- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Регіональна економіка
- •Тема 1. Теоретичні основи регіональної економіки
- •Основні поняття та методи пізнання регіональної економіки
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 1
- •Тема 2. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил
- •2.1. Поняття територіальної організації та структури продуктивних сил
- •2.2. Териоріальний поділ праці та його вплив на структуру господарства
- •2.3. Територіально-виробничі і портово-промислові комплекси
- •2.4. Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 2
- •Тема 3. Природно-ресурсний та трудоресурсний потенціал в системі регіональної економіки
- •3.1. Поняття економічного потенціалу як категорії в регіональній економіці
- •3.2. Природно-ресурсна основа розвитку продуктивних сил
- •3.3. Демографічна і трудоресурсна складова продуктивних сил
- •3.4. Напрями ефективного використання економічного потенціалу
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 3
- •Тема 4. Виробничий комплекс україни
- •4.1. Класифікація міжгалузевих комплексів в регіональних економічних дослідженнях
- •4.2. Поняття, сутність та складові виробничого комплексу та інфраструктури
- •4.3. Промисловий комплекс України та його структурні складові
- •4.4. Особливості розміщення і розвитку апк України
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 4
- •Тема 5. Економічне районування україни
- •5.1. Сутність та функції економічного районування
- •5.2. Іерархія економічних районів, їх осноні типи та комплексний розвиток
- •5.3. Економічне районування України
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 5
- •Тема 6. Регіони в конкурентному ринковому середовищі
- •6.2. Напрями зміцнення конкурентних позицій регіональних систем
- •Методами впливу на процес підвищення конкурентоспроможності визначені організаційні, правові та економічні.
- •6.4. Найважливіші конкурентні позиції у взаємодії регіонів
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 6
- •1. Методи впливу на процес підвищення конкурентоспроможності поділяються на:
- •4. До негативних факторів формування конкурентоспроможності регіону відносять :
- •Тема 7. Теоретичні основи державної регіональної економічної політики
- •7.2. Основні принципи державної регіональної економічної політики в Україні
- •7.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики та його складові
- •7.1. Сутність державної регіональної економічної політики, її мета та завдання
- •7.2. Основні принципи державної регіональної економічної політики в Україні
- •7.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики та його складові
- •7.4. Складові регіональної політики
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 7
- •Тема 8. Зовнішньоекономічні зв’язки україни
- •8.1. Міжнародний поділ праці як об’єктивна основа розвитку міжнародних зв’язків
- •8.2. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків
- •8.3. Географія зовнішньоекономічних зв’язків України
- •8.4. Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків
- •8.5. Проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України
- •Завдання для контролю знань студентів до теми 8
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
2.2. Териоріальний поділ праці та його вплив на структуру господарства
Територіальний поділ праці (ТПП) — процес виробничої спеціалізації території, зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами. Це просторовий вияв поділу суспільної праці взагалі, зумовлений економічними, соціальними, природними, національно-історичними особливостями різних територій та їхнім географічним положенням; один з факторів підвищення продуктивності праці. Ступінь ТПП залежить від рівня суспільного поділу праці у даній країні й, таким чином, може відбивати ступінь розвитку її продуктивних сил.
Отож, ТПП між країнами або районами передбачає наявність просторового розриву між окремими стадіями виробництва або між виробництвом і споживачем. До ТПП включають не лише обмін товарами, але й переміщення їх з одного місця на інше. В основі ТПП лежать природні умови й ресурси, різноманітність територій, а також відмінності між народами, що там мешкають, та історично сформованими навичками праці. Внаслідок цього виготовлення одного й того самого продукту на одній території потребує менших витрат праці, а на іншій — більших. Тобто доцільно зосередити зусилля на виробництві саме того продукту, витрати на який нижчі, відмовившись від виробництва деяких інших продуктів, виробництво яких ефективніше на інших територіях. Водночас продукти, яких бракує, можна одержати в обмін на свої.
У межах однієї країни виокремлюють внутрішньорайонний поділ праці (спеціалізацію окремих виробництв усередині економічного району) та міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів та обмін товарами між ними).
Природні умови є об'єктивними передумовами для появи й розвитку ТПП. Ю. Саушкін виділив шість різновидів ТПП.
1. Генеральний — між країнами й великими економічними районами. Наприклад, між Далекосхідним районом Роси та Японією — за експортом до останньої деревини й кам'яного вугілля. Між Західно-Сибірським економічним районом Роси та Україною — за експортом нафти й газу.
2. Внутрішньорайонний — між промисловими вузлами й містами. Часто-густо в одному з них розташовується головне підприємство, а в іншому — його філії. Або з одного центру до іншого йдуть комплектувальні вироби.
3. Довкола економічного центру (міста, комбінату). Приклади можуть бути ті самі, що й у попередньому ТПП. Крім того, тут доречно згадати про приміське сільське господарство й постачання його продукції до економічного центру. Економічний центр може давати довкіллю кваліфіковані кадри, техніку, добрива, нафтопродукти, обладнання, а також переробляти сільськогосподарську продукцію
4. Постадійний, за якого стадії виробничого процесу територіальне роз'єднані (ловіння риби — переробка — консервування, копчення, соління).
5. Фазовий — одна й та сама продукція (наприклад, фрукти) надходить до центрів з різних місць протягом року.
6. Епізодичний — райони або країни обмінюються якимись товарами не постійно.
Там, де є чималі територіальні відмінності та розрізняються умови їхнього використання, виникають великі порайонні розбіжності у собівартості виробництва однойменного товару. Задля оцінки ефективності спеціалізації конкретної території розраховують коефіцієнти спеціалізації, локалізації, міжрайонної товарності, душові показники тощо.
Одержання дешевого продукту в районах з найсприятливішими природними та економічними умовами спричинюють спеціалізацію районів, рівень спеціалізації обчислюється за формулою:
(1)
де, Р - сукупний суспільний продукт, створений у районі, у вартісному вираженні;
Pg - частина сукупного суспільного продукту району (регіону), що вивозиться за його межі (у вартісному вираженні).
Галузі спеціалізації обраховують за допомогою коефіцієнта локалізації й коефіцієнта виробництва продукції району (регіону) на душу населення.
Коефіцієнт локалізації або концентрації даного виробництва на території району (регіону) обчислюється за формулою:
(2)
де, Ппр - питома вага галузі району в промисловому або с\г виробництві району,
Ппк - питома вага і відповідної галузі району (регіону) в країні.
Коефіцієнт виробництва продукції району (регіону) на душу населення обчислюється за формулою:
(3)
де, Пг - частка галузі району у виробництві продукції відповідної галузі в масштабі країни;
Пн - частка населення району в населенні країни.
Розмір коефіцієнта свідчить про ступінь спеціалізації району щодо виробництва того чи іншого виду продукції.