3.3. Принцип комплексного використання засобів зв’язку

Принцип комплексного використання засобів зв’язку пропонує одночасне застосування на кожному напрямку засобів різних родів і видів зв’язку.

У залежності від важливості напрямку, наявності засобів і умов обстановки на ньому можуть розгортатися дві й більше ліній зв’язку засобами різної фізичної природи (проводові, радіорелейні, радіо та ін.), якими може забезпечуватся один або декілька зв’язків різного виду (ТФ, ТГ, ПД, ФКС).

Застосування засобів різних родів і видів зв’язку під час утворення систем зв’язку визначається їх тактико-технічними характеристиками, умовами бойової обстановки й місцевості.

Аналіз тактико-технічних можливостей, переваг і недоліків різних засобів зі’язку показує, що в сучасній війні жодний засіб зв’язку не може повністю забезпечити потреби управління військами.

Для забезпечення потрібної якості зв’язку в складних умовах ведення сучасних бойових дій, необхідне комплексне використання в різному поєднанні засобів, родів і видів зв’язку. При цьому одні роди (види) зв’язку на напрямках можуть бути основними, що використовуються для забезпечення зв’язку в даний момент часу, інші - резервними (дублюючими). Основними є ті засоби, які в даній обстановці здатні найбільш повно забезпечити потреби управління військами.

Так, радіозасоби є основними, а в багатьох випадках і єдиними засобами зв’язку з рухомими об’єктами й з військами, що переміщаються (оточенні), а телефонний засекречений зв’язок - основним видом зв’язку з ними. За інших умов обстановки більш ефективними можуть бути інші засоби зв’язку. Наприклад, в умовах активної радіорозвідки й сильних перешкод противника проводові та рухамі засоби забезпечують більшу їх прихованість, а слуховий телеграф - стійкість напрямків зв’язку.

У всіх випадках рекомендується застосовувати ті засоби, які максимально забезпечують збереження в таємниці не тільки змісту інформації, але й самого факту її передачі.

3.4. Принцип єдності системи зв’язку

Принцип єдності системи зв’язку передбачає об’єднання сил і засобів зв’язку під єдиним керівництвом, створення єдиної системи зв’язку для задоволення потреб управління всіма об’єднаннями (з’єднаннями, частинами) видів Збройних Сил, родів військ, спеціальних військ і тилу, що беруть участь в операції (бою).

Створення єдиної системи зв’язку дає можливість забезпечити більш раціональне й ефективне використання засобів і каналів зв’язку, здійснити маневр ними, досягти економії в силах і засобах зв’язку.

Основний недолік єдиної системи полягає в тому, що обмеженим числом каналів не завжди можна повністю задовольними потреби деяких начальників родів військ і спеціальних військ. Тому єдність системи не виключає автономного використання частини сил і засобів для забезпечення зв’язку в своїх інтересах окремими начальниками родів військ і спеціальних військ з урахуванням специфіки завдань, вирішуваних під час операції (бою) підпорядкованими військами. З цією метою в системі можуть створюватися під системи зв’язку військ ППО, авіації, розвідки, тилу та інші.

Реалізація принципу єдності досягається централізацією управління зв’язком і координацією дій автономних сил і засобів для створення (розгортання) підсистем зв’язку в межах єдиної системи зв’язку; розгортанням і використанням загальної опорної (територіальної, зонової) мережі зв’язку; централізованим використанням ліній (каналів)державної мережі, стаціонарних прийомних і передавальних радіоцентрів у смузі об’єднання (з’єднання) та ін.