Сутність та позначення ознак статевої зрілості різного ступеня.

У дівчат:

оволосіння на лобку- Р (Ро - оволосіння відсутнє, рі - поодинокі волосини, Р-г - волосся в центрі лобка, волосини довгі та прямі, Рз -оволосіння периферії лобка, Рд - волосся на всьому трикутнику лобка, довге, густе, кучеряве);

оволосіння пахвових западин- Ах (Ахо - волосся відсутнє, Ахі -поодинокі волосини, Ах; - рідке волосся в центрі впадини, Ахз -оволосіння периферії впадини, Ах4 - густе курчаве волосся на всій поверхні западини);

розвиток молочної залози- Ма (Мао - нема ознак розвитку, Маї -дещо піднімаються соски, Ма2 - залоза має форму конуса, стадія "бутона", розширений та пігментований навколососковий кружок, Маз -залоза приймає округлу форму, соски піднімаються над навколососковим кружком, Мад - закінчений розвиток молочної залози);

наявність менструацій- Ме ( Мео - менструації відсутні, Меі -перші менструації, Ме2 - нестійкий менструальний цикл, Мез -регулярні менструації на протязі року.

У хлопців:

оволосіння на лобку- Р ( Ро - волосся відсутнє, рі - рідкі прямі волосини біля кореня статевого члену, ?2 - волосся на усій поверхні лобка, Рз - густе курчаве волосся на лобку у формі трикутника, ?4 -густе курчаве волосся, що поширюється на животі у напрямку пупка та на внутрішню поверхню бедер);

оволосіння пахвових западин - Ах,

ріст волосся на обличчі - Р (Ро - волосся відсутнє, рі - рідкі слобко пігментовані волосини у вуглах верхньої губи, Р2 - ріст волосся на підборідді та щоках, Рз - злиття всіх зон оволосіння);

ріст щитовидного хряща- Ь (Ьо - Ь 2);

зміна тембра голосу- V (Уо - дитячий голос, vi - мутація голосу, vi- чоловічий тембр).

Методика обстеження ендокринної системи

При обстеженні ендокринної системи дитини звернути увагу на

слідуючі моменти:

- скарги на відхилення у фізичному розвитку, особливо затримка або прискорення темпів зросу, надмірна або недостатня маса тіла, рання або пізня поява вторинних статевих ознак; надмірне вживання води та виділення сечі, біль в області шиї та зміна її форми, тощо;

дані анамнезу: наявність факторів ризику для розвитку вродженої патології, обтяжена спадковість у відношенні ендокринних хвороб, можливі причини набутих захворювань;

- антропометрія і оцінка фізичного розвитку дитини;

- об'єктивне обстеження: звернути увагу на пропорційність та симетричність будови тіла, ступінь розвитку підшкірної клітковини, колір, вологість та еластичність шкіри, наявність екзофтальму, розміри Щитовидної залози, розвиток зовнішніх статевих ознак;

призначити план та оцінити результати лабораторно-інструментального обстеження (біохімічне обстеження крові, рівень гормонів в крові та сечі, рентгенограму кисті та черепа, УЗО Щитовидної залози, наднирників, тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Перерахуйте залози та групи клітин, які секретують гормони.

2. Вкажіть специфічну відмінність ендокринних залоз організму від екзокринних.

3. Коли починається органогенез більшості ендокринних залоз?

4. Вкажіть строк установлення регулюючої дію гіпоталамусу на аденогіпофіз.

5. Перерахуйте гормони, які синтезуються в аденогіпофізі, вкажіть, як змінюється їх концентрація в крові від народження дитини до періоду пубертації?

6. Клінічні ознаки ураження аденогіпофізу?

7. Місце синтезу вазопресину та окситоцину, їх концентрація на протязі дитячого віку, механізм дії.

8. Клінічні ознаки ураження нейрогіпофізу?

9. Закономірності зміни маси щитовидної залози та концентрації її гормонів в постнатальному періоді?

10. Вплив гормонів щитовидної залози на дитячий організм?

11. Основні клінічні ознаки ураження щитовидної залози у дітей?

12. Етапи розвитку кори наднирників, які гормони там синтезуються?

