- •1.Дисципліна іcторія україни, як об’єкт вивчення її основні методологічні засади та джерельна база
- •2.Розкажіть про варіанти наукової періодизації історії україни
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу . Яка із них, на вашу думку є найбільш достовірною.
- •4)Розкрийте поняття «історико-етнографічний регіон», виділіть основні етапи їх формування в історії україни
- •5) Проаналізуйте наукові концепції етнічного походження київської русі
- •7) Оцініть значення польсько-литовських уній для українського народу в етнополітичному вимірі.
- •8)Проаналізуйте етнополітичні процеси у козацько-гетьманській державі
- •9) Порівняйте особливості етнополітики російської та австрійської (австро-угорської) імпрій щодо українців.
- •10) Проаналізуйте ефективність вирішення етнонаціональних проблем в україні центральною радою, гетьманським урядом та директорією унр.
- •11)Дайте оцінку етнополітичним процесам в україні в радянський період
- •12) Висвітліть особливості етнополітики в сучасній україні
- •13)Розкажіть про хвилі української еміграції, назвіть головні причини масового переселення українців за кордон в різні історичні періоди
- •1)Охарактеризуйте суспільно-політичний лад перших державних утворень на сучасних українських землях (скіфсько-сколотську державу, античні міста-поліси та ін.)
- •5)Розкажіть про піднесення галицько-волинського князівства, охарактеризуйте етапи його державного розвитку та визначте його роль в історії україни
- •6)Охарактеризуйте теорії походження українського козацтва та назвіть причини його зародження
- •10)Розкажіть про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні першої світової війни «українське питання» в першій світовій війні
- •11) Висвітліть процес утворення та державотворчу діяльність української центральної ради
- •12)Проаналізуйте основні напрями внутрішньої політики гетьмана павла скоропадського
- •13) Розкажіть про прихід до влади директорії унр та дайте оцінку її державотворчої діяльності
- •17 ) Висвітліть процес утворення срср та входження до його складу україни
- •18)Охарактеризуйте офіційну політику польщі,румунії, чехословаччини щодо західноукраїнських земель у 1920-1930рр.
- •19)Розкажіть про об’єднання українських земель у 1939-1940рр. І дайте оцінку процесу радянізації в західній україні
- •20) Висвітліть «українське питання»в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
- •21)Особливості державотворчого процесу в незалежній україні
- •22)Розкажіть про конституційний процес після здобуття україною незалежності
- •23)Проаналізуйте основні напрямки зовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •Охарактеризуйте соціальну структура и соц. Відносини в київській русі.
- •3) Охарактеризуйте особливості соціальної структури козацько-гетьманської держави
- •Розкажіть про початок укр. Нац. Відродження в наддніпрянщині, охарактериз діяльність кирило-мифодіївського братства.
- •6)Проаналізуйте сусп.-політ течії та рухи в наддніпрянщині
- •8)Охарактер осн течії у сусп.-політ русі на західноукр землях
- •10)Дайте оцінку соціальної системі радянської укр. Визначте сутність «воєнного комунізму»
- •11) Визначте значення україніза́ція
- •13) Розкажіть про масові репресії 20-30рр в рад укр
- •14)Дайте характ нім окупаційному режиму на укр. Землях в роки дсв.
- •15) Розкажіть про рух опору на укр. Землях в період дсв
- •16) Проаналіз особл соц політ в урср за часів хрущовської відлиги
- •17) Дайте характ особливостям політ-ідеологічних і культ процесів в урср
- •18) Висвітліть особл сусп-політ і духов розв укр сусп в 1970-80
- •19) Розкрийте суть запровадж в срср політики перебудови
- •20) Проаналіз стан багатопартійності в суч укр
- •21) Висвітліть стан міжконфесійних відносин в укр. Після проголош незалежн
- •22)Проаналіз особл здобутки недоліки соц. Політики україни 1991-2013
- •1.Розкажіть про особливості культурного розвитку трипільських племен.
- •2.Особливості розвитку освіти в період київської русі.
- •3.Розкажіть про значення прийняття християнства для розвитку культури Кихвської Русі.
