Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Mech-Slobod

.pdf
Скачиваний:
263
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
14.21 Mб
Скачать

341

групову швидкість поширення цієї групи (пакета хвиль), яка є швидкістю поширення обвідної цієї групи. Прикладом хвильового пакету може бути імпульсне збурення при ударному збудженні хвиль у пружному середовищі. На Рис. 8.22 показано приклад миттєвого розподілу відхилення

залежно від координати z

при розповсюдженні групи хвиль.

Для найпростішого

хвильового

пакета (групи

хвиль), що складається із двох хвиль з

близькими частотами ω1

та ω 2 (ω 2

= ω1 + ∆ω ,

ω << ω1,ω2 ), що поширюються в одному

напрямі, наприклад, вздовж осі Oz , маємо

A(z,t) = A01 cos(ω1t k1z) + A02 cos(ω2t k2 z) .

 

 

(8.154)

Для спрощення будемо вважати, що A01

= A0 2 = A0

. Тоді

 

ω1t

k1 z +

ω2t k2 z

ω1t k1 z

ω2t + k2 z

=

A(z, t) = 2A0 cos

2

cos

2

 

 

 

 

 

 

= 2A0

ω1t

k1z ω2t + k2 z

 

ω1t k1z + ω2t k2 z

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

 

2

 

cos

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(ω1 ω2 )

 

(k1 k2 )

 

(ω1

+ ω2 )

 

 

 

(k1

+ k2 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2A0

cos

 

 

t

 

 

z cos

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

z

=

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2A

cos

ω t k

z cos(ωt

kz) =

A(t, z) cos(

ω

t

kz) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

(8.155)

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де введено середні значення частоти та хвильового вектора,

 

=

ω1 + ω2

та

 

 

 

k1 + k2

.

ω

k

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

Структура отриманого дозволяє розглядати цей хвильовий пакет як біжучу хвилю з деякою середньою частотою ω та середнім хвильовим вектором k , «амплітуда» якої, що визначає форму обвідної

A

(t, z) = 2A

cos ω t

k z

 

, (8.156)

0

0

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

залежить від часу й координат, причому у

формі гармонічної біжучої хвилі з частотою

ζ (z,t0 )

0

z

Рис. 8.23. Група з двох хвиль.

2ω і хвильовим вектором 2k . Швидкість

поширення цієї обвідної приймають за швидкість хвильового пакету (групи хвиль) з двох хвиль,

яку називають груповою швидкістю υгр = ωk або, враховуючи близькість частот хвиль, що

утворюють групу,

342

υãð =

dω

.

(8.157)

 

 

 

 

 

 

dk

 

 

 

Для хвильового пакета показаного на Рис. 8.22 за

 

групову швидкість приймають

швидкість

поширення

ζ (z,to )

максимуму обвідної.

 

 

 

Якщо фазові швидкості всіх гармонійних хвиль, що

z

утворюють хвильовий пакет,

однакові,

тобто коли

 

Рис. 8.22. Хвильовий пакет.

ω1 =υ ô k1 , ω2 =υ ô k2 , ω3 =υ ô k3 ..., то групова швидкість

υãð співпадає з фазовою швидкістю υ ô гармонійних складових і його форма (форма обвідної) не

змінюється в процесі розповсюдження. Рівність фазових швидкостей означає лінійний зв’язок між

ω і k для хвиль різних частот (довжин хвиль), що можуть розповсюджуватись в середовищі.

Виявляється, що це можливо лише в ідеалізованій моделі суцільного (неперервного) середовища.

В дійсності речовина має дискретну атомно-молекулярну структуру. Тому лінійний зв’язок між ω

і k має місце лише для малих частот і малих хвильових чисел, тобто в так званому

довгохвильовому наближенні, коли довжина хвилі набагато більша за характерний параметр дискретності речовини, а поза межами цього наближення стає нелінійним (Рис. 8.24). Наприклад,

для кристалів довжина пружної хвилі має бути

набагато більшою за період кристалічної ґратки.

Як

ω

 

ω=vфk

уже відзначалося, найменша довжина хвилі, яка може

 

 

 

 

існувати в кристалі дорівнює подвоєному періоду

 

 

 

 

ґратки: сусідні

атоми

при

цьому

коливаються

в

 

 

 

k

протифазі

(див.

Рис. 8.12).