13. Симптоматика ураження кори наднирників?

14. Ендокринна функція підшлункової залози, клінічні ознаки її порушення?

15. Закономірності формування статі плоду, які чинники можуть негативно вплинути на цей процес?

16. Вік і закономірності появи вторинних статевих ознак у дівчат та хлопців?

17. Гормональний зв'язок організмів матері та плоду.

Тести для контролю:

1.1. 1. В якому з органів не синтезуються гормони? гіпофіз

1.2. тимус

1.3. селезінка

1.4. підшлункова залоза

1.5. наднирники

1.6. головний мозок

2. Органогенез більшості ендокринних залоз починається в слідуючі строки вагітності.

2.1. 2-4 тиждень

2.2. 5-7 тиждень

2.3. 8-9 тиждень

2.4. 10-12 тіжні 86

3. Якийз гормонів не секретується в аденогіпофізі?

3.1. соматотропін

3.2. кортікотропін

3.3. тіреотроігін

3.4. вазопресин

3.5. пролактін

4. В крові новонародженого виявляються високі концентрації тропних гормонів,окрім:

4.1. соматотропін

4.2. кортікотропін

4.3. тіреотроігін

4.4. гонадотропіни

5. Що з перерахованного не типово для ураження гіпофізу?

5.1. гігантизм

5.2. затримка зросту

5.3. судоми

5.4. ожиріння

5.5. поліурія

6. На який процес гормони щитовидної залози не впливають?

6.1. зріст дитини

6.2. диференціація скелету

6.3. диференціація головного мозку

6.4. розвиток структур шкіри та її придатків

6.5. статева диференціація

6.6. збільшення споживання кисню тканинами

7. Що не характерно для клінічної картини вродженого гіпотіреозу?

7.1. маса тіла при народжені > 4000 г

7.2. довгий період жовтяниці

7.3. пізнє відходження меконію

7.4. екзофтальм

7.5. низький тембр голосу

8. -Які гормони не синтезуються в корі наднирників?

8.1. адреналін

8.2. кортізол

8.3. альдостерон

8.4. андрогени 9. Який з симптомів не характерний для ураження наднирників?

9.1. гіпертонія

9.2. затримка зросту

9.3. гігантизм

9.4. ожиріння

9.5. генералізована пігментація шкіри

10. Який гормон не синтезується в підшлунковій залозі?

10.1. глюкагон

10.2. кальпитонін

10.3. соматостатін

10.4. інсулін

11. Яка з ознак не типова для ураження острівкового апарату підшлункової залози?

11.1. полідіпсія

11.2. поліурія

11.3. сухість шкіри

11.4. гіпертензія

11.5. поліфагія

12. Які причини не призводять до порушення статевої диференціації?

12.1. зміна набору статевих хромосом

12.2. наявність венеричного захворювання у матері

12.3. наявність у матері андрогеносинтезуючої пухлини

12.4. ембріопатія тестикул

13. Вкажіть середній строк початку пубертації у дівчат.

13.1. 9. 5-10. 5 років

13.2. 11. 5-12. 5 років

13.3. 13-14 років

14. Що з вторинних статевих ознак у дівчат з'являється найраніше?

14.1. оволосіння пахвової западини

14.2. оволосіння лобку

14.3. розвиток молочних залоз

14.4. поява менструацій

15. Вкажіть середній строк початку пубертації у хлопчиків. 15.1.9. 5-Ю. 5 років

15.2. 11. 5-12. 5 років

15.3. 13-14 років

16. Яка з вторинних статевих ознак у хлопців з'являється раніше?

16.1. Ріст волосся на обличчі

16.2. оволосіння пахвової западини

16.3. оволосіння лобку

16.4. мутація голосу Відповіді до контрольних тестів:

1. З, 2. 2, 3. 4, 4. 4, 5. 3, 6. 5, 7. 4, 8. 1, 9. 3, 10. 2, 11. 4, 12. 2, 13. 1, 14. 3, 15. 2, 16.3.

