- •1.Дисципліна іcторія україни, як об’єкт вивчення її основні методологічні засади та джерельна база
- •2.Розкажіть про варіанти наукової періодизації історії україни
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу . Яка із них, на вашу думку є найбільш достовірною.
- •4)Розкрийте поняття «історико-етнографічний регіон», виділіть основні етапи їх формування в історії україни
- •5) Проаналізуйте наукові концепції етнічного походження київської русі
- •7) Оцініть значення польсько-литовських уній для українського народу в етнополітичному вимірі.
- •8)Проаналізуйте етнополітичні процеси у козацько-гетьманській державі
- •9) Порівняйте особливості етнополітики російської та австрійської (австро-угорської) імпрій щодо українців.
- •10) Проаналізуйте ефективність вирішення етнонаціональних проблем в україні центральною радою, гетьманським урядом та директорією унр.
- •11)Дайте оцінку етнополітичним процесам в україні в радянський період
- •12) Висвітліть особливості етнополітики в сучасній україні
- •13)Розкажіть про хвилі української еміграції, назвіть головні причини масового переселення українців за кордон в різні історичні періоди
- •1)Охарактеризуйте суспільно-політичний лад перших державних утворень на сучасних українських землях (скіфсько-сколотську державу, античні міста-поліси та ін.)
- •5)Розкажіть про піднесення галицько-волинського князівства, охарактеризуйте етапи його державного розвитку та визначте його роль в історії україни
- •6)Охарактеризуйте теорії походження українського козацтва та назвіть причини його зародження
- •10)Розкажіть про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні першої світової війни «українське питання» в першій світовій війні
- •11) Висвітліть процес утворення та державотворчу діяльність української центральної ради
- •12)Проаналізуйте основні напрями внутрішньої політики гетьмана павла скоропадського
- •13) Розкажіть про прихід до влади директорії унр та дайте оцінку її державотворчої діяльності
- •17 ) Висвітліть процес утворення срср та входження до його складу україни
- •18)Охарактеризуйте офіційну політику польщі,румунії, чехословаччини щодо західноукраїнських земель у 1920-1930рр.
- •19)Розкажіть про об’єднання українських земель у 1939-1940рр. І дайте оцінку процесу радянізації в західній україні
- •20) Висвітліть «українське питання»в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
- •21)Особливості державотворчого процесу в незалежній україні
- •22)Розкажіть про конституційний процес після здобуття україною незалежності
- •23)Проаналізуйте основні напрямки зовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •Охарактеризуйте соціальну структура и соц. Відносини в київській русі.
- •3) Охарактеризуйте особливості соціальної структури козацько-гетьманської держави
- •Розкажіть про початок укр. Нац. Відродження в наддніпрянщині, охарактериз діяльність кирило-мифодіївського братства.
- •6)Проаналізуйте сусп.-політ течії та рухи в наддніпрянщині
- •8)Охарактер осн течії у сусп.-політ русі на західноукр землях
- •10)Дайте оцінку соціальної системі радянської укр. Визначте сутність «воєнного комунізму»
- •11) Визначте значення україніза́ція
- •13) Розкажіть про масові репресії 20-30рр в рад укр
- •14)Дайте характ нім окупаційному режиму на укр. Землях в роки дсв.
- •15) Розкажіть про рух опору на укр. Землях в період дсв
- •16) Проаналіз особл соц політ в урср за часів хрущовської відлиги
- •17) Дайте характ особливостям політ-ідеологічних і культ процесів в урср
- •18) Висвітліть особл сусп-політ і духов розв укр сусп в 1970-80
- •19) Розкрийте суть запровадж в срср політики перебудови
- •20) Проаналіз стан багатопартійності в суч укр
- •21) Висвітліть стан міжконфесійних відносин в укр. Після проголош незалежн
- •22)Проаналіз особл здобутки недоліки соц. Політики україни 1991-2013
- •1.Розкажіть про особливості культурного розвитку трипільських племен.
