- •1.Дисципліна іcторія україни, як об’єкт вивчення її основні методологічні засади та джерельна база
- •2.Розкажіть про варіанти наукової періодизації історії україни
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу . Яка із них, на вашу думку є найбільш достовірною.
- •4)Розкрийте поняття «історико-етнографічний регіон», виділіть основні етапи їх формування в історії україни
- •5) Проаналізуйте наукові концепції етнічного походження київської русі
- •7) Оцініть значення польсько-литовських уній для українського народу в етнополітичному вимірі.
- •8)Проаналізуйте етнополітичні процеси у козацько-гетьманській державі
- •9) Порівняйте особливості етнополітики російської та австрійської (австро-угорської) імпрій щодо українців.
- •10) Проаналізуйте ефективність вирішення етнонаціональних проблем в україні центральною радою, гетьманським урядом та директорією унр.
- •11)Дайте оцінку етнополітичним процесам в україні в радянський період
- •12) Висвітліть особливості етнополітики в сучасній україні
- •13)Розкажіть про хвилі української еміграції, назвіть головні причини масового переселення українців за кордон в різні історичні періоди
- •1)Охарактеризуйте суспільно-політичний лад перших державних утворень на сучасних українських землях (скіфсько-сколотську державу, античні міста-поліси та ін.)
- •5)Розкажіть про піднесення галицько-волинського князівства, охарактеризуйте етапи його державного розвитку та визначте його роль в історії україни
- •6)Охарактеризуйте теорії походження українського козацтва та назвіть причини його зародження
- •10)Розкажіть про «українське питання» в міжнародній політиці напередодні першої світової війни «українське питання» в першій світовій війні
- •11) Висвітліть процес утворення та державотворчу діяльність української центральної ради
- •12)Проаналізуйте основні напрями внутрішньої політики гетьмана павла скоропадського
- •13) Розкажіть про прихід до влади директорії унр та дайте оцінку її державотворчої діяльності
- •17 ) Висвітліть процес утворення срср та входження до його складу україни
- •18)Охарактеризуйте офіційну політику польщі,румунії, чехословаччини щодо західноукраїнських земель у 1920-1930рр.
- •19)Розкажіть про об’єднання українських земель у 1939-1940рр. І дайте оцінку процесу радянізації в західній україні
- •20) Висвітліть «українське питання»в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
- •21)Особливості державотворчого процесу в незалежній україні
- •22)Розкажіть про конституційний процес після здобуття україною незалежності
- •23)Проаналізуйте основні напрямки зовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •Охарактеризуйте соціальну структура и соц. Відносини в київській русі.
- •3) Охарактеризуйте особливості соціальної структури козацько-гетьманської держави
- •Розкажіть про початок укр. Нац. Відродження в наддніпрянщині, охарактериз діяльність кирило-мифодіївського братства.
- •6)Проаналізуйте сусп.-політ течії та рухи в наддніпрянщині
- •8)Охарактер осн течії у сусп.-політ русі на західноукр землях
- •10)Дайте оцінку соціальної системі радянської укр. Визначте сутність «воєнного комунізму»
- •11) Визначте значення україніза́ція
- •13) Розкажіть про масові репресії 20-30рр в рад укр
- •14)Дайте характ нім окупаційному режиму на укр. Землях в роки дсв.
- •15) Розкажіть про рух опору на укр. Землях в період дсв
- •16) Проаналіз особл соц політ в урср за часів хрущовської відлиги
- •17) Дайте характ особливостям політ-ідеологічних і культ процесів в урср
- •18) Висвітліть особл сусп-політ і духов розв укр сусп в 1970-80
- •19) Розкрийте суть запровадж в срср політики перебудови
- •20) Проаналіз стан багатопартійності в суч укр
- •21) Висвітліть стан міжконфесійних відносин в укр. Після проголош незалежн
- •22)Проаналіз особл здобутки недоліки соц. Політики україни 1991-2013
- •1.Розкажіть про особливості культурного розвитку трипільських племен.
- •2.Особливості розвитку освіти в період київської русі.
