Завдання №1 завдання №2

Надати визначення патофізіології як теоретичної основи клінічної медицини. Об’єкт та методи патофізіології. Визначити поняття „біологічне модулювання”, „патологічна реакція”, експериментальна терапія”.

Патологічна фізіологія (pathos – хвороба, страждання; logos – учення, наука; physis – природа, походження) – наука про природу походження хвороб; про загальні закономірності виникнення, розвитку і результату захворювань (механізмах захворювання і одужання); фізіологія хворого організму. Об’єктом вивчення патологічної фізіології є хвороба, методом - патофізіологічний експеримент. Біологічне моделювання – штучне відтворення хворобливих процесів в тваринному організмі (у клітці, органі, організмі в цілому). Патологічна реакція (греч. pathos – страждання, хвороба; лат. re – проти, actio – дія) – елементарна реакція організму на надзвичайний подразник, що є у ряді випадків симптомом хвороби. Експериментальна терапія – лікування, принципи якого розробляються в експерименті на основі розкриття нових закономірностей етіології, патогенезу і саногенеза хворобливих явищ. Суть експерименту патологічної фізіології в тому, щоб викликати хворобу у тварини, вивчити її і добуті дані перенести в клініку. Експерименти поділяють на гострі й хронічні, залежно від мети, яку ставить перед собою дослідник.

Визначити основні поняття хворобливих явищ: „патологічний процес”, „патологічна функція”, „патологічний рефлекс”, „патологічний стан”, „хвороба”.

Патологічний процес – це сукупність патологічних і захисно-пристосовних реакцій, що виникають у відповідь на ушкоджувальну дію патогенного чинника. Патологічна функція (греч. pathos – страждання, хвороба; лат. functio – діяльність) – це розлад функції клітки, тканини, органу, системи і життєдіяльності організму. Патологічний рефлекс (греч. pathos – страждання, хвороба; лат. reflexus – відбитий) – порушення функціональної активності органів, тканин або систем, здійснюване за участю ЦНС у відповідь на хвороботворне роздратування рецепторів і що виявляється патологічними реакціями організму. Патологічний стан (status pathulogicus) – стійке відхилення функцій організму від норми, мляво поточний патологічний процес або наслідок раніше перенесеного патологічного процесу. Хвороба (morbus) – це інтеграція патологічних процесів, що характеризується обмеженням захисно-пристосовних явищ і пониженням працездатності людини.

Визначити завдання, методологічні та методичні принципи, методи дослідження в патофізіології.

Завдання патологічної фізіології - розкриття наукових основ діагнозу, патогенезу і саногенезу – побудова теорії медицини, розробка експериментальних моделей патологічних процесів, експериментальна розробка принципів лікування і профілактики захворювань

Методологічні принципи патофізіології - діалектичний матеріалізм як методологічна основа патофізіології; принцип біосоціального детермінізму; принцип єдності аналізу і синтезу; принцип нервізму (І.П.Павлов); принцип єдності організму і зовнішнього середовища (І.М.Сеченов); принцип єдності структури і функції принцип порівняльної патології (І.І. Мечників); принцип єдності теорії і практики

Методичні принципи патофізіології – моделювання: його види біологічне моделювання: гострий і хронічний експеримент на тварині, технічне моделювання, математичне моделювання. Методи дослідження в патофізіології - експеріментально-патофізіологічні: електрофізіологічні, біофізичні, патохимічні, імунологічні, клінико-патофізіологічні: лабораторні, метод функціональних проб статистичні.