- •4. Проаналізуйте суть змін у стані освіти, які відбулися на укр землях з середини 14ст до середини 17ст.
- •5. Дайте порівняльну характеристику розвитку освіти на українських землях у російській та автсрійських імперіях.
- •6. Розкажіть про розвиток освіти за часів центральної ради, гетьманату п.Скоропадського та директорії унр.
- •7.Проаналізуйте процес ліквідації неписьменності та становлення системи навчальних закладів в радянській україні 1917 – 1930-х рр.
- •8.Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки другої світової війни
- •9.Розкажіть про умови відновлення та розвиток освіти в радянській україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів
- •10.Розкажіть про особливості науково-технічної революцій в срср і урср у 1960-1980рр.
- •11.Окресліть головні напрямки розвитку середньої та вищої освіти в україні після проголошення її державної незалежності
- •12.Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку україни в перше десятиліття після проголошення державної незалежності україни
8)Охарактер осн течії у сусп.-політ русі на західноукр землях
У другій половині XIX ст. на західноукраїнських землях пожвавився український національний рух. Це було зумовлено прийняттям нової конституції Австрії, за якою коронні краї, у тому числі й Галичина, отримали автономію і право обирати крайові сейми. В галицькому сеймі українці вибороли 49 місць. У суспільно-політичному русі існували дві основні течії – народовці та москвофіли.
Москвофіли вважали Російську імперію рятівником західних українців і прагнули до об'єднання Західної України з Росією. Переважну їх більшість складали представники консервативної інтелігенції та сільської буржуазії. Ідеологами руху були Д. Зубрицький, Г. Купченко, А. Добрянський, друкованим органом – газета «Слово». Москвофіли стверджували, що українського народу як окремої нації не існує, а є «єдиний общеруський народ» від Карпат до Камчатки.
Народовці вважали за необхідне здобути широкі права для українців у складі Австрії. Вони виражали інтереси української національної буржуазії та уніатського і православного духовенства. У 1868 р. народовці заснували громадське товариство «Просвіта», що мало на меті поширення освіти та пробудження національної свідомості. Лідером народовців був Д. Танякевич. Пізніше виникають товариства з різними напрямками діяльності: економічні – «Сільський господар», «Маслосоюз», освітні – «Руське педагогічне товариство», молодіжно-спортивні – «Січ», «Сокіл». Центром української науки стало засноване народовцями у Львові Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
Ліве, радикальне крило національно-визвольного руху очолив видатний український письменник І.Я. Франко. У жовтні 189.0 р. за його ініціативою засновано першу українську національну партію – Русько-українську радикальну партію (РУРП). Програма партії містили ідеї етичного соціалізму, демократії, соборності України. РУРП мала своїх представників у Віденському парламенті. У 1899 р. І. Франко разом з М. Грушевським очолив Національно-демократичну партію. У 1899 р. частина її членів на чолі з Ю. Бачинським, автором книга «Поневолена Україна, і М. Ганкевичем заснувала Українську соціал-демократичну партію, а І. Франко, В. Левицький – Національно-демократичну партію. Соціал-демократи виступали за майбутній республіканський устрій України. Для націонал-демократів головним гаслом стала соборність України, виховання почуття єдності серед українців.
9)ПОРІВНЯЙТЕ ОСОБЛ ПРОЦЕСУ ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТ.
