціального податку та страхових внесків від

Аоб2

–

перенесення

вартості

нового

технологічного

нещасних випадків на підприємстві;

обладнання на собівартість продукції як амортизаційних

Аоб2

– перенесення вартості нового технологічного обладнання на

відрахувань;

собівартість продукції як амортизаційних відрахувань;

У т2

–

накладні витрати на оплату газу,

води,

технічних

У т2

–

накладні витрати на оплату газу, води, технічних послуг;

послуг;

У к 2

–

витрати на комунальні послуги;

У к 2

–

витрати на комунальні послуги;

У з 2

–

витрати на зв’язок

з 2

–

витрати на зв'язок

Концептуа-

Вн.т.3

(Уфп Увів Усс

Усп ) (Зп3 Пп3 ) Аоб3 (Ут3 Ук3 У з3 Ут3 ) ,

В.3 (Уп

У рв ) (Зп3

Пп3 ) Аоб3 (Ут3

Ук3

У з3 Ут

льний

де

Уфп

– витрати на фокусування внутрішніх та зовнішніх параметрах

(здійснює-

ться

інновацій;

де У п

– витрати на позиціонування удосконаленого товару;

комерціаліза

Увів

–

витрати на захист інтелектуальної власності;

У рв

–

витрати на регламентацію виробничого процесу;

ція інновацій

Усс

– витрати на стандартизацію та сертифікацію виробництва та

Зп3

–

витрати на оплату праці;

на

промисловий

продукту;

Пп3

–

відрахування

єдиного

соціального

податку

та

ринок)

Усп

–

розподіл ризиків з фінансовими та стратегічними партнерами;

страхових внесків від нещасних випадків на підприємстві;

Зп3

–

витрати на оплату праці;

–

перенесення

вартості

нового

технологічного

об3

Пп3 –

відрахування єдиного соціального податку та страхових внесків від

обладнання на собівартість продукції як амортизаційних

нещасних випадків на підприємстві;

відрахувань;

У т3

–

накладні витрати на оплату газу,

води,

технічних

Аоб3

– перенесення

вартості нового технологічного обладнання на

послуг;

собівартість продукції як амортизаційних відрахувань;

У к3

–

витрати на комунальні послуги;

У т3

–

накладні витрати на оплату газу, води, технічних послуг;

У к3

–

витрати на комунальні послуги;

У з3

–

витрати на зв'язок

У з3

– витрати на зв'язок

124

Продовження табл.13.2

Дистрибутив

ск

суп

ісф

) (З

п4

) А

(У

т4

к 4

з4

т4

) ,

В (Z

рк

зп

) (З

п4

) А

(У

т4

к 4

з4

т4

) ,

ний

н.т.4

об4

де Zск

–

витрати на координацію та кореляцію збутових каналів;

де Z рк

–

витрати на формування рекламної компанії;

(формування

нового

Zсуп

–

авторський супровід розробки;

Z зп

–

витрати на купівлю продукції та задоволення потреб;

ринку)

Zісф

–

витрати на інтеграцію сфер використання і застосування інновацій;

Зп4

–

витрати на оплату праці;

Z р

–

витрати на систематизацію ринку та регулювання попиту;

Пп4

–

відрахування єдиного соціального податку та

Зп4

–

витрати на оплату праці;

страхових внесків від нещасних випадків на підприємстві;

Пп4

– відрахування єдиного соціального податку та страхових внесків від

Аоб4

–

перенесення

вартості

нового

технологічного

обладнання на собівартість продукції як амортизаційних

нещасних випадків на підприємстві;

відрахувань;

Аоб4

–

перенесення

вартості

нового

технологічного

обладнання на

У т4

–

накладні витрати на оплату газу,

води,

технічних

собівартість продукції як амортизаційних відрахувань;

послуг;

У т4

–

накладні витрати на оплату газу, води, технічних послуг;

У к 4

–

витрати на комунальні послуги;

У к 4

–

витрати на комунальні послуги;

У з 4

–

витрати на зв'язок

У з 4

–

витрати на зв'язок

125

Ефективність інноваційного процесу можна оцінювати, використовуючи формули оцінювання ефективності проведення НДДКР [48, с. 358-359]:

коефіцієнт результативності роботи.

Цей показник рекомендований ЮНІДО, підрозділом ООН з промислового розвитку:

	c		C		,

		n	n
		Ci	(K 2 K1 )
		i 1	i 1
де	c – коефіцієнт результативності роботи;
C O T – сумарні затрати на закінчені роботи,				прийняті чи рекомендовані для
освоєння в серійному виробництві;
Ci	– фактичні затрати на НДДКР за і-й рік;
n	– число років досліджуваного періоду;
K1	– незавершене виробництво на початок досліджуваного періоду у вартісному
вираженні;
K 2	– незавершене виробництво на кінець досліджуваного періоду у вартісному
вираженні;

показник результативності інновацій на стадії проведення НДДКР.

