Діагностика.

Основним методом скринінгу та моніторингу стану ендометрія є ультразвукове дослідження з використанням трансвагінального датчика, при цьому оцінюються наступні параметри: товщина і структура ендометрію, рельєф порожнини матки, наявність супутньої патології біометрія, анатомічні особливості додатків матки.

Крім цього, у пацієнток в пери- та пост менопаузі доцільно обчислювати ендометріально - маткове співвідношення (ЕМС) - відношення товщини ендометрія до передньо-заднього розміру матки, яке дозволяє враховувати більш швидкий темп інволюції ендометрія, порівняно з міометрієм.

УЗ ознаки ГЕ:

І. В перименопаузі та репродуктивному віці:

- збільшення товщини ендометрія більше 16мм або УЗД ознаки порушення структури ендометрію.

- ЕМС більше 0,33.

ІІ. В постменопаузі:

• збільшення товщини ендометрія більше 5 мм.

• ЕМС більше 0,15.

Але найбільш достовірним методом діагностики ГЕ і визначення характеру даної патології є діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки з наступним гістологічним дослідженням ендометрію. Вишкрібання рекомендують проводити за 7 днів до очікуваної менструації чи на самому початку кров´янистих виділень. При цьому необхідно видалити всю слизову оболонку, включаючи область дна матки і маткових труб, де досить часто розміщуються вогнища аденоматозу і поліпи. З цією метою вишкрібання проводять під контролем гістероскопії.

Повторні вишкрібання повинні проводитись лише за показаннями: контрольне діагностичне вишкрібання після закінчення курсу гормонотерапії, рецидив кровотечі в постменопаузі та ін.

Іноді проводиться аспіраційна біопсія ендометрію за допомогою спеціального інструменту Пайпель для моніторингу стану ендометрію у разі проведення гормонотерапії, але вона не є інформативною в разі наявності вогнищевих процесів.

Ступінь активності гіперпластичних процесів можна визначити і за допомогою радіоізотопного дослідження матки. Його принцип полягає в тому, що ступінь поглинання тканинами радіоактивного препарату відповідає активності проліферативних процесів.

Лікування гіперплазії ендометрію.

Лікування ГЕ проводиться з урахуванням багаточисельних факторів – віку хворої, причин гіперплазії і характеру даної патології, клінічних проявів, протипоказань до того чи іншого виду лікуваня, переносимості препаратів, супутньої екстрагенітальної і гінекологічної патології.

Етапи лікування пацієнток:

І. Видалення зміненого ендометрію з наступним морфологічним дослідженням та визначенням тактики залежно від виду патології ендометрія.

ІІ. Гормональна терапія, яка в пубертатному та репродуктивному віці має на меті відновлення овуляторних циклів, а в клімактеричному-пригнічення менструальної функції.

ГЕ у дівчат з ювенільними матковими кровотечами лікується за допомогою комбінованих естроген - гестагенних контрацептивів з гестагеном, що має виражений антипроліферативний ефект на ендометрій з 5 по 25 день циклу на протязі 3-4 місяців (монофазні естроген-гестагенні препарати: етинілестрадіол (0,03мг)-левоноргестрел (0,15мг), етінілестрадіол (0,03мг)-дезогестрел (0,15мг), етінілестрадіол (0,03мг)-дієногест (2,0мг)). Після відміни цих препаратів виділення гонадотропних гормонів посилюється (феномен віддачі), що сприяє процесу овуляції.

Гормонотерапія у жінок репродуктивного віку з неатиповою ГЕ проводиться наступними препаратами:

• Дідрогестерон по 20-30мг/добу з 5 по25 день циклу,

• Медроксипрогестерону ацетат 200-400мг в/м 1 раз на тиждень,

• 12,5% р-н 17-ОПК на 14,17, 21 день циклу,

• локальне використання гестагенів (внутрішньо маткова система з левоноргестрелом)

• агоністи ГнРГ: гозелерін 3,6мг підшкірно 1 раз на 28 днів, буселерін 3,75мг в/м 1 раз на 28 днів, буселерін спрей назальний 900мг на добу щоденно.

Тривалість лікування 6 місяців з повторним гістологічним дослідженням через 3 і 6 місяців. За умови гістологічного підтвердження гіперплазії ендометрія через 3 місяці на тлі гормонотерапії проводиться корекція лікування.

У перименопаузі проводиться меностаз із застосуванням агоністів ГнРГ (буселерін 3 місяці) на тлі прийому гестагенів протягом 6 місяців.

У жінок з атиповими формами гіперплазії тактика гормонального лікування узгоджується з онкогінекологом і проводиться не менше 6 місяців.

Режими застосування гестагенів при лікування атипової ГЕ:

Вік	Препарат	Доза	Контроль ефективності
До 18 років	12,5% р-н 17-ОПК	500 мг в/м 2 р/ тиждень	УЗД через 3,6, 12 міс, біопсія та гістологічне дослідження ендометрія через 3 міс. Роздільне діагностичне вишкрібання через 6 міс.
	Депостат (гестонорону капронат)	200-400мг в/м 1 р/тиждень
	Депо-провера (медроксипрогестерону ацетат)	200-400мг в/м 1 р/тиждень
19-40 років	12,5% р-н 17-ОПК	500 мг в/м 2 р/ тиждень	УЗД через 3,6, 12 міс, біопсія та гістологічне дослідження ендометрія через 3 міс. Роздільне діагностичне вишкрібання через 6 міс.
	Депостат (гестонорону капронат)	200-400мг в/м 1 р/тиждень
	Депо-провера (медроксипрогестерону ацетат)	200-400мг в/м 1 р/тиждень
41-50 років	12,5% р-н 17-ОПК	500 мг в/м 3 р/ тиждень	УЗД через 1,3,6, 12 міс. Роздільне діагностичне вишкрібання через 3 та 12 міс, біопсія та гістологічне дослідження ендометрія через 12 міс.
	Депостат (гестонорону капронат)	200-400мг в/м 2 р/тиждень
	Депо-провера (медроксипрогестерону ацетат)	400мг в/м 2 р/тиждень

У випадку неефективності консервативної терапії ГЕ, наявності супутньої гінекологічної патології чи протипоказань до застосування даних препаратів проводиться хірургічне лікування. У жінок репродуктивного віку при неатипових формах ГЕ доцільно проводити гістероскопічну резекцію чи абляцію ендометрію (патологічні вогнища ендометрію руйнуються за допомогою електрохірургічного інструменту), при атипових – гістеректомію.

Результативність хірургічного лікування залежить від попередньо проведеної гормональної терапії, яка дозволяє значно зменшити ступінь хірургічного втручання через суттєве зменшення об´єму вогнищ ГЕ.

У жінок пременопаузального віку при ГЕ і супутній патології печінки і венозної системи також рекомендується хірургічне лікування – ампутація або екстирпація матки.

Диспансерне спостереження за хворими, які отримували гормональне лікування проводиться протягом 5 років, а після оперативного втручання – 6 місяців.