- •2.Особливості розвитку освіти в період київської русі.
- •3.Розкажіть про значення прийняття християнства для розвитку культури Кихвської Русі.
- •4. Проаналізуйте суть змін у стані освіти, які відбулися на укр землях з середини 14ст до середини 17ст.
- •5. Дайте порівняльну характеристику розвитку освіти на українських землях у російській та автсрійських імперіях.
- •6. Розкажіть про розвиток освіти за часів центральної ради, гетьманату п.Скоропадського та директорії унр.
- •7.Проаналізуйте процес ліквідації неписьменності та становлення системи навчальних закладів в радянській україні 1917 – 1930-х рр.
- •8.Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки другої світової війни
- •9.Розкажіть про умови відновлення та розвиток освіти в радянській україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів
- •10.Розкажіть про особливості науково-технічної революцій в срср і урср у 1960-1980рр.
- •11.Окресліть головні напрямки розвитку середньої та вищої освіти в україні після проголошення її державної незалежності
- •12.Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку україни в перше десятиліття після проголошення державної незалежності україни
7.Проаналізуйте процес ліквідації неписьменності та становлення системи навчальних закладів в радянській україні 1917 – 1930-х рр.
Радянська влада в Україні також приділяла увагу розвитку освіти. Народне секретарство освіти у грудні 1917 р. очолив В.Затонський. Протягом наступних 2-3-х місяців у тих регіонах України, де існувала радянська влада, замість старих адміністративних органів освіти створювались відділи й комісаріати народної освіти, культурно-освітні комісії ревкомів. Ці органи на початку 1918 р. зустрілися з гострими кадровими проблемами, оскільки абсолютна більшість адміністрації й учителів 480 гімназій та 356 неповних середніх шкіл поставилися до неї різко негативно й практично не брали участь у перших спробах запровадження обов’язкової та безкоштовної освіти.
25 січня 1919 р. було ухвалено Декрет Раднаркому УСРР про єдину трудову школу. Передбачалось створити єдиний тип навчальних закладів – трудову школу, яка складалась з двох ступенів: першого (5 класів) і другого (4 класи) з безкоштовним навчанням та викладанням предметів рідною мовою. З метою якнайшвидшої підготовки спеціалістів для зруйнованої економіки України в 1920 р. державні, громадські й приватні початкові і середні школи були тимчасово ліквідовані, а їх класи реорганізовані у 7-річну школу. Молодь мала продовжувати освіту в професійно-технічних школах і технікумах.
Радянська влада вжила заходів для ліквідації станового характеру й вищої освіти. З 1919 р. були запроваджені нові правила вступу до вищих навчальних закладів, які створювали пільгові умови вихідцям з робітників і селян: не складались вступні іспити, не вимагалося свідоцтво про середню освіту, відкривались тримісячні підготовчі курси. Замість ректорів і проректорів призначались спеціальні комісари.
З 1920 р. почали організовуватися робітничі факультети (робітфаки). Університети ліквідовувались, а на базі окремих факультетів створювались відповідні інститути. На початку 1920 р. поновив свою діяльність Київський політехнічний інститут, закритий у роки війни. Були відкриті інститути народної освіти, міжнародних відносин, зовнішньої торгівлі тощо. З урахуванням воєнного часу термін навчання скорочувався, державні іспити скасовувались, а складалися лише іспити з предметів, які вивчались на окремих факультетах. Наприкінці 1920 р. в Україні вже діяло 38 інститутів, де навчались 57 тис. студентів, а також 13 тис. робітфаків і 665 професійних шкіл. Попит на освіту був дуже великий.
