- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Регіональна економіка
- •Тема 1. Теоретичні основи регіональної економіки
- •Основні поняття та методи пізнання регіональної економіки
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 1
- •Тема 2. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил
- •2.1. Поняття територіальної організації та структури продуктивних сил
- •2.2. Териоріальний поділ праці та його вплив на структуру господарства
- •2.3. Територіально-виробничі і портово-промислові комплекси
- •2.4. Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 2
- •Тема 3. Природно-ресурсний та трудоресурсний потенціал в системі регіональної економіки
- •3.1. Поняття економічного потенціалу як категорії в регіональній економіці
- •3.2. Природно-ресурсна основа розвитку продуктивних сил
- •3.3. Демографічна і трудоресурсна складова продуктивних сил
- •3.4. Напрями ефективного використання економічного потенціалу
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 3
- •Тема 4. Виробничий комплекс україни
- •4.1. Класифікація міжгалузевих комплексів в регіональних економічних дослідженнях
- •4.2. Поняття, сутність та складові виробничого комплексу та інфраструктури
- •4.3. Промисловий комплекс України та його структурні складові
- •4.4. Особливості розміщення і розвитку апк України
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 4
- •Тема 5. Економічне районування україни
- •5.1. Сутність та функції економічного районування
- •5.2. Іерархія економічних районів, їх осноні типи та комплексний розвиток
- •5.3. Економічне районування України
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 5
- •Тема 6. Регіони в конкурентному ринковому середовищі
- •6.2. Напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем
- •Методами впливу на процес підвищення конкурентоспроможності визначені організаційні, правові та економічні.
- •6.4. Найважливіші конкурентні позиції у взаємодії регіонів
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 6
- •1. Методи впливу на процес підвищення конкурентоспроможності поділяються на:
- •4. До негативних факторів формування конкурентоспроможності регіону відносять :
- •Тема 7. Теоретичні основи державної регіональної економічної політики
- •7.2. Основні принципи державної регіональної економічної політики в Україні
- •7.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики та його складові
- •7.1. Сутність державної регіональної економічної політики, її мета та завдання
- •7.2. Основні принципи державної регіональної економічної політики в Україні
- •7.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики та його складові
- •7.4. Складові регіональної політики
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 7
- •Тема 8. Зовнішньоекономічні зв’язки україни
- •8.1. Міжнародний поділ праці як об’єктивна основа розвитку міжнародних зв’язків
- •8.2. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків
- •8.3. Географія зовнішньоекономічних зв’язків України
- •8.4. Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків
- •8.5. Проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 8
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
3.2. Природно-ресурсна основа розвитку продуктивних сил
Наявність природних ресурсів є головною передумовою розміщення продуктивних сил на певній території. Природні ресурси — це природні компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей. Природні умови — це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. Природні умови, до яких належать клімат, рельєф, геологічна будова, географічне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспільного виробництва (сільське господарство в Сахарі або на Крайній Півночі, транспорт у гірських районах) та вважатись несприятливими, а в іншому – створювати додаткові умови для прогресу: достатнє зволоження, достатня річна сума температур, родючість рівнинного ґрунту.
Природно-ресурсний потенціал - це сукупність усіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись) при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети. Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним може бути представленим у вигляді суми продуктивностей компонентів, що характеризується величиною більшою за просту арифметичну компонентну суму (6).
Прп = кеп (Пмр+Пзр+Пвр+Плс+Пфр+Прр) (6)
де кеп — частковий коефіцієнт сукупного ресурсного потенціалу;
Пмр — потенціал мінерально-ресурсного комплексу;
Пзр — потенціал земельних ресурсів;
Пвр — потенціал водних ресурсів;
Плс — потенціал лісових ресурсів;
Пфр — потенціал фауністичних (мисливсько-рибальських) ресурсів;
Прр — потенціал природно- рекреаційних ресурсів
Кількість, якість і поєднання ресурсів визначають природно-ресурсний потенціал території, який є важливим фактором розміщення населення і господарської діяльності. При освоєнні значних джерел природних ресурсів виникають великі промислові центри, формуються господарські комплекси та економічні райони. Природно-ресурсний потенціал району здійснює вплив на його ринкову спеціалізацію, місце в територіальному поділі праці, міжнародний рейтинг країни. Отже, наявність тих чи інших природних умов, і особливо природних ресурсів, може бути стимулом, поштовхом для розвитку економіки країни, але не завжди.
Виходячи з господарського використання, природні ресурси поділяються на такі групи:
1) за територіальною належністю: світові (глобальні) та національні (зв’язані з певною територією);
2) за вичерпністю: вичерпні (1 см ґрунту відновлюється через 100 років) і невичерпні.
3) за поновленням: поновлювальні (біологічні), частково поновлювальні або ті, що залучаються у повторне використання (сировинні), непоновлювальні (горючі копалини).