- •3.Розкажіть про значення прийняття християнства для розвитку культури Кихвської Русі.
- •4. Проаналізуйте суть змін у стані освіти, які відбулися на укр землях з середини 14ст до середини 17ст.
- •5. Дайте порівняльну характеристику розвитку освіти на українських землях у російській та автсрійських імперіях.
- •6. Розкажіть про розвиток освіти за часів центральної ради, гетьманату п.Скоропадського та директорії унр.
- •7.Проаналізуйте процес ліквідації неписьменності та становлення системи навчальних закладів в радянській україні 1917 – 1930-х рр.
- •8.Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки другої світової війни
- •9.Розкажіть про умови відновлення та розвиток освіти в радянській україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів
- •10.Розкажіть про особливості науково-технічної революцій в срср і урср у 1960-1980рр.
- •11.Окресліть головні напрямки розвитку середньої та вищої освіти в україні після проголошення її державної незалежності
- •12.Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку україни в перше десятиліття після проголошення державної незалежності україни
17 ) Висвітліть процес утворення срср та входження до його складу україни
Шлях до створення єдиної союзної держави розпочався ще під час громадянської війни й був зумовлений низкою об’єктивних чинників. Території всіх республік, що увійшли до Союзу, свого часу було об’єднано в межах Російської імперії. Між ними існували тісні економічні зв’язки, спеціалізація економічних районів, своєрідний розподіл праці (Центральна Росія – машинобудівна та легка, особливо текстильна промисловість, Середня Азія – виробництво бавовни, Закавказзя – видобуток нафти, Україна – у 1913 р. давала 70,2% загальноросійського видобутку вугілля, 21,2% марганцю, 67% виплавки чавуну, 57,2% заліза і сталі, 80–85% цукру). Під час громадянської війни військові сили й управління командними висотами економіки радянських республік було об’єднано, утворився воєнно-політичний союз. У зв’язку з підготовкою Генуезької конференції між радянськими республіками склався дипломатичний союз. Значну роль у зміцненні та посиленні об’єднавчої тенденції відігравало те, що всі республіки мали однакову політичну структуру, яка характеризувалася монопартійністю. Реальна влада на місцях належала єдиній, жорстко централізованій більшовицькій партії на чолі з московським ЦК. Україна втрачала незалежність довго, поступово, в процесі входження УСРР до складу Союзу РСР. Союзний договір 1922 р. мав бути міжнародним договором. Однак його ніколи ніхто не затверджував і не підписував. Замість нього з’явився розділ «Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік» у Конституції 1924 р., а Конституція – це внутрішній, а не міжнародний юридичний документ. У складі СРСР права радянських республік звузилися. У віданні центру залишилися найважливіші функції: зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини, армія, флот, засоби зв’язку, транспорт. Республіканський уряд мав право керувати внутрішніми справами (звітуючи при цьому перед центральними органами) в деяких питаннях сільського господарства, в освіті, охороні здоров’я тощо. Однак позитивним було те, що визнавалася територіальна цілісність України, її власні, хоч і обмежені в правах, органи управління. Україна стала чітко окресленим національним і територіальним утворенням, що віддзеркалювало її національну самобутність.
18)Охарактеризуйте офіційну політику польщі,румунії, чехословаччини щодо західноукраїнських земель у 1920-1930рр.
Після завершення Першої світової війни й української національно-демократичної революції 1917-1920 pp. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі: Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Західне Полісся, Осяння, Лемківщина. ці території офіційно закріплювалися за Польщею.
Незважаючи на обіцянки Польської держави країнам Антанти надати українцям широкі автономні права, положення українського населення було тяжким. Польський уряд проводив відкрито антиукраїнську політику. уряд Польщі ініціював закон, що забороняв користуватися українською мовою в урядових установах. Також була проведена шкільна реформа, що перетворила більшість українських шкіл на двомовні з переважанням польської мови. У Львівському університеті було скасовано українські кафедри, українці не мали вступати до нього. Забороненими стали слова «українець», «український»;
Терор охопив всю територію Східної Галичини. Десятки тисяч українців зазнавали масових арештів, ув'язнень, концтаборів. польський уряд провів політику «пацифікації» - масових репресій проти українців, здійснених за допомогою військових та поліції.