За показник, що відображає зміни результативності стадії НДДКР як чинника ефективності, пропонують використовувати відношення кількості розроблених технічних рішень, ідей до загальної кількості розроблених технічних рішень та ідей:

		n		n
		H ct	H nt
	н	1		1		,
	н	n		n		,
		n		n
		H зt		H pt
	1			1
де н – результативність інноваційної діяльності на стадії проведення НДДКР;
Hct	– кількість самостійно розроблених			новацій,			які	відповідають		потребам
підприємства в t році;
Hnt	– кількість придбаних об’єктів інтелектуальної						власності, що		відповідають
потребам підприємства в t році;
H зt	– загальна кількість новацій як результат				проведення НДДКР				і	придбання
об’єктів інтелектуальної власності підприємством на стороні в t році;
H pt	– кількість об’єктів інтелектуальної			власності			як	результат	НДДКР, що
реалізовані підприємством на сторону в t році.

13.2. Формування інноваційної поведінка підприємства та його інноваційна активність

Від вибору та обґрунтування інноваційної поведінки підприємства багато в чому залежить майбутнє стратегічне бачення компанії свого розвитку.

Оцінку стратегічних напрямів та визначення резервів перспективного розвитку господарюючих об’єктів на основі використання інноваційної поведінки можна здійснити на базі ряду показників, почавши з розрахунку росту патентного портфелю [152]:

126

1. Ріст патентного портфелю:

Rр Рп 100% ,

по

де R р – ріст патентного портфелю після реалізації стратегії інноваційного розвитку,

Рп – зміна обсягу патентного портфелю підприємства в результаті розробки

технологічної інновації, грн.

Рпо – патентний портфель підприємства до реалізації інновацій, грн.

Рп (Qп1 Qтз1 Qзо1 Qкм1 Qпо1 ) Рпо ,

де Qп1 – обсяг патентів підприємства після реалізації інновації, грн.

Qтз1 – обсяг патентів підприємства після реалізації товарних знаків, грн.

Qзо1 – обсяг патентів підприємства після реалізації знаків обслуговування, грн. Qкм1 – обсяг патентів підприємства після реалізації корисних моделей, грн. Qпо1 – обсяг патентів підприємства після реалізації промислових зразків, грн.

2. Ріст частки ринку:

Rп Vпр.підпр 100% ,

Рр

де Rп – ріст частки ринку після реалізації стратегії інноваційного розвитку, %;Vпр.підпр – зміна обсягу продажів підприємства в результаті впровадження нового чи

поліпшеного продукту, грн. ; Рр – загальний обсяг ринку даного товару (продукту), грн.

Vпр.підпр Vпр.іп Vпр.підпр ,

де Vпр.іп – обсяг продажів підприємством до впровадження інновацій, грн.;

Vпр.підпр – обсяг продажів підприємства разом з впровадженою інноваційною

продукцією, грн.

3. Ріст позареалізаційних доходів:

Rд Д вн 100% ,

Д внд

де Rд – ріст позареалізаційних доходів підприємства від можливого продажу

ліцензій за реалізації стратегії інноваційного розвитку, %;Двн – зміна обсягу позареалізаційних доходів підприємства в результаті можливого

продажу ліцензій, грн.; Двнд – обсяг позареалізаційних доходів підприємства до реалізації інновації, грн.

Двн До Ппр ,

де Д о – очікуваний дохід підприємства від укладання ліцензійної угоди, грн.;

Ппр – податок на прибуток, грн.

4.Ріст товарного портфелю:

Rт Т п 100% ,

асо

127

де Rт – ріст товарного портфелю підприємства за реалізації стратегії інноваційного

розвитку, %;Тп – диверсифікація товарного портфелю підприємства в результаті розробки

технологічної інновації, од.;

Тасо – товарні позиції підприємства до реалізації інновації, од.

5.Ріст вартості компанії:

Ск

100% ,

Ско

де Rв – ріст вартості компанії після реалізації стратегії інноваційного розвитку, %;

Ск

– зміна капіталізованої вартості підприємства за реалізації стратегії

інноваційного розвитку, грн.;

Ско

– вартість підприємства до реалізації інновацій, грн.

П1 П0

де

П1 – розмір чистого прибутку підприємства, що планується після реалізації

інновації, грн.;

П0

– чистий прибуток підприємства до реалізації інновації, грн.;

Sk – ставка капіталізації в період, що аналізується, од.

6. Ріст вартості акцій:

Са

100% ,

Сао

де Rа – ріст вартості акцій компанії в результаті здійснення стратегії інноваційного

розвитку, %;Са – зміна вартості акцій підприємства після реалізації стратегії інноваційного

розвитку, грн.; Сао – вартість акцій підприємства до реалізації інновації, грн.

Са Ак к ,

де Ак – загальна кількість акцій підприємства.

Крім інноваційної поведінки слід також визначати інноваційну позицію

підприємства.

Кількісний вираз інноваційної позиції підприємства має такий вигляд [156]:

		1 / 2
Поз	(Пот	К л )	,
			,
Поз	0,5(Пот К л )

де Поз – інноваційна позиція підприємства;

Кл – інноваційний клімат.

