Показники імуноглобулінів крові дітей різного віку, г/л

Вік (роки)	Клас імуноглобулінів
	ІВО	ІйА	І8М
1 -3	7,8-11,5	0,6 - 11,0	1,0-1,4
4-7	8,7 - 12,3	0,9 - 1,3	1,2-1,5
8-11	9,5 - 14,2	1,2-1,8	1,0 - 1,2
12-14	10,0 - 16,0	1,5-2,1	1,0 - 1,3
15 -30	11,5- 15,8	1,6 - 2,9	1,1-1,4
>60	11,0-16,2	2,0 - 3,4	1,0- 1,8

46

Реферат

Здатність до імунної відповіді залежить від дозрівання лімфоїдної тканини, кісткового мозку, тімусу. Так, внаслідок низького вмісту лімфоцитів в лімфатичних вузлах, селезінці, незрілості макрофагальної системи у плода і новонародженого імунологічна реактивність в цьому періоді життя в цілому слабка. До моменту народження ще немає досконалої системи розпізнаваня і відповіді на чужеродні антигени.Однак відразу ж після народження лімфоїдна тканина дитини отримує значний поштовх для розвитку антигенної стимуляції, яка іде від кишечника, дихальних шляхів, шкіри, які активно засіляються мікрофлорою вже в перші години після народження. І як результат такої стимуляції швидкими темпами іде розвиток лімфоїдного апарату організму.

Ця стимуляція мікробними антигенами ( а потім вакцинацією), певно, лежіть в основі абсолютного і відносного лімфоцитозу у дітей перших 5 років життя. Кількість Т-лімфоцитів у дітей більше, ніж у дорослих.

"У дітей відмічаються значні вікові особливості імуногенезу. Плід отримує від матері через плаценту тільки І§0. І§М та І§А через плаценту не проникають, а оскільки І§М забезпечує імунітет проти кишкових інфекцій, то новонароджений є беззахісним проти них.

Функціональна слабкість власного лімфоїдного апарату, знижена комплементарна активність, низький рівень - лізинів, пропердину, лізоциму і антитіл сприяють генералізації інфекції.

У такій ситуації рятівним засобом є жіноче молоко. Природний дефіцит власних імуноглобулінів компенсується імуноглобулінами молока матері. Імуноглобуліни молозива і молока (І§0, І§А, І§М) нейтралізують на поверхні слизової оболонки кишечника дії вірусів, бактерій і токсинів. Утворюючи захисний бар"єр проти патогенних мікробів, вони одночасно сприяють росту біфідофлори, яка утворює ферменти проти патогенної флори, зокрема проти шигел. З молоком матері дитина отримує лізоцим - фермент, якому властива бактеріцидна дія, комплемент і клітини, яким властива імунологічна активність, - лімфоцити і макрофаги.

У новонароджених вміст власного І§М дуже невеликий і досягає рівня дорослих лише у 4 роки життя, кількість І§А у сироватці крові дитини стає такою ж, як у дорослих, до 8-15 років, 1§р, І§Е - до 11-15 років. Рівень І§0 у новонародженого відповідає такому ж у матері, на протязі першого року життя він знижується, наступає так звана фізіологічна гіпогаммаглобулінемія в результаті того, що материнський І§0 катаболізується, а власний ще не напрацьований. Особливо різко падає напруженість плацентарного імунітету у 3 місяці

життя дитини, в цей період з"явллється сприйнятливість до інфекцій, тому з 3 місяців доцільно починати активну імуиізицію (щеплення). Таким чином, імунологічна реактивність дитини проходить досить тривалий період становлення.

Імунологічна реактивність залежить від комплексу взаємозв'язку⁷в гемопоетичній і лімфатичній системах, від механізмів індукції, проліферації і диференцировки клітин, а також активації функції зрілих клітин,

Формування і становлення імунної системи - це процес, який визначається взаємодією генної регуляції розвитку з факторами зовнішнього середовища. На певних етапах росту відбувається депресія генів і перемикання генної регуляції фенотипу і особливо функцій імунокомпетентних клітин.

Згідно з даними.І.Б.8о1отоп,1978, в онтогенезі людини існують так звані критичні періоди в стані імунної системи.

1-й критичний період -період новонародженості, коли організм дитини раптово зустрічається з великою кількістю антигенів, на імунну систему діють сильні супресорні чинники, пасивний гуморальний імунітет забезпечується материнськими антитілами.

2-й критичний період - 3-6 місяців - характеризується послабленням пасивного гуморального імунітету у зв"язку з катаболізмом материнських антитіл.

3-й критичний період - 2-й рік життя.В цей час значно розширюються контакти дитини, яка отримала навички вільного пересування, з зовнішнім світом.В цей період починають проявлятися багато які аномалії імунітету, імунокомплексні, аутоімунні хвороби. Діти схильні до повторних вірусних і мікробно-запальних захворювань органів дихання.

4-й критичний період - 4-6 років життя. У цьому віці відмічається другий перехрест у вмісті клітинних елементів крові. Цей період характеризується високою частотою атопічиих, паразитарних, імунокомплексних захворювань, проявом пізніх імунодефіцитів. Формуються хронічні захворювання полігонної природи.

