- •167 Персональні комп’ютери Розділ 2. Комп’ютери в медицині
- •Персональні комп’ютери
- •2.1.1.Історія виникнення персональних еом
- •2.1.2.Основні елементи персональних еом
- •2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •2.1.4.Формування області пам’яті на магнітному носії
- •Таблиця 3.
- •2.1.5.Структура зберігання інформації
- •Мал. 2.1.
- •Операційна система
- •2.2.1.Загальні відомості
- •2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
- •2.2.3.Файлова структура операційної системи
- •Елементи програмування
- •2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
- •2.3.2.Методика створення програм Постановка задачі
- •Найпростіша програма
- •Приклад 1.
- •Циклічні програми
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Практичне заняття “вивчення операційнОїСистеми пеом івм. Управління еом за допомогою системнОї оболонки”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.4.1.Додаткові теоретичні відомості
- •Основні правила експлуатації вінчестера
- •Паркування головок вінчестера
- •Введення інформації в пам’ять еом
- •Функції службових клавіш
- •Управління еом за допомогою системної оболонки nc
- •Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •2.4.2.Методика виконання операцій системної оболонки Методика визначення довжини файлів
- •Методика створення каталогів
- •Методика виділення файлів
- •Методика читання файлів
- •Методика перейменування файлів
- •Методика перенесення файлів
- •Методика вилучення файлів
- •Методика копіювання файлів
- •Методика отримання відомостей про накопичувач інформації
- •Методика запуску робочих програм
- •Перелік основних команд nc
- •2.4.3.Завдання для самостійної роботи
- •Застосування еом у медицині
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “програмування на алгоритМіЧній мові basic”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •Операції
- •Оператори
- •Конструкції програм на мові basic
- •Приклади складання найпростіших програм
- •Оператори введення (input) та виведення (outрuт)
- •Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
- •Оператори обчислювальних переходів
- •Циклічні програми
- •Оператори циклу for,next
- •2.5.2.Методика виконання роботи
- •2.5.3.Завдання для самостійної роботи Варіант 1 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани гігантського аксона каракатиці
- •Варіант 2 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани аксона кальмара
- •Варіант 3 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани м’язового волокна жаби
- •Варіант 4 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани моторного нейрона кішки
- •Варіант 5
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.6.1.Додаткові теоретичні відомості Математичні моделі імунних реакцій
- •2.6.2.Математична модель протипухлинного імунітету
- •2.6.3.Математична модель аутоімунного захворювання
- •2.6.4.Математична модель гуморального імунітету
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Діагностичний алгоритм
- •Інформаційно-ймовірнісна лікарська логіка
- •Етапи діагностичного процесу за допомогою інформаційно-ймовірнісного методу
- •2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Модель одноразового введення препарату
- •Мал. 2.3.
- •Модель безперервного введення препарату
- •Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
- •Модель внутрішньосудинної інфузії
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
Методика запуску робочих програм
Для запуску робочих програм необхідно:
1. Увійти в каталог, в якому розташовані файли робочої програми.
2. Встановити курсор на ім’я запускного файла програми. Як правило, вони мають розширення імені .exe чи .com.
3. Натиснути клавішу Enter.
Перелік основних команд nc
Керування курсором:
1. Зсув вліво на символ .....................................Ctrl + S;
2. Зсув вправо на символ ..................................Ctrl + D;
3. Зсув вліво на слово .............................Ctrl + A; Ctrl +
4. Зсув вправо на слово ...........................Ctrl + F; Ctrl +
5. Зсув вгору на сторінку .............................Ctrl + R; PgUp
6. Зсув вниз на сторінку …..........................Ctrl + C; PgDn
7. Зсув на кінець рядка ..........................................…....End
8. Зсув на початок рядка ............................................Home
9. Зсув на кінець файла........................................Ctrl + End
10. Зсув на початок файла ...............................Ctrl + Home
Керування панелями:
1. Вмикання та вимикання обох панелей .............Ctrl + O
2. Вмикання та вимикання лівої панелі................Ctrl + F1
3. Вмикання та вимикання правої панелі ............Ctrl + F2
4. Перемикання панелей з активної на неактивну.…TAB
5. Виклик меню накопичувачів на ліву панель....Alt + F1
6. Виклик меню накопичувачів на праву панель..Alt + F2
7. Перечитати активну панель .....…......................Ctrl + R
8. Перемкнути неактивну панель в інформаційнуCtrl + L
9. М’яке перезавантаження ОС..................Ctrl + Alt + Del
Керування каталогами:
1. Створення нового каталогу активної панелі
(ім’я вписати у вікно, що з’явиться)…………………. F7
2. Знищення порожнього каталогу активної панелі.... F8
Керування файлами:
1. Перегляд змісту файла, який позначено, на всьому екранію………………………………………………………….F3
2. Виділення
- окремого файла .…….................………………................. Ins
- групи файлів відкритого каталогу ………...…….“+”+ Enter
3. Відміна виділення:
- окремого файла ...........................……...........……………. Ins
- групи файлів відкритого каталогу ..……...….…..“–”+ Enter
4. Вилучення файлів, які виділені ................................. F8
5. Копіювання файлів, які виділені ............................... F5
2.4.3.Завдання для самостійної роботи
1. Перевірити та відкорегувати конфігурацію системної оболонки Norton Commander.