Радянська влада розпочала ліквідацію неписьменності з літа 1920 р., оскільки 72% населення Україні не вміли читати і писати. У травні 1921 р. Раднарком України ухвалив Декрет про ліквідацію неписьменності. Для його виконання у 1923 р. було створене товариство “Геть неписьменність!” на чолі з головою ВУЦВК Г.Петровським. Вже наприкінці 1920-х рр. рівень письменності виріс з 24% до 57%. Найбільша кількість слухачів у школах грамотності в Україні навчалась 1934 р. (870 тис.). Згодом учнів у них стає менше, й 1936 р. товариство припинило діяльність як таке, що виконало свої функції.
У роки непу відбувався подальший розвиток системи освіти. 1925 р. в Україні – першій з союзних республік – було запроваджено обов’язкове чотирирічне навчання дітей віком 8-9 років. На початку 1930-х рр. загальнообов’язковою початковою освітою було охоплено 98% дітей віком до 10 років, а 95% випускників початкових шкіл продовжували навчання у семирічній школі.
Велику увагу радянська влада приділяла підготовці вчителів. У 1920 р. було відкрито 48 педагогічних технікумів і близько 100 учительських курсів. Крім того, відбувся поворот вчительської маси до радянської влади. За 1926-1932 рр. мережа педагогічних інститутів зросла в республіці з 12 до 46, а технікумів – з 59 до 84. Вдвоє було підвищено заробітну плату вчителям початкової школи; на 80% – учителям старших класів. Разом з тим, держава посилила адміністративне керівництво та ідеологічний тиск на освіту. У травні 1934 р. керівництвом республіки приймається спеціальна постанова, яка ставила під жорсткий ідеологічний контроль викладання громадянської історії та географії.
З 1931 р. відбувається відхід від так званої комплексної системи освіти, яка не давала учням достатнього обсягу знань, і перехід до поєднання політехнічного навчання з ґрунтовним засвоєнням наук. З 25 серпня 1932 р. в СРСР запроваджувалася єдина загальноосвітня школа з десятирічним строком навчання, а з 1934 р. – єдині типи школи: початкова (І-ІV класи), неповна середня (І-VІІ класи) і середня (І-Х класи). Протягом 1930-х рр. значно зросла мережа неповних середніх та середніх шкіл при зменшенні початкових шкіл. Внаслідок відмови від політики коренізації на вересень 1938 р. в УРСР були переведені на російську або українську мови викладаня всі школи з мовами ниціональних меншин.
Потреби економіки вимагали постійного збільшення кількості закладів професійно-технічної освіти. На початку 1920-х рр. були створені школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), куди приймали підлітків з чотирикласною освітою, та здійснено перебудову спеціальної освіти. На базі колишніх ремісничих і реальних шкіл організовані професійно-технічні школи для юнаків з семирічною освітою для підготовки кваліфікованих робітників. Замість вчительських семінарій, інститутів і відповідних факультетів університетів створювались інститути соціального виховання або профосвіти; відкрито інститут народного господарства, сільськогосподарські, зооветеринарні інститути; широкопрофільні медичні інститути (Київ, Харків, Одеса) та хіміко-фармацевтичні інститути (Харків, Одеса). Зростала мережа робітфаків, які готували робітничу молодь до вступу в інститути.
З 1929 р. розпочинається уніфікація вищої і середньої спеціальної освіти і реорганізація її за галузевою ознакою. Вищим навчальним закладом став інститут, а середнім спеціальним – технікум. Усі технікуми передавалися з Нарокомату освіти галузевим наркоматам. Їх кількість зросла до 576 (1938 р.). Було створено галузеві вищі навчальні заклади. З 1932 р. розпочалось укрупнення 203 вузів України, з яких на 1938 р. залишилось 123. За рішенням уряду УСРР від 10 березня 1933 р. було відновлено в республіці університетську освіту. Почали працювати університети у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську.
Після включення західноукраїнських земель до складу УРСР освіту в краї було реорганізовано відповідно до діючої в СРСР системи. Вона стала загальнообов’язковою. Розгорнулася ліквідація неписьменності серед дорослого населення. Всі вищі й середні навчальні заклади перейшли на державний бюджет.