Кінець XIX - початок XX ст. характеризувався новими явищами у суспільно-політичному житті українських земель. Початком "відродження нації" називав цей час відомий український письменник та громадський діяч В. К. Винниченко. Український національний рух набирає політичного характеру. В Україні починають утворюватися перші національно-політичні партії. Першою національною партією в Наддніпрянській Україні (тобто на центральних, південних та східних землях України) була Революційна українська партія (РУП), заснована 29 січня 1900 р. у Харкові діячами студентських громад Д. Антоновичем, М. Русовим, Г. Андрїєвським, Л. Мацієвичем та ін. Політичною програмою РУП у 1900-1903 pp. була брошура М. Міхновського "Самостійна Україна". М. Міхновський, у свій час член братства "тарасівців", діяльний учасник українського визвольного руху, адвокат за професією, був одним з ідейних натхненників РУП на початку її існування. Цей видатний політичний діяч України перший на Наддніпрянщині підняв гасло національної незалежності. Головною метою він вважав створення за будь-яку ціну самостійної України "від Карпат аж по Кавказ". Основою української нації РУП вважала селянство. З 1903 р. рупівці перейшли на засади Ерфуртської програми західноєвропейських соціал-демократів, вимагали національно-культурної автономії в межах Росії. 1902 р. від РУП відійшло найбільш радикальне крило і утворило свою партію-Народну українську партію (НУП) на чолі з М. Міхновським. Партія була відверто націоналістичною. Головний програмний документ "10 заповідей" проголошував створення самостійної демократичної республіки, гасло "Україна для українців". 1903 р. з РУП вийшло іде одне угруповання, очолене Б. Ярошевським. Воно найменувало себе Українською соціалістичною партією (УСП). Як НУП, так і УСП були нечисленними і, не маючи скільки-небудь масової опори у суспільстві, скоро занепали. Наприкінці 1904 — на початку 1905 р. після нового розколу в РУП утворилася нова політична організація — Українська соціал-демократична спілка (скорочена назва "Спілка") на чолі зі студентами М. Меленевським-Баском та О. Скоропис-Йолтуховським. Спілка була досить чисельною для того часу (близько 6 тис. членів). Вона закликала пролетарів міста і села розгортати страйковий рух. Збройного повстання як форми революційної боротьби вона не схвалювала. Земельне питання пропонувала розв'язати демократичним шляхом: постановою спеціально для цього скликаної Всенародної конституційної Ради. У 1905 р. Спілка влилася до меншовицької фракції РСДРП на правах її автономної секції. На початку XX ст. утворились українські партії ліберального спрямування. Так, у 1904 р. утворилась Українська демократична партія (УДП) на чолі з поміркованими громадськими діячами О. Лотоцьким, Є. Чикаленком та ін. Згодом від неї відкололась Українська радикальна партія (УРП) на чолі з письменниками Б. Грінченком та С. Єфремовим. Обидві партії — нечисельні за складом. За своїми основними програмними положеннями були близькими до російського "Союзу визволення" (зародка майбутньої кадетської партії), обстоювали встановлення в Російській імперії конституційної монархії, яка б надала Україні право на автономію (про докорінні соціальні зміни не йшлося). Уже наступного року УРП та УДП злилися в Українську демократично-радикальну партію (УДРП). 1905 р. відбулася й реорганізація залишків РУП, яка після цього прийняла назву — Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП). її провідники - Д. Антонович, B.Винниченко, С. Петлюра, М. Порш. УСДРП і Спілка не змогли виробити чіткої тактики своєї діяльності та співпраці з іншими партіями і громадськими організаціями. 1909 р. Спілка розпалася. Керівники ж УСДРП C.Петлюра і В. Садовський стали шукати союзника в новоорганізованому у 1908 р. міжпартійному політичному блоці українських ліберальних діячів (здебільшого з колишніх членів УДРП, яка самоліквідувалася) - Товаристві українських поступовців (ТУП). Провідники ТУП - М. Грушевський, С. Єфремов, Д. Дорошенко — обстоювали конституційно-парламентський шлях боротьби за "українську справу". Отже, за винятком НУП, яка своїм ідеалом проголосила самостійну українську державу, інші національні партії Наддніпрянської України (РУП, УСП, Спілка, УСДРП, УДП, УРП та ін.)взяли за основу своїх програм вимоги політичної автономії України у складі Росії. Серед загальноросійських партій, які мали свої комітети у Наддніпрянській Україні, слід відзначити Російську соціал-демократичну робітничу партію (РСДРП), що після 1903 р. розкололась на більшовиків на чолі з В. Ульяновим (Леніним) та меншовиків, провідником яких був Ю. Цедербаум (Мартов); партію соціалістів-революціонерів (есерів), конституційних демократів (кадетів), "Союз 17 жовтня" ("Октябристів"). Діяли також Польська партія соціалістична та єврейський "Бунд" ("Союз").