- •167 Персональні комп’ютери Розділ 2. Комп’ютери в медицині
- •Персональні комп’ютери
- •2.1.1.Історія виникнення персональних еом
- •2.1.2.Основні елементи персональних еом
- •2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •2.1.4.Формування області пам’яті на магнітному носії
- •Таблиця 3.
- •2.1.5.Структура зберігання інформації
- •Мал. 2.1.
- •Операційна система
- •2.2.1.Загальні відомості
- •2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
- •2.2.3.Файлова структура операційної системи
- •Елементи програмування
- •2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
- •2.3.2.Методика створення програм Постановка задачі
- •Найпростіша програма
- •Приклад 1.
- •Циклічні програми
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Практичне заняття “вивчення операційнОїСистеми пеом івм. Управління еом за допомогою системнОї оболонки”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.4.1.Додаткові теоретичні відомості
- •Основні правила експлуатації вінчестера
- •Паркування головок вінчестера
- •Введення інформації в пам’ять еом
- •Функції службових клавіш
- •Управління еом за допомогою системної оболонки nc
- •Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •2.4.2.Методика виконання операцій системної оболонки Методика визначення довжини файлів
- •Методика створення каталогів
- •Методика виділення файлів
- •Методика читання файлів
- •Методика перейменування файлів
- •Методика перенесення файлів
- •Методика вилучення файлів
- •Методика копіювання файлів
- •Методика отримання відомостей про накопичувач інформації
- •Методика запуску робочих програм
- •Перелік основних команд nc
- •2.4.3.Завдання для самостійної роботи
- •Застосування еом у медицині
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “програмування на алгоритМіЧній мові basic”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •Операції
- •Оператори
- •Конструкції програм на мові basic
- •Приклади складання найпростіших програм
- •Оператори введення (input) та виведення (outрuт)
- •Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
- •Оператори обчислювальних переходів
- •Циклічні програми
- •Оператори циклу for,next
- •2.5.2.Методика виконання роботи
- •2.5.3.Завдання для самостійної роботи Варіант 1 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани гігантського аксона каракатиці
- •Варіант 2 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани аксона кальмара
- •Варіант 3 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани м’язового волокна жаби
- •Варіант 4 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани моторного нейрона кішки
- •Варіант 5
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.6.1.Додаткові теоретичні відомості Математичні моделі імунних реакцій
- •2.6.2.Математична модель протипухлинного імунітету
- •2.6.3.Математична модель аутоімунного захворювання
- •2.6.4.Математична модель гуморального імунітету
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Діагностичний алгоритм
- •Інформаційно-ймовірнісна лікарська логіка
- •Етапи діагностичного процесу за допомогою інформаційно-ймовірнісного методу
- •2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Модель одноразового введення препарату
- •Мал. 2.3.
- •Модель безперервного введення препарату
- •Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
- •Модель внутрішньосудинної інфузії
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
До основних характеристик можна віднести:
1. Розрядність процесора.
2. Швидкодійність комп’ютера.
3. Ємність його пам’яті.
Під розрядністю процесора розуміють його здатність обробляти задану кількість розрядів двоїчних чисел. Процесори обробляють лише двоїчні числа. Інформація на екран монітора може виводитися у двоїчній, у восьмеричній, у шістнадцятиричній чи в десятичній системах числення. У таблиці 1 приведені числа у різних системах числення.
Математичний вираз перерахунку з цих систем числення у десятичну має вигляд:
N=Lk Ck+ ... +L5C5+L4C4+L3C3+L2C2+L1C1+L0C0,
де C– основа системи числення (2, 8, 16);L0, ...,Lк– коефіцієнти (0, 1 – для двоїчних чисел, від 0 до 7 – для восьмеричних чисел, 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9,A, B, C, D, E, F– для шістнадцятиричних чисел);k– останній розряд числа.
Таблиця 1.
