- •1.Дисципліна іcторія україни, як об’єкт вивчення її основні методологічні засади та джерельна база
- •2.Розкажіть про варіанти наукової періодизації історії україни
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу . Яка із них, на вашу думку є найбільш достовірною.
- •4)Розкрийте поняття «історико-етнографічний регіон», виділіть основні етапи їх формування в історії україни
- •5) Проаналізуйте наукові концепції етнічного походження київської русі
- •7) Оцініть значення польсько-литовських уній для українського народу в етнополітичному вимірі.
- •8)Проаналізуйте етнополітичні процеси у козацько-гетьманській державі
- •9) Порівняйте особливості етнополітики російської та австрійської (австро-угорської) імпрій щодо українців.
- •10) Проаналізуйте ефективність вирішення етнонаціональних проблем в україні центральною радою, гетьманським урядом та директорією унр.
- •11)Дайте оцінку етнополітичним процесам в україні в радянський період
- •12) Висвітліть особливості етнополітики в сучасній україні
- •13)Розкажіть про хвилі української еміграції, назвіть головні причини масового переселення українців за кордон в різні історичні періоди
- •1)Охарактеризуйте суспільно-політичний лад перших державних утворень на сучасних українських землях (скіфсько-сколотську державу, античні міста-поліси та ін.)
- •5)Розкажіть про піднесення галицько-волинського князівства, охарактеризуйте етапи його державного розвитку та визначте його роль в історії україни
- •6)Охарактеризуйте теорії походження українського козацтва та назвіть причини його зародження
- •10)Розкажіть про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні першої світової війни «українське питання» в першій світовій війні
- •11) Висвітліть процес утворення та державотворчу діяльність української центральної ради
- •12)Проаналізуйте основні напрями внутрішньої політики гетьмана павла скоропадського
- •13) Розкажіть про прихід до влади директорії унр та дайте оцінку її державотворчої діяльності
- •17 ) Висвітліть процес утворення срср та входження до його складу україни
- •18)Охарактеризуйте офіційну політику польщі,румунії, чехословаччини щодо західноукраїнських земель у 1920-1930рр.
- •19)Розкажіть про об’єднання українських земель у 1939-1940рр. І дайте оцінку процесу радянізації в західній україні
- •20) Висвітліть «українське питання»в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
- •21)Особливості державотворчого процесу в незалежній україні
- •22)Розкажіть про конституційний процес після здобуття україною незалежності
- •23)Проаналізуйте основні напрямки зовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •Охарактеризуйте соціальну структура и соц. Відносини в київській русі.
- •3) Охарактеризуйте особливості соціальної структури козацько-гетьманської держави
- •Розкажіть про початок укр. Нац. Відродження в наддніпрянщині, охарактериз діяльність кирило-мифодіївського братства.
- •6)Проаналізуйте сусп.-політ течії та рухи в наддніпрянщині
- •8)Охарактер осн течії у сусп.-політ русі на західноукр землях
- •10)Дайте оцінку соціальної системі радянської укр. Визначте сутність «воєнного комунізму»
- •11) Визначте значення україніза́ція
- •13) Розкажіть про масові репресії 20-30рр в рад укр
- •14)Дайте характ нім окупаційному режиму на укр. Землях в роки дсв.
- •15) Розкажіть про рух опору на укр. Землях в період дсв
- •16) Проаналіз особл соц політ в урср за часів хрущовської відлиги
- •17) Дайте характ особливостям політ-ідеологічних і культ процесів в урср
- •18) Висвітліть особл сусп-політ і духов розв укр сусп в 1970-80
- •19) Розкрийте суть запровадж в срср політики перебудови
- •20) Проаналіз стан багатопартійності в суч укр
- •21) Висвітліть стан міжконфесійних відносин в укр. Після проголош незалежн
- •22)Проаналіз особл здобутки недоліки соц. Політики україни 1991-2013
- •1.Розкажіть про особливості культурного розвитку трипільських племен.
- •2.Особливості розвитку освіти в період київської русі.
- •3.Розкажіть про значення прийняття християнства для розвитку культури Кихвської Русі.
- •4. Проаналізуйте суть змін у стані освіти, які відбулися на укр землях з середини 14ст до середини 17ст.
- •5. Дайте порівняльну характеристику розвитку освіти на українських землях у російській та автсрійських імперіях.
- •6. Розкажіть про розвиток освіти за часів центральної ради, гетьманату п.Скоропадського та директорії унр.
- •7.Проаналізуйте процес ліквідації неписьменності та становлення системи навчальних закладів в радянській україні 1917 – 1930-х рр.
- •8.Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки другої світової війни
- •9.Розкажіть про умови відновлення та розвиток освіти в радянській україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів
- •10.Розкажіть про особливості науково-технічної революцій в срср і урср у 1960-1980рр.