Тема: НОВОНАРОДЖЕНА ДИТИНА. ФІЗІОЛОГІЧНІ І ПЕРЕХІДНІ СТАНИ В ПЕРІОДІ НОВОНАРОДЖЕНОСТІ. ПОНЯТТЯ ПРО ЗРІЛІСТЬ НОВОНАРОДЖЕНОГО. ОЗНАКИНЕДОНОШЕНОСТІ. ПЕРВИННИЙ ТУАЛЕТ І ПАТРОНАЖ НОВОНАРОДЖЕНИХ. ДОГЛЯД ЗА НОВОНАРОДЖЕНИМ. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИЙ І ПРОТИЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ ВІДДІЛЕНЬ НОВОНАРОДЖЕНИХ.

Актуальність теми:період новонародженості - найважливіший, критичний період життя людини. Адаптація організму дитини до умов внутрішньоутробного життя порушує всі найважливіші функціональні системи, а перехідний процес перебудови їх роботи являє собою сутність періоду новонародженості. Знання цих особливостей дозволяє лікарю вірно інтерпретувати процеси неонатального періоду.

Одним із шляхів зниження дитячої смертності є профілактика передчасних пологів і удосконалення виходжування недоношених дітей. Це вимагає злагодженої роботи лікарів різних профілів: терапевтів, акушерів-гінекологів, педіатрів.

ефективна охорона здоров'я новонароджених неможлива без обов'язкового виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Мета заняття:вивчити особливості періоду новонародженості:

транзиторні стани, що межують з патологією, ознаки зрілості та недоношеності. Навчитися проводити первинний туалет і патронаж новонароджених, здійснювати догляд за доношеною і недоношеною дитиною. Вивчити санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим відділень новонароджених.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Визначення поняття "новонародження дитина".

2. Фізіологічні і перехідні стани, причини їх виникнення.

3. Ознаки зрілості новонародженої дитини.

4. Ознаки недоношеності.

5. Як проводяться первинний туалет новонародженого і його патронаж?

6. Правила догляду за доношеною і недоношеною новонародженою дитиною.

7. Особливості санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму відділень новонароджених.

В результаті вивчення теми студент повинен вміти:

1. Діагностувати транзиторні стани неонатального періоду.

2. Диференціювати транзиторні стани з подібними захворюваннями.

3. Визначити ступень зрілості новонародженої дитини.

4. Зробити первинний туалет та здійснювати патронаж новонародженого.

5. Скласти план догляду за новонародженою дитиною.

6. Визначити соматичні і неврологічні ознаки недоношеності.

7. Забезпечити правильний санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим відділення новонароджених.

Література:

Обов'язкова: 1. Матеріали лекцій.

2. Медицина дитинства /За ред. П. С. Мощича. К. , "Здоров'я". - 1994. - Т. І. - С. 85-89: 385-426.

3. Дитячі хвороби/За ред. Л. О. Ісаєвої. - 1986. С. 24- 25, Додаткова: 1. Неонатологія /За ред. Н. П. Шабалова. - Санкг. Петер бург, "Специальная литература". - 1995.- Т. І.- С. 65-67;

82-121; 247-270.

2. Справочник неонатолога /За ред. проф. В. А. Таболина, Н. П. Шабалова. - Л. , "Медицина". - 1984. - С. 14-23;

34^40; 52-60.

3. Наказ Мін. Охорони Здоров'я України "Про організацію та забеспечення медичної допомоги новонародженим в Україні" від 5. 01. 1996. - N4.- С. 59-61; 71-110.

Допоможи! матеріалия. :

• Первинний туалет новонародженої дитини.

• Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим відділень новонароджених.

Первинний туалет новонародженої дитини.

Під час народження голови дитини акушерка проводить висмок­тування слизу ротової порожнини і глотки стерильною грушею об'ємом 50 см'^3 або одноразовим катетером з діаметром 5 мм і більше, з'єднаним з вісмокгувачем трійником. Висмоктування продовжувати не більш, як 7-10 сек. Катетер вводиться на глибину, яка дорівнює відстані від перенісся до мочки вуха.

