Фізіологічні особливості дихання у дітей:

- Дихання у дітей часте і поверхневе, частота тим більша, чим молодша дитина - фізіологічна задишка. (Новонароджений - 40-60 разів за хвилину, 6 -12 місяців - 40-35, 2-6 років - 30-25, 7-12років - 23-18, 5 років - 25, 10 років - 20, понад 10 років -18-15 разів за хвилину).

- У новонародженої дитини дихання неритмічне, переважає діафрагмальний тип дихання, з 1-2 років - він змішаний, з 7-8 років -у дівчаток - груднй, у хлопчиків - черевний.

- Дихальний об'єм легень (ОД) тим меньший, чим молодша дитина. (Новонароджений - 15-20 мл, доросла людина - 400 мл).

- Хвилинний об'єм (ХОД), також, з віком збільшується. (Новонародже­ний - 600-700 мл, доросла людина - 6-9 л).

- Однак, ХОД відносно маси тіла у немовлят у 2-3 рази більший, ніж у дорослих. (Новонароджений-190-200 мл/кг, доросла людина - 96-100

мл/кг).

-Життєва ємність легень (ЖЄЛ) у дітей значно нижча ніж у дорослих (( у 4 роки-1100 мл у дорослих-5000 мл)

Газообмін у дітей більш інтенсивний, однак, маленькі діти не мають змоги значно збільшувати вентіляцію легень,що призводить до легкого виникнення порушень дихання та дихальної недостатності.

Допоміжні методи обстеження:- Спірографія. Використовують для об'єктивної реєстрації функції зовнішнього дихання у дітей різного віку, навіть у немовлят. (ЖЄЛ, ХОД, ОД та ін.). Визначають максимальну кількість повітря, що видихають в трубку спірографа після максимального вдоху. Використовують в клініці при гострих та хронічних бронхо-легеневих захворюваннях.

- Пневмотахометрія. Використовують для визначення порушень бронхі­альної вентиляції (бронхообструкція) при бронхіальній астмі, хронічних бронхо-легеневих захворюваннях. Реєструються показники форсованого вдиху та видиху у дітей з 5-6 років.

- Оксігемометрія. Фотоелекгрометричний метод визначення ступеня насиченості артеріальної крові киснем.

Границі нижніх країв легень у дітей до 12 років.

Топографічна лінія	Нижній край легень
	Праворуч	Ліворуч
Середньоключична	6 ребро
Середня пахвова	8 ребро	9 ребро
Лопаткова	9-10 ребро	10-11 ребро
Околохребцева	На рівні задніх відростків 11 грудного хребця

Методика обстеження

При обстеженні органів дихання у дитини треба звернути особливу увагу:

- збираючи анамнез - як почалося захворювання, якими були перші патологічні симптоми (нежить, задишка, кашель, слабкість, біль у горлі, біль у грудній клітці).

- під час огляду - колір слизових оболонок і шкіри, вигляд глотки і мигдаликів .ціаноз, форму грудної клітки (діжкоподібна, сплощення однієї половини, згладженність міжреберних проміжків та ін.), грудний чи черевний тип дихання, частота, ритм. глибина, характер задишки (інспіраторна, експіраторна, змішана), крик і кашель(гавкаючий, сухий, виснажливий, безперервний, вологий, короткий, болючий, приступами, двотонний).

- під час пальпації - на посилення або послаблення голосового дрижання.

60

- під час перкусії - на зміну ясного легеневого звуку (скорочення, притуплення, абсолютна тупість, тимпанічний, коробковий), наявність патологічних симптомів Кораньї,чаши Філософова,Аркавіна, філатова, лінію Елліса-Дамуазо-Соколова,трикутники Гірлянда Гарлянда, Грокко-Раухфуса.

- під час аускультації - на характер дихання (везикулярне, послаблене, жорстке, бронхіальне), на наявність та характер хрипів (сухі, вологі, дрібно-, середньо-, великопухирчасті), крепітацію, шум тертя плеври, бронхофонію, симптоми Домбровської, Д.Еспіна

- під час лабораторно-інструментального дослідження - оцінити дослідження мокротиння і секрету з дихальних шляхів, дослідження функції дихання, рентгенологічні, біохімічні, імунологічні дослідження.

Питання для самоконтролю.

1. Чому у немовлят не буває профузних носових кровотеч?

2. До якого віку формуються придаткові пазухи носа?

3. Які особливості гортані сприяють розвитку синдрому крупа у немовлят?

4. Які особливості бронхіального дерева у немовлят призводять до їх низької дренажної функції?

5. Які особливості мають альвеоли у немовлят?

6. Яку роль відіграє сурфактант у газообміні і які особливості його вмісту у новонароджених та немовлят?

7. Яку роль відіграє діафрагма у процесі газообміну та які особливості її у немовлят?

8. Які анатомічні особливості легень забезпечують енергійний газообмін у немовлят?

9. Як змінюється частота дихання залежно від віку дитини?

10. Назвіть границі нижніх країв легень у дітей.

11. Коли виникає притуплений або тупий перкуторний звук?

12. Які особливості має перкуторний тон у новонародженої дитини?