Усі

виконані

вище

 

 

kmax

 

 

Рис. 8.24. До дисперсії хвиль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розрахунки

швидкості

поширення

пружних

хвиль

 

 

 

 

здійснені в рамках довгохвильового наближення і тому розраховані швидкості поширення не залежать від довжини хвилі14. Теоретичне і експериментальне дослідження впливу дискретного характеру середовища на швидкість поширення хвиль на моделі однакових точкових мас

14 Виняток становлять гази, де при окремому розгляді випадків ізотермічного (дуже низькі частоти – дуже довгі хвилі)

і адіабатичного (більш високі частоти) процесів поширення пружної хвилі, знайдено різні швидкості, υ³ç υàä .

343

зв’язаних між собою невагомими пружними нитками15 (пружинками) дає результат подібний до наведеного на (Рис. 8.26). Явище залежності фазової швидкості хвилі від частоти (довжини хвилі)

називають дисперсією хвилі в середовищі або дисперсією середовища щодо хвиль, які в ньому

поширюються. З графіка на Рис. 8.26 випливає, що і фазова υô = ωk і групова υãð = ddkω швидкості

хвиль при малих k не залежать від частоти, причому υãð = υô . При збільшенні k фазова

швидкість, що визначається відношенням ординати до абсциси, починає зменшуватись і досягає

свого мінімального значення при гранично можливому значенні kmax , яке визначається

найменшою можливою в дискретному середовищі довжиною хвилі λmin , на якій має знаходитись

не менше двох мас, які коливаються, kmax = 2π . Така поведінка фазової швидкості називається

λmin

нормальною дисперсією. При нормальній дисперсії групова швидкість, яка чисельно дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до кривої залежності ω(k) , також зменшується прямуючи до нуля

при k kmax . Це означає, що при нормальній дисперсії групова швидкість буде завжди менша за фазову υãð υô . При цьому синусоїда під обвідною хвильового пакета буде його випереджати, а

форма обвідної буде змінюватись і пакет буде розпливатися в просторі, оскільки фазові швидкості гармонійних хвиль, що утворюють пакет є різні внаслідок дисперсії.

Дисперсія характерна для всіх типів хвиль і для всіх речовин, зокрема для світлових

(електромагнітних) хвиль у прозорих середовищах 16. Тому дисперсійне розширення світлових імпульсів в оптоволоконних лініях зв’язку є одним з факторів, які обмежують швидкість і дальність передачі інформації, оскільки два послідовних імпульси на значному шляху можуть розширитись настільки, що будуть сприйматись як один, в результаті чого інформацію буде втрачено. За певних умов може мати місце і аномальна дисперсія, коли фазова швидкість хвиль зростає при збільшенні частоти, і залежність ω(k) при збільшенні k стає надлінійною. При цьому

15 Хорошим наближенням до такої ідеалізованої моделі може бути тонка рибальська волосінь на якій періодично розміщено маленькі свинцеві грузила.

16Дисперсія відсутня при поширенні електромагнітних хвиль у вакуумі, тобто просторі вільному від речовини.

344

групова швидкість перевищує фазову швидкість і швидко зростає зі збільшенням k , що призводить до настільки сильного спотворення імпульсу, що саме поняття групової швидкості втрачає сенс. Аномальна дисперсія спостерігається при поширенні світла в поглинаючих середовищах і відіграє значну роль в оптиці.

8.2.4. Енергія, що переноситься пружними хвилями

Пружні хвилі, зокрема звукові хвилі, переносять енергію. У демонстраційному досліді з двома камертонами, налаштованими на одну й ту саму частоту, удар по одному з камертонів викликає звучання іншого. При цьому частина енергії наданої першому камертону,

перетворюється в енергію звукових хвиль у вигляді ділянок підвищеного і зниженого тиску, які розповсюджуються в повітрі і досягають другого камертона, викликаючи його змушені коливання.

Аналогічно переносять енергію пружні хвилі, що розповсюджуються у твердих тілах. Енергія, що переноситься пружними хвилями може бути дуже значною, про що свідчать різноманітні технічні застосування ультразвуку, наприклад, для зварювання металів.

Середовище (тіло), в якому поширюється пружна хвиля, має додаткову (порівняно з незбуреним середовищем) внутрішню енергію, яка поширюється в напрямку поширення хвилі. Це додаткове збільшення внутрішньої енергії відбувається за рахунок додатної роботи зовнішніх сил,

прикладених до частинок середовища в деякій його ділянці, яка править за джерело хвиль.

