Методика обстеження кістково-м'язової системи у дітей.

Під час обстеження дітей вивчити дані анамнезу, що мають значення для розвитку кістково-м'язової системи, статики та моторики (стан здоров'я матері під час вагітності, характер її харчування, стан здоров'я дитини, її вигодовування та режим виховання); а також характерні скарги (біль в кістках, м'язах та суглобах, зміна конфігурації та обмеження рухомості суглобів).

Під час огляду звернути увагу на наступні моменти: зміни розмірів і форми голови (мікро- і макроцефалія, баштоподібний, сідницеподібний, сідлоподібний череп, скафоцефалія, оксицефалія, сплощення потилиці); розвиток верхньої та нижньої щелепи, особливості прикусу, кількість зубів, їх характер (молочні, постійні);

форму грудної клітки (конічна, циліндрична, плоска) та зміни її (борозна Гаррісона, кілеподібна, воронкоподібна, діжкоподібна, "серцевий горб", сплощення однієї половини чи однобічне випирання грудної клітки); форму хребта (наявність патологічного кіфозу, лордозу, сколіотичних викривлень) та тазу дитини (плоско-рахітичний, "оттовський" таз); конфігурацію кінцівок (акромегалія, брадідактилія, адактилія, афалангія та ін.); форму суглобів (набряк, деформація), рухомість в них та стан шкіри і навкружних тканин біля суглобів (наявність висипів, вузлових та інших утворень); трофіку м'язів (слабкий, середній та хороший ступінь їх розвитку; атрофія, гіпотрофія, гіпертрофія), стан тонусу м'язів (гіпо-, гіпертонус).

За допомогою пальпації кістково-м'язової системи визначають щільність кісток черепа, стан швів і тім'ячок (краніотабес, поддатливість країв тім'ячка, розміри тім'ячок); наявність переломів та деформацій; ознаки гіперплазії остеоідної тканини ("рахітичні чотки", "браслети", "нитки перлів"); температуру шкіри над суглобами, біль в кістках, м'язах та суглобах; силу та тонус м'язів, наявність затверджень (ущільнень) в них.

Визначення трофіки і сили м'язів. Трофіку м'язів, яка характеризує рівень обмінних процесів, оцінюють за ступенем і симетричністю розвитку окремих груп м'язів. Оцінку проводять у спокійному стані і при напруженні м'язів. Розрізняють три ступені розвитку м'язів: слабкий, середній та хороший. При слабкому ступені розвитку м'язів тулуба та кінцівок в стані спокою вони виявляються недостатньо, при напруженні їх обсяг змінюється досить мало, нижня частина живота звисає, нижні кути лопаток відстають від грудної клітки. При середньому ступені розвитку маса м'язів тулуба у спокійному стані виражена помірно, а кінцівок -добре, при напруженні м'язів змінюється їх форма і обсяг. При хорошому ступені розвитку м'язи тулуба і кінцівок розвинені добре, а при напруженні спостерігається виразне збільшення рельєфу м'язів.

Оцінку сили м'язів у дітей проводять за спеціальною шкалою за п'ятибальною системою: 0 балів - відсутність рухів; 1 - активні рухи відсутні, але пальпаторно визначається напруження м'язів; 2 пасивні рухи можливі при подоланні незначного опору; 4 - пасивні рухи можливі при подоланні помірного опору; 5 - сила м'язів в межах норми. 26

Додаткові методи дослідження: а) визначення вмісту кальцію.фосфору, лужної фосфатази в сироватці крові; б) рентгенологічне дослідження кісток; в) електроміографія; г) хронаксиметрія; д) динамометрія у дітей старшого віку; е) біопсія

м'язів.