3. Перенесення гамет, зигот та ембріонів до фаллопієвої труби

1) Перенос гамет до фалопієвої труби (ГІФТ від міжнародної назви GIFT - Gamete Intrafallopian Transfer).

2) Перенос зигот до фалопієвої труби (ЗІФТ міжнародної назви ZIFT – Zigotaе Intrafallopian Transfer).

3) Перенос ембріонів до фалопієвої труби (ЕІФТ міжнародної назви EIFT – Embryo Intrafallopian Transfer).

Перенесення гамет, зигот або ембріонів до фалопієвої труби (ГІФТ, ЗІФТ і ЕІФТ) здійснюється за відсутності умов для проведення ЗІВ, ІКСІ.

Обов’язковою умовою для використання цих методів є наявність хоча б однієї функціонально повноцінної маткової труби. Перенесення гамет, зигот або ембріонів до фалопієвої труби може здійснюватись трансабдомінально за дапомогою лапароскопії або трансцервікально під ультразвуковим контролем.

Показання для ГІФТ, ЗІФТ і ЕІФТ:

- олігоастенозооспермія;

- безпліддя невиясненої етіології;

- цервікальний фактор;

- зовнішній генітальний ендометріоз;

- неефективні внутріматкові інсемінації (4 і більше).

4. Внутрішньоматкова інсемінація (вмі):

• інсемінація спермою чоловіка (ІСЧ);

• інсемінація спермою донора (ІСД).

Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) спермою чоловіка (ІСЧ) чи спермою донора (ІСД) є однією з форм лікування безпліддя і може бути проведена шляхом введення підготовлених (капацитованих) сперматозоїдів у порожнину матки в період овуляції.

Процедура ВМІ здійснюється в умовах природного менструального циклу або з використанням індукторів овуляції.

При проведенні ВМІ спермою чоловіка використовується нативна капацитована сперма. При проведенні ВМІ спермою донора застосовується кріоконсервована сперма. Використовується розморожена донорська сперма після повторних негативних результатів аналізів на ВІЛ, сифіліс та гепатити В, С (через 3 місяці після отримання донорської сперми). Для пацієнтки донор може бути відомим або анонімним.

Показання для проведення інсемінації спермою чоловіка:

з боку чоловіка:

- субфертильна сперма;

- еякуляторно-сексуальні розлади;

- ретроградна еякуляція;

- гіпоспадія;

- гіпоспермія (малий об’єм еякуляту);

- висока в’язкість сім’яної плазми;

- антиспермальні антитіла;

- безуспішні спроби проведення інтрацервікальної інсемінації (4 і більше спроб);

- використання кріоконсервованої сперми;

- стан після хіміотерапії або вазектомії.

з боку жінки:

- безпліддя неясного ґенезу;

- цервікальний фактор безпліддя;

- стріктура цервікального каналу після маніпуляцій на шийці матки в анамнезі (конізація, ампутація, каутеризація, діатермія, кріотерапія);

- наявність антиспермальних антитіл;

- овуляторна дисфункція, що піддається терапії;

- алергія на сперму;

- вагінізм.

Показання для проведення інсемінації спермою донора:

з боку чоловіка:

- безпліддя (азооспермія);

- еякуляторно-сексуальні розлади;

- несприятливий медико-генетичний прогноз.

з боку жінки:

- бажання жінки;

- відсутність умов запліднення природнім шляхом.

Протипоказання для проведення ІСД з боку жінки:

- соматичні та психічні захворювання, за яких вагітність протипоказана;

- вади статевого розвитку та патологія матки, при яких неможливе виношування вагітності;

- пухлини та пухлиновидні утворення яєчників;

- злоякісні новоутворення будь-якої локалізації;

- патологія маткових труб;

- інфекція генітального тракту;

- дисфункціональні маткові кровотечі;

- багаторазові невдалі спроби ВМІ (4 і більше);

- лютеїнізація неовульованого фолікулу в двох послідовних циклах;

- гострі запальні захворювання будь-якої локалізації.

5. Донація гамет та ембріонів - це процедура за якою донори поінформовано добровільно надають свої статеві клітини - гамети (сперму, ооцити) або ембріони для використання у інших осіб в лікуванні безпліддя.

У відповідності до діючого законодавства донори гамет не можуть брати на себе батьківські обов’язки у відношенні до майбутньої дитини.

Донорство гамет та ембріонів здійснюється за наявності Заяви-зобов’язання донора ооцитів, Заяви-зобов'язання донора сперми (додаток 10), Заяви-зобов’язання донорів ембріонів. Відомості про особу донора складають лікарську таємницю. У разі виникнення ускладнень під час проведення процедури донації гамет заклад охорони здоров’я забезпечує надання пацієнтам медичної допомоги у повному обсязі.

6. Сурогатне материнство (СМ)

Подружня пара – реципієнти і сурогатна матір складають нотаріально завірений спільний договір щодо здійснення ДРТ методом сурогатного материнства між подружжям, сурогатною матір’ю та лікувальним закладом.

Подружня пара обстежується у відповідності до визначених показань для проведення лікування ДРТ.

Показання до сурогатного материнства:

- відсутність матки (вроджена або набута);

- деформація порожнини або шийки матки при вроджених вадах розвитку або в результаті захворювань, за яких неможливе виношування вагітності;

- синехії порожнини матки, які не підлягають терапії;

- тяжкі соматичні захворювання, за якими виношування вагітності загрожує подальшому здоров’ю або життю реципієнтки, але не впливають на здоров’я майбутньої дитини;

- невдалі повторні спроби ДРТ (4 і більше) при неодноразовому отриманні ембріонів високої якості, перенос яких не приводив до настання вагітності.

Сурогатною матір’ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умов: наявності власної здорової дитини, її добровільної поінформованої згоди, а також відсутності медичних протипоказань.

Протипоказання для проведення ДРТ методом сурогатне материнство та обсяг обстеження подружньої пари такі ж, як і при проведенні методик ДРТ.

Ускладнення ДРТ поділяються на наступні:

1. Синдром гіперстимуляції яєчників.

2. Багатоплідна вагітність.

3. Ускладнення ДРТ, які потребують оперативного втручання: ускладнення транс вагінальної пункції яєчників, ектопічна вагітність, апоплексія та перекрут яєчника, гнійно-септичні ускладнення.