13. Що таке пуерільне дихання?

14. Коли спостерігаються вологі хрипи?

15. Які інструментальні методи дослідження можуть бути використани при бронхообструкції?

16. При яких захворюваннях виникають крепітація та шум тертя

плеври?

Як їх віддиференціювати ?

Тести для контролю.

1. Які особливості має слизова оболонка носової порожнини у дітей?

1.1. вкрита миготливим епітелієм.

1.2. тонка, ніжна, суха.

1.3. підслизовий шар добре васкулярізований.

1.4. кавернозна тканина добре розвинена.

2. Коли завершують формування придаткові пазухи носа?

2.1. у новонародженої дитини

2.2. на 3-6 місяцях внутрішньоутробного розвитку

2.3. гайморова в12-15 років

2.4. фронтальна в15-20 років.

3.Які особливості має гортань у дітей раннього віку?

3.1. лійкоподібної форми

3.2. голосова щілина широка з розвиненими голосовими зв' язками.

3.3. хрящі податливі, м'які.

3.4. відносно довга.широка.

4.Які особливості має трахея у дітей раннього віку?

4.1. слизова оболонка ніжна, тонка, суха, багато васкулярізована.

4.2. мембранозна частина складає лише 1/5 її періметра.

4.3. відносно широка

4.4. верхній кінець знаходиться на рівні IV шийного хребця

4.5. верхній кінець знаходиться на рівні VII шийного хребця

5.Які границі має нижній край легень у дітей раннього віку?:

5.1. Ьіп. іпеаіосіауісиїагіа праворуч VI ребро, ліворуч - ІІ-ПІ ребро

5.2. -«- -«- VII -«- IV

5.3. Ьіп. ахіїїагів тейіа праворуч VIII - « - IX

5.4. -«- -«- IX -«- Х

5.5. Ілп. ккарціагів - « - IX - « - Х

5.6. -«- -«- XI -«- XII

6.Яка частота дихання у новонародженого за хвилину? 6.1.40-60 6.2.35-40 6.3.16-18 6.4. 25 - 30

7. Коли закінчується формування органів дихання у дітей ?

7.1. до 3 років

7.2. до 7 років

62

7.3. до 10 років

7.4. до 15 років 8.1нспіраторна задишка буває

8.1. при справжньому і несправжньому крупі,

8.2. при бронхіальній астмі

8.3. при заглотковому абсцесі 9.Коли голосове дрижання посилюється?

9.1. запалення легеневої тканини

9.2. плевриг

9.3. абсцес

9.4. пневмоторакс Ю.Ясний легеневий звук при перкусії буває

10.1. у здорової дитини

10.2. при запалені легень

10.3. при плевриті

10.4. при емфіземі

11. Коли виникають дрібнопухирчасті хрипи?

11.1. при бронхіті

11.2. при пневмонії

11.3. при ателектазі

11.4. при бронхіальній астмі.

12. Коли виникають сухі хрипи?

12.1. при пневмонії

12.2. при бронхіальній астмі

12.3. на початку гострого бронхіту.

12.4. при абсцесі.

13. Як змінюється з віком ХОД?

13.1. збільшується

13.2. зменшується

13.3. залишається беззмін

14. Як змінюється з віком величинаХОД відносно маси тіла? 14.1. збільшується 14.2.зменшуєгься 14.3. залишається без змін

15. Коли вислуховується пуерільне дихання?

15.1. у новонародженої дитини

15.2. у дітей раннього віку

15.3. в 7-8 років

15.4. в 10-14 років.

Іб.Які клінічні ознаки найчастіше має синдром дихальної недостатності у немовлят?

16.1 Задишка за участью допоміжних м'язів

63

16.2 Блідість шкіри

16.3 Зміна співвідношення між пульсом та диханням 1:3-3,5. 16.4.Зміна співвідношення між пульсом та диханням 1 '.2-1,5 16.5.Брадікардія

Відповіді до контрольних тестів.

1.1,1.2,1.3.,2.3,2.4,3.1,3.3, 4.1,4.4, 5.1,5.3,5.5,6.1,7.2,8.1,8.3, 9.1,9.3, 10.1,

11.2, 12.2, 12.3, 13.1, 14.2, 15.2, 16.1, 16.2, 16.4.

ТЕМА: АНАТОМО-ФВЮЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ, МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ, СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ.

Актуальність теми: Органи травлення у дітей мають певні анатомо­фізіологічні особливості, які обумовлюють особливості вигодовування, а також особливості патології цієї системи, яка посідає одне з провідних місць у захворюваності немовлят. Знання цих ососбливостей необхідно лікарю при складанні раціону, діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань огранів травлення у дітей різного віку. Мета заняття: вивчити анатомо-морфологічні особливості всіх відділів системи травлення, оволодіти методами обстеження дітей, вивчити семіотику захворювань цієї системи.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

І.Анатомо-фізіологічні особливості ротової порожнини у дітей: а)

чинники, які забезпечують процес ссання; б) особливості салівації у

дітей.

