Залози шкіри:

Сальні залози зустрічаються на всіх ділянках шкіри, крім долонів, подошв і тильної поверхні стопи. Їхні протоки відкриваються в волосяні фолікули, за винятком шкіри губ, препуціального мішка та малих статевих губ, де вони відкриваються безпосередньо на поверхні. Діяльність сальних залоз залежить від андрогенної стимуляції (у плода стимуляція материними андрогенами).

Апокринні залозилокалізуються в аксилярних западинах, в ділянці ареол, періанальній та ділянці статевих органів, навколо пупка. Виділяють молокоподібний секрет, який не має запаху. Він виштовхується під дією адренергічних стимулів на поверхню. Розчинення цього секрету бактеріями обумовлює неприємний запах, пов'язаний з перспірацією. До пубертатного періоду залози знаходяться в "неробочому" стані.

Еккринні залозирозповсюджені по всій поверхні тіла. На волосяних ділянках вони реагують на температурні стимули та регулюють температуру тіла, доставляючи на поверхню шкіри воду, яка випаровується. Їхні протоки відкриваються на поверхню шкіри. Залози забезпечені симпатичними нервовими закінченнями.

Визначення нормотрофії, паратрофії, гіпотрофії:

Нормотрофія - нормально розвинений підшкірно-жировий шар.

Паратрофія - надмірно розвинений підшкірно-жировий шар у дітей грудного віку. У старших дітей в таких випадках кажуть про ожиріння.

Гіпотрофія - зникнення чи зменшення підшкірно-жирової клітковини (ПЖК). Виділяють три ступеня гіпотрофії:

І ступінь - ПЖК зникає на животі, зменшується на тулубі і кінцівках. Дефіцит маси складає 11-20%.

II ступінь - ПЖК зникає на тулубі і кінцівках, але зберігається на обличчі. Дефіцит маси складає 21-30%.

III ступінь - ПЖК зникає навідь на обличчі. Дефіцит маси понад 30%.

Послідовність відкладання та зникнення ПЖК у дітей:

Відкладання ПЖК: спочатку обличчя, шия та плечі, тулуб, кінцівки, живіт. Зникнення ПЖК: живіт, внутрішня поверхня стегон, тулуб, кінцівки, щоки (грудочки Біша).

Склерема, склередема:

Склерема(вогнищева чи дифузна) - ущільнення підшкірно-жирової клітковини. Зустрічається у недоношених дітей і у ослаблених доношених. Частіше за все з'являється в ділянці щок, стегон, сідниць, тулуба з поступовим розповсюдженням на сусідні здорові ділянки шкіри. Шкіра в цих місцяхи холодна, напружена, бліда чи гіперемована.

Скдередема- ущільнення та набряк певної ділянки ПЖК, який розповсюджується на сусідні ділянки тіла.

20

Питання для самоконтролю:

1. Анатомо-фізіологічні особливості епідермісу, базальної мембрани, дерми їх клінічне значення.

2. Функції шкіри.

3. Назвіть придатки шкіри. Коли вони утворюються?

4. Особливості волосся новонароджених. Що таке лануго?

5. Які ви знаєте залози в шкірі?

6. Особливості розподілення і послідовність відкладання підшкірно-жирової клітковини у дітей, починаючи з внутрішньоутробного періоду.

7. Особливості біохімічного складу підшкірно-жирового шару у дітей. Яке це має значення?

8. Що таке нормотрофія, паратрофія та гіпотрофія? Ступені гіпотрофії.

9. Які ви знаєте первинні і вторинні елементи шкірного висипу?

Ю.Що таке склерема і склередема?

11 .Як змінюється шкіра при захворюваннях нирок?

12.Характерні зміни шкіри при патології печінки.

13. Дитяча пітниця. Чому виникає, як її позбутись? 14.Види ціанозу. Коли спостерігаються?

15. Основне біологічне значення бурого жиру. Де він переважно знаходиться?

16. Особливості шкіри новонародженої дитини.