5-й критичний період - підлітковий (у дівчаток з 12-13 років, у хлопчиків з 14-15 років). Пубертатний стрибок росту поєднується із зменшенням маси лімфоїдних органів. Підвищення секреції статевих гормонів (особливо андрогенів) веде до отримання клітинної ланки імунітету і стимуляції його гуморальної ланки. Важкість атонічних захворювань слабіє. Посилюється дія екзогенних факторів на імунну систему. Відмічається нове підняття хронічних запальних, аутоімунних, лімфопроліферативних і деяких вірусних захворювань.

48

Педіатри повинні мати чітку уяву про вікові критичні періоди становлення імунної системи, сімейні фактори, які впливають на формування відхилень (імунодіатези), та про спадкову моногенну патологію імунної системи. Крім того, при оцінці імунного статусу дитини необхідно ураховувати дію факторів зовнішнього середовища як інфекційної, так і імунотоксичної природи".

З книги Д.Ф.Стефани, Ю.Є.Вельтищева "Иммунология й иммунопатология детского возраста", М.,1996,стр.85-87.

Методика обстеження імунної системи у дітей

Проводячи клінічне обстеження дитини звернути увагу на слідуючі моменти:

- стан лімфатичної системи (характер вигодовування, перенесені захворювання, особливості їх перебігу, конституційні особливості родини),

- при обстеженні оцінити стан лімфовузлів, пропальпувати всі групи периферичних вузлів, відмічаючи розміри, болючість, консистенцію, спаяність поміж собою та з оточуючими тканинами),

- при фізикальному обстеженні визначити стан органів брюшної порожнини, тімуса.

оцінити результати лабораторних досліджень (гемограми.імунограми), а при їх відсутності призначити план обстеження дитині з підозрою на імунодефіцитний стан або захворювання.

Питання для самоконтролю:

1. Що являється морфологічним субстратом імунітету (назвіть периферичні та центральні органи імунної системи).

2. Назвіть імунокомпетентні клітини.

3. Становлення імунної системи в ембріональному періоді.

4. Які показники характеризують клітинний імунітет.

5. Які показники характеризують гуморальний імунітет.

6. Перелічіть класи імуноглобулінів .

7. У якому віці дитина починає синтезувати власні імуноглобуліни.

8. Показники імуноглобулінів у різні вікові періоди.

9.Перелічіть фактори неспецифічного захисту.

10.Особливості взаємодії імунної системи матері і плоду.

11 .Критичні періоди розвитку імунної реактивності.

Тести для контролю:

1. Підкресліть неправильне висловлювання відносно фізичних властивостей різних імуноглобулінів:

1.1§0 самий дрібний із імуноглобу лінів. *• 2.І@А фіксує комплемент.

3.Усі імуноглобуліни,крім 1§0,не проходять через плаценту.

4.І§М самий великий із імуногяобу лінів.

2.Мінімальний рівень І§0 встановлюється:

І.На 1-му місяці життя. 2. У 6 місяців життя. З .У віці 1 року. 4.В 2 роки життя.

3.Нижня межа нормальних величин І§М у сироватці крові дітей старше 2 років:

1.1,5г/л.

2.0,7 г/л.

3.3,0г/л.

4.ФУНКЩЇ лізоцимуслідуючі, крім:

1. Стимулює фагоцитоз.

2. Стимулює синтез антитіл.

3.Бактрицидна дія у відношенні грамнегативних бактерій.

4.Бактерицидна дія у відношенні грампозитивних бактерій.

5.-Які клітини периферичної крові здатні до бласттрансформації:

1. Еритроцити.

2.ЛІМФОЦИТИ.

3.Моноцити. 4-Нейтрофіли.

5.Еозинофіли.

6.Базофіли.

6.Нижня межа нормальних величин І§А у сироватці крові у дітей старше 2 років:

1.1,5 г/л, '• 2.0,5 г/л.

3.0,1г/л.

7. У якому віці синтез секреторного І§А досягає рівня дорослих:

1.К 1 року життя.

2.К 5 рокам.

3.к 10 рокам.

4.К 15 рокам.

8. Макрофаги володіють властивостями, крім:

1. Фагоцитоз.

2.Синтез лізоциму, компонентів комплементу, інтерферону.

3. Активація Т- і В-лімфоцитів. . 4. Синтез і секреція антитіл.

50

9. Слідуючі гуморальні фактори визначають стан місцевого імунітету,

крім:

1. Секреторний І§А та інші імуноглобуліни.

2. Лізоцим.

3.Інтерферон.

4. Комплемент.

5.Полісахариди.

10.Кількість лімфоцитів периферичної крові у дитини 3 років:

1. 25-30% '' 2. 55-60%

3. 35-40%

4. 10-20% 11 .Кількість лімфоцитів периферичної крові у дитини 6 років:

1. 25-30%

2. 15-20% "3.40-45% 4. 50-55 %

12.Перший перехрест лімфоцитів та гранулоцитів відбувається у

дитини:

1. На 2 день життя

2. На 5-6 день життя

3. На 5-6 місяць життя

4. На 10-12 місяць життя

13. Другий перехрест лімфоцитів та гранулоцитів відбуваєтьяс у дитини:

1. На 5-6 місяці життя ^ 2. На 5-6 році життя

3. На 2-3 році життя

4. На 8-9 році життя ^.Центральним органом імуногенезу у дитини являється:

1.Кістковий мозок

2. Селезінка \/ З.Тімус