۩Інноваційний клімат – це стан зовнішнього середовища організації, що сприяє чи не сприяє досягненню інноваційної мети [156].

Під час аналізу інноваційного клімату виділяють оцінювання інноваційного

мікроклімату.

Вимірювання та аналіз інноваційного клімату на стратегічному рівні можна проводити експертним шляхом, використовуючи табл.13.3.

128

Таблиця 13.3

				Оцінювання впливу інноваційного клімату [156]
										Рівень стану компонентів
	№			Компоненти, що оцінюються
	№			Компоненти, що оцінюються					Загрози			Можливості
												Можливості


		1. Оцінка інноваційного макроклімату (СТЕП-аналіз стратегічних сфер)
	1.1.	Соціальна, природно-географічна та комунікаційна							1	2	3	4		5
	1.1.	сфера (соціальна напруга, транспорт, зв'язок)							1	2	3	4		5
		сфера (соціальна напруга, транспорт, зв'язок)
	1.2.	Технологічна та науково-технічна сфера (ринок							1	2	3	4		5
	1.2.	технологій та науково-технічної інформації)							1	2	3	4		5
		технологій та науково-технічної інформації)
	1.3.	Економічна та фінансова сфера (податки, пільги,							1	2	3	4		5
	1.3.	інвестиційний клімат на державному рівні)							1	2	3	4		5
		інвестиційний клімат на державному рівні)
	1.4.	Політична		та	правова	сфера	(державні	та	1	2	3	4		5
	1.4.	регіональні плани і програми, законодавча база)							1	2	3	4		5
		регіональні плани і програми, законодавча база)
	Підсумкова оцінка стану інноваційного макроклімату								1	2	3	4		5
		2. Оцінка інноваційного мікроклімату (аналіз стратегічних зон)
		Зона	господарювання, сегмент ринку: рівень
	2.1.	конкуренції, відносини зі споживачами						та	1	2	3	4		5
		партнерами
	2.2.	Зона капіталовкладень – інвестицій							1	2	3	4		5
	2.3.	Зона	нових		технологій	та науково-технічних			1	2	3	4		5
	2.3.	інформаційних ресурсів							1	2	3	4		5
		інформаційних ресурсів
	2.4.	Зона сировинних, паливних, енергетичних						та	1	2	3	4		5
	2.4.	матеріально-технічних ресурсів							1	2	3	4		5
		матеріально-технічних ресурсів
	2.5.	Зона трудових ресурсів – ринок праці спеціалістів,							1	2	3	4		5
	2.5.	менеджерів, робочих							1	2	3	4		5
		менеджерів, робочих
	2.6.	Групи стратегічного впливу (на					рівні галузі,		1	2	3	4		5
	2.6.	регіону, міста, району)							1	2	3	4		5
		регіону, міста, району)
	Підсумкова оцінка стану інноваційного мікроклімату								1	2	3	4		5
							Усього
	1.			Оцінка макроклімату					1	2	3	4		5
	2.				Оцінка мікроклімату				1	2	3	4		5
		Підсумкова оцінка стану інноваційного клімату							1	2	3	4		5
		Оцінки компонентів та параметрів зовнішнього середовища даються експертом за 5-
бальною шкалою [156]:
		5 – стан даного компоненту, параметру зовнішнього середовища відмінний і
дозволяє повністю використовувати наявний інноваційний потенціал;
		4 – стан даного компоненту, параметру зовнішнього середовища достатній, що
створює певну можливість для використання інноваційного потенціалу;
		3 – стан даного компоненту, параметру зовнішнього середовища ненадійний –
загрози поки що немає, але необхідно спостерігати за його динамікою;
		2 –	стан	даного компоненту,			параметру	зовнішнього			середовища		викликає

занепокоєння, воно негативно впливає на інноваційний потенціал. Такий стан класифікується як певна загроза підприємству;

1 – стан даного компоненту, параметру зовнішнього середовища без сумніву є загрозливим і повинен розглядатись як небезпечна загроза.

При оцінюванні тієї чи іншої ситуації реально враховується не тільки інноваційна позиція, але й інноваційна потужність або сила, що конкретно проявляється організацією в

129

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1213 / 2013 14 15 16 17 18 19 20 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
08.09.201950.03 Кб2RGR.docx
#
14.11.2019901.6 Кб2RGR_-SCANER.docx
#
20.08.2019412.16 Кб1rgr_moas.doc
#
12.05.2015298.85 Кб13rgr_moya.docx
#
12.05.20151.07 Mб18RGR_SPSKS.pdf
#
12.05.20153.05 Mб8rinn.polit._konspekt.pdf
#
12.05.201537.44 Кб30ritorika_temi_11_kl (1).docx
#
27.11.2019313.86 Кб1RK_MTKM1.doc
#
26.11.2018592.38 Кб11Rozdil_2.doc
#
17.11.2019667.14 Кб3ROZRAH1.doc
#
04.11.201896.77 Кб5Rozrahunkova_2010.doc