Після перших вдихів і регулярного крику дитину ретельно обсушують, промакаючи вологу зі шкіри пелюшкою. Через 1 хвилину після народження при наявності голосного крику немовля відокремлюють від матері шляхом накладання на пуповину двох затискачів і розсічення ії стерильними ножицями після триразового 90

змазування місця розрізу 96 спиртом або 5% настойкою йоду. Відділеного від матері новонародженого щільно завертають у суху стерильну теплу пелюшку або у стерильну пелюшку з одноразового пакету. Якщо купання непотрібне, дитину в пелюшці переносять на столик, що підігрівається, під джерело променистого тепла для проведення первинного туалету: перев'язування пуповини, профілактики гонобленореї, антропометрії, паспортизації. Купання новонароджених у пологовому залі звичне в минулому, тепер проводиться лише при забрудненні шкіри кров'ю, інфікованими навколоплідними водами, меконієм, після проходження дитини через інфікований несанований родовий канал, а також після позалікарняних пологів (санобробка при надходженні до дитячого відділення обсервації). Немовля тримають на руці спинкою догори, наїгіввертикально і обливають з стерильної посудини кип'яченою підігрітою до температури тіла 35-36 С водою кількістю 3-5 літрів на одну процедуру. Для цієї мети можно використовувати ледь рожевий розчин марганцевокислого калію, виготовленого аптекою, або нейтральне в разовій упаковці дитяче мило з гексахлорофеном (2-3%).

Перед перев'язкою пуповини акушерка вдруге миє і стерилізує руки, надягає стерильні рукавички. За допомогою стерильної марлевої серветки відтискує пупковий залишок від основи до периферії і тричі протирає його тампоном з 96 етиловим спиртом. Далі на пупковий залишок насувають розкритий затискач з попередньо вкладеними в нього скобками Роговіна, таким чином, щоб край скоб знаходився на відстані 3-5 мм від краю шкіри пупкового кільця. Затискач стискують до повного защеплення, знов трохи відтуливши, знімають. Стерильним скальпелем (ножицями) пуповину відсікають на відстані 5 мм від верхнього краю дужки. Поверхню зрізу, основу пуповини і шкіру довкола пупкового залишку обробляють спиртом і 5% розчином перманганату калію, виготовленого аптекою.

Новонародженим групи ризику, дітям з товстою пуповиною, а також з малою вагою і недоношеним у тяжкому стані, судини пуповини яких можуть знадобитися для проведення інфузійної або трансфузійної терапії, скоби на пуповину не накладають. Перев'язку здійснюють шовковою лігатурою або марлевою стерильною поворозкою на відстані 3-4 см від пупкового кільця.

Після обробки пуповини акушерка за допомогою стерильної вати Руками розсуває повіки дитини і у розкритий кон'юнктивальний мішок кожного ока випускає з стерильної піпетки по дві краплини розчину для профілактики гонобленореї (30% сульфацил натрію, 2% розчин левоміцитину або інші дозволені розчини).

Дівчаткам таким самим розчином обробляють зовнішні статеві органи, випускаючи 2-3 краплини препарату' між великими статевими губами. Повторно профілактика гонобленореї проводиться через дві години після першої.

Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим відділень новонароджених.

1). Санітарно-гігіенічний режим відділень новонароджених повинен наближатись до стану роботи операційних. Вологу обробку палат з використанням хлораміну або розчину миючого засобу треба проводити не менш як 4-5 разів на добу під час годування новонароджених, тобто за їх відсутністю в палатах. Після прибирання на протязі ЗО хвилин здійснюється провітрювання палат, обеззараження повітря (за графіком) за допомогою бактерицидних ламп та аерозолів 10% розчину перкису водню.

Речі догляду за новонародженими знаходяться в стерильному маркированому посуді, після використання їх кип'ятять в 2% розчині соди. Клейонку на каталці перед кожним годуванням обробляють стерильним ганчір'ям, змоченому в 1% розчині хлораміну. Перед тим, як зважити дитину, на ваги кладуть стерильну пелюшку, яку більше не використують, а ваги дезинфікують дез. розчином, сповивальний столик обробляється після кожного сповивання.

Білизна, що використовується при догляді за новонародженим повинна бути стерильною (строк зберігання не більше 2 діб). Чиста білизна зберігається на полицях в мішках невеликими комплектами (50 шт.), в зачиненій спеціальній кімнаті.

