3.1. Принцип випереджальної готовності системи зв’язку відповідно готовності органів управління та військ

Цей принцип визначає, що готовність елементів системи зв’язку й готовність зв’язку від них у нових районах розміщення військ повинні випереджати готовність елементів системи управління військами. Необхідність такого випереджування диктується, по-перше характером початку й введення сучасної війни (операції, бою), по-друге, потребами гарантованого управління військами під час приведення їх у бойову готовність чи зміні положення пунктів управління в ході бою (операції).

Реалізація принципу на практиці досягається завчасним плануванням зв’язку на перші операції початкового періоду війни, створенням територіальних систем зв’язку та стаціонарних (базових, опорних) мереж зв’язку в них, утримуванням у мирний час у боєготовному стані з’єднань, частин і підрозділів зв’язку необхідної організаційно-штатної структури, проведенням заходів з питань підвищення бойової готовності систем і військ зв’язку, за вчасним висуненням і розгортанням польових вузлів і ліній зв’язку в нових районах розміщення пунктів управління (підготовка їх стосовно зв’язку), своєчасним висиланням оперативних груп із засобами зв’язку в райони розташування військ (пунктів управління), виділенням особистих радіозасобів командуючим (командирам) і начальникам штабів об’єднань, з’єднань і частин.

З цією метою всі командуючі (командири) та начальники штабів об’єднань (з’єднань і частин) зобов’язані постійно, в будь-яких умовах обстановки мати при собі засоби зв’язку, які б дозволяли підтримувати стійкий зв’язок із старшими й підлеглими командувачами, командирами й штабами а також із своїм штабом. При цьому вони повинні особисто вести переговори з використанням цих засобів. Відрив засобів зв’язку від командуючих (командирів) недопустимий. Переміщення пунктів управління в нові райони розгортання в усіх випадках допускається тільки після встановлення від них зв’язку.

3.2. Принцип відповідальності старшого штабу за зв’язок з підлеглими

Цей принцип визначає, що старший штаб повинен організувати й забезпечити зв’язок із підлеглими, виділивши з цією метою необхідні сили й засоби.

При цьому відповідальність за зв’язок із підлеглими покладається на старший штаб, проте й старший, і підлеглий штаби зобов’язані вжити всі заходи для його встановлення, а з втратою зв’язку для негайного його відновлення.

На практиці принцип реалізується створенням напрямкових підрозділів і частин зв’язку, які своїми силами і засобами розгортають лінії зв’язку до підлеглих; виділенням радіо, радіорелейних, тропосферних, проводових і космічних засобів для організації ліній прямого зв’язку, відповідної командної інстанції; централізованою розробкою старшим штабом необхідних даних із питань зв’язку (радіоданих, таблиць позивних вузлів зв’язку й посадових осіб і т.п.). Згідно з принципом відповідальності зв’язок установлюється не тільки з безпосередньо підлеглими командирами (командуючими) і штабами, але й з однією командною інстанцією нижче. Так організовуються напрямки зв’язку оперативного командування (фронту) з дивізіями, армії (корпусу) - з полками дивізій, дивізії - з батальйонами полків. Як правило, зв’язок через інстанцію має тимчасовий характер і організовується для здійснення централізованого управління або на випадок втрати безпосереднього управління підлеглими.