13)Розкажіть про хвилі української еміграції, назвіть головні причини масового переселення українців за кордон в різні історичні періоди
Причини й характер еміграції й переселень. З різних причин окремі українці, а то й групи їх переселялись в інші країни ще в середні й пізніші віки. Переїжджали з економічних, політичних, релігійних та інших причин. Переселялися українці з України і в межах Російської держави. Різні причини змушували українців залишати свою рідну землю і переїжджати в далекі чужі землі. І в Наддніпрянській і в Західній Україні це було передусім тяжке соціально-економічне становище селянства і робітників: безземелля і малоземелля, брак вільних земель, перенаселеність і подріблення селянських земельних наділів, надлишок робочих рук, непосильні податки, велика заборгованість, низька заробітна плата робітників зумовлювали зубожіння, розорення й занепад селянських господарств і змушували селян і частину робітників шукати вихід із злиднів у еміграції в пошуках вільних земель і кращого життя. До еміграції підштовхували й політичні причини: національне гноблення з боку австро-угорських і царських властей,, дискримінація щодо українців, переслідування; арешти, ув'язнення. Певну роль відігравали й релігійні мотиви, утиски і переслідування віруючих різних відгалужень католицької і православної церков (протестанти-меноніти, штундисти з Східної України, православні з західноукраїнських земель), а також прагнення уникнути обтяжливої військової служби. В історії української еміграції виділяються три хвилі: перша — з останньої чверті XIX ст. до першої світової війни, друга — час між першою і другою світовими війнами і третя — період після другої світової війни. Можливо, що з кінця 80-х років XX ст. почалася нова хвиля еміграції. Сьогоднішню еміграцію називають четвертою хвилею.
Перша хвиля еміграції
Головною причиною цієї еміграції були соціально-економічні умови. Переселення відбувалось переважно серед громадян Західної України у пошуках кращої долі. Надмірна скупченість населення, брак вільних земель і безперервне подрібнення селянських господарств, нерозвиненість промисловості та неможливість працевлаштування, постійне зубожіння та турбота про майбутнє дітей змусили найбідніші верстви населення до еміграції.Східні землі України дали значно менше емігрантів, ніж західні. Східні українці переселялись переважно до Сибіру.Можна припустити, що ця категорія емігрантів і чимало інших певною мірою відчували наближення воєнних катастроф і соціальних потрясінь. Більшість з них виїздили, як вони вважали, тільки тимчасово, на заробітки, з тим, щоб потім повернутися. Деякі українці їхали до Латинської Америки – до Бразилії, Аргентини. В цей же час почалося масове переселення до США і Канади, а також до Австралії, Нової Зеландії, країн Тихого океану і Далекого Сходу.Саме перша хвиля емігрантів з України породила жваві зв’язки з батьківщиною. Туга за рідним краєм змушувала їх об’єднуватися, утворювати церкви, школи.
Друга хвиля еміграції І Світова війна, а потім революція 1917 року викликали другу хвилю емігрантів, причиною якої стали повоєнні роки та революційні наслідки, незгода з існуючим ладом. Це була політична еміграція. Історичні події, пов’язані із „сталінськими” часами, змусили частину з них повернутися до Канади, а частину було репресовано. Досить не просто визначити точну кількість українських емігрантів, що виїхали під час другої хвилі.
Третя хвиля еміграції Причиною третьої хвилі еміграції стала ІІ світова війна. Переселення українців почалося наприкінці війни. На відміну від перших двох ця еміграція вважається майже суто політичною. У роки війни 5 мільйонів українців було вивезено фашистськими окупаційними властями до Німеччини. Отже, в історії українського народу еміграція відіграє досить велику роль. За межами України утворились етнічні групи наших співвітчизників, дружні зв’язки з якими є невід’ємною умовою функціонування різноманітних сфер розвитку української нації, насамперед, це – наука, культура, економіка.
Четверта хвиля еміграції Після набуття Україною незалежності розпочалась четверта хвиля української еміграції, яка пов’язана , в першу чергу, із соціально-економічними умовами. Переважна більшість тих, хто виїхали – науковці та заробітчани.