17. Патологічні стани шкіри, які зустрічаються в періоді новонародженості.

18.Що таке фізіологічна еритема, фізіологічний катар шкіри та токсична еритема? Який між ними зв'язок і в чому відмінність? Коли і чому спостерігаються?

19. Фізіологічна жовтяниця. Етіологія, патогенез. Чим викликані зміни шкіри?

Тести для контролю:

1. Що з наведеного не є функцією шкіри:

1.1. Захист.

1.2. Участь в газообміні.

1.3. Терморегуляція.

1.4. Депонування крові.

1.5. Секреція та екскреція.

1.6. Нічого з вищеназваного.

2. Фізіологічна жовтяниця новонароджених наступає внаслідок:

2.1. Атрезії жовчних протоків.

2.2. Гемолітичної хвороби новонароджених.

2.3. Гемолізу еритроцитів з фетальним гемоглобіном.

2.4. Вродженого вірусного гепатиту.

3. Ми говоримо про вроджену гіпотрофію новонародженого, який народився встрок, коли його маса при народженні становить:

3.1. менше 3500 г.

3.2. менше 3000 г.

3.3. менше2500 г.

3.4. менше 2000 г.

4. Що з наведеного не підходить до характеристики фізіологічної еритеми?

4.1. Виникає в перші дні життя дитини.

4.2. Виникає в наслідок зміни тиску, розширення капілярів шкіри.

4.3. Може переходити у фізіологічний катар (гіперемію).

4.4. Обумовлена алергоадною реакцією (всмоктування білків та токсинів в шлунково-кишковому тракті; відповідь на більш низьку температуру навколишнього середовища).

5. До первинних елементів шкірного висипу відносяться наступні, крім:

5.1. Пляма.

5.2. Папула.

5.3. Пухирчик.

5.4. Горбик.

5.5. Виразка.

5.6. Пустула.

6. До вторинних елементів висипу відносять наступні, крім:

6.1. Рубець.

6.2. Луска.

6.3. Атрофія.

6.4. Горбик.

6.5. Ліхеніфікація.

7. Ділянки шкіри на яких відсутні сальні залози:

7.1. Губи.

7.2. Долоні.

7.3. Шия.

7.4. Плечі.

7.5. Живіт.

8. Що з наведеного не є характерним для епідермісу дитячої шкіри?

8.1. Епідерміс тонкий, ніжний, пухкий.

8.2. Блискучий шар епідермісу визначається тільки на долонях і подошвах.

8.3. В ростковому шарі до 6 місяців відсутній пігмент меланін.

22

8.4. Камбіальний шар, де відбувається розростання епітеліальних клітин, майже не розвинутий.

8.5. Всі міжклітинні зв'язки дуже слабкі, тому клітини поверхневого шару легко злущуються, травмуються.

9. "Молочниця" - це:

9.1. Нальот на мигдаликах при дифтерії.

9.2. Біла плівка в ротовій порожнині немовляти, яка залишається після годування.

9.3. Грибкове ураження ротової порожнини, переважно у немовлят.

9.4. Біленьки крапочки, які часто з'являються на обличчі новонароджених, і є наслідком тимчасової закупорки протоків сальних залоз.

10. До особливостей дерми у дітей не можна віднести наступні твердження:

10.1. В дермі мало колагенових волокон, вони достатньо тонкі, поєднані в пухкі пучки.

10.2. Еластичні волокна дерми добре розвинуті, вони переважають в дитячому віці.

10.3. Папілярний шар дерми має недостатню вираженість.

10.4. Вміст води у дермі дитячої шкіри значно більше ніж у дорослих.

10.5.Біохімічний склад дерми обумовлює підвищену проникливість шкіри.

11. Яка з наведених особливостей шкіри у дітей сприяє розвитку пухирчатки новонароджених?

11.1. Колагенові волокна дерми тонкі, поєднані в пухкі пучки.

11.2. Шкіра дітей містить значно більше води ніж у дорослих.

11.3. Шкіра дітей ніжна і легко травмується.

11.4. Базальна мембрана недорозвинута.

