5.4 Стійкість системи зв’язку

Системи військового зв’язку під час ведення сучасних бойових дій будуть функціонувати за виключно складних умов. На функціонування системи зв’язку в значній мірі будуть діяти масове вогневе і радіоелектронне пошкодження противника, які можуть призвести до фізичного знищення ліній зв’язку або до їх електронного подавлення, тобто до порушення роботи ліній та інших елементів системи зв’язку.

З іншого боку, широке застосування радіоелектронних засобів у системах зв’язку всіх ланок управління обумовило надмірно високу завантаженість радіочастотного спектора. Це також створює суттєві труднощі в забезпеченні стійкого функціонуванні ліній радіо, радіорелейного і тропосферного зв’язку. Тому завдання забезпечення стійкості системи військового зв’язку та її елементів висувається в розряд найбільш складних і важливих, а вимоги щодо стійкості системи зв’язку виступають на перший план.

Стійкість- здатність системи військового зв’язку забезпечувати управління військами під час дії усіх шкідливих факторів.

Вузли і лінії зв’язку, що складають структуру системи зв’язку і забезпечують інформаційний процес, можуть виходити з ладу під впливом різних факторів, тобто вони володіють кінцевою стійкістю.

Процес передачі інформації в системі зв’язку може порушуватися під впливом таких факторів, як ураження елементів системи зв’язку вогневими засобами, порушення умов електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), дії навмисніх й випадковіх перешкод, вихід із ладу техніки зв’язку із-за техніко-експлуатаційних причин.

Відповідно до характеру впливу цих факторів на систему зв’язку її стійкість визначається живучістю, завадостійкістю та надійністю.

Живучість- здатність системи військового зв’язку забезпечувати управління військами (силами) і зброєю під впливом вогневої дії противника. Ця властивість проявляється лише в воєнний час, за умов бойових дій.

Завадостійкість- здатність системи військового зв’язку забезпечувати управління військами (силами) і зброєю за умов дії перешкод усіх видів. Ця властивість актуальна як у мирний час, так і набуває особливу значимість у ході ведення бойових дій.

Надійність- здатність системи військового зв’язку забезпечувати зв’язок, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у межах, які відповідають умовам військової експлуатації, технічного обслуговування, відновлення та ремонту. Надійність як у мирний час, так і у воєнний проявляється практично однаково.

Таким чином, стійкість - це інтегральна властивість системи зв’язку. Кількісними показниками, що характеризують стійкість системи зв’язку, взяті коефіцієнт справної дії (Кс) і середній час справної роботи (tс), віднесені до окремого напрямку або каналу зв’язку.

Чисельно Кс дорівнює відношенню сумарної тривалості періодів справної роботи (tсі) до загального часу роботи каналу зв’язку:

Кс=

де m - кількість інтервалів справної роботи за час Т.

Середній час справної роботи рівний середньоарифметичному всіх інтервалів справної роботи за спостережуваний проміжок часу:

(5.7)

Аналогічно коефіцієнт простою та середній час простою рівні:

Кn = ;(5.8)

де n - кількість інтервалів несправної роботи.

Кс і Кn є взаємозворотними величинами, тобто Кс+Кn=1 і відповідно

+=T

Якщо для спостереження взяти великий проміжок часу, коли виконується умова

tсТ іtniТ, тобто справедливо допустити, що Ті m(n), можна перейти від часового усереднення до усереднення за множиною. Тоді:

(5.9)

Стійкість напрямку зв’язку складної структури визначається стійкістю сукупності ліній зв’язку, які його складають. З достатнім ступенем точності можно допустити, що порушення роботоздатності окремих ліній - події незалежні або слабокорельовані. Тоді стійкість напрямку зв’язку можна визначити :

1. для напрямку зв’язку, що складається з декількох послідовних ліній:

Кс1,с1

Кск, ск

Ксп, сп

(5.10)

2. для напрямку зв’язку, що складається з декількох паралельних ліній:

Кс1, с1

Ксі, сі

Ксм, см

(5.11)

Так як коефіціент Кс, який розглядається як імовірність справної роботи, завжди менше 1, то аналізуючи вирази (5.10) і (5.11), можна помітити, що стійкість напрямку зв’язку завжди нижче стійкості окремо взятої лінії при послідовному їх з’єднанні та значно підвищується при паралельному з’єднанні. Ця друга властивість широко використовується для підвищення стійкості напрямків зв’язку за рахунок багатократного паралельного резервування ліній зв’язку.

Стійкість кожной лінії визначається тими ж факторами, які впливають на напрямки і систему зв’язку в цілому. Власне кажучи, із стійкості окремих ліній, як елементарних складових, і складається загальна стійкість системи зв’язку.

І остовні складові стійкості - живучість, завадостійкість і надійність - у першу чергу відносяться саме до ліній зв’язку.

Для визначення Кс і сліній зв’язку використовуються як різні математичні моделі, так і статичні дані. Одержані при цьому результати є вихідними даними для розрахунку показників стійкості напрямків зв’язку. Деякі орієнтовні дані щодо стійкості ліній зв’язку за умов бойових дій показані в таблиці 5.2