4) за напрямом використання: паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, продовольчі та ін.;
5) за рівнем вивченості: прогнозні, виявлені, детально вивчені;
6) за можливістю використання: недоступні, резервні, можливі для використання й ті, що використовуються;
7) за характером використання: одноцільового (сировинні) та багатоцільового використання (лісові, водні, земельні);
8) за можливістю залучення до господарського обігу: можливі для експлуатації (дійсні) та потенційні.
До можливих для експлуатації належать ресурси верхньої оболонки Землі та енергії Сонця, а до потенційних належать ресурси космосу та морських глибин.
Потенційні ресурси хоча й наявні, але не використовуються внаслідок недостатнього рівня розвитку техніки, нерозробленості технології або економічної неефективності. Нерідко існування таких ресурсів має прогнозний і навіть імовірний характер.
Мінеральні ресурси – це сукупність запасів корисних копалин у надрах Землі (району, країни, реґіону, планети), придатних для використання у різних галузях господарства.
Корисні копалини – це мінеральні утворення в земній корі з певним хімічним складом і фізичними властивостями, які використовуються людиною у її господарській діяльності.
Корисні копалини посідають особливе місце серед природних ресурсів. За ступенем розвіданості та вивченості поклади корисних копалин поділяються на:
А – докладно розвідані й передані до експлуатації;
В – попередньо розвідані з приблизним визначенням меж покладів;
С1 – слабко розвідані, частково з урахуванням екстраполяції;
С2 – перспективні ресурси.
Корисні копалини розрізняються за якістю, глибиною залягання, вмістом корисного компонента у породі тощо.
Таблиця 1. Характеристика найбільших країн світу за рівнем забезпеченості природними ресурсами
Місце країни за площею території |
Країна |
% від території світу |
Місце у забезпеченості запасами |
Середнє значення місця | ||||
деревини |
нафти |
газу |
вугілля |
залізної руди | ||||
1 |
Росія |
12,57 |
1 |
- |
1 |
6 |
1 |
2 |
2 |
Канада |
7,35 |
4 |
14 |
8 |
10 |
7 |
7 |
3 |
Китай |
7,04 |
5 |
10 |
- |
3 |
- |
5 |
4 |
США |
6,90 |
3 |
11 |
3 |
2 |
5 |
5 |
5 |
Бразилія |
6,27 |
2 |
- |
- |
- |
2 |
3 |
6 |
Австралія |
5,66 |
11 |
21 |
20 |
4 |
3 |
10 |
7 |
Індія |
2,42 |
6 |
15 |
18 |
5 |
6 |
11 |
До природних ресурсів України зараховуються земельні, кліматичні, рекреаційні ресурси, рослинний та тваринний світ, ресурси Чорного та Азовського морів, корисні копалини, внутрішні води тощо. Усього в Україні на кінець ХХ століття виявлено і розвідано більше 80 видів корисних копалин. При аналізі розміщення продуктивних сил держави оцінка корисних копалин з позицій їх використання у народному господарстві, тобто як його мінералоресурсної бази, найбільш доцільна. При такому підході всі корисні копалини поділяються на три основні групи: паливні, рудні і нерудні.
Таблиця 2. Запаси корисних копалин України
Корисні копалини, млн т |
Балансові запаси на 1 січня 1986 р. за категоріями |
Забезпечення запасами, роки |
Забезпечення запасами, роки |
А+В+С, промислові |
С | ||
Вугілля: |
48 600 |
8 600 |
200 |
кам'яне |
6 800 |
2 800 |
- |
буре |
3 100 |
200 |
- |
Торф |
870 |
720 |
40—50 |
Залізна руда |
27 400 |
5 000 |
90—100 |
Марганцева руда |
2 200 |
300 |
90—100 |
Флюсові вапняки |
2 847 |
372 |
60—70 |
Вогнетривкі глини |
326 |
575 |
75—85 |
Первинні каоліни |
94 |
30 |
30—35 |
Вторинні каоліни |
297 |
83 |
200 |
Калійні солі |
9,17 |
17,7 |
100 |
Цементна сировина: карбонатна |
2 237 |
538 |
- |
глиниста |
559 |
248 |
90—100 |
Раціональне використання природо-ресурсного потенціалу лежить в основі збереження національного багатства України. Актуальною є проблема забезпечення комплексного використання сировини та утилізації відходів; будівництва очисних споруд і організації виробничо-територіальних комплексів з маловідходним або безвідходним виробництвом. Як правило, супутні компоненти є дуже цінними і навіть неповне вилучення їх з мінеральної сировини дає можливість суттєво розширити сировинну базу промисловості, зменшити відходи виробництва, підвищити його економічну ефективність і поліпшити екологічну ситуацію. Особливо важливе значення для економіки України матиме вилучення з попутних відходів цінних і рідкісних металів, цінність яких є дуже високою.