2. Анатомічні особливості системи травлення: а) стравоходу, б) шлунку,

сфінктерів шлунку, в) кишок, слизової оболонки, фіксації прямої

кишки, г) печінки, жовчного міхура, д) підшлункової залози

3.Особливості секреторної функції системи травлення: а) кислотність,

ферментативна активність шлункового соку, б) зовнішньо- і

внутрішньосекреторні функції підшлункової залози, в) кількісний і

якісний склад жовчі, г) секреторна функція кишок, д) залежність між

активністю секреції, характером вигодовування і віком дитини.

4.0собливості всмоктування харчових інгредієнтів: всмоктування

білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, води у різних відділах

травного каналу.

5.. Особливості евакуаторної функції травного каналу у дітей раннього

віку: а) евакуація їжі з шлунку залежно від вигодовування, б) частота

дефекації і залежність її від вигодовування.

64

6. Варіанти випорожнень, які найчастіше спостерігаються у дітей: а) у новонародженого, у дитини грудного віку при грудному і штучному вигодовуванні, б) диспепсичні, в) при ентериті, коліті.

7. Мікрофлора кишок і її роль в організмі дитини: а) характер мікрофлори товстої кишки, б) залежність мікрофлори від вигодовування, в) фізіологічна роль мікрофлори, г) патологічна роль мікрофлори, поняття про дисбактеріоз.

8. Симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення: а) причини болю в животі, б) зниження або відсутність апетиту, в) причини зригування або блювання, порушення випорожнень у дітей, г) найчастіші причини збільшення живота, печінки, селезінки, д) поняття про диспептичний, больовий, інтоксикаційний синдроми при захворюваннях органів травлення.

9. Лабораторно-інструментальні методи дослідження органів травлення у дітей: а) фракційне дослідження шлункового соку, б) дуоденальне зондування звичайним і фракційним методами, в) ендоскопічне дослідження верхніх і нижніх відділів травного каналу, г) ультразвукові методи дослідження паренхіматозних органів, д) рентгенологічні методи дослідження, е) біохімічні та імунологічні методи дослідження, бактеріоскопічні та бактеріологічні дослідження.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти.

1. Визначити скарги, типові для ураження органів травлення,зібрати сімейний та індівідуальний анамнез.

2. Провести об'єктивне обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, перкусія, пальпація).

3. Визначити лабораторно-інструментальні методи дослідження і оцінити одержані результати.

4. Визначити найчастіші симптоми та синдроми ураження системи травлення у дітей.

Література. Обовязкова.1. Медицина дитинства. Заред. П.С.Мощіча.- К., Здоров'я, -

1994-С232-235. або

2. Пропедевтика детских болезней. Мазурин А.В.,

Воронцов И.М.-М., Медицина, 1985. - С181-191. Допоміжна. 1. Детские болезни. Подред. Л.А.Исаевой.- М.: Медицина,

1994 - С74-79.

2. И.А.Еренков.Клиническое исследование ребенка.К..Здоров Я.-1984.-С37-74.

3. Н.Г.Зернов,О.Ф.Тарасов,Семиотика детских болезней,Л..Медицина,1984-С.288-323.

Допоміжні матеріали:

• Фізіологічні особливості травлення у дітей.

• Особливості кишкової мікрофлори у дітей.

• Додаткові методи обстеження.

• Методика обстеження.

Фізіологічні особливості травлення у дітей. Всі відділи травневої системи у немовлят пристосовані до природного вигодовування молоком матері. Кислотність і ферментативна активність залоз шлунка низька (див. Таб.1). У шлунку всмоктується незначна кількість солі, води, глюкози, частково білку. Підшлункова залоза є головною залозою травневого каналу. Головні ферменти підшлункового соку: трипсин, хімотрипсин, діастаза, амілаза, ліпаза, фосфоліпаза, інкреторний секрет-інсулін. Секреторна зрілість залози досягає рівня дорослого у віці 5 років. Жовч містить небагато жовчних кислот, багато води, муцину, пігментів, у новонароджених-сечовини; вона також містить більше таурохолевої кислоти, ніж глюкохолевої, що посилює її бактерицидні якості та стимулює секрецію підшлункової залози. Кишковий сік менш активний, порівняно з дорослою людиною, має слабокислу або нейтральну реакцію, згодом - лужну. Містить ферменти ентерокіназу, лужну фосфатазу, амілазу, лактазу, мальтазу, інвертазу, згодом - ліпазу. Продукти гідролізу, які утворюються внаслідок порожнинного та мембранного травлення всмоктуються у тонкій кишці. У товстій кишці секретуеться тільки слиз, всмоктується вода, фосфор, основи, формуються калові маси.

Загальна кислотність шлункового соку (мл) залежно від віку.
Новонароджений 12 міс.	3-6 12-20		Дошкільний вік 8-12 років		30-35 40-60
Склад шлу		нкового соку у грудних д 1 міс.		ітей. 1 рік
Загальна кислотність		3,6 - 10 мл		12-21 мл
Вільна НС1		0,8 - 4,5 мл		4-Ю мл
Пепсин		2 - Вод		16-32 од
Лабферменг		32 од		256-512 од
Ліпаза		4,2 -10,2 од		0-40 од