Найчастіше збудження пружних хвиль здійснюється на границі середовища але за певних умов їх можна збудити в будь-якій ділянці середовища.

Підкреслимо, що перенесення енергії хвилею не супроводжується перенесенням частинок речовини, як це має місце при перенесенні енергії потоком частинок, потоком рідини чи газу: при розповсюдженні хвилі частинки середовища лише здійснюють коливання поблизу положень рівноваги, а перенесення енергії в просторі відбувається шляхом її передачі сусіднім частинкам завдяки наявності взаємодії з ними.

Кількість енергії, що переноситься через деяку поверхню за одиницю часу називають

потоком енергії через цю поверхню. Середнє за часом значення потоку енергії через деяку

поверхню є

 

 

 

 

345

Φ =

E

 

,

(8.158)

t

 

 

 

де E

енергія перенесена через цю поверхню за проміжок часу

t . Потік енергії має

розмірність потужності, [Φ] = Äæ ñ1 = Âò .

В загальному випадку енергія, що переноситься хвилею, розподілена в просторі неоднорідно. Тому для опису переносу енергії в певній ділянці простору в певному напрямку вводять густину потоку енергії , яка є відношенням потоку енергії ∆Φ через площадку розміщену

перпендикулярно до напрямку поширення енергії до площі цієї площадки S ,

J = ∆Φ .

 

 

 

(8.159)

S

 

 

 

 

Густина потоку енергії має розмірність

[J ]= Äæ ì 2 ñ1 , тобто її можна тлумачити як

поверхневу густину потужності.

 

Густину потоку енергії можна виразити через об’ємну густину енергії хвилі w

w = limV 0

E

=

dE

,

(8.160)

V

 

 

 

dV

 

та швидкість перенесення енергії υ . За проміжок часу

t через площадку S розміщену перпендикулярно до вектора

υG, що визначає напрям і швидкість поширення енергії переноситься кількість енергії E = wV = wSυt (Рис. 8.25).

Отже

J = ∆Φ = E = wSυt = wυ . S tS tS

S

v∆t

Рис. 8.25 До обчислення густини потоку енергії

деформації

(8.161)

Густина потоку енергії має розмірність [J ]= Äæ ì 2 ñ1 , тобто її можна тлумачити як поверхневу густину потужності. Для розрахунків зручно користуватись вектором густини потоку енергії17,

17Цей вектор був уведений Умовим у 1874 р. для пружних хвиль і в російськомовних джерелах його називають вектором Умова. Пізніше подібний вектор для електромагнітних хвиль був введений

 

346

J = wυG,

(8.162)

модуль якого дорівнює густині потоку енергії, а напрям вказує напрям поширення енергії. За його допомогою зручно розраховувати потік енергії через поверхню. Елементарну ділянку поверхні

можна вважати плоскою і характеризувати її площею dS та вектором нормалі n .

Потік енергії

через цю

ділянку буде створювати лише нормальна до неї складова

вектора J ,

Jn = J nK = J cos(J nK) .

 

Отже,

 

 

dΦ = JndS = J cos(J nK) = J nK dS = J dS ,

(8.163)

G

G

 

де dS

= n dS .

 

Тоді потік енергії через довільну поверхню S можна обчислити як інтеграл по цій поверхні

Φ = J dS .

(8.164)

S

 

 

Щоб скористатися формулою (8.164) необхідно знати об’ємну густину енергії хвилі w . Для її знаходження обчислимо повну механічну енергію dE деякого фізично малого об’єму твердого тіла dV , що бере участь у коливальному русі при розповсюдженні пружної хвилі. Під фізично малим об’ємом ми будемо розуміти об’єм малий порівняно з довжиною хвилі, але такий, розміри якого настільки перевищують відстані між атомами чи молекулами середовища, що його можна вважати суцільним. За відсутності пружної хвилі будь який фізично малий об’єм твердого тіла як ціле знаходиться в стані рівноваги. Це означає, що сума сил і моментів сил прикладених до деякого виділеного об’єму дорівнює нулю. Кінетична енергія dT руху такого об’єму як цілого дорівнює нулю, а його потенціальну енергію в незбуреному тілі можна прийняти за нуль. При проходженні пружної хвилі частинки малі об’єми середовища здійснюють коливний рух поблизу положень рівноваги. Зміна положень атомів (молекул) при деформації тіла призводить до виникнення в тілі внутрішніх сил (внутрішніх механічних напруг), що намагаються повернути тіло до положення рівноваги. Такі сили будуть прикладені і до фізично малого об’єм твердого тіла

незалежно Пойнтінгом і Хевісайдом і за ним в англомовній літературі закріпилася назва вектор Пойнтінга.