- •11.Окресліть головні напрямки розвитку середньої та вищої освіти в україні після проголошення її державної незалежності
- •12.Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку україни в перше десятиліття після проголошення державної незалежності україни
3) Охарактеризуйте особливості соціальної структури козацько-гетьманської держави
Вищі органи влади складали: 1) Генеральна рада; 2) Гетьман; 3) Старшинська рада; 4) Генеральна (військова) канцелярія. У полках і сотнях верховним органом влади були відповідні військові ради.
Однак уже з 1649 р. діяльність генеральної й полкових рад згортається; на чільне місце виходить гетьман, якому належала вища законодавча, виконавча й судова влади. Він же очолював державний апарат. Водночас зростає роль старшинської ради, до складу якої входили генеральна старшина й полковники: саме вона стала вирішувати основні внутрішньо - і зовнішньополітичні питання. Спираючись на заслужений авторитет, Б. Хмельницький неухильно зміцнював прерогативи гетьманської влади, висловлюючись про неї не як виборну, а самодержавну. Поступово склалася практика вшанування Б. Хмельницького як українського монарха. У свідомості населення зміцнювалася харизматичність постаті Богдана.
До генеральної старшини належали: обозний (відав артилерією, постачанням війська), два осавули (складали козацькі реєстри, вирішували питання боєздатності й дисципліни війська, розглядали апеляції, що надходили з полкових і сотенних судів), писар (очолював військову канцелярію, виконуючи обов'язки державного секретаря), підскарбій (керував фінансами й організацією збору податків).
На території полку вищу військову, адміністративну й судову владу здійснював полковник, котрий зазвичай призначався гетьманом. До полкових старшин належали: обозний, два осавули, суддя, писар.
На території сотні влада належала сотникові, котрий обирався козаками або призначався полковником. Сотенну адміністрацію складали: писар, осавул і отаман. Найнижчу ланку адміністрації становили курінні отамани й війти. Отамана обирали у містечках і селах (куренях) козаки, а війта -—селяни та міщани.
Суд у містах і містечках здійснювали колегії лавників та ратуші, у селах — війти й отамани. Козаки (а в справах розбою і вбивств також міщани й селяни) підлягали козацьким судам — генеральному, полковому й сотенному. Існувала власна податкова і фінансова система (є дані, що український уряд карбував власну монету). Надзвичайно важливу роль у державі відігравали збройні сили, розбудові яких приділялася особлива увага.
Панівний стан Української держави становили козацька старшина, заможне козацтво, дрібна шляхта, верхівка духовенства, міський патриціат, причому у класичному розумінні вони не були феодалами-землевласниками, визискувачами селян і міщан. До того ж цей стан був відносно відкритий, його могли поповнювати вихідці з інших станів і груп українського суспільства.
ПОРІВНЯЙТЕ ПРОЦЕСИ СОЦ. МОДЕРНІЗАЦІЇ НА УКР. ЗЕМЛЯХ В РОС ТА АВСТР ІМПЕРІЯХ
Матеріальне становище переважної більшості населення було незадовільним, оскільки значні бюджетні витрати Російської імперії припадали на воєнні потреби. Тягар війни відчували не тільки робітники промислових підприємств, а й селяни. У другій половині XIX ст. спостерігалася тенденція до міграції українських селян на східні та південно-східні окраїни Росії (Зелений Клин; запроваджено пільги для переселенців). Криза феодально-поміщицького ладу в середині XIX ст. призвела до негативних наслідків: низької продуктивності кріпацької праці, зубожіння поміщицьких господарств, а відтак посилення феодального гноблення селян, низького рівня агротехніки, поразки Російської імперії у Кримській війні, соціальних виступів селян Складовою частиною модернізаційних процесів стала активізація національного руху, що набув політичного характе-ру. З іншого боку, на українських землях поглиблюються суспільні протиріччя та зростає соціальне напруження. Попри проведення реформ, зберігається поміщицьке землеволодіння, селяни не отримали землю, а були вимушені її викупати, переплачуючи в кілька разів від реальної вартості землі. Посилюються процеси занепаду поміщицьких господарств, обезземелення й розшарування селянства. Авторитарний царський режим продовжував протидіяти боротьбі українців за власні національні права (1863 р. — видання Валуєвського циркуляру; 1876 р. — Емського указу). Унаслідок проведення низки реформ підросійські українські землі перетворилися на високорозвинений аграрно-індустріальний регіон імперії. Проте царський уряд продовжував здійснювати колоніальну політику на цих землях. Австро- угорський уряд почав перетворення західноукраїнських земель на ринок збуту товарів і сировинне джерело для розвитку інших регіонів імперії. Сільське господарство було обтяжене феодальними пережит-ками, тому розвивалося надзвичайно повільними темпами і мало найнижчий рівень розвитку сільського виробництва. Аграрне перенаселення регіону спричинило трудову еміграцію українців до країн Західної Європи та Південної й Північної Америки. Попри це, суспільно-політичний національний рух українців був активним, хоча й розколотим (москвофіли, народовці, радикали). Діячі цього руху схилялися до думки про координацію своїх зусиль у межах діяльності політичних партій, а гасло «Незалежність України» стало провідною ідеєю їх подальшої роботи.