Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Regionalna_ekonomika.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
744.45 Кб
Скачать

Тема 3. Природно-ресурсний та трудоресурсний потенціал в системі регіональної економіки

3.1. Поняття економічного потенціалу як категорії в регіональній економіці

3.2. Природно-ресурсна основа розвитку продуктивних сил

3.3. Демографічна і трудоресурсна складова продуктивних сил

3.4. Напрями ефективного використання економічного потенціалу

3.1. Поняття економічного потенціалу як категорії в регіональній економіці

З точки зору сучасної економічної думки поняття еконо­мічного потенціалу характеризується як складна, комплексна категорія, що має соціально-економічний, економіко-історичний та еколого-економічний характер. Так, поняття “по­тенціал” являє собою похідну від латинського “Potentia“ — си­ла і характеризує собою в самому широкому розумінні сукупні можливості щодо виробничої діяльності всіх продуктивних сил суспільства.

Поняття економічного потенціалу включає різні набори складових, серед яких в обов’язковому порядку враховувують потенціал природних ресурсів, потенціал людських ресурсів та потенціал виробни­чих потужностей галузей суспільного виробництва. Загалом, економічний потенціал з традиційної точки зору характеризу­ється як сукупний ресурсний потенціал виробничо-еко­номічної діяльності — сукупна продуктивність природних, людських та матеріально-виробничих ресурсів (4). При цьому економічний потенціал обраховується, як проста сума складо­вих:

ЕП= Ппр+Плр+Пмвр (4)

де Еп - економічний потенціал;

Ппр - потенціал природних ресурсів - продуктивність природних ресурсів;

Плр - потенціал людських ресурсів - сукупна здатність до праці людей - учасників виробництва;

Пмвр - потенціал галузей матеріального виробництва (про­мисловості та сільського господарства) й інфраструктури - їх здатність до виробництва товарів і послуг.

Таке трактування економічного потенціалу прита­маннн для суспільно-виробничої формації т.з. “індустріаль­ного суспільства”. При цьому однак, практично мало врахову­валось багатоаспектна економічна діяльність в сфері нема­теріального виробництва. Тому сучасна економічна наука ви­користовує розширене поняття економічного потенціалу, вра­ховуючи, крім вказаного, додаткові аспекти: функціонування потенціалу наукової (інформаційно-технологічної) сфери, соціальної інфраструктури, ринкової інфраструктури, еколого-економічні, суспільно-географічні та суспільно-політичні фактори розвитку суспільства.

На основі цього виведена розширена структура економічного потенціалу (5), який характери­зується, як сукупна продуктивність всієї ресурсної бази суспільного виробництва - потужність всіх продуктивних сил суспільства:

ЕП=Ке(𝛴Прп+𝛴Плк+𝛴Псв) < ЕкП (5)

де Ке - загальний коефіцієнт сукупного ресурсного потенціалу, що враховує явище, за якого сукупна продуктивність елементів системи є вищою за просту суму ок­ремих її елементів. Ке залежить від рівня комплексності вико­ристання елементів сукупного ресурсного потенціалу еко­номічної діяльності;

𝛴Прп - природно-ресурсний потенціал, тобто сукупна макси­мальна продуктивність всіх компонентів (мінеральних, зе­мельних, водних, лісових, мисливсько-рибальських (фа­уністичних) та рекреаційних) природних ресурсів у певних природних умовах конкретної географічної території (регіону) функціонування продуктивних сил;

𝛴Плк - потенціал людського капіталу, сукупна максимальна продуктивність робочої си­ли всіх учасників суспільного виробництва у всіх сферах ант­ропогенної діяльності - як в галузях суспільного матеріально­го виробництва, так і в інфраструктурній сфері, суспільно - політичному управлінні, домашньому господарстві тощо в певних суспільно-політичних умовах економічної діяльності;

𝛴Псв - потенціал суспільного виробництва, сукупна максимальна по­тужність щодо виробництва товарів і послуг всіх об’єктів гос­подарювання суспільного виробництва, сукупна продук­тивність галузей матеріального виробництва, виробничої інфраструктури та соціальної сфери (соціальної інфраструк­тури), ринкової інфраструктури і містить також в собі науко­вий (інформаційно-технологічний) потенціал суспільства.

ЕкП - екологічний потенціал території (регіону), максимально можлива сукупна про­дуктивність всього комплексу продуктивних сил цієї території за умов дотримання самовідтворення природного середовища їх функціонування. Екологічний потенціал території відобра­жає, таким чином не реальну, а певною мірою гіпотетичну, умовну величину — екологічну “місткість” території щодо роз­витку і розміщення продуктивних сил. Враховуючи значне економічне значення, екологічний потенціал часто рівноцінно замінюється поняттям “еколого-економічний потенціал”.

Враховуючи високі ступені демографічного та техноген­ного навантаження на довкілля в сучасній Україні, можна кон­статувати факт, що в регіонах екологічної біди (Чорнобильсь­кому регіоні, Закарпатті, на Буковині, у Донбасі, в північних районах Криму тощо) з одного боку, розвиток економічного потенціалу територій, став фактором порушення еколого-економічної рівноваги, екологічної кризи природного середови­ща, а з іншої сторонни - екологічний стан довкілля став факто­ром обмеження економічного потенціалу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]