347

dV , причому можна вважати, що ці сили прикладені до поверхні цього об’єму, оскільки ефективно взаємодіють між собою лише сусідні атоми або молекули.

Кінетична енергія зазначеного об’єму є

 

ρdV

ζ 2

 

dT =

 

 

 

 

,

(8.165)

2

t

 

 

 

 

 

а відповідна об’ємна густина кінетичної енергії хвилі

 

=

dT

d =

ρ

 

ζ 2

 

wT

 

 

 

.

(8.166)

dV

2

 

 

 

 

t

 

Потенціальна

енергія dU фізично малого об’єму середовища

dV є енергією пружної

деформації цього об’єму. Для визначеності розглянемо деформацію розтягу при поширенні повздовжньої пружної хвилі у твердому тілі. Обчислимо роботу по розтягу елементу об’єму тіла,

який до початку деформації мав форму циліндра з площею основи S і висотою z . При

проходженні повздовжньої хвилі в додатному напрямку осі Oz зміщення лівої і правої основ цього циліндра будуть різними. Нехай в деякий момент часу зміщення лівої основи від її рівноважного положення становить ζ , а правої – ζ + ∆ζ , причому ζ , ζ > 0 . Це означає, що

розглядуваний циліндричний елемент зазнав зміщення на величину ζ + ∆ζ / 2 ζ

у додатному

напрямку осі Oz і розтягу (видовження) на величину ζ + ∆ζ ζ = ∆ζ у тому

ж напрямку.

Відносне видовження цього циліндру становить величину ε = ∆ζ / z . Елементарна робота по збільшенню довжини цього об’єму від z до z + ∆ζ під дією прикладеної до границі об’єму в напрямку ζ сили F (Рис. 8.21) становить

δA = Fdζ ,

(8.167)

де F

– модуль цієї сили,

dζ – елементарне переміщення правої основи циліндра, до якої

прикладена сила F . Величина F може бути виражена через механічну напругуσ , що виникає при

деформації,

F = σS , де S

площа основи циліндра, до якої прикладена сила F . У межах

пружних деформацій механічна напруга σ пропорційна відносному видовженню: σ = εE , де E

модуль Юнга. Отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

348

F = εES .

 

 

 

 

 

(8.168)

Елементарне переміщення dζ , що відповідає певному значенню відносного видовження

ε =

 

ζ

 

,

 

 

 

 

 

(8.169)

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спричинює елементарний приріст цього видовження

 

 

 

 

ζ

 

d(∆ζ )

 

dζ

 

 

dε

= d

 

=

 

=

 

,

(8.170)

z

z

 

 

 

z

 

 

 

 

звідки

 

 

dζ = ∆zdε .

 

(8. 171)

Після підстановки (8.168) і (8. 171) до (8.167)

одержимо

δA = εESzdε .

 

(8. 172)

Робота, яку треба виконати, щоб відносне видовження розглядуваного елементу об’єму тіла

змінилося від 0 доε ,

є

 

ε

1 Eε 2V .

 

Aε = EV εdε =

(8. 173)

0

2

 

 

 

Ця робота дорівнює потенціальній енергії пружної деформації розглядуваного елементу тіла, U = 12 Eε 2V , де V = Sz є об’єм цього елементу. Отже об’ємна густина потенціальної енергії пружної деформації є

w

=

U

 

=

1

Eε 2 .

(8. 174)

 

 

 

 

U

 

 

V

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У виразі для відносного видовження (8.169) можна зробити граничний перехід

 

ε = lim

 

 

 

 

 

ζ

=

dζ

.

(8. 175)

z0 z

 

 

 

 

 

 

dz

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

E

dζ 2

 

 

 

 

wU

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(8. 176)

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz

 

 

 

 

349

Таким чином, об’ємна густина повної механічної енергії середовища, в якому

розповсюджується пружна хвиля, може бути подана у вигляді

 

 

ρ

ζ

2

 

 

E

ζ

2

 

wE = wT + wU =

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

,

(8. 177)

2

 

2

 

 

t

 

 

 

 

z

 

 

де замість позначення

 

dζ

 

 

у виразі для густини потенціальної енергії

використане

 

dz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

позначення частинної похідної

 

ζ

 

, оскільки ζ залежить не лише від координати z , а й від часу.