Десятичні |
Двоїчні |
Восьмеричні |
Шістнадцятиричні |
0 |
0000 |
0000 |
0000 |
1 |
0001 |
0001 |
0001 |
2 |
0010 |
0002 |
0002 |
3 |
0011 |
0003 |
0003 |
4 |
0100 |
0004 |
0004 |
5 |
0101 |
0005 |
0005 |
6 |
0110 |
0006 |
0006 |
7 |
0111 |
0007 |
0007 |
8 |
1000 |
0010 |
0008 |
9 |
1001 |
0011 |
0009 |
10 |
1010 |
0012 |
000А |
11 |
1011 |
0013 |
000В |
12 |
1100 |
0014 |
000С |
13 |
1101 |
0015 |
000D |
14 |
1110 |
0016 |
000E |
15 |
1111 |
0017 |
000F |
16 |
10000 |
0020 |
0010 |
17 |
10001 |
0021 |
0011 |
18 |
10010 |
0022 |
0012 |
19 |
10011 |
0023 |
0013 |
20 |
10100 |
0024 |
0014 |
21 |
10101 |
0025 |
0015 |
22 |
10110 |
0026 |
0016 |
23 |
10111 |
0027 |
0017 |
24 |
11000 |
0030 |
0018 |
25 |
11001 |
0031 |
0019 |
26 |
11010 |
0032 |
001A |
27 |
11011 |
0033 |
001B |
28 |
11100 |
0034 |
001C |
29 |
11101 |
0035 |
001D |
30 |
11110 |
0036 |
001E |
31 |
11111 |
0037 |
001F |
32 |
100000 |
0040 |
001O |
Більшість комп’ютерів світу мають 32-розрядні процесори. Однак, вже є комп’ютери з 64-х та навіть з 128-розрядними процесорами. Чим вища розрядність процесора, тим більша кількість комп’ютерних слів (8-розрядних двоїчних чисел) одночасно може подаватись на вхід процесора для обробки.
Другою характеристикою персональних комп’ютерів є швидкодійність. Швидкодійність комп’ютерів можна оцінювати тактовою частотою. Кращі комп’ютери світу (станом на кінець 1998 року) мали тактову частоту до 700 МГц.
Третя характеристика комп’ютерів – це ємність пам’яті. Будь-який комп’ютер має три види пам’яті різної ємності:
1. Ємність оперативної пам’яті комп’ютера (ОЗП–оперативний запам’ятовуючий пристрій). Це – електронна пам’ять комп’ютера, яка з’являється тільки при його вмиканні.
2. Ємність другого виду пам’яті комп’ютера – ємність пам’яті вінчестера (Hard Disk). Кращі зразки комп’ютерів світу (на кінець 1998 р.) мають вінчестери з ємністю пам’яті до 74 Гбайт(1 Мбайт= 1024 Кбайт, 1 Кбайт= 1024байт, одинбайт– це одне восьмирозрядне подвійне число). У вінчестерах такого типу встановлені лазерні диски.
3. Ємність третього виду пам’яті комп’ютерів – ємність пам’яті постійного запам’ятовуючого пристрою (ПЗП). Цей вид пам’яті характерний тим, що він недоступний для споживачів: нічого не можна стерти з цієї пам’яті і нічого не можна до неї вписати. Інформація у цю пам’ять записується на заводі при виробництві комп’ютера та залишається без змін, поки він працює.
Як користуватися характеристиками для вибору ПЕОМ? Якщо вам необхідний комп’ютер для написання статей чи дисертацій, то він повинен мати вінчестер відносно великої ємності. При цьому процесор може мати невелику тактову частоту.
Третю характеристику – ємність оперативної пам’яті комп’ютера не треба вибирати великою, тому що статті (чи глави дисертацій) будуть мати ємність сотні кілобайт (у гіршому випадку одиниціМбайт). Таким чином, достатньо вибрати ОЗП ємністю 8 Мбайт, тобто на рівні характеристик комп’ютера IBM-486DХ.
Розглянемо другий приклад. Нехай комп’ютер необхідний для роботи з базою даних, ємність якої не менша за 1 Мбайт. В даному комп’ютері ємність оперативної пам’яті повинна бути в 2–3 рази більш ємності бази даних. Таким чином, ємність ОЗП комп’ютера повинна становити 3–4 Мбайт. Стосовно 2-х характеристик, що залишилися, враховуючи попередні міркування, тактова частота може становити 20–25МГц, а ємність вінчестера – 60–80 Мбайт. Характеристики ПЕОМ стандартної конфігурації приведені в таблиці 2.