Дитячі палати заповнюються циклічно (в пологових будинках), з урахуванням патології новонароджених (відділення патології). Генеральне прибирання проводять після виписки новонароджених з використанням 6% розчину перекису водню й 5% розчину миючого засобу або 5% розчином хлораміну. Приміщення та все обладнання (ліжка, сповивальні столи, тумбочки й т. ін. ) протирають стерильним ганчір'ям, змоченим дез. розчином, потім зачиняють приміщення на 1 годину, після чого миють теплою водою. Перед тим як включити бактерицидні лампи (на 1, 5-2 години), приносять продезинфекційовану білизну. Ганчір'я, яким робили прибирання, автоклавують.

Для дезинфекції приміщення, меблів, речей догляду використувуть 0, 5-1% розчин хлораміну, 0, 5% розчин миючих засобів ("Лотос", "Айна", "Астра", "Прогрес"), 3% розчин перекису водню;

інструментарію і апаратури - 3% розчин формаліну, 2, 5% розчин хлоргексидину біглюконату (гібітану), 0, 1% розчин сульфохлораміну, 1% розчин гіпохлоріду натрію. 92

Відділення новонароджених зачиняються на дезинфекцію не менш 2-х разів на рік. Косметичний ремонт відділень необхідно проводити кожного року, а при несприятливих епідеміологічних умовах

- частіше.

Стан санітарно-гігієнічного режиму відділень новонароджених

контролюється бактеріологічною лабораторією СЕС не рідше 4 разів на рік (1 раз в 3 місяці). Бактеріологічна лабораторія проводить посіви повітряного середовища, змиви з обладнання, медичних інструментів 1 раз на місяць, слідкує за стерільністю матеріалів, рук персоналу, грудного молока, розчинів для пиття, пляшечок, мензурок та ін. - 1 раз на 10 днів. В повітрі палат новонароджених кількість колоній не повинна перевищувати 750 в 1 м³, а патогенного стафілококу не повинно бути взагалі. Вміст бактерій у зніженому грудному молоці, розчинах для пиття не повинен досягати більше ніж за 500 на 1 мл, титр кишкової

палички - 11 на 1 мл.

Перед початком роботи персонал дитячого відділення ретельно миє руки у теплій воді, використовуючи стерильні щітки та мило з подальшою їхньою дезінфекцією. Для дезінфекції рук використовуються такі розчини: 50-70% етіловий спирт, 0, 5-1% розчин хлораміну, 1:

3000-1: 5000 розчин діоциду, 1% розчин рокалу, церігелю, перстиролу, 20% розчин гібітану, 1-5% розчин йоду, 3% розчин новосепту.

2). Виконання санітарно-протиепідемічного режиму включає ретельне проходження санітарної обробки і лікарського огляду перед кожною зміною. Співробітники з гнійничковими захворюваннями, ГРВІ, порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту не допускаються до праці до моменту одуження.

Персонал пологових будинків повинен щоденно забеспечуватись новим комплектом простерилізованого одягу: халатом, шапочкою, маскою, яку замінюють кожні 2-3 години, взуття (останні обробляються після кожної зміни у дез. камері, або 10% розчином хлораміну).

Суворо заборонено носіння на роботі перстнівь, годинників,

застосування манікюра.

До студентів практикантів ставлять такіж вимоги, як і до

співробітників.

Правила приймання на роботу в відділення новонародженних і контроль за станом здоров'я мед. робітників такі: поглиблений профілактичний огляд терапевтом, дерматовенерологом, гінекологом, стоматологом, отолярінгологом (при виявленні вогнищ інфекції проводиться їх санація, особи з хронічними запальними вогнищевими інфекціями в носоглотці, субатрофічними станами слизових носа і зіва не повинні прийматися на роботу в відділення новонароджених. В

подальшому - огляд терапевтом, дерматовенерологом, гінекологом 2 рази на рік;

флюорографія із висновком фтизіатра про відсутність туберкульозу, в подальшому - 2 рази на рік;

- бактеріологічний контроль мазків із зіва і носа на носійство патогенної флори, а в подальшому - щоквартально з лікуванням в разі необхідності;

- обстеження на кишкову групу збудників, потім щоквартально;

- серелогічні реакції на сифіліс, потім 2 рази на рік.

