3.5. Принцип раціонального поєднання прямих зв’язків і зв’язків через опорні (допоміжні) вузли зв’язку.

Принцип вимагає такого співвідношення між прямими (безпосередніми) зв’язками й зв’язками через опорні (допоміжні) вузли в системі і на кожному напрямку зв’язку, при якому можуть найбільш успішно вирішуватись завдання зв’язку в даних умовах. Необхідність одночасного розгортання й використання ліній прямого зв’язку й опорних (допоміжних) вузлів на напрямках диктується завданнями забезпечення стійкості управління військами в складних умовах сучасного бою (операції), а також відомими перевагами й недоліками кожного із цих способів організації зв’язку . Вирішення питання використання кожного способу в системі зв’язку здійснюється також з урахуванням наявності сил і засобів зв’язку, стану обладнання району бою (операції) у відношенні зв’язку, характеру й напрямків дії військ, фізико-географічних та інших умов. Співвідношення між способами залежить від ланки управління. Так, у батальйоні, полку й дивізії, враховуючи високу динамічність бойових дій і частоту переміщення пунктів управління, потрібну дальність зв’язку й засоби що використовуються, більш широке застосування знаходить забезпечення прямих зв’язків, а у системі зв’язку армійського корпусу (оперативного командування) - забезпечення зв’язку через опорні (допоміжні) вузли.

У системах зв’язку об’єднань і з’єднань реалізуються окремі вимоги одного з основних принципів побудови системи зв’язку Збройних Сил України - принципу універсальності. Це знаходить своє вираження в складі військ і організаційно-штатній структурі з’єднань, частин і підрозділів зв’язку, використанні окремих елементів стаціонарної мережі, плануванні радіозв’язку з розрахунком на максимальний склад групування військ в операції (бою) та ін. Проте, повною мірою реалізація принципу універсальності в об’єднаннях і з’єднаннях викликає труднощі. Принцип переважно застосовується в стаціонарних системах зв’язку, а системи зв’язку об’єднань і з’єднань у значній мірі є польовими й їх структура в залежності від виду операції (бою) та умом її проведення може істотно змінюватися.

3.6. Принцип сполучення систем зв’язку різних ланок управління, видів Збройних Сил і родів військ

Принцип сполучення систем зв’язку різних ланок управління, видів Збройних Сил і родів військ полягає в можливості їх взаємного з’єднання й погодженого функціонування при забезпеченні управління військами.

Необхідність поєднання різних систем зв’язку обумовлена загальними вирішуваними завданнями, застосуванням різнотипної апаратури й неоднаковим рівнем розвитку обладнання кожної зі сполучуваніх систем.

Для досягнення сполученості різних систем зв’язку необхідне проведення організаційно-технічних заходів на етапах розробки систем, комплексів і засобів зв’язку, визначення організаційно-штатної структури військ зв’язку для кожної ланки управління, плануванням зв’язку перед наступними бойовими діями, розгортання (нарощування) і функціонування систем зв’язку.

До числа основних таких заходів відносяться:

А) забезпечення сумісності структур мереж систем зв’язку, яке передбачає: погодження кількісних і якісних характеристик поєднаних систем і мереж зв’язку (за пропускною спроможністю, стійкістю, можливістю нарощування ємності вузлів і мереж зв’язку; обладнання вузлів зв’язку, на яких здійснюється сполучення необхідними засобами зв’язку,пристроями введення, сполучення та комутації каналів і трактів зв’язку, наявність необхідних даних із зв’язку на вузлах тих систем і мереж зв’язку, які спполучаються.

Б) уніфікація та стандартизація засобів і каналів зв’язку, які визначають: необхідність застосування однотипної апаратури й погодженість параметрів трактів і каналів зв’язку; погодження способів засекречування, передачі й обробки сигналів і повідомлень, що визначає установлення єдиних форм перетворення інформації (однотипних способів кодування й передачі повідомлень), порядку її збору й обробки.

В) здійснення координації й досягнення єдності дій з’єднань, частин, підрозділів зв’язку й органів управління ними, що передбачає: погодженість між органами управління з’єднаних (сполучених) систем (мереж) з усіх питань забезпечення зв’язку за місцем, часом і послідовністю їх виконання, а також розробку єдиних правил установлення й підтримування зв’язку; підтримування тісної й постійної взає’модії між з’єднаннями, частинами, підрозділами зв’язку та між обслуговуючим особовим складом сполучуваних мереж зв’язку.