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перенесення енергії плоскою гармонійною хвилею. Розглянемо перенесення енергії плоскою гармонійною хвилею. Об’ємна густина повної механічної енергії гармонійної хвилі виду(8.110) є

 

ζ 2

2 2

 

2

 

ρ

2 2

(1 cos(2ωt 2kz + 2α )),

 

wE = ρ

 

 

= ρa ω

sin

 

(ωt kz + α ) =

 

a ω

(8. 178)

 

 

2

 

t

 

 

 

 

 

 

 

де було використано вираз для коливної швидкості ζ / t = −ωasin(ωt kz + α ) , а також

тотожність sin 2 α = 1

[1 cos(2α )] .

 

2

 

 

 

 

Останній вираз дає підстави говорити про розповсюдження в середовищі хвилі об’ємної

густини енергії

 

 

 

 

w = ρa2ω 2 sin 2

(ωt kz + α ) =

ρ

a2ω 2[1 cos(2ωt 2kz + 2α )]

(8. 179)

 

ê

2

 

 

 

 

 

з максимальним значенням (амплітудою) ρa2ω 2 / 2 і зі швидкістю, що

співпадає з

швидкістю поширення пружної хвилі υ , але з вдвічі меншими просторовими і часовими

періодами. На Рис. 8.26 схематично подано миттєвий

 

 

розподіл об’ємної густини енергії в біжучій хвилі (9y_

W(z)

 

при деякому фіксованому t .

Цей розподіл

з часом

Wmax

 

 

 

переміщується вздовж напрямкуOz зі швидкістю υ .Це

 

 

означає, що в кожній

площині

z = const ,

 

z

перпендикулярній до осі Oz ,

об’ємна густина енергії

Рис. 8.26. Миттєвий розподіл

 

 

 

густини енергії в біжучій хвилі

хвилі буде періодично змінюватись від нуля до максимального значення

w = ρa2ω 2 . При цьому

 

 

 

 

max

350

середня за часом об’ємна густина повної механічної енергії середовища, в якому

розповсюджується пружна хвиля з амплітудою a і частотою ω , є

w =

ρ 2

 

2

 

 

2 a

ω

 

,

(8. 180)

оскільки середнє значення за період косинуса в квадратних дужках у формулі (8. 179) дорівнює нулю. Для опису переносу енергії хвилею зручніше використовувати усереднене за часом (середнє за період T = 2π /ω ) значення густини потоку енергії J , яке іноді називають інтенсивністю

біжучої хвилі I :

I =

 

=

w υ =

ρ 2

2

 

J

2 a

ω υ .

(8. 181)

Середньому значенню густини потоку енергії J

можна поставити у відповідність середній

вектор густини потоку енергії18,

 

G

=

ρ

2 2 G

 

 

 

J

2 a ω υ .

 

 

(8. 182)

Інтенсивність біжучої хвилі I , як і енергія біжучої хвилі, пропорційна квадрату її амплітуди і квадрату частоти. Якщо в середовищі, де розповсюджується хвиля, відсутня дисипація енергії, то інтенсивність плоскої хвилі, а разом з нею й амплітуда, залишаються незмінними. Якщо ж,

хвильовий фронт неплоский, то навіть при відсутності дисипації енергії амплітуда хвилі буде змінюватись.

Перенесення енергії сферичною хвилею. Розглянемо ізотропне однорідне середовище,

всередині якого відбувається збурення, наприклад шляхом періодичного створення стиснення і розрідження поблизу деякої сферичної поверхні. Таке збурення можна створити періодично змінюючи тиск всередині еластичної сферичної оболонки19. Хвильовий фронт збуреної таким чином хвилі поблизу поверхні сферичної оболонки буде мати форму сфери з центром у центрі

18Цей вектор був уведений Умовим в 1874 р. для пружних хвиль і в російськомовних джерелах його називають вектором Умова. Пізніше подібний вектор для електромагнітних хвиль був введений незалежно Пойнтінгом і Хевісайдом і за ним закріпилася назва вектор Пойнтінга .

19Прикладом такої оболонки може бути святкова гумова кулька сферичної форми наповнена повітрям або іншим газом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]