Мікробіологічне обстеження вагітних жінок із груп ризику, що поступають у пологовий будинок (фекалії, змив з верхніх дихальних шляхів, виділення з родових шляхів); упродовж спостереження вагітні повинні бути обстежені на цитомегаловірус, вірус гепатиту В, ВІЛ за допомогою імуноферментного аналізу.

Мікробіологічний контроль за мікрофлорою, що колонізує здорових новонароджених, починаючи з пологового залу.

Своєчасне виявлення, реєстрація кожного випадку гнійно-септичного захворювання у дитини і матері з розшифровкою етіологічного діагнозу.

Виникнення 2-3 випадків гнійно-септичного захворювання у новонароджених протягом місяця розглядаються як спалах внутрілікарняної інфекції.

Питання для самоконтролю:

1. Дати визначення "новонародженій дитина".

2. Чи співпадають поняття "доношеність" та "зрілість" стосовно до новонародженої дитини?

3. Які морфологічні і функціональні ознаки зрілості новонародженого? б), порушення теплового балансу; в), зміни шкіри; г). транзиторна гіпербілірубінемія (4. Причини і прояви перехідних (транзиторних, адаптивних станів): а), зменшення первісної ваги; жовтяниця); д). гормональний чи статевий криз; е), особливості функції нирок та неонатального діурезу; ж), дисбактеріоз і фізіологічна диспепсія; з). особливості неонатальної гемодинаміки і гемореології; і), транзиторна гіпервентиляція і особливості раннього неонатального дихання; к). особливості метаболізму; л). особливості гемостазу і гемопоезу.

5. Навести критерії недоношеності.

6. В чому полягає первинний туалет новонародженого?

7. Як проводиться патронаж новонародженої дитини?

8. Як доглядати за доношеною новонародженою дитиною?

9. Особливості догляду за недоношеною дитиною.

94

Ю. Як організований санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим відділень новонароджених?

Тести для контролюя.

1. Новонароджена дитина - це дитина

1.1. першої години життя

1.2. з моменту народження до 7 дня життя

1.3. з моменту народження до 28 дня життя

2. Який гестаційний вік доношеної новонародженої дитини, крім?

2.1. 37 тижнів

2.2. 38 тижнів

2.3. 40 тижнів

2.4. 42 тижні

3. Всі ознаки характерні для доношеної новонародженої дитини, крім:

3.1. гарний розвиток підшкірної клітковини

3.2. шкіра рожевого кольору

3.3. лануго зберігається на плечовому поясі і верхньому відділі спини

3.4. волосся на голові довжиною 2-3 см

3.4. хрящі вушних раковин, нігті щільні

3.5. яєчки ще не в калитці

4. Які зміни шкіри не пов'язані з особливостями адаптації?

4.1. запрілості

4.2. злуплювання

4.3. проста ерітема

4.4. токсична ерітема

4.5. пітниця

5. Коли виникає транзиторна гіпербілірубінемія (жовтяниця)?

5.1. у перші години життя

5.2. на 2-3 день життя

5.3. на 2 тижні життя

6. Скільки відсотків становить фізіологічне зменшення первісної ваги у більшості доношених новонароджених?

6.1. більше ніж 10%

6.2. 6-10%

6.3. не більше ніж 6%

7. Визначають такі транзиторні особливості функції нирок у новонародженої дитини в кінці 1 тижня життя, крім:

7.1. олігоурія

7.2. протеінурія

7.3. сечокислий інфаркт

7.4. лейкоцитурія

-8. Які прояви не відносять до гормонального кризу?