2. Вивчити та практично виконати функцію порівняння інформації на двох панелях системної оболонки.
3. Відобразити дерево каталогів заданого накопичувача на одній панелі системної оболонки.
4. Отримати повну інформацію про каталоги та файли поточного накопичувача.
Застосування еом у медицині
Основні напрямки застосування ЕОМ в медицині такі: автоматизовані системи управління і контролю, експертні медичні системи, інформаційно-довідкові системи на основі банків даних тощо.
Автоматизовані системи управління і контролю в медицині– системи управління, засновані на застосуванні сучасних математичних методів і комп’ютерних засобів обробки інформації та обліку, аналізу, планування, організації діяльності медичних установ.
ПРИКЛАД: АСУ “Міська охорона здоров’я”розв’язує задачі оптимізації управління ресурсами міської системи охорони здоров’я. Дані АСУ враховують обсяг медичного обслуговування (кількість відвідувань, ліжко-днів, процедур, зроблених аналізів); аналізують фінансову діяльність установ міської системи охорони здоров’я; планують профілактичну діяльність.
Без такої комп’ютерної системи нині неможливо вирішувати задачі управління установами системи охорони здоров’я всіх рівнів.
Інформаційно-довідкова система на основі банків даних– програмно-технічний комплекс, що забезпечує збір, зберігання, обробку, аналіз і видачу медичної інформації різного профілю на запит спеціаліста-медика при розв’язанні конкретних задач. У практику втілено низку медичних інформаційних систем (МІС), які використовуються при масових обстеженнях населення, коли необхідно обробити великий обсяг однотипної інформації: безліч електрокардіограм, рентгенограм тощо.
ПРИКЛАД: МІС “Аспон”дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях за результатами огляду. У даній МІС для автоматизованого збору інформації за допомогою різних методів дослідження (електрокардіографія, пневмотахометрія, тонометрія органів зору тощо) використовуються мікро-ЕОМ. Збір анамнезу та скарг обстежених здійснюється в АСПОНІ за допомогою контролюючих або спеціальних діалогових МІС.
Під банком даних, що використовуються в МІС, розуміють системи програмних, технічних засобів, призначених для накопичення інформації і колективного користування нею. У банк даних ЕОМ можуть бути закладені архіви історій хвороб.
Експертні медичні системи– консультаційні комп’ютерні програми, які інтерпретують інформацію, одержану в лікаря, і ту, що допомагає поставити діагноз або вибрати методику лікування. Основним елементом будь-якої експертної системи є деяка модель досвіду і кваліфікації процесу прийняття рішення лікарем.
ПРИКЛАД: діагностична програма “INTERNIST”створена у медичному коледжі Пітсбурзького університету. Ця програма містить відомості про 337 захворювань і їх взаємозв’язок з ознаками, симптомами та іншими характеристиками пацієнта (детальніше з даною програмою можна ознайомитись на занятті “Вивчення основ інформаційно-ймовірнісного методу діагностики”). Ця програма при встановленні діагнозу в тяжких випадках відповідає рівню спеціаліста вищої медичної кваліфікації. Одна з кваліфікаційних вимог до сучасного лікаря – це вміння користуватись медичними програмами, що є в його розпорядженні, для своєї повсякденної роботи (ведення картотеки хворих, статистична обробка даних, робота з експертними системами при діагностиці і лікуванні тощо). Для вироблення вказаних навичок необхідно сформувати уявлення про роботу з персональною ЕОМ. У зв’язку з цим метою даної лабораторної роботи є практична робота на персональній ЕОМ з готовими навчально-практичними програмами, які демонструють найпростіші можливості ЕОМ для обробки та аналізу введеної інформації (статистичний аналіз, обробка текстової інформації тощо). У цьому випадку не потрібні знання мов програмування, але необхідно вивчити список команд, за допомогою яких можна спілкуватися з комп’ютером.