11.5. Все вищенаведене.

12. Дермографізм - це:

12.1. Відповідна реакція судин шкіри на механічне подразнення тупим предметом.

12.2. Реакція шкіри на зміну температури оточуючого середовища.

12.3. Одна з характеристик підшкірно-жирової основи.

12.4. Все перелічене.

13. Про що свідчить позитивний симптом щипка?

13.1. Про підвищену ламкість судин шкіри.

13.2. Про гіпотонус периферійних судин.

13.3. Про гіпертонус периферійних судин.

13.4. Про знижений тургор шкіри.

13.5. Це фізіологічний стан для шкіри новонародженого.

14. У складі підшкірно-жирової клітковини дітей переважають:

14.1. Кротонова та олеїнова жирні кислоти.

14.2. Стеаринова і арахідонова жирні кислоти.

14.3. Олеїнова і пальмітинова жирні кислоти.

14.4. Капрілова та ліноленова жирні кислоти.

14.5. Пальмітинова і стеаринова жирні кислоти.

15. Що з наведеного не є ознакою ексикозу (збезводнення)?

15.1. Сухість слизових оболонок.

15.2. Підвищення тургору шкіри.

15.3. Зниження тургору шкіри.

15.4. Зниження еластичності шкіри.

15.5. Кінцівки цианотичні, холодні на дотик. Відповіді до контрольних тестів:

1.6; 2.3; 3.3; 4.4; 5.5; 6.4; 7.2; 8.4; 9.3; 10.2; 11.4; 12.1; 13.1; 14,3; 15.2;

Тема: АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТКОВО-М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ.

Актуальність теми:добре розвинена кістково-м'язова система - одна з ознак повноцінного розвитку дитини. Високі темпи росту та перебудови кісткової тканини, що відбуваються за умовами функціональної недосконалості багатьох органів та систем, в тому числі нервової та ендокринної, призводять до особливої уразливості опорно-рухового апарату в ранньому дитинстві, і можуть сприяти виникненню патологічних процесів, наслідки яких часто важко виправити. Тому знання особливостей будови та функції кістково-м'язової системи в дитячому віці має велике значення для лікаря загального профілю.

Мета заняття:вивчити особливості будови та функції кісток та м'язів у дітей різного віку, вміти оцінити стан даної системи та розпізнавати найбільш поширені симптоми її ураження в дитячому віці.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Особливості гістологічної будови і хімічного складу кісткової тканини у дітей.

2. Особливості будови черепа, хребта, грудної клітки, кінцівок у дітей. 24

3. Семіотика найбільш частих уражень скелета.

4. Порядок прорізування зубів.

5. Методи дослідження кісткової системи.

6. Особливості гістологічної будови і тонус м'язів у дітей різного віку.

7. Семіотика уражень м'язів у дітей.

8. Методи дослідження м'язової системи.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти;

1. Визначити скарги, характерні для ураження кістково-м'язової системи, зібрати сімейний та індівідуальний анамнез.

2. Провести об'єктивне обстеження кісток та м'язів у дітей різного віку.

3. Оцінити дані, отримані під час об'єктивного обстеження даної

системи.

4. Скласти план лабораторного та інструментального обстеження кістково-м'язової системи та оцінити отримані дані.

Література:

Обов'язкова: І.Мазурин А.В.,Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М.1985.С.83-101.

2.Медицина дитинства /За ред. П.С.Мощича. К.,"3доров'я". 1994. С.215-216.

3.Матеріали лекцій.

Додаткова: І.Детские болезни/Под ред. Л.А.Исаевой. М., 1994. С.ЗЗ-38.

2.Л.О.Бадалян. Детская неврология. М., 1984. С.88-101.

3.Пигалов А.П. с соавт.,Схема комплексной оценки здоровья ребенка. Казань. 1994. С.34.

Допоміжні матеріали:

• Методика обстеження кістково-м'язової системи у дітей.

• Строки окостеніння скелета кисті.

• Симптоматика центрального та периферічного параліча.