Тяжкими були і соціально-економічні умови життя українського населення. Населені українцями землі (близько 25% території Польщі) являли собою нерозвинені аграрні окраїни з великою перенаселеністю і крихітними наділами. Українські селяни постачали центральним регіонам Польщі дешеву сировину і змушені були купувати дорогі готові товари. Під час економічної кризи 1929-1933 pp. значна кількість українських підприємств і господарств зазнали чималих збитків або розоришся. Польський уряд активно підтримував тільки польських під
Українські землі у складі Румунії. Ще в гіршому становищі були українці в Румунії, яка своєю нетерпимістю до національних меншин перевершувала навіть Польщу. У межах країни мешкало близько 790 тис. українців. Вони проживали на теренах Північної Буковини, Бессарабії, повіту Марамарош. 2.1. Північна Буковина. У період румунської окупації Північної Буковини (1918-1940 pp.) були скасовані всі автономні права, які вона мала ця територія за часів Австро-Угорщини - її було перетворено на звичайну провінцію Румунії. У 1918-1928 pp. і 1937-1940 pp. територія перебувала у надзвичайному стані. Румунізація краю досягла апогею. Румунський уряд відмовився визнавати українців за окрему націю - українці цинічно називали «громадянами румунського походження, що забули рідну мову». На території цієї країни було заборонено вживання української мови, закрито практично всі учбові та культурно-просвітницькі заклади, газети та журнали. Українські назви населених пунктів і прізвища змінювали на румунські. Переслідувалась українська церква. 2.2. Бессарабія. В умовах румунської окупації, що була здійснена в січні 1918 р. парламент Бессарабії проголосив 25 листопада 1918 р. приєднання Бессарабії до Румунії. Українське населення Бессарабії на багатотисячних мітингах і зборах протестувало проти анексії Румунією українських етнічних земель у Бессарабії: Акерманщини, Ізмаільщини, Західної Одещини (Південна Бессарабія) і Хотинщини (Північна Бессарабія). 2.3. Політична боротьба. Інтереси українського населення Північної Буковини захищала Українська національна партія (УНА; заснована у 1927 p.), на чолі з В. Залозецьким, якій вдалося здобути декілька місць у румунському парламенті. УНП діяла легально, здебільшого займалася культурно-просвітницькою діяльністю і прагнула компромісу з румунськими властями. За умов національного, соціального та економічного гноблення на Північній Буковині посилювався національно-визвольний рух українського населення, як легальний, так і нелегальний (діяльність УВО-ОУН). Незабаром в УНП утворилося більш радикальне націоналістичне крило на чолі з О. Зибачинським, Д. Квітковським. Воно орієнтувалося на молодь і почало створювати конспіративні організації за зразком оунівських. 3. Закарпаття у складі Чехословаччини. 3.1. Проголошення об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною. 8 травня 1919 р. зібралися представники ужгородської, хустської і пряшівської народних рад і, утворивши Центральну народну руську раду, проголосили об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною. Чехословацьке панування на Закарпаття позначилося рядом реформ, більшість яких мала позитивні наслідки. 3 другого боку, було проведено низку заходів, які йшли врозріз із прагненням закарпатських українців до самоуправного життя. Політико-культурний розвиток Закарпаття 1920-1939 pp. відбувався на основі поєднання чехословацького централізму і місцевим автономізмом. Закарпаття було виділене в окремий адміністративний край «Підкарпатська Русь», але поза його межами лишилося близько 100 тис. українців у Словаччині. За чехословацького режиму на Закарпатті чимало було зроблено у справах технічної відбудови та соціальної організації краю (нові шляхи, модернізація міст, громадські будови, лікарні, соціальна допомога мешканцям Верховини тощо). Але владі Чехословаччини не вдалося розв'язати проблеми безземелля й безробіття серед українського населення.
|