8.1. набряк молочної залози

8.2. метрорагії

8.3. тіїіа

8.4. гіперігігментація новколо сосків і калитки

8.5. фімоз

8.6. набряк зовнішніх статевих органів

9. До транзиторних особливостей обміну у новонароджених не відносять:

9.1. анаболізм

9.2. гіперглікемію

9.3. метаболічний ацидоз

9.4. гіпомагніємію

9.5. збільшення неестерифікованих жирних кислот

10. Транзиторний катар кишкового тракту, що проявляється негомогенним за консистенцією і забарвленям більш водянистим й частим стулом, закінчується:

10.1. до 3 дня життя

10.2. на 1 тижні життя

10.3. до кінця періоду новонародженосгі

11. Відмітьте неправильне твердження:

11.1. недоношеність та незрілість - рівнозначні поняття

11.2. доношена дитина може бути незрілою

11.3. доношений новонароджений - це завжди зріла дитина

12. Які зовнішні ознаки використовуються для оцінки зрілості новонародженої дитини, крім?

12.1. товщина підшкірної клітковини

12.2. набряк кінцівок

12.3. колір, зовнішній стан, прозорість шкіри

12.4. лануго на спині

12.5. складки на підошві

12.6. форма сосків, розмір молочної залози

12.7. форма і щільність вушних хрящів

12.8. стан зовнішніх статевих органів

13. Дитина, яка народилася на 38 тижні з масою 2200 не може бути

13.1. недоношеною новонародженою дитиною

13.2. доношеною новонародженою дитиною

13.3. доношеною незрілою дитиною

14. Коли після народження при наявності голосного крику на пуповину накладають затискачі?

14.1. тієї ж миті після народження

14.2. через 5 хвилин 96

14.3. через 1 хвилину 15. Які розчини використують для профілактики гонобленореї, крім?

15.1. розчин фурациліну 1: 5000

15.2. 30% розчин сульфату натрію

15.3. 2% розчин левоміцетину Відповіді до контрольних тестів:

1. З, . 1, 3. 5, 4. 1, 5. 2, 6. 3, 7. 1, 8, 5, 9. 2, 10. 2, 11. 3, 12. 1, 13. 1, 14.

3, 15.1.

Тема: ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ

Актуальність теми:профілактика дитячих інфекційних захворю- вань проводиться шляхом проведення профілактичних щеплень; активна імунізація дитини є найдієвішим засобом у запобіганні захворюваності, попередження інвалідізації та смертності внаслідок їх перебігу; організація вакцинопрофілакгики вимагає чіткої співпраці педіатричної, терапевтичної та епідеміологічної служб, проведення повноцінної санітарно-освітньої роботи в сім'ї, компетентності лікаря з питань організації імунопрофілактики.

Мета заняття:вивчити каледарні строки щеплення дітей проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, краснухи, паротиту; вміти складати індивідуальний календар профілактичних щеплень дітям різних вікових груп з урахуванням стану здоров'я дитини; вивчити протипоказання до щеплень, можливі ускладнення та реакції, їх лікування.

В результаті самостійної дготовки студент повинен знати:

1. Розширена програма імунізації ВООЗ.

2. Календар профілактичних щеплень, діючий на Україні.

3. Клінична фармакологія вакцин та анатоксинів, котрі використовуються в Україні.

4. Умови транспортування та зберігання вакцин.

5. Дози та шляхи введення вакцин.

6. Протипоказання до профілактичних щеплень.

7. Ускладнення та поствакцинальні реакції.

8. Профілактика та невідкладна допомога при поствакцинальних Реакціях і ускладненнях.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Складати індівідуальний календар щеплень дітям різних вікових груп.

2. Складати план щеплення при порушенні календара.

3. Призначити засоби для підготовки дитини з груп ризику до вакцинації.

4. Оцінити характер загальної та місцевої реакції на щеплення.

5. Уміти надати невідкладну допомогу при важких реакціях та ускладненнях після щеплення

Література:

Обов'язкова: 1. Медицина дитинства /за ред. П. С. Мощича. К. ,

"Здоров'я", 1994.С. 118-129. Додаткова: 1. В. К. Таточенко идр. "Вакцинопрофилактика", М., 1995.

Допоміжні матеріали:

• Календар профілактичних щеплень. Наказ МОЗ України N14, від 12. 02. 1996 року.

• Перелік протипоказань до щеплень.

• Перелік можливих ускладнень.

• Характер та оцінка загальних та місцевих реакцій на профілактичне щеплення.

• Невідкладна допомога при ускладненнях після вакцинації.